Ухвала

від 09.06.2020 по справі 357/14704/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14704/18

1-кп/357/331/20

Категорія 4

У Х В А Л А

09 червня 2020 року м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2018 за № 12018110030002135 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_5 ,

представники потерпілих - адвокати: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисники - адвокати: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачені: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

У С Т А Н О В И В :

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 121 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, перебуває в провадженні суду на стадії судового розгляду.

У судовому засіданні представником потерпілих-адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про накладення арешту на земельну ділянку, розташовану на території Озерянської сільської ради Київської області Білоцеркіського район, кадастровий номер 3220484100:03:002:0026, площею 1,657 га, яка належить обвинуваченому ОСОБА_3 з метою забезпечення цивільного позову, заявленого потерпілими у цьому кримінальному провадженні у розмірі 377031 грн., посилаючись на те, що невжиття заходів щодо арешту цього майна може призвести до втрати або передачі такого майна третій особі, внаслідок чого, потерпілі втратять можливість на відшкодування завданої їм шкоди.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_7 підтримав заявлене клопотання представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 .

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту на майно.

Захисники та обвинувачені в судовому засіданні заперечували проти задоволення заявленого представником потерпілих клопотання про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Вислухавши думки учасників судового провадження, а також дослідивши клопотання і долучені до нього документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями пункту 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положеннями ч. 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вимогами частин 10 і 11 ст.170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти а цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч.10).

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11).

Згідно з положеннями ч.3 ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Під час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , заявлені цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті кримінального правопорушення, на загальну суму 377031 грн., при цьому, до цивільних позовів надані відповідні документи, які обґрунтовують факт завдання такої шкоди і її розмір, про що було зазначено у поданому клопотанні, тобто, зміст останнього повністю відповідає положенням ч. 3 ст. 171 КПК України, яка не вимагає надання або підтвердження будь-яких інших документів і обставин.

Крім того, до поданого суду клопотання про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_3 була долучена інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, з якої судом встановлено належність ОСОБА_3 на праві власності об`єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1678451932204, кадастровий номер: 3220484100:03:002:0026, площею 1,657 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська область, Білоцерківський район, Озерянська сільська рада, що належним чином підтверджує наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При цьому, ч. 2 цієї статті передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, аналізуючи вищевказані обставини, суд вважає, що клопотання представника потерпілих про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_3 є обґрунтованим, а отже, вважає за необхідне з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), накласти арешт на вищезазначену земельну ділянку, яка належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_3 , при цьому, враховуючи характер позовних вимог і розмір завданої шкоди, суд доходить до висновку про те, що накладення арешту на вказане майно не порушить принципів розумності і співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, не призведене для обвинуваченого або третіх осіб до будь-яких негативних наслідків, які суттєво позначаться на їх інтересах, а навпаки, забезпечить дотримання балансу між інтересами особи, якій завдано шкоди, і особою, права якої тимчасово обмежуються, у зв`язку із накладенням арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2018 за № 12018110030002135 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1678451932204, кадастровий номер: 3220484100:03:002:0026, площею 1,657 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Київська область, Білоцерківський район, Озерянська сільська рада, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном, а також заборонено вносити будь-які зміни до Державного земельного кадастру та проводити дії щодо реєстрації (перереєстрації), об`єднання чи поділу земельної ділянки, проводити на ній будь-які будівельні роботи, заборонено реєстрацію декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.

Ухвалу направити для виконання прокурору Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 з метою інформування заінтересованих осіб.

Обвинувачені мають право оскаржити судове рішення, щодо арешту майна через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1