Рішення

від 18.05.2021 по справі 917/173/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 Справа № 917/173/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д. М., за участю секретаря судового засідання Бойченко Л. О., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Фізичної особи - підприємця Невмиваки Ігоря Петровича

до Кременчуцької міської ради Полтавської області

про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, вважаючи укладеною Додаткову угоду про поновлення договору

представники сторін у судове засідання не зявилися.

Обставини справи: Фізична особа - підприємець Невмивака Ігор Петрович звернувся з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області з позовом про визнання поновленим договору оренди землі, зареєстрованого 16.09.2013 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013) з Додатковою угодою від 14.02.2017 (реєстр змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017), на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені цим договором, вважаючи укладеною Додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк, на тих самих умовах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 20.12.2019 направляв до Кременчуцької міської ради Полтавської області лист-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди. Проте, в порушення частини 5 статті 33 Закону України Про оренду землі , орендодавець не розглянув у місячний термін надісланий позивачем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, рішення про поновлення договору оренди землі Кременчуцькою міською радою не приймалось, додаткова угода про поновлення договору оренди землі з позивачем не укладена.

Позивач вважає, що така поведінка орендодавця в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області є недобросовісною, порушує переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди, тому його законні права підлягають захисту на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" шляхом визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені цим договором, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах.

Відповідач у відзиві (вх. № 3650 від 05.04.2021) проти позову заперечує, посилаючись на те, що будь-яких рішень щодо продовження договору оренди з позивачем (органом місцевого самоврядування) не приймалося, тому відсутні підстави для задоволення позову.

18.03.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (копії Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, копії податкових декларацій з плати за землю за 2020 - 2021 роки, копії платіжних доручень за січень 2020- лютий 2021 років).

Суд задовольнив зазначене клопотання.

14.05.2021 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі представника.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.02.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 14:00 01.03.2021.

У судовому засіданні 01.03.2021 суд оголосив перерву до 11:00 26.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.03.2021 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.04.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11:00 18.05.2021.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.10.2012 Про поновлення договорів оренди землі Кременчуцька міська рада Полтавської області та фізична особа-підприємець Невмивако Ігор Петрович 20.12.2012 уклали договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 5310436100:07:001:0036) площею 2189 кв. м для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки на 50 машиномісць (код КВЦПЗ J 12.08) по вул. Гвардійській, 2 в м. Кременчуці Полтавської області.

Зазначений договір оренди землі зареєстровано 16.09.2013 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013).

На земельній ділянці (кадастровий №5310436100:07:001:0036) розташований об`єкт нерухомого майна (адміністративно - побутова будівля автостоянки), який належить позивачу на праві власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, до матеріалів позовної заяви додано свідоцтво № 2163 про присвоєння адміністративно - побутовій будівлі автостоянки поштової адреси та технічний паспорт на адміністративно-побутову будівлю автостоянки.

На підставі рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.08.2016 Кременчуцька міська рада Полтавської області та фізична особа-підприємець Невмивако Ігор Петрович уклали Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (кадастровий №5310436100:07:001:0036) площею 2189 кв. м для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки на 50 машиномісць (код КВЦПЗ J 12.08) по вул. Гвардійській, 2 в м. Кременчуці Полтавської області. Внесено запис до реєстру змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017.

Додатковою угодою від 14.02.2017 внесено зміни до Договору оренди землі та продовжено його дію на 3 (три) роки з дня державної реєстрації змін до зареєстрованого права оренди земельної ділянки (п. 8 Угоди).

Пунктом 8 Додаткової угоди сторони погодили, що після закінчення строку дії договору Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Отже, строк дії договору оренди землі визначений сторонами до 02.03.2020.

Листом (вх. № 01-41/11947) від 20.12.2019 позивач через канцелярію Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області подав лист - повідомлення та проект Додаткової угоди до договору оренди землі, зареєстрованого 16.09.2013 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013) з Додатковою угодою від 14.02.2017 (реєстр змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017).

Відповідач зареєстрував зазначений лист - повідомлення позивача від 20.12.2019 за вх. № 01-41/11947, що підтверджується відміткою на листі - повідомленні.

Проте відповідач (орендодавець) у строк, встановлений Законом - протягом місяця, тобто до 20.01.2020, не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення, щодо поновлення договору оренди землі.

Як встановив суд позивач є добросовісним користувачем спірної земельної ділянки і протягом дії договору оренди землі належним чином виконував обов`язки, передбачені умовами договору: використовував земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачував орендну плату.

На підтвердження зазначеного позивач долучив до матеріалів справи копії податкових декларацій з плати за землю за 2020 - 2021 роки та платіжні доручення № 462 від 30.01.2020, № 471 від 27.02.2020, № 482 від 30.03.2020, № 494 від 29.04.2020, № 505 від 29.05.2020, № 515 від 30.06.2020, № 526 від 30.07.2020, № 530 від 01.09.2020, № 539 від 29.09.2020, № 546 від 30.10.2020, № 554 від 27.11.2020, № 562 від 29.12.2020, № 570 від 29.01.2021, № 580 від 26.02.2021.

При прийняті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач звернувся з вимогою: визнати поновленим договір оренди землі, зареєстрований 16.09.2013 року на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені цим договором, вважаючи укладеною Додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк, на тих самих умовах.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту його прав та інтересів. Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а згідно зі статтею 13 Конвенції - право на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частити 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної (творчої) діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів (наприклад, створення речей), безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, настання або ненастання певної події. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Хоч стаття 11 Цивільного кодексу України прямо вказує лише на підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, однак зміст цього Кодексу свідчить про те, що за тих самих підстав цивільні права та обов`язки змінюються та припиняються.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі . Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі .

За змістом частини першої статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально (частина перша статті 14 Закону України Про оренду землі ).

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України Про оренду землі ).

За змістом статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі як істотна умова договору визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Випадки та умови, коли права і обов`язки сторін за договором оренди продовжують існувати після закінчення узгодженого строку дії цього договору незалежно від волевиявлення власника, обмежуючи останнього у його правомочностях щодо здійснення права власності, обумовлюються договором або законом.

Що ж стосується правового регулювання поновлення договору оренди землі, то про обставини його поновлення у відповідний період ідеться у статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У пункті 4 Розділу IX Перехідних положень Закону України Про оренду землі зазначено, що правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем ініційовано механізм поновлення строку договору оренди, встановлений частинами 1 - 5 Закону України Про оренду землі .

Частинами 1 - 5 статті 33 цього Закону (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) регламентовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до частин 8 - 9 статті 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави для продовження орендних прав і обов`язків на новий строк.

Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів Цивільного кодексу України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі Велика Палата Верховного Суду дійшла також у справі № 908/299/18, вказавши у постанові від 26.05.2020, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , належним способом захисту порушеного права є саме визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс 19).

У заявленому позові, зокрема в його прохальній частині, міститься вимога визнати поновленим договір оренди землі, на той самий строк та на тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору, що фактично є констатацією обставин продовження орендних правовідносин, а не зміною правовідношення та поновленням договору в судовому порядку в розумінні статей 16 та 651 Цивільного кодексу .

В той час як належним способом захисту порушеного права є вимога про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем у цій справі неправильно обраний спосіб захисту.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 18.05.2020.

Суддя Д. М. Сірош