Постанова

від 20.05.2021 по справі 367/7019/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/7019/19 Головуючий 1 інстанція- Оладько С.І.

Проваження № 22-ц/824/5587/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 травня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря Малашевського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної організації Економіко-правовий ліцей Авангард , Товариства з обмеженою відповідальністю Міжрегіональна фінансово-юридична академія , треті особи Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_2 , відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради про припинення трудових відносин та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернуласядо суду із вказаним вище позовом,який мотивувала тим, що 11 квітня 2012 року її було призначено на посаду директора Приватної організації (установа, заклад) Економіко-правовий ліцей Авангард (код ЄДРПОУ 37910618, місцезнаходження: 08201, Київська область, м.Ірпінь, вул.Університетська (колишня Карла Маркса) 31). Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомості про неї як керівника Економіко-правового ліцею Авангард було внесено до Єдиного државного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань при призначені її на відповідну посаду.

Оригінали правовстановлюючих документів, в тому числі: протокол про створення ТОВ, статут, наказ про призначення її директором та інші документи знаходяться у засновника Економіко-правового ліцею Авангард - ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія (код ЄДРПОУ: 32240252, місцезнаходження: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Університетська (колишня Карла Маркса) 31), правонаступником якої являється Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю . Засновник відповідача Міжрегіональна фінансово-юридична академія не опікується своїм підприємством, найманих працівників не має, окрім директора, підприємство не виконує поставлені економічні завдання, у зв`язку з чим позивач втратив економічну чи будь-яку іншу зацікавленість у перебуванні директором у трудових відносинах з відповідачем та у зайнятті посади директора.

- 2 -

Припинення повноважень директора Приватної організації (установа, заклад) Економіко-правовий ліцей Авангард відноситься до компетенції загальних зборів відповідно до п.7, 4.2, ст.30 Закону України про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Вказувала, що заявою від 19 червня 2019 року вона повідомила відповідача, а також єдиного засновника ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія , його правонаступника Ірпінська фінансово-юридична Аакадемія у формі товариства з обмеженою відповідальністю та кінцевого бенефіціара ОСОБА_2 про своє бажання звільнитись за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпПУ. Уповноважений на звільнення директора орган проігнорував її повідомлення про звільнення та проведення загальних зборів, які мали відбутись 29 липня 2019 року, також, не розглянув по суті її заяву протягом передбаченого в законодавстві строку, що призвело до порушення її трудових прав, зокрема її права бути звільненою із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

03 липня 2019 року вона фактично припинила повноваження директора Приватної організації (установа, заклад) Економіко-правовий ліцей Авангард , відповідно до наказу № 03-07, звільнившись за власним бажанням за ст.38 КЗпПУ, та будь-яких рішень по діяльності Організації в подальшому вже не приймала. Однак оскільки засновник проігнорував проведення загальних зборів і не прийняв рішення про її звільнення з посади директора, то і можливості звільнитись належним чином у неї не було.

У зв`язку з наведеним просила трудові відносини між нею та відповідачем Приватною організацією (установа, заклад) Економіко-правовий ліцей Авангард визнати припиненими з 03 липня 2019 року у зв`язку із її звільненням за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КзпП України, та зобов`язати Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: Відомості про органи управління юридичної особи , відомості про ОСОБА_1 як керівника Приватної організації (установа, заклад) Економіко-правовий ліцей Авангард (код ЄДРПОУ 37910618, 08201, Київська область, м.Ірпінь, вул.Університетська (Карла Маркса) 31.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким її вимоги задоволити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, невірну оцінку доказів, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Скарга мотивована хибністю висновків суду про те, що вона не подала заяви про своє звільнення засновнику ТОВ Міжрегіональна Фінансово-Юридична Академія , що не відповідає дійсності, бо дане товариство змінило назву на Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю , код ЄДРПОУ залишився той же. Судом не враховано положення ст.43 Конституції України щодо права особи вільно обирати працю та забороною примусової праці, як і не враховані положення ст.38 КзпПУ, яка надає працівнику право розірвати договір у встановлений строк. Вважає, що вона як директор у встановленому законом порядку рекомендованим листом з описом повідомила про своє звільнення як відповідача, так і усіх засновників та про необхідність скликання загальних зборів. Окрім того, суд проігнорував, що 31 серпня 2020 року вона отримала погодження на звільнення від Управління освіти та науки Ірпінської міської ради як це передбачено статутом п.5.3 Суд не врахував ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо заборони втручання у приватне життя, а відмова у позові є втручанням у її життя. Судом не врахована практика вирішення Верховним Судом

- 3 -

аналогічних спорів.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

В суді апеляційної інстанції представник позивачки ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити та скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області як незаконне.

Учасники справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, а також повідомленнями про доставлення повісток, направлених на їх електронні адреси згідно ч.6 ст.128 ЦПК України, до суду не з`явилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб позивач ОСОБА_1 зареєстрована як керівник приватної організації (установа ,заклад) Економіко-правового ліцею АВАНГАРД з 11 квітня 2012 року.

11 квітня 2012 року відділом освіти Ірпінської міської ради Київської області погоджено статут Приватної організації (установа,заклад) Економіко-правового ліцею Авангард , який був затверджений 09 квтіня 2012 року рішенням ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія .

Згідно п.1.1 статуту приватний навчальний заклад Економіко-правовий ліцей Авангард був створений на підставі рішення засновника, протокол № 33 від 09 квітня 2012 року.

Відповідно до п.5.1 статуту управління ліцеєм здійснюється його засновником ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія .

Відповідно до п.п.5.2-5.3 статуту до повноважень засновника ліцею належить у тому числі прийняття на роботу за конкурсом на контрактній основі та звільнення з роботи директора ліцею, його заступників, головного бухгалтера відповідно до законодавства України. Директор ліцею та його заступники призначаються і звільняються з посади засновником за погодженням з відділом освіти Ірпінської міської ради.

19 червня 2019 року позивачка подала заяву про звільнення з посади директора з 03 липня 2019 року за власним бажанням.

В цей же день 19 червня 2019 року позивачка звернулась до загальних зборів ТОВ Міжрегіональної фінансово-юридичної академії , Приватної організації (установа,заклад)

- 4 -

Економіко-правовий ліцей Авангард та ОСОБА_2 із повідомленням про проведення загальних зборів учасників 29 липня 2019 року о 12-00год., де було зазначено порядок денний, у тому числі вирішення питання про звільнення директора приватної організації. 29 липня 2019 року позивач склала акт про визнання загальних зборів учасників такими, що не відбулись.

Також, судом встановлено, що 03 липня 2019 року позивачка видала наказ № 03-07 про звільнення ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивач по справі не зверталась до ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія як засновника приватної організації (установа, заклад) Економіко-правового ліцею Авангард із заявою про звільнення її з роботи, згідно заяви про звільнення вбачається, що позивач зверталась із відповідною заявою до загальних зборів приватної організації (установа,з аклад) Економіко-правового ліцею Авангард .

Також суд керувався тим, що позивачка не мала повноважень на скликання загальних зборів ТОВ Міжрегіональної фінансово-юридичної академії , загальних зборів приватної організації (установа, заклад) Економіко-правового ліцею Авангард та ОСОБА_2 для вирішення питання щодо її звільнення з посади директора.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, оскільки суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.263-264 ЦПК України в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню до них.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував, що правовідносини (спір) між сторонами виникли у зв`язку із неприйняттям загальними зборами учасників ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія рішення про звільнення позивачки за власним бажанням. Зазначене відповідає приписам ст.61 Закону України Про господарські товариства , за змістом якої скликання та проведення загальних зборів товариства відноситься до виключної компетенції голови товариства, його виконавчого органу та учасників товариства, як носіїв відповідних корпоративних прав.

Суд першої інстанції не врахував наведеного, не взяв до уваги судову практику розгляду аналогічних категорій справ, яка є сталою та відповідно до якої, ефективним способом захисту у таких справах є визнання трудових відносин припиненими, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Також, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка як директор Приватної організації (установа, заклад) Економіко-правового ліцею Авангард не вчинила необхідних дій щодо свого звільнення, зокрема, не зверталась до ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія як засновника приватної організації (установа, заклад) Економіко-правового ліцею Авангард із заявою про звільнення її з роботи, а зверталась із відповідною заявою лише до загальних зборів приватної організації (установа,з аклад) Економіко-правового ліцею Авангард .

Такі висновки спростовуются матеріалами справи, в яких містяться заяви та листи позивачки про її звільнення за власним бажанням з посади директора та необхідність вирішення цього питання, адресовані 19 червня 2019 року як Приватній організації (установа, заклад) Економіко-правового ліцею Авангард , так і ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія , Ірпінській фінансово-юридичній академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 (а.с.16-33).

Наведені обставини свідчать про те, що позивачкою дотримана процедура звільнення із займаної посади директора.

- 5 -

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Окрім того, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що неможливість звільнитися є порушеннням ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так згідно ст.8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч.1). Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (ч.2).

Отже, дана норма дозволяє втручатися у здійснення особою права на приватне життя згідно із законом і в інтересах економічного добробуту країни, для захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.

В даному випадку відмова у припинені трудових відносин є втручанням у право позивачки на приватне життя, в тому числі право вільно обирати роботу і заборону примусової праці. Отже втручання у особисте життя позиваки не є пропорційним переслідуваній меті.

Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в не грунтується на матеріалах справи, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпПУ трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

- 6 -

За змістом ст.22 КЗпПУ будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

За змістом ст.38 КЗпПУ працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Встановлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду директора Приватної організації (установа ,заклад) Економіко-правового ліцею Авангард з 11 квітня 2012 року.

Відповідно до п.п.5.1-5.3 статуту Приватної організації (установа,заклад) Економіко-правового ліцею Авангард управління ліцеєм здійснюється його засновником ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія , до повноважень якого належить у тому числі прийняття на роботу та звільнення з роботи директора ліцею.

19 червня 2019 року позивачка подала заяву про звільнення з посади директора з 03 липня 2019 року за власним бажанням. 03 липня 2019 року позивачка видала наказ № 03-07 про звільнення ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням.

Також, судом встановлено, що засновником ТОВ Міжрегіональна фінансово-юридична академія рішення про звільнення позивачки із займаної посади не прийняте, загальні збори з цього приводу не відбулися.

Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, направлення вказаного повідомлення учасникам товариства, ініціювання позивачкою проведення загальних зборів засновника із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачкою дотримана процедура звільнення її займаної посади директора за власним бажанням.

Згідно ч.1 ст.38 КЗпПУ працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника письмово за два тижні.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18, де залишаючи без змін рішення апеляційного суду про задоволення вимог директора до господарського товариства про припинення трудових відносин, Верховний Суд вказав, що увипадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 із Приватноюорганізацією (установа ,заклад) Економіко-правового ліцею Авангард у зв`язку із звільненням із займаної посади директора на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, оскільки невирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Щодо вимог про зобов`язання відділу державної реєстрації виконавчого комітету

- 7 -

Ірпінської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як керівника Приватної організації (установа, заклад) Економіко-правовий ліцей Авангард , то дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити частково. Трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватною організацією (установа, заклад) Економіко-правовий ліцей Авангард (код ЄДРПОУ 37910618, 08201, Київська область, м.Ірпінь, вул.Університетська (Карла Маркса) 31), визнати припиненими з 03 липня 2019 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КзпП України.

В решті позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: