Ухвала

від 17.05.2021 по справі 755/2273/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2273/21

Провадження №: 1-кс/755/2181/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040009737 від 25.11.2019 року про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040009737 від 25.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України про арешт майна.

Із тексту клопотання вбачається, що Дніпровське УП ГУ НП України в місті Києві здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12019100040009737, у ході якого встановлено, що між ОСОБА_4 та ТОВ «Ред ХОУМС» (код ЄДРПОУ 39159797) 24.05.2015 року було укладено Попередній договір Договору купівлі-продажу квартири НАН 248119 (1 секція, 4 поверх, однокімнатна квартира АДРЕСА_1 та було укладено Догові про забезпечення виконання зобов`язань № РХ\1\4\47 посвідчений ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 638 на підставі яких ОСОБА_4 було здійснено інвестування 473117 грн. 50 коп. у новобудову, а саме в квартиру АДРЕСА_2

ТОВ «РЕД ХОУМС», він же Забудовник, в забезпечення своїх зобов`язань по Попередньому договору купівлі-продажу квартири здійснює будівництво житлового будинку, приймає його в експлуатацію в 1 (перший ) квартал 2016 року та укладає Основний договір протягом 2 (другого ) кварталу 2016 року.

ОСОБА_6 в забезпечення своїх зобов`язань по Попередньому договору та Договору про забезпечення виконання зобов`язань НАН 248119 та №РХ\1\4\47 від 24 травня 2015 року рівними частками повністю сплатила ТОВ «РЕД ХОУМС»» 97% (дев`яносто сім відсотків) вартості квартири.

Решту коштів 3% від загальної вартості об`єкту (квартири) - ОСОБА_4 зобов`язана сплатити в строк, встановлений Основним договором купівлі-продажу.

На виконання пункту 2.2 договору про забезпечення виконання зобов`язань №РХ\1\4\47 від 24 травня 2015 року, 25 травня 2015 року ОСОБА_4 за вказаними в договорі реквізитами 473117 грн. 50 коп. за квитанцією № 106 через Оболонське відділення ПАТ «БТА БАНК».

Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення від ТОВ «РЕД ХОУМС», яке надсилається поштою рекомендованим лисом або іншим способом, який сторони оберуть за взаємним погодженням.

Жодних повідомлень (усних чи письмових) зі сторони ТОВ «РЕД ХОУМС», промісце та дату укладання Основного договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_4 не отримувала.

Виконавши свої зобов`язання у повному обсязі згідно Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов`язань, ОСОБА_4 здійснила всі дії, необхідні для придбання майнових прав на відповідну квартиру

03 липня 2019 року, видано Акт зміни будівельних номерів квартири на експлуатаційні та присвоєння експлуатаційних номерів квартирам у житловому будинку на основі якого квартирі було присвоєно внутрішньо-будинковий номер 27.

23.09.2019 року, мешканці першої секції об`єдналися і створили обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний Сиваський", з яким ОСОБА_4 , як інвестор даного будівництва заключив Договір № 8-68-2019 про участь у витратах на управління та комплексне обслуговування будинку та прибудинкової території від 23.09.2019 року.

У подальшому стало відомо, що 30 вересня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» ОСОБА_7 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_8 на виконання договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер РХ1\4\27, виданого 16.11.2015 року ТОВ «Ред Хоумс».

У подальшому 09 листопада 2019 року квартира АДРЕСА_3 була продана ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 09.11.2019, зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_10 .

Станом на сьогоднішній день житловий будинку АДРЕСА_5 не введений в експлуатацію та не присвоєно поштову адресу.

Квартиру АДРЕСА_6 , в секції №1, за адресою: АДРЕСА_7 визнано речовим доказом у матеріалах досудового розслідування, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019100040009737.

Аналізом інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, виявлено що на підставі договору купівлі-продажу квартири № 2798 від 09.11.2019, зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_10 , власником квартири є ОСОБА_9 .

Під час досудового розслідування було направлено запит до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, з приводу надання завірених копій містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва на перетин вулиці Сиваської та провулку Хорольського у Дніпровському районі міста Києва, на що було надано відповідь що, вище зазначені документи не надавались.

Окрім цього, було надано запит до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, щодо надання дозвільних документів для будівництва на перетин АДРЕСА_7 , на що було надано відповідь що, дозвільні документи не видавались.

Окрім цього, було надано запит до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, з приводу надання кадастрової справи на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_7 (кадастровий номер 8000000000:66:055:0020, розміром 0,4051 га) на що було надано відповідь що, кадастрова справа в базі даних відсутня.

Метою арешту вищевказаного нерухомого майна є забезпечення збереження речових доказів та запобігання його відчуження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, клопотав про задоволення клопотання у його відсутність.

Відповідно до ст.172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Згідно норми ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, п.1 ч.2 ст.170КПК України передбачено, що арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом із тим, ч.2 ст.64-? КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Частиною 10 ст.170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-квартиру АДРЕСА_8 , у будинку за адресою: АДРЕСА_7 , шляхом заборони користування та відчуження нерухомого майна.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя