Рішення

від 07.05.2021 по справі 1.380.2019.006170

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року м.Львів справа №1.380.2019.006170

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Винник В.М.,

за участю:

представник позивача - Кошевий А.Л.,

представник відповідача - Тертичний Ю.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Малого підприємства побутового обслуговування Колорит про стягнення капіталізованих платежів,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, корп. 8) до Малого підприємства побутового обслуговування Колорит (80600, Львівська область, м. Броди, вул. 22 Січня, 17) про стягнення капіталізованих платежів, в якому просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у сумі 424 630 грн. 90 коп.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано час позивачу для усунення недоліків.

11 грудня 2019 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою суду від 12 грудня 2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Протокольною ухвалою суду від 10 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 30 березня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням касаційної інстанції у справі № 925/1005/18.

Ухвалою суду від 17 грудня 2020 року поновлено провадження у справі.

Крім того, ухвалами суду від 10.01.2020 року, від 20.03.2020 року, від 15.01.2021 року, від 22.01.2021 року було задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції та доручено Волинському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача Малого підприємства побутового обслуговування Колорит .

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що 18.09.1991 року під час роботи у Бродівському райпобуткомбінат (правонаступник - мале підприємство побутового обслуговування Колорит ) трудове каліцтво отримав столяр ОСОБА_1 . По вказаному нещасному випадку відділенням Фонду було сформовано особову справу ОСОБА_1 , для здійснення йому страхових виплат, які проводяться по сьогоднішній день. 28.08.2019 Позивачем направлено на адресу голови ліквідаційної комісії та боржника заяву з грошовими вимогами (капіталізовані платежі) на суму 424630,94 грн. Однак, 28.08.2019 на адресу Управління ВДФСС України у Львівській області надійшла відповідь голови ліквідаційної комісії від 21.08.2019 за вх. №3 про відмову у визнанні кредиторських вимог та їх сплаті. У зв`язку з тим, що голова ліквідаційної комісії відмовляється погасити кредиторські вимоги добровільно, Управління ВД ФССУ у Львівській області звернулось до суду із цим позовом про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів в сумі 424630,94 грн.

20 січня 2020 року на адресу суду представником позивача подано відповідь на відзив (вх.№ 3006).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що вимоги заявлені в позовній заяві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Вказав, що Мале підприємство побутового обслуговування Колорит не є правонаступником іншої юридичної особи, що підтверджується відомостями і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.01.2020 року та Статутом. Зазначають, що акт про нещасний випадок від 18.09.1991 року складений Бродівським райпобуткомбінат Спілки Укрсоюзсервіс та потерпілий ніколи не працював у Малого підприємства побутового обслуговування Колорит .

28 січня 2021 року на адресу суду представником відповідача подано заперечення на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з"ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, встановив наступне.

Згідно з постановою Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати від 25.03.2019 № 1301/15/15/27 Управлінням ВД ФСС України у Львівській області зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 18.09.1991 внаслідок чого потерпілому ОСОБА_1 , за висновком МСЕК від 07.12.1993 серія МСЕ № 049032 встановлена стійка втрата професійної працездатності 60% та 3 група інвалідності, безстроково, у зв`язку з чим Позивач призначив та виплачує такій особі належні йому суми страхового відшкодування як особі, яка має право на страхові виплати у зв`язку з втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 2464,20 грн. безстроково з 01.03.2019 року.

Відповідно до відомостей з детальної інформації про юридичну особу Мале підприємство побутового обслуговування Колорит , (код ЄДРПОУ: 03055504) з 31.07.2019 перебуває в стані припинення.

У зв`язку із припиненням Малого підприємства комісії малого підприємства побутового обслуговування Колорит , своєї діяльності, позивачем здійснено розрахунок капіталізованих платежів по особовій справі ОСОБА_1 , згідно з яким сума капіталізованих платежів складає 424630,94 грн.

22.07.2019 Управління ВДФСС України у Львівській області було направлено на адресу голови ліквідаційної комісії малого підприємства побутового обслуговування Колорит Росоловському С.А., (боржника) заяву № 10-09-1918 про визнання кредиторських вимог (капіталізованих платежів) та їх сплату в сумі 424630,94 грн.

21.08.2019 року на адресу Управління ВДФСС України у Львівській області надійшла відповідь голови ліквідаційної комісії малого підприємства побутового обслуговування Колорит Росоловського С.А., від 21.08.2019 №10-09-1818, в якій відповідач повідомив, що відмовляє у задоволенні заяви та не визнає кредиторські вимоги Управління ВДФСС України у Львівській області на загальну суму 424 630,94 грн.

Оскільки вказана вимога залишилась без виконання, що свідчить про те, що відповідач грошові вимоги Управління ВДФСС України у Львівській області по капіталізації не визнав та не сплатив такі платежі, позивач звернуся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 765.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами державного соціального страхування в силу статті 3 Закону № 1105-XIV є, зокрема:

- обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;

- державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав;

- обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

- відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV, роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 Закону № 1105-XIV, Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Водночас згідно з пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу пункту 1 частини 2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства, у разі їх ліквідації, не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами, внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 (далі - Порядок № 765).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 765 (станом на час подання позовної заяви), капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

04.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 986 Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі - Порядок № 986).

За змістом пунктів 1-3 Порядку № 986, капіталізація платежів здійснюється до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

У цьому Порядку термін капіталізація платежів означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Терміни застрахована особа та страхувальники вживаються у значенні, наведеному в Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

За приписами пункту 8 Порядку № 986, у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

В свою чергу відповідач зазначає, що Мале підприємство побутового обслуговування Колорит не є правонаступником іншої юридичної особи, що підтверджується відомостями і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.01.2020 року та Статутом.

З цього приводу, суд зазначає, що в матеріалах справи знаходиться довідка Малого підприємства Колорит від 26.07.2001 року № 55, яка було скерована Начальнику відділення виконавчої дирекції фонду в Бродівському районі п. Островському О.М., та в якій повідомляли про те, що ОСОБА_1 , була нарахована суми відшкодування від втрати працездатності за період з 01.04.2001 року по 30.06.2001 року 72 гривні та виплачена повністю.

Згідно довідки Малого підприємства Колорит від 25.07.2002 року за № 8, вбачається що Бродівський райпобуткомбінат згідно наказу №95 від 16.10.1992 року переіменовано на Побутоб`єднання , а з 01.05.1996 року згідно наказу № 32 Побутоб`єднання переіменовано на мале підприємство Колорит .

У листі Бродівського Побутоб`єднання від 07.02.1996 року за № 28, просять здійснити перереєстрацію з 14 квітня 1995 року, в Мале підприємство побутового обслуговування Колорит .

Таким чином, вказані посилання відповідача суд вважає необґрунтованими.

Згідно з статтею 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявленім кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор), після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи, вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом, у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Верховним Судом України у постанові 26.06.2012 у справі №21-156а12 сформовані правові висновки з приводу того, що вимоги Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норм Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо джерел формування коштів Фонду за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників, Верховний Суд України в ухвалі від 16.10.2015 по справі №810/1078/15 вказав на помилковість висновку щодо неможливості застосування у випадку ліквідації платоспроможної особи розрахунку капіталізованих платежів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (у Порядку № 765).

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи поняття публічно-правового спору в постанові від 30.05.2018 у справі № 822/1472/17, зазначила, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідним актом Кабінету Міністрів України, чинним на час виникнення спірних відносин був Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 (зі змінами).

Суд встановив, що відповідно до розрахунку капіталізованих платежів по особовій справі ОСОБА_1 , станом на дату звернення позивача до суду загальна сума платежів, яка підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілим ОСОБА_1 , становить 424 630,90 грн.

22.07.2019 Управління ВДФСС України у Львівській області направлено на адресу відповідача заяву (претензію), в якій позивач просив визнати кредиторські вимоги та сплатити капіталізовані платежі на загальну суму 424 630,94 грн. на рахунки управління, однак станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Частиною 1 статті 17 Закону № 1105-XIV встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. А згідно частини 2 цієї статті строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Враховуючи, що проведення капіталізації для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань роботодавця перед потерпілим ОСОБА_1 , від нещасного випадку, відповідачем в добровільному порядку не виконано, тому капіталізовані платежі в сумі 424 630, 94 грн. підлягають стягненню з Малого підприємства побутового обслуговування Колорит на користь Управління ВДФСС України у Львівській області.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Частинами 1, 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246,295 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Малого підприємства побутового обслуговування "Колорит" (80600, Львівська область, м. Броди, вул. 22 Січня, 17; код ЄДРПОУ - 03055504) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (місцезнаходження: 79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, корпус 8; код ЄДРПОУ: 41322361) заборгованість зі сплати капіталізованих платежів в сумі 424 630 (чотириста двадцять чотири тисячі шістсот тридцять гривень) 94 коп..

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 травня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна