УХВАЛА
про повернення касаційної скарги
24 травня 2021 року
м. Київ
справа № 560/2193/19
адміністративне провадження № К/9901/18553/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року (суддя Блонський В.К.) та
постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (колегія у складі суддів Боровицького О.А., Шидловського В.Б., Матохнюка Д.Б.)
у справі № 560/2193/19
за позовом ОСОБА_1
до Самчинецької сільської ради
про визнання незаконним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
УСТАНОВИВ:
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення засідання 25-ї сесії Самчинецької сільської VІІ від 21.02.2019 № 2 в частині відмови у наданні їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель нерозподілених часток (паїв);
- зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель нерозподілених часток (паїв).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.08.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржила зазначені судові рішення в касаційному порядку.
Верховний Суд ухвалою від 11.05.2021 повернув касаційну скаргу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
19.05.2021 ОСОБА_1 подала повторно касаційну скаргу, що надійшла до Верховного Суду 21.05.2021, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просила скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд першої інстанції не надав оцінку заяві відповідача про визнання позову. Висновки судів попередніх інстанцій не відповідають встановленим обставинам справи; Самчинецька сільська рада не відмовляла їй у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою з підстав того, що вона не є спадкоємцем права на земельну ділянку (пай); питання спадкування не є предметом розгляду. Приймаючи оскаржуване рішення сільська рада діяла недобросовісно та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 статті 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
У порушення зазначених вимог процесуального законодавства, ОСОБА_1 не зазначає у касаційній скарзі жодної з визначених ч. 4 ст. 328 КАС України підстав для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції і відповідних обґрунтувань, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Зважаючи на наведене, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід повернути.
Зазначене не позбавляє ОСОБА_1 права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 560/2193/19 повернути скаржнику.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя доповідач В.М. Кравчук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2021 |
Оприлюднено | 25.05.2021 |
Номер документу | 97113913 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні