Рішення

від 19.05.2021 по справі 904/3342/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021м. ДніпроСправа № 904/3342/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 115 991,59 грн., штрафу у розмірі 111599,16 грн., пені у розмірі 72 037,93 грн. та інфляційної складової у розмірі 17 982,55 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.

Представники:

від позивача: Соколенко Т.О. ордер серія АЕ № 1066686 від 20.04.2021;

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1115991,59 грн., штрафу у розмірі 111599,16 грн., пені у розмірі 72 037,93 грн. та інфляційної складової у розмірі 17 982,55 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" № б/н від 11.06.2020 залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 04.08.2020.

Ухвалою суду від 04.08.2020 відкладено підготовче засідання на 14.09.2020.

Судове засідання, призначене на 14.09.2020, не відбулось у зв`язку направленням судді Ніколенка М.О. до Дніпропетровського регіонального відділення Національної школи суддів України для проходження підготовки для підтримання кваліфікації.

Ухвалою суду від 17.08.2020 призначено підготовче засідання на 21.09.2020.

Ухвалою суду від 21.09.2020 відкладено підготовче засідання на 28.09.2020.

В підготовчому засіданні від 28.09.2020 оголошено перерву до 05.10.2020.

Ухвалою суду від 05.10.2020 по справі № 904/3342/20 призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.

На адресу суду, 03.11.2020 надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання судової експертизи. Ухвалою суду від 13.11.2020 провадження у справі № 904/3342/20 поновлено. Призначено підготовче засідання на 01.12.2020.

Ухвалою суду від 01.12.2020 відкладено підготовче засідання на 14.12.2020.

Судове засідання, призначене на 14.12.2020, не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ніколенка М.О.

Ухвалою суду від 20.01.2021 призначено підготовче засідання на 02.02.2021.

Ухвалою від 02.02.2021 справу № 904/3342/20 повернуто до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи за наявними матеріалами. Провадження у справі № 904/3342/20 зупинено на час проведення експертизи за наявними матеріалами.

Справу № 904/3342/20, 17.03.2021 було повернуто до суду без виконання судової експертизи внаслідок неоплати вартості такої експертизи відповідачем.

Ухвалою від 29.03.2021 поновлено провадження у справі № 904/3342/20. Призначено підготовче засідання на 20.04.2021.

Ухвалою суду від 20.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 19.05.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № А-15/07/2018 від 15.07.2018 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати замовлений товар.

Згідно з п. 3.1 договору, товар поставляється постачальником на підставі погодженого сторонами замовлення покупця.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що в замовленні покупця вказується асортимент та кількість товару, а також строк і адреса місця поставки товару.

Відповідно до п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється за цінами, станом на день узгодження сторонами замовлення.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що замовлення на поставку складається в усній або письмовій формі і направляється постачальнику не менш ніж за два дні до запланованого дня поставки товару по телефону, електронною поштою або через представника постачальника.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, у період з 24.07.2018 по 25.01.2020 поставив відповідачу товар на загальну суму 10 705 576,17 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 4.5 договору, покупець проводить оплату отриманого від постачальника товару протягом 21 календарного дня, починаючи з дня підписання сторонами видаткової накладної або іншого документу, що підтверджує передачу товару.

За розрахунком позивача, з урахуванням п. 4.5 договору, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки. Покупцем було частково сплачено вартість поставленого товару на суму 9 589 584,58 грн.

Відповідач вказав, що несплаченим залишився товар, поставлений за видатковою накладною № 293 від 13.12.2019 у розмірі 32 219,07 грн. та за видатковими накладними № 43 від 11.01.2020, № 48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 у повному обсязі.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" у розмірі 1 115 991,59 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, позивачем було нараховано до сплати штраф у розмірі 111 599,16 грн., пеню у розмірі 72 037,93 грн. та інфляційну складову у розмірі 17 982,55 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. Відповідач стверджує, що позивач не здійснював поставку товарів Товариству з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" на суму 1 115 991,59 грн., а видаткові накладні № 43 від 11.01.2020, № 48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 та товарно-транспортні накладні № 43 від 11.01.2020 №48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 не підписані відповідачем.

За таких обставин, відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової технічної та почеркознавчої експертизи спірних видаткових накладних.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № А-15/07/2018 від 15.07.2018 у розмірі 111 5991,59 грн., штрафу у розмірі 111 599,16 грн., пені у розмірі 72 037,93 грн. та інфляційної складової у розмірі 17 982,55 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № А-15/07/2018 від 15.07.2018 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 7.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018.

Згідно з п. 7.2 договору, у випадку якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявить наміру припинити його дію, договір вважається продовженим до 31 грудня кожного наступного року, що йде за роком, в якому був укладений договір.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати замовлений товар.

Згідно з п. 3.1 договору, товар поставляється постачальником на підставі погодженого сторонами замовлення покупця.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що в замовленні покупця вказується асортимент та кількість товару, а також строк і адреса місця поставки товару.

Відповідно до п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється за цінами, станом на день узгодження сторонами замовлення.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що замовлення на поставку складається в усній або письмовій формі і направляється постачальнику не менш ніж за два дні до запланованого дня поставки товару по телефону, електронною поштою або через представника постачальника.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, у період з 24.07.2018 по 25.01.2020 поставив відповідачу товар на загальну суму 10 705 576,17 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними (том 1 а.с. 16 - 108).

Відповідно до п. 4.5 договору, покупець проводить оплату отриманого від постачальника товару протягом 21 календарного дня, починаючи з дня підписання сторонами видаткової накладної або іншого документу, що підтверджує передачу товару.

З урахуванням п. 4.5 договору, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки. Покупцем було частково сплачено вартість поставленого товару на суму 9 589 584,58 грн.

Несплаченим залишився товар, поставлений за видатковою накладною № 293 від 13.12.2019 у розмірі 32 219,07 грн. та за видатковими накладними № 43 від 11.01.2020, № 48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 у повному обсязі.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" у розмірі 1115991,59 грн.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що ним не підписувались видаткові накладні №43 від 11.01.2020, № 48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 та товарно-транспортні накладні №43 від 11.01.2020 № 48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 слід зазначити про таке.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ухвалою суду від 05.10.2020 по справі № 904/3342/20 призначено судову експертизу. На вирішення судової експертизи поставлено питання: Чи виконаний підпис на видаткових накладних № 43 від 11.01.2020 № 48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 та товарно-транспортних накладних № 43 від 11.01.2020 №48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" - Нагорним Максимом Олександровичем?

Оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Максіфрут".

Справу № 904/3342/20, 17.03.2021 було повернуто до суду без виконання судової експертизи внаслідок неоплати вартості такої експертизи відповідачем.

За таких обставин, вбачається ухилення представника ТОВ "Максіфрут" від виконання обов`язку щодо оплати ініційованої судової експертизи, що унеможливлює її проведення.

Відповідно до ч. 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

За таких обставин, суд визнає встановленою обставину, що видаткові накладні № 43 від 11.01.2020 № 48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 та товарно-транспортні накладні № 43 від 11.01.2020 №48 від 23.01.2020, № 52 від 25.01.2020 були підписані повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут".

А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 115 991,59 грн. є обґрунтованими.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за порушення термінів оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на дату нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день оплати.

Згідно з п. 5.3 договору, у випадку порушення строку оплати товару понад десять календарних днів, покупець зобов`язаний додатково сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пунктів 5.2, 5.3 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 01.02.2020 по 11.06.2020 у розмірі 72 037,93 грн. та 10% штрафу у розмірі 111 599,16 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було дотримано вимог:

- ст. 253 ЦК України, якою встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стосовно нарахувань за видатковою накладною № 48 від 23.01.2020);

- ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (стосовно нарахувань за видатковими накладними № 43 від 11.01.2020 та № 52 від 25.01.2020).

За розрахунком суду:

- пеня на суму боргу 32 219,07 грн. за період з 04.01.2020 по 11.06.2020 становить 2 884,75 грн.;

- пеня на суму боргу 356 601,94 грн. за період з 04.02.2020 по 11.06.2020 становить 23 968,33 грн.;

- пеня на суму боргу 394 670,28 грн. за період з 14.02.2020 по 11.06.2020 становить 24 154,68 грн.;

- пеня на суму боргу 332 500,30 грн. за період з 18.02.2020 по 11.06.2020 становить 19 55,29 грн.

Всього: 70 558,05 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 70 558,05 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 111 599,16 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати та інфляційну складову у розмірі 17 982,55 грн. за загальний період з січня 2020 року по травень 2020 року.

Перевіривши розрахунок суд встановив, що при здійсненні нарахування інфляційної складової на суму боргу, що утворилась за видатковою накладною № 52 від 25.01.2020, позивачем не було дотримано таких вимог до розрахунку.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Так, з урахуванням ч. 5. ст. 254 ЦК України, відповідач мав оплатити товар, поставлений за видатковою накладною № 52 від 25.01.2020, у строк до 17.02.2020 включно.

Тобто, нарахування інфляційної складової на суму заборгованості, що виникла на підставі вказаної видаткової накладної, має здійснюватись починаючи з березня 2020 року.

За розрахунком суду: інфляційна складова на суму заборгованості 332 500,30 грн. за період з березня 2020 року по травень 2020 року становить 6 354,81 грн. Тобто суму у більшому розмірі, ніж нараховано позивачем.

Розрахунок інфляційної складової у залишковій частині зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення інфляційної складової слід задовольнити в заявленому розмірі - 17 982,55 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № А-15/07/2018 від 15.07.2018 (том 1 а.с. 14 - 15), видатковими та товарно-транспортними накладними (том 1 а.с. 16 - 108), випискою по рахунку (том 1 а.с. 109 - 120).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1 115 991,59 грн., штрафу у розмірі 111 599,16 грн., пені у розмірі 70 558,05 грн. та інфляційної складової у розмірі 17 982,55 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 479,88 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіфрут" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 5; ідентифікаційний код: 41566114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Логіст" (ідентифікаційний код: 41509475; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 91г, к. 2) суму основної заборгованості у розмірі 1 115 991,59 грн., штраф у розмірі 111 599,16 грн., пеню у розмірі 70 558,05 грн., інфляційну складову у розмірі 17 982,55 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 741,97 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 479,88 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.05.2021.

Суддя М.О. Ніколенко