Постанова

від 19.05.2021 по справі 700/293/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 700/293/20 Провадження № 22-ц/821/731/21 категорія: 302000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Єльцова В. О., Нерушак Л. В.,

секретаря - Анкудінова О. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державний реєстратор виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопа Богдан Анатолійович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишина Олександра Олеговича на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії, у складі головуючого судді Бесараб Н., повний текст рішення складено 10 лютого 2021 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

14 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом вищенаведеного змісту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з клопотанням від 19 липня 2019 року про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341.

Вказане клопотання, яке було підписане представником за довіреністю ОСОБА_3 , зареєстровано в ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 02 серпня 2019 року за вх. №Г-5744/0/94-19.

За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ № 23-3051/14-19-СГ від 16 серпня 2019 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Далі позивач через свого представника уклав договір з сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після розробки, проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи Більською С. І. відповідно до висновку від 08 листопада 2019 року № 15050/82-19.

Через Управління надання адміністративних послуг 16 грудня 2019 від позивача подано заяву до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. До заяви було долучено витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ від 02 січня 2020 року № 23-68/14-20-СГ, яким відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 20 січня 2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50709050 від 20 січня 2020 року, земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 35090047.

Згідно довідки, підставою для реєстрації права власності був наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення №23-6717/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року.

З приведеної інформаційної довідки позивач дізнався, що державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50762354 від 22 січня 2020 року яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117) (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341, номер запису про інше речове право: 35140427. Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі б/н від 20 січня 2020 року.

Вважає, що накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та від 02 січня 2020 року про відмову позивачеві у затвердженні проекту землеустрою є незаконними, а право власності ОСОБА_2 та договір оренди землі відповідно є недійсними.

Просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-68/ 14-20-СГ від 02 січня 2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0341, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області №23-6717/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0341) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50709050 від 20 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 за ОСОБА_2 та визнати припиненим право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 січня 2020 року, запис за номером 35090047.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117), об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0341, розташованої на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50762354 від 22 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 за ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117) та визнати припиненим право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 січня 2020 року, запис за номером 35140427.

Зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0341, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї земельної ділянки у власність.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2021 року позовОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , ТОВ Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Б. А. про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії,задоволеночастково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-68/14-20-СГ від 02 січня 2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області , розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0341, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6717/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0341) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50709050 від 20 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 за ОСОБА_2

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0341, що розташована на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50762354 від 22 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 за ТОВ Наше Зерно Плюс .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що після проходження позивачем всіх законодавчо визначених етапів безоплатної приватизації земельної ділянки та звернення до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою у позивача виникли легітимні сподівання на отримання земельної ділянки у власність, які, однак, були порушені переданням у власність та в подальшому в оренду цієї ж земельної ділянки іншій особі.

Суд також врахував те, що позивач із відповідною заявою до ГУ Держгеокадастру звернувся раніше ніж ОСОБА_2 , його дії щодо оформлення права на земельну ділянку були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надало необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 16 березня 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Іванишин О. О. , вважаючи рішення суду в частині задоволених вимог незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні дійсним обставинам справи, з порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дозволи на розробку проекту землеустрою щодо однієї і тієї ж земельної ділянки ГУ Держгеокадастру були видані позивачу та скаржнику в один день, що не суперечить вимогам законодавства. Скаржник першим пройшов всі визначені законодавством етапи безоплатної приватизації земельної ділянки та першим отримав легітимні сподівання на отримання майна у власність. Підстав для непогодження скаржнику проекту землеустрою не було, однак ГУ Держгеокадастру протиправно відмовив у затвердженні наданого скаржником проекту 07 жовтня 2019 року. Скаржник 20 листопада 2019 року повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про затвердження того ж проекту землеустрою, проте 29 листопада 2019 року ГУ Держгеокадастру знову протиправно відмовило в цьому. І лише після третього звернення скаржника від 19 грудня 2019 року ГУ Держгеокадастру 28 грудня 2019 року його документацію на земельну ділянку було затверджено. Усі дії скаржника щодо отримання у власність земельної ділянки були своєчасними та добросовісними. Позивач суттєво пізніше за скаржника замовив розробку свого проекту землеустрою стосовно спірної земельної ділянки.

Усі етапи отримання у власність земельної ділянки позивач проходив пізніше ніж скаржник. ВП ВС у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц вказала, що необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати те, чи діяв орган виконавчої влади у ході прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою добросовісно та правомірно.

Суд мав надати оцінку всім діям кожного із претендентів на спірну земельну ділянку, які передували прийняттю ГУ Держгеокадастру рішення про затвердження проекту землеустрою. Позивач допустив зволікання з розробкою та поданням власного проекту на затвердження ГУ Держгеокадастру. Подання скаржником на затвердження ГУ Держгеокадастру втретє свого проекту землеустрою пізніше від позивача у справі було обумовлене незаконними відмовами ГУ Держгеокадастру в затвердженні раніше поданих скаржником проектів. Суд, частково задовольняючи позовні вимоги, не вказав, які саме норми земельного законодавства були порушені ГУ Держгеокадастру.

Як позивач так і скаржник є учасниками бойових дій, однак останній проживає на території Черкаської області на відміну від позивача. Суд невірно послався на правовий висновок ВП ВС від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, оскільки ці справи мають різні предмети спору (надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та надання земельної ділянки у власність). Скаржника всупереч практики ЄСПЛ протиправно позбавили власності без законних підстав.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області просило задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції в цій справі, вказавши, що оспорювані накази ГУ приймалися з урахуванням вимог законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Якименко О. В. вказав на необґрунтованість її доводів та просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, зазначивши про протиправність наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 квітня 2021 року розгляд справи призначено на 19 травня 2021 року на 12:00 год. з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

09 серпня 2019 року, ОСОБА_2 , діючи через представника за довіреністю ОСОБА_5 , подав заяву до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, реєстраційний номер Р - 6030/0/94-19 від 13 серпня 2019 року (т. 1 а. с. 66).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3051/14-19-СГ, наданою ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га (т. 1 а. с. 13).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3002/14-19-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га (а. с. 69).

Згідно договору від 01 жовтня 2019 року № 589 ФОП ОСОБА_4 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,3800 га, зокрема позивачу ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 площею 2,0000 га, у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту (а. с. 29-37).

Головним інженером Черкаського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою Кравцем С. Г. розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,3800, зокрема ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 площею 2,0000 га, у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту. Даний проект не містить дати його складання (т. 1 а. с. 60).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-5584/14-19-СГ від 29 листопада 2019 року ОСОБА_1 відмовили у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 у власність з підстав наявності недоліків у проекті землеустрою (т. 1 а. с. 82).

Наказами ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 07 жовтня 2019 року № 23-4270/14-19-СГ та від 29 листопада 2019 року № 23-5599/14-19-СГ ОСОБА_2 відмовляли у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 у власність з підстав наявності недоліків у проекті землеустрою (т. 1 а. с. 80-81).

16 грудня 2019 року, ОСОБА_1 діючи через представника подав заяву до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність реєстраційний номер Г - 9903/0/94-19 від 19 грудня 2019 року (а. с. 14, 133).

17 грудня 2019 року таку ж заяву на одну й ту ж земельну ділянку, через представника, подав ОСОБА_2 , вхідний № Р-9974/0/94-19 від 19 грудня 2019 року (т. 1 а. с. 131).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-68/14-20-СГ, відмовлено ОСОБА_1 , у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку (а. с. 15, 134).

За даним інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 20 січня 2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50709050 від 20 січня 2020 року, земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 номер запису про право власності: 35090047 (а. с. 16).

Згідно довідки підставою для реєстрації права власності був наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення № 23-6717/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року.

Крім того з довідки вбачається, що державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50762354 від 22 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341, номер запису про інше речове право: 35140427. Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі б/н від 20 січня 2020 року (а. с. 16).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з принципом диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 49 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частинами 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції приведеним вимогам закону в цілому відповідає, оскільки його висновки гуртуються на нормах матеріального права та обставинах справи, з ним погоджується також суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Відтак, дана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 ст. 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом б ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється ст. ст. 118 та 186-1 ЗК України.

Так, ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Згідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом встановлено що в один день ГУ Держгеокадастру у Черкаській області надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність на одну й ту ж земельну ділянку двом різним фізичним особам.

При цьому, за даними реєстраційних номерів вказаних наказів, дійсно в один день спочатку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 (№ 23-3002/14-19-СГ), а потім ОСОБА_1 (№ 23-3051/14-19-СГ) (а. с. 13, 69).

Таким чином ГУ Держгеокадастру у Черкаській області достовірно знав, що на вказану ділянку претендують одночасно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після того, як ОСОБА_1 , 16 грудня 2019 року подав заяву про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, (вхідний № Держгеокадастру Г-9903/0/94-19 від 19 грудня 2019 року. т. 1 а. с. 14 ) на наступний день, 17 грудня 2019 року, таку ж заяву на одну й ту ж земельну ділянку, через представника, подав ОСОБА_2 (вхідний № Держгеокадастру Р-9974/0/94-19 т. 1 а.с. 131).

ГУ Держгеокадастр у Черкаській області, будучи обізнаним про наявність двох заяв про затвердження проектів землеустрою на одну й ту ж земельну ділянку, 28 грудня 2019 року видав наказ № 23-6717/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надав у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0341) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

В той же час наказом, від 02 січня 2020 року № 23-68/14-20-СГ, ГУ Держгеокадастр у Черкаській області відмовляє ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0341, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Відповідно до положень ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 186-1 ЗК України розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно змісту ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У ч. 1 ст. 50 Закону України Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

У дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (ст. 50 Закону України Про землеустрій ).

Отже, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20).

Крім того, у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)не вбачала підстав для відступу від цього висновку.

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України ). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (ст. 121 ЗК України ), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

У порядку ст. 50 Закону України Про землеустрій , проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок замовлялися для розроблення вказаними особами у зв`язку із зміною цільового призначення даної земельної ділянки із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01) на ведення особистого селянського господарства (код 01.03)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) вказано, що розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України ). Не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Щодо черговості подачі заяв до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний вище наказ від 28 грудня 2019 року про передачу спірної ділянки у власність ОСОБА_2 було видано на підставі заяви ОСОБА_2 , яка була зареєстрована в ГУ Держгеокадастрі у Черкаській області 19 грудня 2019 року за № Р-9974/0/94-19, тобто після реєстрації аналогічної заяви позивача ОСОБА_1 , від 19 грудня 2019 року за № Г-9903/0/94-19.

Згідно зі статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Враховуючи те, що позивач з відповідною заявою звернувся раніше ніж ОСОБА_2 , а також те, що його дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України .

Ці висновки суду першої інстанції апеляційний суд вважає вірними та такими, що належним чином підтверджуються наданими сторонами справи доказами.

При цьому місцевим судом вірно враховано, що позивач є учасником антитерористичної операції на сході України, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій Серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2017 року та довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичний операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 18 лютого 2019 № 1484/05/12-2019, що надає їй право на отримання у власність відповідної земельної ділянки.

При цьому, відповідач також є учасником антитерористичної операції на сході України, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій, Серії НОМЕР_2 від 07 липня 2015 року доданим ним безпосередньо до апеляційної скарги.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 у справі № 688/2908/16-ц про яку зазначалося раніше.

Відносно доводів скаржника, що він першим звернувся до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із проханням затвердити проект землеустрою та надати йому земельну ділянку у власність, що підтверджується відповідними заявами від 24 вересня 2019 року та 20 листопада 2019 року, то колегія суддів враховує наступне.

У відповідь на приведені заяви, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, у відповідності до ст. 118 ЗК України , видало накази від 07 жовтня 2019 року № 23-4270/14-19-СГ та від 29 листопада 2019 року № 23-5599/14-19-СГ та відмовляло ОСОБА_2 у затвердження проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером7122887600:03:001:0341

Відповідно до ч. 10, ч. 11 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Зазначені накази ГУ Держгеокадастру в Черкаській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою, ОСОБА_2 не були оскаржені, що свідчить про фактичну згоду останнього з тим, що проект землеустрою не відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, відсутність судових рішень про визнання незаконними рішень ГУ Держгеокадастру в Черкаській області щодо надання відмов на заяви ОСОБА_2 від 24 вересня 2019 року та 20 листопада 2019 року свідчить про те, що останній з ними погодився та вважав законними, а тому твердження апеляційної скарги, що він набув правомірні очікування на отримання земельної ділянки у власність раніше позивача, є необґрунтованими.

Також суд оцінює критично доводи скаржника про те, що місцевий суд невірно послався на правовий висновок ВП ВС від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, оскільки ці справи мають різні предмети спору (надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та надання земельної ділянки у власність), адже ВП ВС надавалася оцінка діям Держгеокадастру по розгляду звернень громадян для набуття прав на земельну ділянку. При цьому характер таких прав (право власності чи для створення ФГ) не змінюють порядок та умови розгляду Держгеокадастром заяв осіб.

Аргумент скарги, щодо місця проживання претендентів на земельну ділянку, про що вказує скаржник у справі, не має значення для вирішення питань про набуття такими особами землі у власність, адже ст.ст. 118 , 122 ЗК України не пов`язують право особи на землю з місцем її проживання в регіоні, де набувається у власність таке майно.

Відповідно до ст. 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу .

Отже, оскільки рішення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області є незаконним, як указано вище, суд першої інстанції у цій справі вірно вказав про необхідність визнання недійсним договору оренди землі, який укладено особою, що набула прав на майно з незаконних підстав відповідачем ОСОБА_2 , 20 січня 2020 року з ТОВ Наше Зерно Плюс щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0341.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої ст. 37 цього Закону , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" п. 2 частини шостої статті 37 цього Закону ) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону .

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Так як на момент вирішення спору у справі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0341 містився запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , та права оренди за ТОВ Наше Зерно Плюс , у зв`язку із незаконністю наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі, для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, правомірними є вимоги позивача в цій справі про скасування рішення державного реєстратора та визнання припиненими права власності ОСОБА_2 та права оренди землі ТОВ Наше Зерно Плюс .

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції з їх оцінкою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування згідно вимог ст. 376 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишина Олександра Олеговича, залишити без задоволення.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 19 травня 2021 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. О. Єльцов

Л. В. Нерушак