Ухвала

від 24.05.2021 по справі 640/7637/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2021 року

м. Київ

справа № 640/7637/20

адміністративне провадження № К/9901/18413/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року

у справі №640/7637/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магна Люкс"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі №640/7637/20, предметом спору у якій є визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягає у непідготовці та неподанні до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Магна Люкс" сум надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 1 400 000,00 грн; зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві підготувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Магна Люкс" сум надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 1 400 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у м. Києві визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судом не було надано необхідної належної оцінки пункту 8 Експертного висновку ДП ДНДІАСБ від 07 листопада 2019 року АС №1931101 та не враховано, що саме цей Експертний висновок і став безпосередньою причиною виникнення спірної переплати.

Суд звертає увагу на тому, що ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року вже було повернуто касаційну скаргу податкового органу. При цьому Суд касаційної інстанції зазначив, що посилання на неврахування судами пункт 8 Експертного висновку ДП ДНДІАСБ від 07 листопада 2019 роу АС №1931101 є незмістовним, оскільки задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій зазначили про безпідставність доводів відповідача (здійснені з посиланням на цей висновок) щодо можливого заниження позивачем суми зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2019 роки, оскільки питання повноти нарахування та сплати суми узгодженого зобов`язання не є предметом розгляду даної справи, відтак відсутні підстави щодо надання оцінки обґрунтованості сплати позивачем даного податку.

Не зважаючи на зазначену ухвалу Верховного Суду, повторно подана касаційна скаргу знову містить посилання на неврахування судами пункт 8 Експертного висновку ДП ДНДІАСБ від 07 листопада 2019 роу АС №1931101.

Інших підстав касаційного оскарження визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не містить.

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі №640/7637/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магна Люкс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф.Ханова