Ухвала

від 20.05.2021 по справі 947/25565/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/25565/20

Провадження № 1-кс/947/6552/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000000939 від 21.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

В ході досудового розслідування встановлено, що 19.12.2019 між ТОВ «ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ» (надалі Замовник) та ТОВ ПМК «ТІТАН» (надалі Підрядник) було укладено Договір підряду № ПС17/12-2019, про виконання Підрядником комплексу робіт з протипожежного захисту об`єкту розташованого за адресою: м. Чорноморськ, Одеська область, вул. Сухолиманська, 42 та 44 для об`єкта: «Реконструкція будівель та споруд, розташованих за адресами: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 42 і Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Центральна, 37, а також складської площадки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 44, шляхом створення на їх базі терміналу по прийманню, зберіганню і відвантаженню зернових вантажів і продуктів їх переробки об`ємом 300 тис. тон та річним оборотом до 5 млн. тон», загальною вартістю 21 653 320,00 грн.

За умовами вказаного договору, 20.12.2019 Замовник на розрахунковий рахунок Підрядника здійснив авансовий платіж в розмірі 8 700 000,00 грн. за майбутнє виконання робіт та/або придбання матеріалів. Після передачі Підряднику будівельного майданчика та перерахування йому авансу, Підрядник до виконання робіт своєчасно не приступив, чим порушив строки виконання робіт передбачені п. 2.1 договору. У зв`язку з тим, що строки виконання робіт було порушено більш ніж на 30 календарних днів та враховуючи терміновість виконання робіт внаслідок реалізації проекту з реконструкції майна, що належить до державної власності, Замовник керуючись п. 15.3.2. надіслав Підряднику повідомлення, про намір розірвати вказаний Договір та вимогу про повернення грошових коштів, що були сплачені у якості авансового платежу.

В подальшому від Підрядника на електронну пошту Замовника надійшов лист про намір завершити роботи, однак Підрядник так і не продовжив виконання робіт передбачених договором.

Згідно п. 6.1. Договору, Замовник має право отримувати від Підрядника довідку про витрачання коштів, сплачених Замовником як аванс, для оплати робіт субпідрядникам або закупівлі матеріалів. На виконання свої прав, Замовником на адресу Підрядника направлено запит щодо надання останніми підтверджуючих документів стосовно використання грошових коштів, перерахованих у якості попередньої оплати. У відповідь на вказаний запит, Підрядником на електронну адресу Замовника направлено листа із сканованими копіями договорів на поставку обладнання з іншими підрядними організаціями та сканованими копіями платіжних доручень але при перевірці зазначених договорів та платіжних доручень, вказана інформація не підтвердилась.

Органом досудового розслідування встановлено, що відповідно до протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ ПМК «ТІТАН» від 26.03.2018, створено ТОВ ПМК «ТІТАН», затверджено його статут та зазначено юридичну адресу: м. Одеса, вул. Генерала Вишневського, 13/1.

Згідно статуту ТОВ ПМК «ТІТАН», засновниками товариства є його учасники, учасниками товариства є: ОСОБА_5 .

Згідно рішення №8 одноособового учасника ТОВ ПМК «ТІТАН» від 23.11.2020, на посаду директора ТОВ ПМК «ТІТАН» призначено ОСОБА_6 .

Слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси 22.09.2020 винесено ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ ПМК «ТІТАН». 28.09.2020 вказану ухвалу направлено поштою на юридичну адресу ТОВ ПМК «ТІТАН»: м. Одеса, вул. Генерала Вишневського, 13/1, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» та направлено ОСОБА_5 на месенжер «вотсап» але до теперішнього часу запитувані в ухвалі документи органу досудового розслідування не надано.

Також, слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси 04.12.2020 винесено ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ ПМК «ТІТАН». 12.12.2020 вказану ухвалу було вручено під розпис директору ТОВ ПМК «ТІТАН» ОСОБА_6 але до теперішнього часу запитувані в ухвалі документи ОСОБА_6 органу досудового розслідування не надано.

Враховуючи вищевикладене встановлено, що службові особи ТОВ ПМК «ТІТАН» свідомо не виконують вказану ухвалу.

Окрім цього органом досудового розслідування, в ході допиту в якості свідка ОСОБА_7 встановлено, що останній працює у ТОВ ПМК «ТІТАН» на посаді виконроба та контролював виконання робіт на об`єкті будівництва ТОВ «ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ» згідно Договору підряду № ПС17/12-2019.

Виходячи з цього, встановлено, що до скоєння вказаного кримінального правопорушення, може бути причетна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

17.05.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.05.2021 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung» A70 Galaxy ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Вилучений в ході обшуку мобільний телефон ОСОБА_5 має важливе значення для подальшого досудового розслідування, оскільки у вказаному телефоні наявне листування між службовими особами ТОВ ПМК «Титан», доступ до пошти, фотознімки службової документації підприємства, а також інші відомості, які можуть мати важливе значення для подальшого досудового розслідування, та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Ураховуючи, викладене, беручи до уваги, той факт, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно може містити в собі ознаки кримінального правопорушення, є речовими доказом з метою проведення об`єктивного і неупередженого досудового розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без його участі.

Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 надала письмову заяву, відповідно до якої, просила відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, у зв`язку з тим, що клопотання необґрунтоване, телефон є особистою власністю ОСОБА_5 , на ньому відсутня інформація та документи, пов`язані з господарською діяльністю ТОВ ПМК «ТІТАН». Крім того, просила розглядати клопотання без її участі.

Фіксування судовогозасідання задопомогою технічнихзасобів нездійснювалося,на підставіч.4ст.107КПК України.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку від 17.05.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси, проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung» A70 Galaxy ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучений мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме відомості щодо діяльності підприємства ТОВ ПМК «ТІТАН», зокрема, з приводу укладання договору підряду про виконання комплексу робіт з протипожежного захисту об`єкту.

Як вбачається з постанови про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 17.05.2021 року, вилучений під час проведення обшуку мобільний телефон визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження №12020160000000939 від 21.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій з вказаним майном.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі та документи можуть бути використані в якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження.

При цьому, оскільки такі речі та документи можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик її можливого знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні речі та документи.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

4.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000000939 від 21.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» A70 Galaxy ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1