Постанова

від 18.05.2021 по справі 340/3691/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 травня 2021 року справа 340/3691/20

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

при секретарі Рубані А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Знам`янської другої селищної ради Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 (суддя Хилько Л.І.) в адміністративній справ за позовом ОСОБА_1 до Знам`янської другої селищної ради Кіровоградської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.09.2020 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Знам`янської другої селищної ради Кіровоградської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність при розгляді клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки;

- визнати протиправним і скасувати рішення №780 від 23.09.2020 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що подане 04.08.2020 клопотання розглянуто несвоєчасно. Підстави відмови в наданні дозволу що бажана земельна ділянка кадастровий номер 3510645300:02:000:0005 є частиною земельного паю №001-008, - не відповідають дійсності (ас1) .

У відзиві на позовну заяву Знам`янська друга селищна рада зазначала, що на клопотання позивача 02.09.2020 надана відповідь С-146/02-24 про винесення питання на розгляд чергової сесії. Згідно інформації Відділу у Знам`янському районі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, бажане місце розташування земельної ділянки знаходиться на розпайованих землях КСП ім.Кірова та є частиною земельного паю, який перебуває у приватній власності іншої особи (ас30) .

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2020, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений. На користь позивач стягнутий судовий збір в розмірі 1681гр та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000гр.

Суд вказав, що порушення місячного строку розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є протиправною бездіяльністю. Будь-яких доказів що земельна ділянка кадастровий номер 3510645300:02:000:0005 належить іншій особі селищна рада не представила, а тому зобов`язана надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність (ас53) .

В апеляційній скарзі селищна рада просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на помилковість висновку суду першої інстанції стосовно протиправної бездіяльності. Клопотання від позивача надійшло 04.08.2020. Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування оприлюднюються не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду. Оскільки чергова сесія була призначена на 26.08.2020, вони не встигали у встановлений строк оприлюднити проект рішення, а тому це питання винесли на розгляд наступної сесії на 23.09.2020.

Суд першої інстанції не взяв до уваги відповідь Відділу у Знам`янському районі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області №18-11-0/24-247/112-20 від 11.08.2020 про те, що запитувана земельна ділянка є частиною іншої земельної ділянки.

Окружний суд безпідставно стягну витрати на правничу допомогу адже в договорі про надання правничої допомоги адвокату не надано право оскаржувати рішення, дії, бездіяльність селищної ради. До витрат адвоката включено дослідження законодавства про приватизацію земельних ділянок, оскарження рішень Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, що не є предметом спору. Є завищеними 4 години для підготовки позовної заяви. Квитанція про отримання коштів не відповідає Положенню про ведення касових операцій. Витрати є неспівмірними зі складністю справи (ас64) .

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ОСОБА_1 04.08.2020 подав до Знам`янської другої селищної ради клопотання, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності (ас12) . До клопотання додані: копії паспорта та ідентифікаційного номера (ас10,11) ; графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки кадастровий номер 3510645300:02:000:0005, яку позивач просить надати у власність (ас13) .

Листом С-146/02-24 від 02.09.2020 позивач повідомлений що питання виноситься на чергову сесію (ас39) .

Рішенням Знам`янської другої селищної ради Кіровоградської області №780 від 23.09.2020 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності. В рішенні зазначено, що бажана земельна ділянка є частиною земельного паю №001-008 (ас43) .

Відповідно до пунктів а , б частини 1 статті 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до частини 1 статті 83 Земельного Кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до частини 2 статті 83 Земельного Кодексу України, у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного Кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3 статті 116 Земельного Кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають в користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 118 Земельного Кодексу України, громадянин, зацікавлений в приватизації земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. В клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (в разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (в разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). В разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання в місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного Кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до частини 11 статті 118 Земельного Кодексу України, в разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. В разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Задовольняючи позов, окружний суд правильно підкреслив, що абзац 1 частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України зобов`язує органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в місячний строк прийняти рішення за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Не прийняття такого рішення протягом місяця з дня надходження клопотання обгрунтовано визнано протиправною бездіяльністю. Посилання в апеляційній скарзі на те, що до чергової сесії залишалось менше 20 робочих днів для оприлюднення проекту рішення у відповідності до частини 3 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , є безпідставними. Відповідно до абзацу 2 частини 3 згаданої статті, вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання адміністративної послуги.

Таким чином, у Знам`янської другої селищної ради не було ніяких ні об`єктивних, ні суб`єктивних перешкод розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, поданого 04.08.2020, на найближчій черговій сесії 26.08.2020.

Як зазначалось вище, позивач бажає отримати земельну ділянку кадастровий номер 3510645300:02:000:0005. В оскаржуваному рішенні селищної ради вказано, що ця земельна ділянка є частиною земельного паю № НОМЕР_1 . Проте ніяких доказів цьому не надано. Посилання на лист Відділу у Знам`янському районі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області №18-11-0/24-247/112-20 від 11.08.2020 є безпідставними оскільки в листі наведена загальна інформація про загальний масив розпаювання площею 214,0200га без будь-якої прив`язки до конкретної земельної ділянки кадастровий номер 3510645300:02:000:0005. Те що ця земельна ділянка є частиною земельного паю іншої особи у згаданому листі не йдеться.

В свою чергу, суд першої інстанції правильно вказав, що згідно відомостей Публічної кадастрової карти України (ас51) , земельна ділянка кадастровий номер 3510645300:02:000:0005 є вільною. Будь-яких зауважень стосовно роздрукованого витягу графічних матеріалів із Публічної кадастрової карти України в апеляційній скарзі не наведено.

З урахуванням законодавчих гарантій громадянам України безоплатного набуття права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства не більше 2га, беручи до уваги що ОСОБА_1 у встановленому порядку подано клопотання з повним пакетом документів, окружний суд обгрунтовано визнав протиправним і скасував рішення Знам`янської другої селищної ради №780 від 23.09.2020 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач не довів невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою впорядкування територій населених пунктів. Оскільки позивачем виконані всі умови для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а у відповідача відсутні підстави для відмови в його наданні, у відповідності до частини 4 статті 245 КАС України, окружний суд на законних підставах зобов`язав Знам`янську другу селищну раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Між ОСОБА_1 та адвокатом Майданюком С.І. укладений договір від 07.09.2020 про надання правничої допомоги стосовно реалізації права позивача на отримання у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства. Згідно додатку до договору, гонорар адвоката становить 5000гр (ас15,16) .

Згідно акту від 07.09.2020, адвокатом витрачено 2 години на ознайомлення з матеріалами, дослідження законодавства, вартість години 500гр, всього 1000гр; витрачено 4 години на підготовку позовної заяви, вартість години 1000гр, всього 4000гр (ас17) .

Згідно квитанції від 07.09.2020, адвокатом отримано від ОСОБА_1 5000гр за надання правничої допомоги стосовно реалізації права на отримання у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства (ас18) .

Стягуючи витрати на правничу допомогу в розмірі 4000гр, окружний суд вказав, що послуги адвоката у вигляді ознайомлення з матеріалами та дослідження законодавства охоплюються наданою послугою з підготовки позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком оружного суду.

Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованого стягнення витрат на правничу допомогу є безпідставними. Суд першої інстанції прийняв позовну заяву, підписану адвокатом, адже в договорі про надання правничої допомоги передбачено право адвоката представляти інтереси позивача в судах. Суд першої інстанції дав оцінку роботі адвоката відносно дослідження законодавства та зменшив витрати на 1000гр. Витрачені 4 години для підготовки позовної заяви є об`єктивно виправданими. Надана квитанція про оплату правничої допомоги не викликає сумніву у реальності сплачених коштів.

З урахуванням обсягу участі адвоката в підготовці та розгляді справи, зборі доказів, відображених в акті надання послуг, стягнутий окружним судом гонорар в розмірі 4000гр є співмірним зі складністю справи, часом, необхідним для виконання адвокатом названого переліку робіт, значенням справи для сторони.

Після подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 та адвокатом Майданюком С.І. 22.04.2021 підписаний додаток до договору від 07.09.2020, згідно якого гонорар адвоката становить 2000гр, а також, зокрема, додатково витрати на проїзд і проживання за кожний день в сумі 500гр (ас79) .

Згідно акту від 22.04.2021, адвокатом витрачено 2 години на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, вартість години 1000гр, всього 2000гр (ас80) .

Згідно квитанції від 22.04.2021, адвокатом отримано від ОСОБА_1 2000гр за надання правничої допомоги (ас81) .

Така сума за підготовку відзиву на апеляційну скаргу на думку колегії суддів є об`єктивно виправданою.

Крім того, адвокат, який проживає в м.Знам`янка, брав участь в судовому засіданні в м.Дніпрі 29.04.2021 (ас82) , за що має право на відшкодування в розмірі 500гр.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Знам`янської другої селищної ради Кіровоградської області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 - без змін.

Стягнути з Знам`янської другої селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500гр за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили з 18.05.2021 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 18.05.2021.

Повну постанову складено 21.05.2021.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова