Постанова

від 20.05.2021 по справі 818/1644/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 818/1644/18

адміністративне провадження № К/9901/66223/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шостпродторг на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року (судді: Калитка О.М. (головуючий), Калиновський В.А., Кононенко З.О.) у справі № 818/1644/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шостпродторг до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Шостпродторг (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.02.2018 №0000611401, №0000601401, №0011961304, №0011951304, №0000591406.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Шостпродторг задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.02.2018 №0000611401, №0000601401. В іншій частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2018 №0011961304, №0011951304, №0000591406 відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог вмотивовано тим, що кредиторська заборгованість перед ДП ДАК Хліб України Кролевецький комбінат хлібопродуктів не повинна бути відображена в бухгалтерському обліку у зв`язку з її відсутністю, граничний термін донарахування податкових зобов`язань в 1095 днів по правовідносинах з ТОВ Компанія Маю право , ПП Квалитет Плюс та ОСОБА_1 закінчився в 2013 році, тобто, поза межами граничного терміну донарахування податкових зобов`язань податковим органом, а правочини між ТОВ Шостпродторг та контрагентами ТОВ Ларсон ЮА , ТОВ Дамір Груп є такими, що вчинені з метою реального настання правових наслідків.

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасовано та в задоволенні позову в зазначеній частині відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час проведення перевірки по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками значилась прострочена кредиторська заборгованість у загальному розмірі 199 680,00 грн, а тому така заборгованість мала бути включена до складу доходу позивача. Також суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ Ларсон ЮА і ТОВ Дамір Груп не мали реального характеру з огляду на відсутність у контрагентів необхідних умов (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів) для проведення відповідної господарської діяльності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року та залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №114/18-28-14-01/36079756/3 від 10.01.2018, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ Шостпродторг з питань податкового, валютного законодавства за період з 01.10.2014 по 30.09.2017, сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 по 30.09.2017, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пп.134.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п. 6 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, ст. 1, ст. 4, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 1.2 п. 1, пп. 2,1, пп. 2.4, пп. 2.15, п.п. 2.16, п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 на загальну суму 213441 грн, у тому числі за 3 квартали 2016 року в сумі 140625 грн, за 2016 рік на суму 177498 грн, за 3 квартали 2017 року на суму 35943 грн;

- п. 198.1, п.198.3 ст.198, п. 198.5, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за вересень 2017 року на загальну суму 197220 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що дані бухгалтерського обліку станом на 01.10.2014 та 30.09.2017 свідчать про наявність у позивача кредиторської заборгованості, яка не змінювалась протягом трьох років, по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками всього в сумі 199680,47 грн, в т.ч. по ДП ДАК Хліб України Кролевецький комбінат хлібопродуктів - 143089,50 грн, ТОВ Компанія Маю право - 44409,97 грн, ПП Квалитет - 9801,00 грн, ОСОБА_1 2380,00 грн. При цьому, документального підтвердження щодо переривання перебігу строку позовної давності згідно ст. 264 Цивільного кодексу ТОВ Шостпродторг не надавав.

Також контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем завищено витрати та податковий кредит у зв`язку з не встановленням реальності здійснення господарських операцій з ТОВ Ларсон ЮА та ТОВ ДАМІР ГРУП , з огляду на те, що вказані контрагенти згідно інформаційних баз даних ДФС не мають трудових ресурсів, не звітують до контролюючих органів, не придбавали товар по ланцюгу постачання.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- №0000611401 від 07.02.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 197220 грн;

- №0000601401 від 07.02.2018, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 266801 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням 213441 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 53360 грн.

Судами встановлено, що угодою від 20.01.2011 між позивачем та ДП ДАК Хліб України Кролевецький комбінат хлібопродуктів припинено зобов`язання на суму 143089,50 грн шляхом зарахуванням зустрічних вимог.

Згідно умов угоди про припинення зобов`язань від 20.01.2011 Сторони згодились виконати відповідні бухгалтерські проводки про проведення заліку в регістрах бухгалтерського обліку на дату підписання даної угоди . Разом з тим, станом на момент проведення перевірки в бухгалтерському обліку позивача кредиторська заборгованість по ДП ДАК Хліб України Кролевецький комбінат хлібопродуктів обліковувалась по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками в сумі 143089,50 грн.

Також встановлено, що Товариство має кредиторську заборгованість перед ТОВ Компанія Маю право в сумі 44409,97 грн, ПП Квалитет Плюс - 9801,0 грн, ОСОБА_1 - 2380,00 грн, яка рахується та не змінювалась протягом трьох років.

Заборгованість по зобов`язанням перед ТОВ Компанія Маю право на суму 44409,97 грн виникла за договором про надання маркетингових послуг від 01.05.2010 за актом від 07.05.2010 на суму 44409,97 грн.

Заборгованість по зобов`язанням перед ПП Квалитет Плюс на суму 9801,0 грн виникла відповідно до договору поставки товару/обладнання від 06.05.2010, за яким поставлено обладнання за видатковою накладною №24 від 30.06.2010 на загальну суму 32670,00 грн.

Заборгованість по зобов`язанням перед ОСОБА_1 на суму 2380,00 грн виникла по договору №Ф1 на надання послуг з фасування борошна від 15.09.2009, за яким надано послуги за актом №2 від 03.01.2010.

Також встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем інвентаризації зобов`язань не проведено, а вказана заборгованість обліковується в бухгалтерському обліку Товариства.

ТОВ Шостпродторг на підставі договорів купівлі-продажу від 15.08.2016 №1131, укладеного з ТОВ Ларсон ЮА , та від 26.10.2016 №1151, укладеного з ТОВ ДАМІР ГРУП , придбавалася пшениця. В підтвердження фактичного виконання вказаних договорів позивачем було надано копії документів: рахунки на оплату за товар, накладні на відпуск пшениці 2 кл. та 3 кл., товарно-транспортні накладні на перевезення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Товариство посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, вказує, що судом апеляційної інстанції не було досліджено доказів виникнення кредиторської заборгованості та дати сплину терміну позовної давності, з метою визнання її безнадійною, а акт перевірки не містить фактів щодо вказаного. Також позивач вказує, що ним було надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій з контрагентами ТОВ Ларсон ЮА та ТОВ ДАМІР ГРУП , які фактично підтверджують їх реальність, натомість доводи контролюючого органу є безпідставними та не підтверджені доказами.

9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги та вказує на правильність рішення суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14.

Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає зокрема одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункт 102.1 статті 102.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

10.4. Пункт 134.1 статті 134 (з 01.01.2015).

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

10.5. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.6. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.

12.1. Частина 3 розділу 1.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

12.2. Частина 1 розділу 2.

Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

12.3. Частина 8 розділу 2.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20.

13.1. Пункт 5.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290.

14.1. Пункт 15.

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов`язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

17. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

18. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

19. Безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Якщо раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

У разі наявності безнадійної заборгованості у господарюючого суб`єкту він зобов`язаний відобразити таку у складі доходів відповідного звітного періоду.

Контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання.

20. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині безпідставності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в частині правовідносин з контрагентами ТОВ Ларсон ЮА та ТОВ ДАМІР ГРУП , з огляду на не надання належних та допустимих доказів в підтвердження порушення позивачем вимог законодавства, на які посилається контролюючий орган.

У ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Так, судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Судом встановлено, що спірні господарські операції є реальними та підтверджуються долученими Товариством до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

Про наявність недоліків в оформленні первинних документів чи відсутності в них всіх передбачених законодавчими нормами обов`язкових реквізитів контролюючим органом не зазначалось.

23. Доводи контролюючого органу про нереальність проведених позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ Ларсон ЮА та ТОВ ДАМІР ГРУП судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги, оскільки такі висновки не підтверджені доказами, які б відповідали критеріям належності, допустимості та достовірності.

Контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано відповідних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимими та достовірними доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, така інформація, на підтвердження якої не подано належних, допустимих та достовірних доказів, сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Щодо посилань контролюючого органу, які були підтримані судом апеляційної інстанції, на те, що контрагенти, які реалізовували товар позивачу фактично не придбавали такий у своїх контрагентів, є безпідставними, оскільки не підтверджені жодними доказами. Суд апеляційної інстанції вказуючи у своєму рішенні те, що згідно акту перевірки контрагенти позивача не придбавали по ланцюгу постачання товари, які були реалізовані позивачу, не вказує жодних доказів, якими, це підтверджено та не посилається на жоден первинний документ. Згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов вищевказаних висновків виключно на підставі інформації наявної в інформаційних базах даних контролюючого органу, посилань на первинні документи, акт перевірки також не містить.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що позивачем придбаний товар (пшениця) був переданий на переробку та зберігання ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , що підтверджуються договорами, спеціалізованими формами зернового складу - аналіз ордерами та в подальшому отримано дохід від продажу борошна, що вироблене з придбаного зерна. Вказаного контролюючим органом не заперечувалось, а судом апеляційної інстанції спростовано не було.

24. Враховуючи вище встановлені обставини справи в сукупності, висновки контролюючого органу, з якими погодився суд апеляційної інстанції, про допущені позивачем вимоги законодавства по господарським операціям з придбання товару у контрагентів ТОВ Ларсон ЮА та ТОВ ДАМІР ГРУП є помилковими, контролюючим органом, не було наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах є недостовірними.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такі складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з дотриманням положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують здійснення таких операцій.

Отже, висновок суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2018 №0000611401 та №0000601401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов`язанням в розмірі 177498,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 44 374,50 грн є правильним та обґрунтованим.

25. Правильним та обґрунтованим є також і висновок суду першої інстанцій в частині безпідставності визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов`язанням в розмірі 35943,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8985,50 грн.

Як встановлено судами ТОВ Шостпродторг має кредиторську заборгованість в загальній сумі 199 680,47 грн, зокрема перед ДП ДАК Хліб України Кролевецький комбінат хлібопродуктів у розмірі 143089,50 грн, ТОВ Компанія Маю право - 44409,97 грн, ПП Квалитет Плюс - 9801,0 грн, ОСОБА_1 - 2380,00 грн.

Заборгованість по зобов`язанням перед ТОВ Компанія Маю право виникла за договором про надання маркетингових послуг від 01.05.2010 за актом від 07.05.2010, перед ПП Квалитет Плюс - відповідно до договору поставки товару/обладнання від 06.05.2010, перед ОСОБА_1 - виникла по договору №Ф1 на надання послуг з фасування борошна від 15.09.2009, за яким надано послуги за актом №2 від 03.01.2010. Щодо заборгованості ТОВ Шостпродторг перед ДП ДАК Хліб України Кролевецький комбінат хлібопродуктів то судами встановлено, що угодою від 20.01.2011 між ТОВ Шостпродторг та ДП ДАК Хліб України Кролевецький комбінат хлібопродуктів припинено зобов`язання на суму 143089,50 грн шляхом зарахуванням зустрічних вимог.

Таким чином, по всім наведеним вище зобов`язанням, граничний термін донарахування податкових зобов`язань в 1095 днів закінчився в 2013 році, тобто, поза межами граничного терміну донарахування податкових зобов`язань податковим органом та поза межами перевіряємого періоду, а кредиторська заборгованість перед ДП ДАК Хліб України Кролевецький комбінат хлібопродуктів не повинна бути відображена в бухгалтерському обліку у зв`язку з її відсутністю (угода від 20.01.2011 про припинення зобов`язання).

Отже, в порушення п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган безпідставно визначив в якості доходу, суму заборгованості по зазначеним вище договорам поза межами 1095 днів, що призвело до безпідставного донарахування податку на прибуток.

Висновок суду апеляційної інстанції відносно того, що контролюючим органом обґрунтовано збільшено позивачу податкові зобов`язання з податку на прибуток, оскільки позивачем на час перевірки обліковувалась кредиторська заборгованість по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками , є помилковим та суперечить положенням п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов`язанням в розмірі 35943,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8985,50 грн з огляду на допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Судом першої інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Товариством було сформовано об`єкт оподаткування податком на прибуток та податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

27. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

28. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

27. З огляду на встановлені обставини справи в сукупності та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Шостпродторг підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шостпродторг задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі №818/1644/18 скасувати та залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова