Постанова

від 09.09.2021 по справі 917/173/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2021 р. Справа № 917/173/21

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - ФОП Невмиваки І.П.- особисто, паспорт серія НОМЕР_1 від 12.12.17 р., Циганкової І.І., ордер ВІ №1053213 від 12.08.21 р.;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - фізичної особи - підприємця Невмиваки Ігоря Петровича, м. Кременчук Полтавської області( вх. №1880 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від "18" травня 2021 р. у справі № 917/173/21

за позовом фізичної особи - підприємця Невмиваки Ігора Петровича,м. Кременчук Полтавської області

до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

про поновлення договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець Невмивака Ігор Петрович звернувся з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання поновленим договору оренди землі, зареєстрованого 16.09.2013 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013) з Додатковою угодою від 14.02.2017 (реєстр змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017), на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені цим договором, вважаючи укладеною Додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк, на тих самих умовах в редакції, наведеній в позовній заяві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 20.12.2019 направляв до Кременчуцької міської ради Полтавської області лист-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди, проте, в порушення частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , орендодавець не розглянув у місячний термін надісланий позивачем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, рішення про поновлення договору оренди землі Кременчуцькою міською радою не приймалось, додаткова угода про поновлення договору оренди землі з позивачем не укладена.При цьому позивач зазначає, щ така поведінка орендодавця в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області є недобросовісною, порушує переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди, тому його законні права підлягають захисту на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" шляхом визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені цим договором, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.05.2021 у справі № 917/173/21 в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування висновку про відмову в позові суд послався на те, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, оскільки зазначена в прохальній частині позовної заяви вимога визнати поновленим договір оренди землі, на той самий строк та на тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору, що фактично є констатацією обставин продовження орендних правовідносин, а не зміною правовідношення та поновленням договору в судовому порядку в розумінні статей 16 та 651 Цивільного кодексу, в той час як належним способом захисту порушеного права є вимога про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Позивач- Фізична особа - підприємець Невмивака Ігор Петрович подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки за змістом позовних вимог, в прохальній частині позовної заяви, із наведенням додаткової угоди, яку позивач просить вважати укладеною, ці вимоги за своєю суттю передбачають саме визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди землі із викладенням ї змісту, тобто належний спосіб захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі» за обставин ухилення орендодавця від укладення відповідної додаткової угоди.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.06.2021, для розгляду справи №917/173/21 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця Невмиваки Ігоря Петровича, м. Кременчук Полтавської області ( вх. №1880 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 18 травня 2021 р. у справі № 917/173/21 залишено без руху, встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання оригіналу або належним чином засвідченої копії (копій) платіжного документу(платіжних документів) на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на загальну суму 3 405 грн.

У зв`язку з усуненням скаржником недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача фізичної особи - підприємця Невмиваки Ігоря Петровича, м. Кременчук Полтавської області ( вх. №1880 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 18 травня 2021 та призначено розгляд справи на "12" серпня 2021 р. о 12:00 годині.

11.08.2021 (вх. ел. пошти № 3464) від представника відповідача Костик А.О. надійшов лист про проведення судового засідання 12.08.2021 о 12:00 год. без участі представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 у справі № 917/173/21 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.09.2021 р. о 9:30 год.

В судовому засіданні 09.09.2021 позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу.

Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, що відповідно до п. 2 ч. 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за його відсутності незалежно від причин неявки.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення позивача та його представника, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, зважаючи на наступне.

На підставі рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.10.2012 «Про поновлення договорів оренди землі» Кременчуцька міська рада Полтавської області та фізична особа-підприємець Невмивако Ігор Петрович 20.12.2012 уклали договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 5310436100:07:001:0036) площею 2189 кв. м для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки на 50 машиномісць (код КВЦПЗ J 12.08) по вул. Гвардійській, 2 в м. Кременчуці Полтавської області.

Зазначений договір оренди землі зареєстровано 16.09.2013 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013).

На земельній ділянці (кадастровий №5310436100:07:001:0036) розташований об`єкт нерухомого майна (адміністративно - побутова будівля автостоянки), який належить позивачу на праві власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, до матеріалів позовної заяви додано свідоцтво № 2163 про присвоєння адміністративно - побутовій будівлі автостоянки поштової адреси та технічний паспорт на адміністративно-побутову будівлю автостоянки.

На підставі рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.08.2016 Кременчуцька міська рада Полтавської області та фізична особа-підприємець Невмивако Ігор Петрович уклали Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (кадастровий №5310436100:07:001:0036) площею 2189 кв. м для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки на 50 машиномісць (код КВЦПЗ J 12.08) по вул. Гвардійській, 2 в м. Кременчуці Полтавської області.

Додатковою угодою від 14.02.2017 внесено зміни до Договору оренди землі та продовжено його дію на 3 (три) роки з дня державної реєстрації змін до зареєстрованого права оренди земельної ділянки (п. 8 Угоди).

Пунктом 8 Додаткової угоди сторони погодили, що після закінчення строку дії договору Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Внесено запис до реєстру змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017

Отже, строк дії договору оренди землі визначений сторонами до 02.03.2020.

Листом (вх. № 01-41/11947) від 20.12.2019 позивач через канцелярію Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області подав лист - повідомлення та проект Додаткової угоди до договору оренди землі, зареєстрованого 16.09.2013 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013) з Додатковою угодою від 14.02.2017 (реєстр змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017).

Відповідач зареєстрував зазначений лист - повідомлення позивача від 20.12.2019 за вх. № 01-41/11947, що підтверджується відміткою на листі - повідомленні.

Проте відповідач (орендодавець) у строк, встановлений ч. 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) протягом місяця, тобто до 20.01.2020, не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення щодо поновлення договору оренди землі.

Як зазначено у відзиві на позов та правомірно встановив суд першої інстанції, позивач є добросовісним користувачем спірної земельної ділянки і протягом дії договору оренди землі належним чином виконував обов`язки, передбачені умовами договору: використовував земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачував орендну плату.

На підтвердження зазначеного позивач долучив до матеріалів справи копії податкових декларацій з плати за землю за 2020 - 2021 роки та платіжні доручення № 462 від 30.01.2020, № 471 від 27.02.2020, № 482 від 30.03.2020, № 494 від 29.04.2020, № 505 від 29.05.2020, № 515 від 30.06.2020, № 526 від 30.07.2020, № 530 від 01.09.2020, № 539 від 29.09.2020, № 546 від 30.10.2020, № 554 від 27.11.2020, № 562 від 29.12.2020, № 570 від 29.01.2021, № 580 від 26.02.2021.

Зважаючи на наведені обставини, позивач посилається на дотримання ним встановленої частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі процедури реалізації переважного прав орендаря на поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 16.09.2013 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013), в тому числі надіслання орендодавцеві проекту відповідної додаткової угоди, ухилення останнього від її обов`язкового укладення, а також на наявність передбаченого ч. 6 цієї статті фактичного складу, за наявністю якого у нього наявне право на пролонгацію договору на той самий строк та на тих самих умовах, що і стало підставою подання позову у даній справі, предметом якого є матеріально-правова вимога про визнання поновленим вказаного договору оренди землі з Додатковою угодою від 14.02.2017 (реєстр змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017), на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені цим Договором, вважаючи укладеною Додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк, на тих самих умовах,зміст якої викладений у позовній заяві.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України .

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом наведених норм, спосіб захисту цивільного права чи інтересу -це закріплені законом матеріально-правові заходи, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених(оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.Тобто це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути ефективними, тобто приводити до реального поновлення порушеного права(забезпечення припинення його невизнання чи оспорювання) або припиняти неможливість задоволення інтересу, а у випадку неможливості вказаного -забезпечити отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (оспорювання, невизнання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку із цим , або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Перелік способів захисту, зазначений в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України не є вичерпним, та суду надано право захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України )

Зазначена правова позиція щодо способів захисту узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16,постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/23488/17 та від 12.12.2019 у справі № 910/1997/18, від 27.02.2020 у справі № 5013/458/11, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України , Законом України Про оренду землі .

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша статті 5 названого Закону ).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким у сторін виникають обов`язки щодо його виконання: в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; згідно з частиною другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша стаття 15 Закону України Про оренду землі ).

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі» , в редакції, яка була чинна на час спірних правовідносин, передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

За змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

У ч. 1 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2- 5 цієї статті).

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону № 161-XIV та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору оренди землі на новий строк; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону № 161-XIV передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою ; орендар належно виконує свої обов`язки за договором; немає письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 зазначеного Закону полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", зазначеною нормою не вимагається.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Зазначена правова позиція щодо застосування статті 33 Закону України «Про оренду землі» викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2019 р. у справі № 908/2484/17.

При цьому, відмова, а також наявне зволікання уповноваженого органу виконавчої влади в укладенні додаткової угоди до Договору оренди землі про поновлення його на той самий строк, обов`язковість укладення якої в місячний строк, за наявності вищенаведених умов, передбачено ч. 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , відповідно до ч. 11 цієї статті є підставою для поновлення Договору в судовому порядку шляхом визнання такої угоди укладеною.

Великою Палатою Верховного Суду в постанова від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18) викладено правовий висновок, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України , способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення), та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» поновлення договору оренди землі в судовому порядку можливо за наявності вищенаведених умов лише шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення дії Договору із викладенням її змісту.

Тобто у спірних правовідносинах, в яких позивач дотримався процедури реалізації переважного права на укладення договору оренди землі, в тому числі надіслав відповідну додаткову угоду, а орендодавець ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в поставові від 06.05.2020 у справі 908/299/18 (Провадження № 12-136гс19)

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, позивачем доведено виконання зазначених вище вимог законодавства щодо реалізації орендарем переважного права на поновення договору оренди землі, що вбачається з вищенаведених обставин, які підтверджені належними та допустмими доказами та не заперечуються сторонами, а саме, що: позивач як добросовісний орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору оренди землі на новий строк; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.за відсутності письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору,тобто наявний фактичний склад і для поновлення спірного договору на тих самих умовах та на той самий строк відповідно до ч. 6 статті 33 Закону України про оренду землі .

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту пославшись на те, що зазначена в прохальній частині позовної заяви вимога визнати поновленим договір оренди землі, на той самий строк та на тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору, що фактично є констатацією обставин продовження орендних правовідносин, а не зміною правовідношення та поновленням договору в судовому порядку в розумінні статей 16 та 651 Цивільного кодексу, в той час як належним способом захисту порушеного права є вимога про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати поновленим договір оренди землі, на той самий строк та на тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору, навівши повністю зміст такої угоди , а тому відповідне формулювання позовних вимог із наведенням змісту додаткової угоди, яку позивач просить вважати укладеною, за своєю суттю передбачає не констатацію обставин продовження орендних правовідносин, як на це помилково послався суд першої інстанції, а саме визнання судом укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі із викладенням ї змісту, що відповідає належному способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі» за обставин ухилення орендодавця від укладення відповідної додаткової угоди.

В постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс 15 викладено правовий висновок, що суд самостійно визначає, яку вимогу по суті (а не за формою) пред`являє позивач, і, відповідно, застосовує належні норми законодавства.

Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального права дійшов неправильного висновку про відмову в позові, за наявності підстав для його задоволення, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.126, 129, 269, п. 2 ч.1 ст. 275, п.4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача- фізичної особи - підприємця Невмиваки Ігоря Петровича задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2021 р. у справі № 917/173/21 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати поновленим договір оренди землі, зареєстрований 16.09.2013 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013)з урахуванням Додаткової угодою від 14.02.2017 (реєстр змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017), на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені цим договором, вважаючи укладеною Додаткову угоду, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди землі, зареєстрованого 16.09.2013 року (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013) з Додатковою угодою від 14.02.2017 (реєстр змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017)

м.Кременчук 20 р.

Орендодавець, Кременчуцька міська рада Полтавської області, ідентифікаційний код: 24388300, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, 2, в особі

---

, діючого на підставі ЗУ Про місцеве самоврядуванням в Україні , з одного боку, та Орендар, фізична особа-підприємець Невмивака Ігор Петрович, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 15.01.1997 р., дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця 16.05.2006 р., 2 585 017 0000 006155, з другого боку, уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди землі зареєстрованого 16.09.2013 року (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 2711519, підстава внесення запису індексний номер 6387581 від 03.10.2013) з Додатковою угодою від 14 02.2017 реєстр змін до іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2017, підстава внесення запису індексний номер 34103089 від 02.03.2017), про нижченаведене:

Керуючись вимогами діючого законодавства України, Сторони вирішили:

1 Поновити на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 3 (три) роки Договір оренди землі, на підставі якого у користуванні Орендаря перебуває земельна ділянка (кадастровий №5310436100:07:001:0036) площею 2189 кв.м. для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки на 50 машиномісць (код КВЦГО 1 12.08) по вул. Гвардійській, 2 в м. Кременчуці Полтавської області.

2. Всі інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними.

3. Орендар зобов`язаний у п`ятиденний строк з дати державної реєстрації внесення змін до інформації щодо зареєстрованого права оренди земельної ділянки надати:

- копію цієї Додаткового угоди до Договору оренди землі - до Кременчуцької ОДП1 ГУ ДФС у Полтавській област

- копію витягу, що підтверджує внесення змін до записів Державного реєстру прав -до Управління земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.

4. Дана Додаткова угода до Договору оренди землі набуває чинності з моменту її державної реєстрації.

5 Ця Додаткова угода укладена в 3-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких залишається в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

6. Всі витрати за складання та оформлення цієї додаткової угоди сплачує Орендар.

7. За спільною згодою сторін ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі.

Реквізити сторін.

МП."

Орендодавець: Кременчуцька міська рада Полтавської області місцезнаходження юридичної особи: 59600, Полтавська область, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2, Ідентифікаційний код 24388300

---

(підпис уповноваженої особи) П.І.Б. Орендар: фізична особа-підприємець Невмивака Ігор Петрович місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_2

---

Невмивака І.П. (підпис уповноваженої особи) П.І.Б.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.09.2021

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя О.А. Пуль

Суддя О.В. Шевель