Постанова

від 24.05.2021 по справі 904/5024/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5024/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г. ( доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

секретар судового засідання: Грачов А.С.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2021 року, ухвалене суддею Фещенко Ю.В.,повний текст якого підписаний 16.01.2021 року, у справі №904/5024/20

за позовом Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради (м.Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центропаркінг" (м. Дніпро)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Дніпровська міська рада (м. Дніпро)

про встановлення факту знищення майна та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулося Комунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центропаркінг" (далі - відповідач), в якій просило суд:

- встановити факт знищення об`єкту нерухомого майна - споруди автостоянки та дитячого майданчика, розташованого за адресою: м.Дніпро, вулиця Велика Діївська, 62-Г, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2089066712000;

- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Центропаркінг" на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Дніпро, вулиця Велика Діївська, 62-Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 20890667122000).

Рішенням господарського суду у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначає, що обставинам, на які посилається позивач у справі, що розглядається, була надана оцінка під час розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/2684/19. За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд прийшов до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог про встановлення факту знищення об`єкту нерухомого майна - споруди автостоянки та дитячого майданчика, розташованого за адресою: вулиця Велика Діївська, 62-Г (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2089066712000), є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Комунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційних вимог скаржник зазначає, що:

-є необгрунтованим висновок суду, що право власності на об`єкт нерухомого майна було набуто відповідно до закону, оскільки право власності на нерухоме майно було зареєстровано виключно на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тобто минуючи отримання від власника - територіальної громади, яку уособлює Дніпровська міська рада, права на земельну ділянку під цим нерухомим майном, порушуючи таким чином її права на цю земельну ділянку, і є самочинним будівництвом (ст. 376 ЦК України);

-земельна ділянка, на якій розміщено майданчик для паркування транспортних засобів, по вул. Велика Діївська, в районі буд. № 56 перебуває у комунальній власності, жодним третім особам у користування не надавалась, що підтверджується інформацією, департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, про що до позову було додано копію листа;

-відповідно до акту обстеження земельної ділянки № 7/8-0420 по вул. Велика Діївська, 62 Г (кадастровий номер 1210100000:08:721:0336) на земельній ділянці розташовані тимчасові навіси та споруди, при цьому про будь-які капітальні будівлі та споруди на зазначеній земельній ділянці у зазначеному акті обстеження не зазначається;

-при обстеженні зазначеної місцевості інспекторами КП "Міськавтопарк" з фото фіксацією не встановлено ознак наявності капітальних будівель чи споруд;

-наявність права власності відповідача на автостоянку порушує права та законні інтереси КП "Міськавтопарк" як балансоутримувача майданчика для паркування транспортних засобів.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Дніпровська міська рада, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. Зміст апеляційної скарги та апеляційні вимоги повністю співпадають змісту і вимогам апеляційної скарги КП "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради.

Позивач звернувся з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення наявності на земельній ділянці будівлі вартої літ. А-2 згідно технічного паспорту або будь-які об?єкти нерухомого майна.

Колегією прийнято рішення вирішити клопотання після пояснень сторін та дослідження матеріалів справи.

Позивачем також подана заява про зміну найменування з Комунального підприємства Міськавтопарк Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради.

Дана заява підлягає задоволенню, оскільки зміна найменування відбулася на підставі рішення Дніпровської міської ради № 93/4 від 24.02.2021р. Державна реєстрація зміни найменування відбулася 10.03.2021р.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач), суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г. від 15.02.2021р. та 24.02.2021р. року відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради у справі №904/5024/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Відповідачем відзив на апеляційну скуаргу не надано.

Згідно зі ст. 269 ГПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного висновку.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Центропаркінг" є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Велика Діївська, будинок 62г, яке складається з: літ. А-2 - вартова, загальною площею 14,3 кв.м, літ. В, Г, Ж - навіси, № 1, 2, 3, 10 - споруди, І, ІІ-мостіння, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 03.06.2020, номер запису про право власності 36666925, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2089066712000. Згідно даного Витяга право власності за ТОВ Центропаркінг зареєстровано на підставі акта приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: 21/01, виданиого 21.01.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В.В.

Вищезазначене нерухоме майно набуто у власність на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна № 21/01 від 21.01.2019, укладеного між ТОВ "Центропаркінг" та ОСОБА_1 , згідно з яким ОСОБА_1 передала до складу статутного капіталу ТОВ "Центропаркінг" нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: споруди автостоянки літ. А-2 вартова, загальна площа 14,3 кв.м., літ. В,Г,Ж - навіси, № 1,2,3,10 - споруди, І,ІІ- мостіння (а.с.86-87).

Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначений об`єкт нерухомого майна розташовано на земельній ділянці площею 0,4392 га з кадастровим номером 1210100000:08:721:0336 (а.с.41-42).

Слід зазначити, що ОСОБА_1 набула право власності на нерухоме майно у складі: літ. А-2 вартова, загальна площа 14,3 кв.м., літ. В,Г,Ж - навіси, №1,2,3,10 - споруди, І,ІІ- мостіння за адресою АДРЕСА_2 г на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.10.2018, виданого приватним нотаріусом ДМНО Кретовою Н.Б., спадкова справа № 8/2018, зареєстровано в реєстрі за № 1891, після смерті попереднього власника - ОСОБА_2 (а.с.84).

Державна реєстрація права власності ОСОБА_1 , що виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом здійснена 01.10.2018. Рішення про державну реєстрацію прийнято приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н.Б., індексний номер рішення 43282639 від 01.10.2018 (а.с.85).

В свою чергу ОСОБА_2 набув право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу споруди від 29.10.2014, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЗК-2000" (ідентифікаційний код 31198137). Договір посвідчено приватним нотаріусом ДМНО Лозенко В.В. (а.с.82-83).

Нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 г було набуте ОСОБА_2 у складі: літ. А-2 вартова, загальна площа 14,3 кв.м., літ. В,Г,Ж - навіси, № 1,2,3,10 - споруди, І,ІІ- мостіння.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЗК-2000" (ідентифікаційний код 31198137) об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 г набуло у власність після будівництва новоствореного об`єкта, що підтверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованій у Державній архітектурно-будівельній інспекції у Дніпропетровській області 30.08.2012 № ДП14312153667 (а.с.79-81).

Адреса вищезазначеному нерухомому майну присвоєна на підставі розпорядження Дніпропетровського міського голови від 16.07.2008 № 1089-р та підтверджена схемою адресації споруд (а.с.78).

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів констаттує, що право власності на об`єкт нерухомого майна набуто відповідачем правомірно.

Господарським судом також встановлено, що починаючи з 2008 року (дати присвоєння адреси нерухомому майну) до моменту набуття права власності ТОВ "Центропаркінг" 21.01.2019, факт наявності нерухомого майна неодноразово було підтверджено шляхом проведення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, при переході права власності від одного власника до іншого.

Наявність спірного нерухомого майна підтверджується проведеною технічною інвентаризацією нежитлових будівель та споруд за адресою АДРЕСА_2 , яка відображена в технічному паспорті (а.c.89-91).

Про наявність нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 г також зазначено в пункті 1 рішення Дніпропетровської міської ради № 140/59 від 29.12.2014 "Про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню споруд автостоянки по АДРЕСА_3 " (а.с.92).

Наявність об`єкту нерухомого майна за вказаною вище адресою у складі, яким він був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, була підтверджена при розробці проекту землеустрою, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 140/59 від 29.12.2014 (а.с.93-113).

При розгляді Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/2684/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центропаркінг" до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Свіжинського Євгена Анатолійовича, до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Кириченко Сергія Олександровича, до відповідача-3: Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради та до відповідача-4: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпровської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю, визнання недійсним договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування № 410 ОП від 01.03.2018 було встановлено, що:

- наданими позивачем доказами підтверджено право власності на нерухоме майно на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:721:0336, наявність нерухомого майна зокрема також випливає із факту надання дозволу Волкову В.В. щодо розроблення проекту землеустрою та пояснювальної записки до цього проекту;

- посилання апелянта (Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради) на акт обстеження земельної ділянки № 7/8-0420 від 17.04.2020 апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки вказаний акт складений в односторонньому порядку представниками Департаменту міської ради. Окрім того, слід зазначити, що в акті наявна інформація про розташовані на земельній ділянці навіси та споруди, втім зроблено висновок, що вони тимчасові. Вказаний висновок нічим не обґрунтований, відсутній опис цих споруд, не надано доказів щодо кваліфікації осіб, які складали цей акт та зробили такий висновок.

Рішення суду у вищезазначеній справі залишено без змін постановами апеляційного і касаційного суду.

Позивач є балансоутримувачем майданчика для паркування транспортних засобів, розташованого за адресою: вул. Велика Діївська, в районі буд. № 56 і, звертаючись до суду з позовом про встановлення факту знищення об`єкту нерухомого майна - споруди автостоянки та дитячого майданчика, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2089066712000 та про скасування державної реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Центропаркінг" на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Дніпро, вулиця Велика Діївська, 62-Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 20890667122000), позовні вимоги обгрунтовував тим, що наявність нерухомого майна на автостоянці, на яке зареєстровано праві власності за відповідачем, порушує його права як балансоутримувача щодо розпорядження майданчиком для паркування траспортних засобів.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Перелік конкретних способів захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу наведений також у ст.20 ГК України.

Отже особа може захистити своє право лише у спосіб передбачений ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України або у інший спосіб, передбачений договором або законом.

Верховний Суд у складі Касаційцного господарського суду в постанові від 06.05.2021р. у справі № 902/594/20 зазначив наступне:

77. Зі змісту статті 15 ЦК України , статті 5 ГПК України держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

78. Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

79. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібний висновок сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 ).

80. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 ).

Колегія суддів приймає до уваги, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту - встановлення факту знищення об`єкту нерухомого майна - споруди автостоянки та дитячого майданчика, розташованого за адресою: м.Дніпро, вулиця Велика Діївська, 62-Г, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2089066712000, не предбачений ні законом, ні договором.

За своєю природою дана вимога є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення тобто вимога про встановлення юридичного факту, які відповідно до ст.11 ЦК України є підставою для виникнення правовідносин. Встановлення юридичного факту відбувається під час вирішення спору про право. Так, встановлення факту знищення нерухомого майна є підставою для припинення права власності на це майно, відпповідно до ст.ст.346, 349 ЦК України.

Встановлення факту знищення об?єкту нерухомого майна не є ефективним способом захисту, так як не вирішує спір, оскільки не припиняє автоматично право власності на об?єкт нерухомого майна.

Тому в задоволенні вимог про встановлення факту знищення об`єкту нерухомого майна - споруди автостоянки та дитячого майданчика, розташованого за адресою: м.Дніпро, вулиця Велика Діївська, 62-Г, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2089066712000 правильно відмовлено господарським судом.

Позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Центропаркінг" на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Дніпро, вулиця Велика Діївська, 62-Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 20890667122000) також не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав , обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином Законом встановлено, що скасування державної реєстрації права власності за рішенням суду можливе лише у разі одночасного визнання цим рішенням припинення прав особи на нерухоме майно. Скасування державної реєстрації прав без визнання їх припиненими Законом не допускається.

Оскільки позивачем не заявлялися позовні вимоги про визнання припиненими прав відповідача на об?єкти нерухомого майно то сама лише вимога про скасування держаної реєстрації прав задоволенню не підлягає.

З наведних підстав колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують рішення суду.

В задоволенні клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовленго, оскільки висновок експертизи ніяким чином не вплине на прийняття рішення по справі, так як заявлені позовні вимоги самі по собі не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного апеляційні скарги позивача та третьої особи задоволенню не підлягають. Рішення суду слід залишити без змін.

Витрати з судового збору покласти на заявників апеляційних скарг.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Змінити найменування позивача з Комунального підприємства Міськавтопарк Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради.

Апеляційні скарги Комунальне підприємство Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради та Дніпровської мської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2021 року в справі № 904/5024/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24.05.2021р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

О.В.Березкіна

---

О.Г. Іванов