Постанова

від 18.05.2021 по справі 905/828/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2021 р. Справа № 905/828/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О. , суддя Шевель О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури (вх. №958Д) на рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2021 (рішення ухвалено колегією суддів у складі: головуючий суддя Сковородіна О.М., суддя Курило Г.Є., суддя Хабарова М.В. 10.02.2021, у приміщенні господарського суду Донецької області, повний текст рішення складено та підписано 04.03.2021) у справі №905/828/20

за позовом керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, Донецька область, м. Слов`янськ, в інтересах держави в особі:

позивача-1 Слов`янської міської ради, Донецька область, м. Слов`янськ,

позивача-2 Управління комунальної власності Слов`янської міської ради, Донецька область, м. Слов`янськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВА", Донецька область, м. Слов`янськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача : Управління житлово-комунального господарства Слов`янської міської ради, Донецька область, м. Слов`янськ,

про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВА" звільнити нежитлове приміщення площею 150,8 кв.м. та вартістю 1759752,00 грн., в будівлі, яка розташована за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Шевченка, 4;

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.02.2021 у справі №905/828/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі позивача-1 Слов`янської міської ради, позивача-2 Управління комунальної власності Слов`янської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВА", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління житлово-комунального господарства Слов`янської міської ради про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВА" про звільнення нежитлового приміщення площею 150,8м 2 за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Шевченка, 4.

Донецька обласна прокуратура звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2021 у справі №905/828/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги керівника Слов`янської місцевої прокуратури задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

В обгрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що висновки суду першої інстанції про неможливість належної ідентифікації приміщень за кожним договором не відповідають дійсності, оскільки сторонами до матеріалів справи надані акти перевірок, в яких зафіксований факт використання відповідачем спірних приміщень площею 150 кв.м. та листи, відомості в яких дозволяють зробити однозначний висновок щодо площі спірних приміщень, які використовувались відповідачем на підставі первісного договору №47 від 11.04.1996 (150,8 кв.м.), а також у подальшому на підставі договору безоплатного користування майном б/н від 31.03.1998. Крім того, за твердження заявника апеляційної скарги, помилковими є також висновки суду щодо продовження дії договору оренди приміщення №50/1 від 11.04.1996 щодо спірного приміщення площею 150,8 кв.м. до 2026 року без урахування змін у чинному законодавстві України, яке регулює вказані правовідносини, а також без урахування змін фактичних обставин, що безпосередньо пов`язані з такими правовідносинами.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Донецької обласної прокуратури на рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2021 у справі №905/828/20; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 27.04.2021.

20.04.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а рішення - без змін (вх.№4643).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.05.2021.

29.04.2021 та 11.05.2021 від Управління комунальної власності Слов`янської міської ради надішли відзиви на апеляційну скаргу, в яких управління просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі (вх. №5008, 5297).

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ТОВ "ДЕВА" проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Рішенням Виконавчого комітету Слов`янської міської ради №333 від 05.08.1992 прийнято до комунальної власності міста майно житлово-експлуатаційного об`єднання, а саме, нежитлову будівлю, що є архітектурною пам`яткою, за адресою м. Слов`янськ, вул. Шевченко, 4, загальна площа якої складає - 2223,4 кв.м.

18.03.1998 рішенням Виконавчого комітету Слов`янської міської ради "Про право користування майном міської комунальної власності" №113 вирішено, зокрема, передати нежитлове приміщення площею 396,6 кв.м. ТОВ "Дева" у строкове користування терміном на 30 років, закріпивши право користування договором про передачу майна міської комунальної власності.

31.03.1998 між Виконавчим комітетом Слов`янської міської ради (далі - власник) та ТОВ "Дева" (далі - підприємство) укладено договір про передачу майна міської комунальної власності (далі - договір від 31.03.1998) б/н, відповідно до умов якого, власник зобов`язується передати у користування підприємства, майно міської комунальної власності - нежитлове приміщення площею 396,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Слов`янськ, вул. Шевченка, 4, на праві користування (п.1.1 договору від 31.03.1998).

Право користування на майно переходить до підприємства з моменту підписання акту приймання - передачі (п. 1.2 договору від 31.03.1998). Балансова вартість цілісного комплексу складає 198956 грн. (п.1.3 договору від 31.03.1998).

31.03.1998 за актом приймання-передачі міської комунальної власності нежилого приміщення по вул. Шевченко 4а , ЖЕО передало, а ТОВ "Дева" прийняло у строкове користування, терміном на 30 років, нежиле приміщення за адресою вул. Шевченка 4а, загальною площею 396,6 кв.м.

Рішенням Виконавчого комітету Слов`янської міської ради "О согласовании проектов договоров об использовании имущества коммунальной собственности территориальной громады" №297 від 19.07.2000 (назва рішення вказана мовою оригіналу) на виконання п. 2 рішень виконавчого комітету №517 від 15.12.1999 та №202 від 17.05.2000 погоджений проект договору про використання майна комунальної власності територіальної громади.

У погодженому та запропонованому до підписання відповідачу проекті договору визначено, що ДКП "ЖЕО" передає користувачу ТОВ "Дева" майно комунальної власності територіальної громади (в довірче управління), а саме, частину нежитлового приміщення площею 150,8 м2, під магазин та офіс, що знаходиться за адресою: м. Слов`янськ, вул. Шевченка, 4а.

Виконавчий комітет Слов`янської міської ради неодноразово звертався до відповідача з листами про необхідність укладання договору про використання майна комунальної власності територіальної громади на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: вул. Шевченка, 4а, площею 150,8 кв.м.

Проте, такий договір між сторонами укладений не був.

23.05.2019 керівник Слов`янської місцевої прокуратури з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді звернувся до Слов`янського міського голови із запитом про надання інформації щодо користування комунальним майном згідно договору від 31.03.1998.

На підставі розпорядження Слов`янського міського голови №165/г від 30.05.2019 створено комісію з проведення перевірки використання майна комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська - нежитлової будівлі, розташованої по вул. Шевченка, 4 у м. Слов`янську, та 31.05.2019 і 17.07.2019 проведені відповідні перевірки використання майна.

Згідно акту з проведення перевірки використання майна комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська - нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Слов`янськ, вул.. Шевченка, 4 та його технічного стану від 31.05.2019 встановлено, що частина нежитлової будівлі площею 396,6 кв.м. була передана відповідачу в тимчасове користування строком на 30 років на підставі рішення виконкому №113 від 18.03.1998, а також зазначено, що відповідач здійснює свою діяльність в частині приміщення 1-го та 2-го поверху площею 150,8 кв.м.

За наслідками проведеної перевірки використання майна комунальної власності, наданого в користування ТОВ "Дева" згідно договору від 31.03.1998, а саме нежитлового приміщення нежитлової будівлі площею 396,6 кв.м актом від 17.07.2019 встановлено, що приміщення в цілому знаходиться в задовільному стані, проте, виявлено наявність самовільної прибудови.

Рішенням Виконавчого комітету Слов`янської міської ради №1372 від 07.06.2019 передано з балансу КП ЖЕК-1 на баланс управління житлово - комунального господарства Слов`янської міської ради майно комунальної власності територіальної громади м. Слов`янськ, зокрема, нежитлові приміщення 1917 по вул. Шевченко, 4а (площею 2006,1кв.м), 4в (102,4 кв.м), 4г (110,97 кв.м).

Згідно висновку про вартість майна зі звіту про оцінку нерухомого майна №47-49/01 від 26.03.2020 ринкова вартість об`єкта оцінки (частини нежитлових приміщень, загальною площею 150,8 кв.м., що розташовані в нежитловій будівлі за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Шевченка, 4) складає 1759752,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.12.2019 у справі №905/1707/19 у задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності Слов`янської міської ради до ТОВ Дева про розірвання договору про передачу майна міської комунальної власності від 31.03.1998 відмовлено повністю. При цьому, дослідивши умови вказаного договору від 31.03.1998 суд дійшов висновку, що за своєю природою він є договором безоплатного користування майном, а тому виходячи з приписів ст. 325 ЦК Української РСР (чинного на момент його укладання) його строк сплинув 01.04.1999, тобто спірний договір було розцінений судом як такий, що припинив свою дію в силу Закону, у зв`язку з чим, суд зазначив про відсутність підстав для його розірвання.

Вказане рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2019 у справі №905/1707/19 набрало законної сили.

20.01.2020 та 02.03.2020 Слов`янська міська рада зверталась з листами до ТОВ ДЕВА , в яких просила у зв`язку з припиненням договору безоплатного користування майном від 31.03.1998 звільнити об`єкт користування - нежитлове приміщення розташоване по вул. Шевченка, 4 у м. Слов`янськ та передати його балансоутримувачу.

02.03.2020 Слов`янська міська рада на запит Слов`янської місцевої прокуратури від 26.02.2020 повідомила, що 31.03.1998 виконкомом Слов`янської міської ради було передано ТОВ ДЕВА в користування нежитлове приміщення площею 396,6 кв.м., що знаходиться у нежитловій будівлі по вул. Шевченко, 4 у м. Слов`янську, на умовах договору на безоплатній основі. У 2000 році виконкомом було прийнято рішення про затвердження типового договору позички з ТОВ ДЕВА зі зміною площі на 150,8 кв.м. Також, Слов`янська міська рада повідомляла, що управління комунальної власності зверталось з листами від 20.01.2020 та 02.03.2020 до ТОВ ДЕВА щодо звільнення нежитлових приміщень, проте відповіді на листи не було отримано.

У квітні 2020 прокурор в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру повідомив Слов`янську міську раду та Управління комунальної власності Слов`янської міської ради про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради та Управління комунальної власності Слов`янської міської ради до ТОВ ДЕВА про звільнення нерухомого майна комунальної власності площею 150,8 кв.м. та вартістю 1759752,00 грн, переданого у користування, та повернення його балансоутримувачу.

У травні 2020 керівник Слов`янської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради, Управління комунальної власності Слов`янської міської ради до ТОВ "ДЕВА", в якій (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) просив зобов`язати ТОВ "ДЕВА" звільнити нежитлове приміщення площею 150,8 кв.м та вартістю 1759752,00 грн. в будівлі, яка розташована за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Шевченка, 4.

Позов обгрунтовано тим, що строк дії договору безоплатного користування майном від 31.03.1998 сплинув 01.04.1999, а тому нежитлове приміщення площею 150,8 кв.м., яким користується відповідач без достатньої правової підстави, підлягає звільненню.

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що дійсно на підставі договору від 31.03.1998 йому було передано у користування нежитлове приміщення 396,6 кв.м. за адресою: м. Слов`янськ, вул. Шевченка, 4. Водночас, за цією адресою на підставі низки договорів він має право користування й іншими об`єктами нерухомості загальною площею 230,8 кв.м., зокрема, площею 150,8 кв.м., яке у нього виникло на підставі договору від 11.04.1996, та який не стосується предмету позову.

Так, 01.06.1994 між Житлово-експлуатаційним об`єднанням Слов`янського міськвиконкому (далі - ЖЕО) та ТОВ "ДЕВА" (орендар) укладено типовий договір оренди нежитлових приміщень №186/1 (далі - договір № 186/1), відповідно до п.1 якого, ЖЕО на підставі розпорядження начальника ЖЕО, передає, а орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення, для використання під офіс-магазин, по вул.Шевченко, 4, площею 40,0 кв.м.

Відповідно до п.2 договору №186/1, строк його дії встановлюється з 01.06.1994 до початку реставраційних робіт.

Згідно з п.6 договору №186/1 за приміщення, що орендується, орендар сплачує орендну плату за ставкою, затвердженою рішенням виконкому. Під час підписання договору орендар сплачує 20819 руб., а надалі за рахунком за кожний 1 кв.м наперед 1-го числа першого місяця кожного кварталу.

19.12.1994 між Житлово-експлуатаційним об`єднанням Слов`янського міськвиконкому та ТОВ "ДЕВА" (орендар) укладено типовий договір №219/1 оренди нежитлових приміщень (далі - договір №219/1), відповідно до п.1 якого ЖЕО на підставі розпорядження начальника ЖЕО передає, а орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення для використання під офіс по вул. Шевченко, 4, площею 40,0 м2 (другий поверх).

Відповідно до п.2 договору №219/1 строк його дії встановлюється з 19.12.1994 до початку реставраційних робіт.

Згідно з п.6 договору №186/1 за приміщення, що орендується, орендар сплачує орендну плату за ставкою, затвердженою рішенням виконкому. Під час підписання договору орендар сплачує 20819 руб., а надалі за рахунком за кожний 1 кв.м. наперед 1-го числа першого місяця кожного кварталу.

30.05.1995 сторонами договору №219/1 від 19.12.1994 було підписано угоду, предметом якої є виконання ремонтних робіт у приміщенні, що орендується, які необхідні для підтримки основних конструкцій будівлі по вул. Шевченко, 4, для подальшого його використання. Також, за змістом угоди орендар зобов`язаний виконати необхідний ремонт конструкцій будівлі відповідно до запропонованої документації/кошторису.

Розпорядженням голови Виконавчого комітету міської Ради народних депутатів "Про укладення договору купівлі-продажу патенту на право оренди приміщення" №541р від 11.04.1996 вирішено затвердити акт оцінки вартості патенту на право оренди приміщень, зокрема, за адресою: вул. Шевченка, 4 /ТОВ ДЕВА /, та укласти договори купівлі-продажу патенту на право оренди приміщень.

11.04.1996 між Виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів (продавець) та ТОВ "Дева" (покупець) укладено договір купівлі-продажу патенту на право оренди будівлі (споруд, приміщень) №47 (далі - договір №47), за п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати покупцю патент на право оренди будівлі площею 150,8 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Слов`янськ, вул. Шевченко, 4, а покупець зобов`язується прийняти вказаний патент та сплатити ціну відповідно до умов, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору №47 право власності на патент переходить покупцю з моменту сплати коштів, вказаних у п. 1.4. цього договору.

Відповідно до акту оцінки, що затверджений розпорядженням №541р від 11.04.1996, вартість патенту становить 24,8 млн. карбованців (п. 1.3. договору №47).

Вказаний у даному договорі №47 патент проданий за 24,8 млн. карбованців (п. 1.4. договору №47).

Термін дії патенту встановлюється - 10 років, з моменту першого продажу (п. 1.5. договору №47).

Відповідно до п. 5.3 договору №47 покупець зобов`язаний протягом 10 днів, з моменту набуття права власності на патент, укласти (переукласти) договір оренди будівлі на строк дії патенту.

11.04.1996 між Житлово-експлуатаційним об`єднанням Слов`янського міськвиконкому (ЖЕО) та ТОВ "ДЕВА" (орендар) укладено типовий договір оренди нежитлових приміщень №50/1 (далі - договір №50/1), відповідно до п.1 якого ЖЕО на підставі патенту на оренду та розпорядження №541р від 11.04.1996 передає, а орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення для використання під магазин, офіс, готель, по вул. Шевченко, 4, площею 150,8 кв.м. (перший та другий поверхи), а також вставка між будинками по вул. Шевченка та вул. Комунаров 77.

Відповідно до п.2 договору №50/1, строк його дії встановлюється з 11.04.1996 по 11.04.2006.

Згідно п. 6 договору №50/1 за приміщення, що орендується, орендар сплачує орендну плату за ставкою, затвердженою рішенням виконкому. Під час підписання договору орендар сплачує 73810 рублів, а далі за рахунком за кожний квартал наперед з оплатою 1-го числа першого місяця кожного кварталу.

Приймаючи оскаржуване рішення від 10.02.2021 про відмову у позові, місцевий господарський суд, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи графічних матеріалів/технічної документації по кожному приміщенню, які були орендовані відповідачем за різними договорами, дійшов висновку про безпідставність ототожнення договору від 31.03.1998 про оренду приміщення площею 396,6 кв.м. (на який посилається прокурор), з приміщенням площею у 150,8 кв.м, яке на думку останнього, необхідно звільнити.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до ст. 324 ЦК Української РСР за договором безоплатного користування майном одна сторона зобов`язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов`язується повернути те ж майно. До договору безоплатного користування майном відповідно застосовуються правила статті 257, частини першої статті 259, статей 260 і 262, пунктів другого - п`ятого статті 265 і статей 271 і 272 цього Кодексу.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень статей 317 та 318 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст. 327 ЦК України).

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу, фактично передбачає покладення на відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, загальна площа будівлі за адресою вул. Шевченко, 4 у м. Слов`янськ складає 2223,4 кв.м.

У користуванні відповідача з 1994 року знаходилося декілька приміщень зазначеної будівлі, зокрема, 40 кв.м. (договір №186/1), 40 кв.м. другий поверх (договір №219/1), 150,8 кв.м (патент на право оренди від 11.04.1996 та типовий договір 50/1) та 396,6 кв. м. (договір від 31.03.1998).

Проте, матеріали справи не дають можливість достеменно встановити, що приміщення площею 150,8 кв.м є часткою того самого об`єкту площею 396,6 кв.м, який відповідач використовував за договором безоплатного користування від 31.03.1998, (а якщо і є, то яка саме його частина).

Також, не є доведеним те, що приміщення площею 40 кв.м та 40 кв.м (другий поверх), які були орендовані за договорами №186/1 та №219/1, укладеними в 1994 році, також входять до складу приміщень 396,6 кв.м, оскільки загальна площа будівлі (2223,4 кв. м) перевищує площу, яку орендує/орендував відповідач в цілому.

При цьому, відповідач наполягає на тому, що продовжує користуватися приміщеннями площею 150,8 кв.м, 40 кв.м. та 40 кв.м. другого поверху за адресою вул. Шевченко, 4 у м. Слов`янськ на вказаних ним договірних підставах, які не пов`язані із договором від 31.03.1998, та які не співпадають із приміщеннями площею 396,6 кв. м., що є предметом останнього.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності обставин, що приміщення площею у 150,8 кв.м, зобов`язати звільнити яке просить прокурор, є частиною приміщення площею 396,6 кв.м., що є предметом договору від 31.03.1998.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

З наданих прокурором актів перевірок від 13.06.2018, 14.09.2018, 30.01.2019, 09.04.2019 також не можливо встановити, які саме приміщення в будівлі за адресою вул. Шевченко, 4 у м. Слов`янськ фактично використовує відповідач, оскільки зазначення в них лише загальної площі не є достатньої ознакою для можливості їх ідентифікації. Окрім того, ці акти складені без участі представників відповідача, про що свідчить відсутність відповідних підписів на них.

Щодо посилань прокурора, що фактично договір від 31.03.1998, на підставі якого відповідач набув право користування нежилим приміщенням площею 396,6 кв.м., був новацією за попередніми договірними правовідносинами, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 220 ЦК Української РСР зобов`язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов`язання іншим між тими ж особами.

Юридичною підставою для зобов`язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов`язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього.

Застосування новації як способу припинення зобов`язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов`язання та щодо умов нового зобов`язання; наявності умов про припинення попереднього зобов`язання; припинення всіх додаткових зобов`язань; виникнення між тими ж особами нового зобов`язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Важливою умовою новації є наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати у договорі.

Разом з тим, договір від 31.03.1998 не містить вказівки на первинне і нове зобов`язання та намірів сторін вчинити щодо них новацію.

Як вже зазначалось, об`єкти за вказаними договорами оренди взагалі неможливо ідентифікувати, а тому відсутні підстави ототожнювати приміщення площею 150,8 кв.м. за договором №50/1, з приміщенням площею 396,6 кв.м за договором від 31.03.1998.

Посилання прокурора на листи ТОВ ДЕВА :

- від 12.03.1998, в якому відповідач просить Слов`янський виконком передати у тимчасове користування строком на 30 років нежитлове приміщення по вул. Шевченка, 4 відповідно до договору оренди №50/1 від 11.04.96 площею 150 кв.м, розглянути питання про передачу в тимчасове користування приміщення 2-го поверху (в минулому Держстраху) площею 209 кв.м. та сходи площею 22,5 кв.м.;

- а також від 20.03.2000, в якому відповідач просить виключити з договору про передачу майна загальною площею 396,6 кв.м, приміщення площею 245,8 кв.м.,

не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки вказані листи не свідчать, що Слов`янським виконкомом були прийняті відповідні пропозиції відповідача.

Необхідно також зазначити, що рішення суду має бути спроможним до реального виконання та мати силу виконавчого документа. Зокрема, його резолютивна частина повинна мати чіткий висновок щодо предмету спору, який не допускає неоднозначного трактування. Проте, неможливість ідентифікації предмету спору, унеможливлює в наступному виконання самого рішення.

Так, не визначення прокурором (чи позивачем) індивідуальних ознак приміщення в будівлі за адресою вул. Шевченко, 4 загальною площею 150,8 кв.м (які саме кімнати, на якому поверсі) він просить зобов`язати звільнити відповідача, за тих умов, що загальна площа будівлі складає 2223,4 кв.м, при задоволенні позову призведе до певної правової невизначеності під час виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, посилання прокурора на факти, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 26.12.2019 у справі №905/1707/19 щодо припинення з 01.04.1999 дії договору від 31.03.1998, не є достатньої правовою підставою для зобов`язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 150,8 кв. м. за адресою вул. Шевченко, 4 у м. Слов`янськ, оскільки за наявними в матеріалах справи доказами не можливо встановити, що вказане приміщення є частиною нежитлового приміщення 396,6 кв. м за тією ж адресою, а якщо і є його частиною, то якою саме. А тому, колегія суддів вважає вірними висновки господарського суду Донецької області про відсутність підстав для задоволення позову прокурора.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції надаючи правову оцінку патенту на право оренди будівлі (споруди, приміщення) №47 від 11.04.1996 і договору №50/1 від 11.04.1996, а також встановлюючи обставини продовження дії останнього на строк 10 років до 11.04.2016, а згодом і на новий термін до 11.04.2026, фактично вийшов за межі позовних вимог. А тому, вказані положення підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2021 у справі №905/828/20.

Проте, апеляційний господарський суд констатує, що вказані недоліки оскаржуваного судового рішення в цілому не вплинули на правильність загальних висновків місцевого господарського суду у даній справі.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції в цілому ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а допущені ним помилки не вплинули на цілком вірний правовий висновок за наслідками розгляду даного позову, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2021 у справі №905/828/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.05.2021.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель