Ухвала

від 19.05.2021 по справі 499/1088/20

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1088/20

Провадження № 2/499/102/21

У Х В А Л А

про залишення клопотання без розгляду

19 травня 2021 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., за участю секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, у залі суду, цивільну справу за позовною заявою приватного підприємства НВП Агроенергетичні технології до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма перемога 1 ЛТД , приватне сільськогосподарське підприємство Дружба народів про відшкодування вартості безпідставно набутого майна,

В С Т А Н О В И В:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою таке.

13 листопада 2020 року ОСОБА_2 (далі - також представник позивача в інтересах приватного підприємства НВП Агроенергетичні технології (далі - також позивач), подав позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - також відповідач), в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти в якості відшкодування вартості безпідставно набутого майна за товарно-транспортною накладною від 12 березня 2018 року №3/03 у загальному розмірі 177292 гривні 92 копійок (далі - також позовна заява).

19 травня 2021 року представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив призначити судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у товаро-транспортній накладній від 12.03.2018 №3/03, розміщений в графі Отримав(ла) самою ОСОБА_1 або іншою особою (далі - також клопотання від 19 травня 2021 року).

Суд вирішує питання щодо клопотання.

2. Суд, з приводу неявки в судове засідання сторін, зазначає таке.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити клопотання.

Відповідач, представник відповідача, представник ТОВ Агрофірма перемога 1 ЛТД , представник ПСП Дружба до судового засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв та клопотань до суду не подавали, хоча повідомлені належним чином про час, дату та місце судового розгляду справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК).

Суд вважає можливим розглянути клопотання від 19 травня 2021 рокуза відсутності учасників справи, що не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

3. Обставини такі.

07 грудня 2020 року постановлена ухвала про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, й визначено дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті. Позивачу роз`яснено право надіслати до суду відповідь на відзив, який подається з додержанням вимог статті 179 ЦПК , у строк протягом п`яти днів із дня отримання відзиву,та подання до суду усіх наявних, належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів (далі - також ухвала від 07 грудня 2020 року).

Ухвала від 07 грудня 2020 року направлена представнику позивача електронною поштою ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 09 грудня 2020 року, що підтверджується супровідним листом (а.с. 57).

01 лютого 2021 року судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано пояснення сторін та відкладено розгляд справи (а.с. 113-114).

У судових засіданнях 15 березня 2021 року, 29 березня 2021 року досліджено докази, та заслухано додаткові пояснення сторін (а.с. 144-145, 154-155).

4. Норми процесуального права, якими керувався суд такі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина 1 статті 11 ЦПК).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1, 2, 3, 4 статті 12 ЦПК).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 2, 4, 5, 8 статті 83 ЦПК).

Сторони користуються рівними процесуальними правами (частина 1 статті 49 ЦПК).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частини 1 статті 120 ЦПК).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 126 ЦПК).

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2 статті 127 ЦПК).

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк (частина 4 статті 127 ЦПК).

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина 7 статті 127 ЦПК).

5. Мотиви, з яких суд дійшов висновків постановляючи ухвалу такі.

Системний аналіз норм зазначених у пункті 4 мотивувальної частини цієї ухвали свідчить, що застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, тобто по цій справі норм ЦПК.

Зважаючи на ці приписи ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ЦПК; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій; учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; сторони користуються рівними процесуальними правами; строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду; позивач має право подавати клопотання у встановлений строк.

Суд відмічає, що висновки експертизи є доказами, так як для їх подання встановлюються ті самі вимоги, що і для подання інших доказів, зокрема застосовуються процесуальні строки. Процесуальним законом встановлені порядок і строки подання учасниками справи доказів, у тому числі й для позивача, тобто разом з позовною заявою, в якій позивач має зазначити про всі наявні у нього докази і про ті, які він з певних причин не може подати разом з позовом, але має намір подати пізніше, та заявити клопотання, що стосуються доказів і їх збирання. Додатково позивач має право подати докази разом з відповіддю на відзив відповідача у строк встановлений судом або у інший строк, встановлений судом.

Отже, цивільно процесуальним законодавством передбачено право позивача подавати клопотання та докази з дотриманням порядку і строків їх подання, а затягування подання доказів та клопотань може розглядатися судом як недобросовісна поведінка відповідної сторони, що призводить до порушення строків судового провадження.

У разі такої поведінки учасника справи не виключається право суду встановити конкретний (обмежувальний) строк подання доказів та заяв з метою запобігання створенню сторонами ситуації безкінечності провадження, коли сторони після оголошеної з тієї чи іншої підстави перерви продукуватимуть нові клопотання та докази, які в свою чергу знову вимагатимуть відкладення судового засідання (оголошення перерви) з тим, щоб другу сторону поставити у рівні умови. Процесуальний закон вочевидь саме на позивача як ініціатора цивільного провадження покладає найбільший тягар відповідальності за дотриманням ним процесуальних строків і найбільші вимоги щодо добросовісного використання процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд констатує, що представник позивача порушив встановлений цивільно-процесуальним законодавством порядок, і пропустивши встановлений строк подання доказів, й відповідно строк подання клопотання від 19 травня 2021 року, не подав, виходячи з приписів частини 4 статті 127 ЦПК, разом з цим клопотанням заяву про продовження пропущеного процесуального строку. При цьому, представник позивача не зазначив жодних непереборних, поважних причини пропуску строку й під час оголошення клопотання від 19 травня 2021 року , тому суд не вбачає підстав для продовження пропущеного строку за ініціативою суду.

Суд привертає увагу представника позивача, що не може надавати привілеї будь-якому учаснику справи та має здійснювати судочинство в межах, й порядку визначеному процесуальним законом, щоб у стороннього, розсудливого спостерігача не виникало сумнівів в його необ`єктивності. Тому, позивач не має сприймати постановлення цієї ухвали, як перешкоду у доступі до правосуддя, а як необхідність виконання вимог закону, яким передбачає саме такий процесуальний порядок.

Суд вважає, що позивач мав достатньо часу починаючи з відкриття 07 грудня 2020 року провадження у справі, початку 01 лютого 2021 року розгляду справи по суті, та до початку 15 березня 2021 року дослідження письмових доказів скористатися своїм правом так і обов`язком подання до суду доказів.

6. Висновок суду такий.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що клопотання від 19 травня 2021 року слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 83, 126, 127, 260 ЦПК, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача про призначення експертизи - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, через Іванівський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 24 травня 2021 року.

СуддяО. О. Кравчук