Ухвала

від 20.05.2021 по справі 344/8013/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 344/8013/17

провадження № 61-7460ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану ОСОБА_2 , на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства Теплий дім Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради Муніципальна інвестиційна управляюча компанія (яке згідно рішення Івано-Франківської міської ради від 27 грудня 2019 року №413-35 перейменовано на Комунальне підприємство Теплий дім Івано-Франківської міської ради) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Після прийняття зазначеного будинку на баланс, позивач надає відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, перелік яких затверджений рішенням Івано-Франківської міської ради а отже, відповідач є споживачем таких послуг. Однак, свого обов`язку щодо оплати отриманих послуг відповідач не виконує, внаслідок чого за період з листопада 2011 року по травень 2017 року в нього утворилася заборгованість в розмірі 4 063,98 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.

07 лютого 2019 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі заборгованість за грудень 2018 року, в загальній сумі 7 056,80 грн за увесь період.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2020 року позов Комунального підприємства Теплий дім Івано-Франківської міської ради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Теплий дім Івано-Франківської міської ради заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 7 056,80 грн та 1 600 грн витрат по оплаті судового збору.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов Комунального підприємства Теплий дім Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Теплий дім Івано-Франківської міської ради заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 5 492,77 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 713,60 грн.

В решті позову відмовлено.

У травні 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню .

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в даній справі становить 7 056 ,80 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2 270 *100 = 227 000 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Верховним Судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для заявника (пп. в) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України) та про наявність підстав для перегляду справи в суді касаційної інстанції визначені пп. б) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану ОСОБА_2 , на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства Теплий дім Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. А. Калараш

О. С. Ткачук