Вирок

від 24.05.2021 по справі 460/1057/19

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/1057/19

Провадження №1-кп/944/272/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2021м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019140410000027 від 14.02.2019, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мислівка Долинського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України,

в с т а н о в и в :

08.05.2015 обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд, не одержавши дозволу відповідного командира, без поважних причин, в умовах особливого періоду самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що розташована в АДРЕСА_2 та по 02.01.2018 перебував за місцем свого проживання в с.Мислівка Долинського району Івано-Франківської області, чим ухилився від несення обов`язків військової служби.Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.407 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що дійсноз 08.05.2015 по 02.01.2018 перебував за місцем свого проживання, службу залишив, у зв`язку із особистими обставинами. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Згідно з ч. 3 ст.349КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 407 КК України,оскільки він,будучи військовослужбовцемвійськової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду самовільно залишив військову частину.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем служби характеризується посередньо, брав участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину як обставини, що пом`якшують покарання, обставин, якіобтяжують покарання не встановлено. Таким чином суд вважає, що покарання ОСОБА_4 слід обратив межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності з ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та праці.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1