Рішення

від 13.05.2021 по справі 904/6224/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2021м. ДніпроСправа № 904/6224/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Боговенко С.Ю. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком" (54003, м. Миколаїв, вул. Степова, 2; ідентифікаційний код 37031228)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ФІДЕЯ" (49000, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 139К, офіс 116; ідентифікаційний код 41223117)

про стягнення 512 150 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача: Когін А.В. - адвокат;

від відповідача: Владимирова О.В. - адвокат.

ПРОЦЕДУРА

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. №5499/20 від 17.11.2020), в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ФІДЕЯ" 512 150 грн. 00 коп. - заборгованості, яка виникла внаслідок непоставки нафтопродуктів відповідно до умов Договору від 05.01.2018 №050118-2 поставки нафтопродуктів.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. - оплату професійної правничої допомоги та 7 682 грн. 25 коп. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 23.12.2020 о 12:30 год.

У судове засідання 23.12.2020 представники сторін не з`явилися, матеріали справи не містять доказів направлення сторонам ухвали суду від 23.11.2020 у зв`язку з неможливістю здійснення поштового відправлення через відсутність фінансування.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 продовжено підготовче провадження до 21.02.2021, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 03.02.2021 об 11:00 год.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" було подано клопотання (вх.№1727/21 від 14.01.2021) про ознайомлення з матеріалами справи.

21.01.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання (вх.№3321/20 від 21.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В обґрунтування клопотання посилається на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п`ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком" в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" подано відзив на позов (вх.№5591/21 від 03.02.2021).

У зв`язку із перебуванням судді Загинайко Т.В. на лікарняному в період з 26.01.2021 по 04.02.2021 підготовче засідання у справі №904/6224/20, призначене на 03.02.2021, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2021 призначено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 24.03.2021 об 11:30 год.

Відповідач у заяві (вх.№14661/21 від 24.03.2021) просить відкласти розгляд справи на іншу дату та час, також повідомити про наступне судове засідання, посилається на те, що представник відповідача має підтверджене інфікування коронавірусом та вимушений перебувати на самоізоляції.

У судове засідання 24.03.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 21.04.2021р. о 11:20 год.

У судове засідання 21.04.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення судового засідання для ознайомлення з відзивом на позовну заяву, оскільки на адресу позивача вказаний відзив не надходив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2021 було задоволено усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком" про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті (загальне позовне провадження) на 13.05.2021 об 11:00 год.

У судове засідання 13.05.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Позивач у клопотанні (вх№23505/21 від 13.05.2021) про доручення доказів до матеріалів справи просить суд долучити докази направлення вимоги від 27.10.2020 на адресу відповідача.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 13.05.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу розглянуто відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається, 05.01.2018 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком", як покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ФІДЕЯ", як постачальником, було укладено договір №050118-2 поставки нафтопродуктів (далі-договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов договору і додатків до нього, що є невід`ємними частинами даного договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що кожен додаток є окремим правочином, укладеним у рамках договору. Кожен наступний додаток не скасовує та не припиняє дію попередніх додатків ні в цілому ні в частині, якщо в ньому не зазначено інше.

У пункті 3.1. договору визначено, що ціна товару, що поставляється, узгоджується в додатку до даного договору; зобов`язання постачальника по поставці товару визначеної вартості виникає тільки після підписання сторонами відповідного додатку до даного Договору, у якому сторони фіксують вартість партії товару, що поставляється.

Розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах, встановлених сторонами у відповідному додатку до даного договору (пункт 5.2. Договору).

Як вбачається, 26.02.2020 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 59 000 грн. 00 коп.(платіжне доручення від 26.02.2020 №1143, а.с.19), а 28.02.2020 - 1 821 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 28.02.2020 №1144, а.с.20).

В подальшому, 11.03.2020 між сторонами було укладено Додаток №38 до договору, за яким сторонами узгодили поставку товару загальною вартістю 921 396 грн.00 коп. Умови поставки - самовивіз. Умови оплати: 100% передоплата.

19.03.2020 між сторонами було укладено Додаток №39 до договору, за яким сторони узгодили поставку товару загальною вартістю 445 260 грн.00коп. Умови поставки - самовивіз. Умови оплати; 100% передоплата.

Загальна вартість товару за Додатком №38 та Додатком №39 становить 1 366 656 грн. 00 коп.

На виконання умов Додатку №38 та Додатку №39 відповідачем у період з 11.03.2020 по 27.03.2020 було поставлено позивачу товар на загальну суму 1 366 656 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с.21-31) та товарно - транспортними накладними (а.с.33-44).

У судовому засіданні позивачем та відповідачем підтверджено даний факт поставки товару.

Таким чином, після поставки товару у відповідача з перерахованих позивачем коштів залишилась сума у розмірі 512 150 грн. 00 коп.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів (а.с.45).

Матеріали справи не містять, як відповіді відповідача на вимогу позивача про повернення заборгованості, так і доказів повернення позивачу грошових коштів, що залишилися після поставки товару відповідачем.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язань припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведеній нормі кореспондують положення статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами; обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, судом встановлено, що надані видаткові накладні на суму 1 366 656 грн.00коп. складені між позивачем та відповідачем містять всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і в розумінні вказаного Закону є первинними й такими, що підтверджують здійснення господарської операції по постачанню позивачем відповідачу товару.

Таким чином, щодо правовідносин сторін по поставці товару за договором згідно Додатків №38 та №39 відповідачем зобов`язання виконано у повному обсязі.

Як вбачається при перерахуванні грошових коштів згідно платіжних доручень від 26.02.2020 №1143 на суму 59 000 грн. 00 коп. та від 28.02.2020 №1144 на суму 1 821 000 грн. 00 коп. позивачем у призначенні платежу вказано "Оплата за дизпаливо згідно договору №050118-2 від 05.01.2018".

Проте, на момент здійснення оплати умови договору від 05.01.2018 №050118-2 поставки нафтопродуктів не містили обов`язку позивача перераховувати грошові кошти ані за товар, що підлягав поставці, ані за вже поставлений товар.

Як зазначалося на частину грошових коштів у розмірі 1 366 656 грн. 00 коп. в подальшому між сторонами було укладено додатки до договору, відповідачем позивачу поставлено товар, та заліковано сторонами вказану суму в рахунок здійсненої позивачем оплати, а решта коштів у розмірі 512 150 грн. 00 коп., яку визнають обидві сторони, на момент розгляду справи знаходиться у відповідача без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи, що суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо підстав знаходження коштів у розмірі 512 150 грн. 00 коп. у відповідача, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач на обґрунтування своїх вимог послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідач на вимогу позивача кошти у розмірі 512 150 грн. 00 коп. не повернув, та на момент розгляду справи доказів повернення перерахованих позивачем коштів відповідачем суду також не надано.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в розмірі 512 150 грн. 00 коп. є обґрунтованими.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 682 грн. 25 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком" (54003, м. Миколаїв, вул. Степова, 2; ідентифікаційний код 37031228) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ФІДЕЯ" (49000, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 139К, офіс 116; ідентифікаційний код 41223117) про стягнення 512 150 грн. 00 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ФІДЕЯ" (49000, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 139К, офіс 116; ідентифікаційний код 41223117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафтаком" (54003, м. Миколаїв, вул. Степова, 2; ідентифікаційний код 37031228) 512 150 (п`ятсот дванадцять тисяч сто п`ятдесят) грн. 00 коп. - перерахованих коштів та 7 682 (сім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 25 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

" 24" травня 2021 року