Постанова

від 24.05.2021 по справі 628/4180/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року

м.Харків

Справа №628/4180/15-ц

Провадження №22-ц/818/ 1527 /21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Кругової С.С.,

суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря Каплоух Н.Б.,

Учасники справи:

Заявник (стягувач):ОСОБА_1 ,

Заінтересована особа 1:Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків),

Заінтересована особа 2: ОСОБА_2 ,

Заінтересована особа 3: Лобов Ринат Михайлович ,

Заінтересована особа 4: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2020 року, постановлену суддею Волчек О.О.,

у цивільній справі за скаргою про визнання дій неправомірними , -

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання дій неправомірними під час проведення перевірки 18 вересня 2019 року законності виконавчого провадження №59762419 та оформленні постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №160/26/1/19 від 18 вересня 2019 року,в якій просив:

- поновити строк на оскарження (у разі його пропуску);

- визнати неправомірними дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяна А.Е., які були вчинені під час проведення перевірки законності виконавчого провадження №59762419 та оформлені постановою про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування від 18 вересня 2019 року №160/26/1/19 та постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження №160/26/1/19 від 18 вересня 2019 року;

- визнати неправомірними дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяна А.Е. стосовно безпідставного зазначення у постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження №160/26/1/19 від 18 вересня 2019 року щодо визнання дій та бездіяльності державних виконавців такими, що порушують вимоги Закону України Про виконавче провадження , а саме: у пункті 2 резолютивної частини постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №160/26/1/19 від 18 вересня 2019 року (в частині визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лобова Р.М. такими, що вчинені з порушенням вимог ст.ст.27, 56 Закону України Про виконавче провадження ), пункті 3 резолютивної частини постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №160/26/1/19 від 18 вересня 2019 року (в частині визнання бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лобова Р.М. такою, що порушує вимоги ч.4 ст.ст.56, 76 Закону України Про виконавче провадження ), в пункті 4 резолютивної частини постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №160/26/1/19 від 18 вересня 2019 року (щодо визнання дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіна І.С. такими, що вчинені з порушенням вимог ст.ст.2, 56 Закону України Про виконавче провадження ).

В скарзі зазначено, що заочним рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 02 серпня 2016 року по справі №628/4180/15-ц, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суми грошових коштів в розмірі 2 234 048, 90 грн. та судових витрат в розмірі 6 090, 00 грн. сплаченого судового збору. Судове рішення набрало законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду 21 червня 2018 року. Вказане заочне рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області та постанова апеляційного суду Харківської області залишені в силі постановою Верховного Суду від 1 лютого 2019 року.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі за текстом - Відділ) перебувало виконавче провадження ВП №59762419 щодо примусового виконання виконавчого листа №628/4180/15-ц, виданого 03 серпня 2018 року Куп`янським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_4 боргу на користь ОСОБА_1

09 серпня 2019 року на підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем Відділу Лобовим Р.М. відкрито виконавче провадження ВП №59762419. В рамках примусового виконання (по ВП № 59762419) державним виконавцем Відділу Лобовим Р.М. 22 серпня 2019 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої було описано та накладено арешт на майно Боржника, а саме, нескошений врожай кукурудзи на площі 24,8855 га, що на земельній ділянці з кадастровим № 6323786500:04:000:0004; нескошений врожай соняшника на площі 6,9667 га, що на земельній ділянці з кадастровим № 6323786500:02:000:0209; нескошений врожай кукурудзи на площі 7.8007 га, що на земельній ділянці з кадастровим № 6323786500:04:000:0007; нескошений врожай кукурудзи на площі 29,331 га, що на земельній ділянці з кадастровим № 6323786500:04:000:0006; нескошений врожай соняшника на площі 40,5095 га, що земельній ділянці з кадастровим № 6323786500:02:000:0015; нескошений врожай соняшника на площі 68,2495 га, що на земельній ділянці з кадастровим № 6323786500:04:000:0005. Крім того, в рамках примусового виконання по ВП №59762419 державним виконавцем Відділу Лобовим Р.М. 28.08.2019 р. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої було описано та накладено арешт на майно Боржника, а саме, нескошений врожай кукурудзи на площі 8,1190 га, що на земельній ділянці з кадастровим №6323786500:04:000:0104; нескошений врожай кукурудзи на площі 6,08 га, що на земельній ділянці з кадастровим №6323786500:04:000:0106; нескошений врожай кукурудзи на площі 6,5699 га, що на земельній ділянці з кадастровим №6323786500:04:000:0105; нескошений врожай соняшника на площі 1,8354 га, що на земельній ділянці з кадастровим №6323786500:04:000:0095; нескошений врожай соняшника на площі 5,78 га, що на земельній ділянці з кадастровим №6323786500:04:000:0098; нескошений врожай соняшника на площі 5,7935 га, що на земельній ділянці з кадастровим №6323786500:04:000:0099; нескошений врожай соняшника на площі 4,0526 га, що на земельній ділянці з кадастровим №6323786500:04:000:0100; нескошений врожай соняшника на площі 1,6267 га, що на земельній ділянці з кадастровим №6323786500:04:000:00101.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №180169612 від 08 вересня 2019 року за ОСОБА_4 зареєстровано право оренди стосовно 6 земельних ділянок загальною площею 183,7469 га, відповідно до вказаної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ані за ФГ Сеньківське , ані за будь-якою іншою особою в реєстрі не зареєстровано іншого речового права на вищевказані земельні ділянки (суборенда, емфітевзис, тощо). Державному виконавцю не надавалось жодного належного та допустимого доказу, що посів вказаних земельних ділянок здійснювався ФГ Сеньківське , чи будь-якою іншою особою, у т.ч. ПСП Первомайське та не було надано доказів про передачу до статутного капіталу фермерського господарства будь-яких земельних ділянок в якості активу (майнових прав). Та окрім цього, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували використання вказаних земельних ділянок саме Фермерським господарством чи будь-якою іншою особою окрім ОСОБА_4 надано не було.

Крім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №180169621 від 08 вересня 2019 року за ФГ Сеньківське зареєстровано право оренди стосовно 8 (восьми) земельних ділянок загальною площею 36,5475 га. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1005777032, станом на 09 серпня 2019 року, тобто на момент відкриття виконавчого провадження, єдиним засновником та власником Фермерського господарства Сеньківське (код ЄДРПОУ - 37346816) значиться ОСОБА_4 , розмір внеску якого становить весь статутний капітал господарства (2000,00 грн.). і він як єдиний засновник і власник ФГ Сеньківське має право на всі посіви і врожай, здійснені фермерським господарством, а отже, як він вважає, дії виконавця зі звернення стягнення на врожай були правомірними та посилання на те, що ФГ Сеньківське не відповідає за зобов`язаннями учасників ФГ є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ОСОБА_4 є єдиним засновником і власником Фермерського господарства.

Як зазначає заявник у скарзі, визнання неправомірною постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №160/26/1/19 від 18 жовтня 2019 року призведе виключно до поновлення порушених прав та законних інтересів як позивача та заінтересованих осіб, так і суб`єкту оскарження, який у відповідності до нормативно-правових актів не має можливості у самостійному порядку виправити допущені порушення попередніх керівників. Перелічені вище фактичні обставини врахував Харківський апеляційний суд у постанові від 15 січня 2020 року по справі №628/4180/15-ц, зазначивши, що арештований державними виконавцями врожай належить на праві власності саме боржнику - ОСОБА_4 , а також те, що державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України.

Стосовно неправомірності дій щодо винесення (складення) постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування від 18 вересня 2019 року №160/26/1/19, якими вони саме і є на думку заявника, він зазначив, що у вказаній постанові в порушення п.3 розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень не зазначено: у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки та обґрунтування необхідності витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження; у резолютивній частині - строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував. Постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування від 18 вересня 2019 року №160/26/1/19 не містить посилань на необхідність проведення такої перевірки.

Крім того, заявник вважає, що в постанові не зазначено і об`єктивних причин, які б слугували підставою для настання негативних наслідків у разі не проведення такої перевірки. Більш того, посадова особа при винесенні вмотивованої постанови про доцільність проведення перевірки виконавчого провадження повинна зазначити обставини, які можуть суттєво вплинути на хід виконання або мати резонансне значення.

Проте жодної з вищевказаних обставин Товмасяном А.Е. у постанові зазначено не було. Спірна постанова від 18 вересня 2019 року винесена не за результатами розгляду звернення боржника або будь-якої іншої заінтересованої особи, а за власною ініціативою Товмасяна А.Е. , без, як вбачається з вищенаведеного на його думку, жодних на те об`єктивних та правових підстав, що у свою чергу підтверджує неправомірність призначення та проведення вказаної вище перевірки.

А також, ураховуючи той факт, що оскарженою постановою Товмасяном А.Е. не визначено особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови, не визначено строк виконання постанови, не надано доручення начальнику Відділу стосовно усунення порушень, то він вважає, що однозначно можна прийти до висновку, що, по-перше, на момент проведення перевірки (з 16 жовтня 2019 року по 18 жовтня 2019 р.) не існувало жодних порушень, а, по-друге, сама постанова є необґрунтованою, безпідставною з внесеними завідомо неправдивими відомостями, та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що арештоване та вилучене державними виконавцями майно (225,8 тон насіння соняшника) було повторно арештовано 26 вересня 2019 року вже приватним виконавцем Попляк В.В. та у подальшому реалізовано з електронних торгів в рамках виконавчого провадження ВП №60159600 з примусового виконання виконавчого листа, який перебував на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (виконавче провадження ВП №59762419). Вказане підтверджується постановою Харківського апеляційного суду від 21 травня 2020 року та Протоколами проведення електронних торгів від 12 лютого 2020 року №465516, від 28 липня 2020 року №489731.

Визнаючи безпідставною постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 серпня 2019 року ВП №59762419, Товмасян А.Е. одночасно визнає як порушення бездіяльність виконавця щодо невжиття у повному обсязі заходів примусового виконання. Тобто, визнаючи безпідставність постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 серпня 2019 року ВП №59762419, Товмасян А.Е. у подальшому зазначає на сторінці 18 оскарженої постанови від 18 жовтня 2019 року, що державний виконавець мусив винести постанову про стягнення виконавчого збору, застосувати штраф до боржника, своєчасно внести обтяження до державних реєстрів на підставі постанов про арешт майна боржника, тощо. Абсурдною виглядає позиція, коли керівник, вважаючи, що виконавче провадження було відкрито безпідставно, одночасно вказує виконанням, що останні мусили б якісніше та у більшому обсязі застосовувати заходи примусового виконання і вчиняти додаткові виконавчі дії, які направлені саме на примусове виконання рішення.

Така позиція є недопустимою, протиправною і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Всі постанови та виконавчі дії (які начебто мусив додатково вчинити виконавець) приймаються після відкриття виконавчого провадження. Товмасян А.Е. вважаючи, що виконавче провадження було відкрито безпідставно, як вбачається, не мав права визнавати можливу подальшу бездіяльність виконавців після відкриття виконавчого провадження саме тому, що така бездіяльність є похідною від відкриття виконавчого провадження. У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, як вбачається, не треба оскаржувати та скасовувати всі подальші дії, рішення, бездіяльність, оскільки правомірність похідного залежить від правомірності основного. Похідне не породжує прав і обов`язків без основного.

На думку ОСОБА_1 , суб`єктом владних повноважень вказану вище перевірку розпочато, проведено та оформлено без додержання Закону України Про виконавче провадження та Інструкції про організацію примусового виконання рішень та її висновки, викладені на 18, 19, 20 сторінках постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №160/26/1/19 від 18 жовтня 2019 року, є необґрунтованими та неправомірними. (т.1 а.с.1-20).

У відзиві на скаргу представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зазначив, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження №59762419 з примусового виконання виконавчого листа №628/4180/15-ц, виданого 03.08.2018 р. Куп`янським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) грошових коштів у розмірі 2234048,90 грн. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, понесені судові витрати у сумі 6090,00 грн.

Відповідно до заяви представника стягувача ОСОБА_6 від 08.08.2019 р. (вх. №8246, що міститься в матеріалах виконавчого провадження), про відкриття виконавчого провадження (довіреність №1187 від 13.06.2018 р.) державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лобовим Р.М. 09.08.2019 р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 09.08.2019 р. державним виконавцем відділу Лобовим Р.М. винесена постанова про арешт майна боржника, копія якої направлена сторонам до відома (супровідний лист від 09.08.2019 р.).

Внаслідок перевірки були встановлені наступні порушення: з боку державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лобова Р.М.: в порушення вимог п.10 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем не було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; в порушення вимог ч.1 ст.ст.24, 25 Закону України Про виконавче провадження , п.4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р. (зі змінами та доповненнями) державним виконавцем безпідставно була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження; в порушення вимог ст.27 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем не винесено одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору; в порушення ст. 76 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем за невиконання вимоги від 15.08.2019 р., в порядку ст.53 Закону України Про виконавче провадження , до винних осіб не застосовано штраф; в порушення вимог ч. 4 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , 03.09.2019 р. зареєстроване публічне обтяження документом, підставою якого зазначено постанову про арешт майна від 03.09.2019 р., однак в матеріалах виконавчого провадження дана постанова відсутня та перевіркою даних АСВП встановлено, що зазначена постанова не виносилась; в порушення вимог ч.4 ст.56 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем несвоєчасно внесено обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника від 09.08.2019 р.; в порушення пунктів 1-3 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження державним виконавцем не внесена інформація (скан-копії документів) до Системи; в порушення вимог ст. 2, ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , за наявності копій виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ФГ СЕНЬКІВСЬКЕ , статуту ФГ СЕНЬКІВСЬКЕ , довідки керівника СФГ СЕНЬКІВСЬКЕ Саричева О.О. щодо орієнтовної вартості врожаю, договору про спільну діяльність підприємства від 20.07.2018 р., укладеного між ФГ СЕНЬКІВСЬКЕ та ПСГ ПЕРВОМАЙСЬКЕ державним виконавцем 12.09.2019 р., 17.09.2019 р. винесені постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Також перевіркою встановлені порушення з боку державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіна І.С.: в порушення вимог ст.ст.2, 56 Закону України Про виконавче провадження , за наявності копій виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ФГ СЕНЬКІВСЬКЕ , статуту ФГ СЕНЬКІВСЬКЕ , довідки керівника СФГ СЕНЬКІВСЬКЕ Саричева О.О. щодо орієнтовної вартості врожаю, договору про спільну діяльність підприємства від 20.07.2018 р., укладеного між ФГ СЕНЬКІВСЬКЕ та ПСГ ПЕРВОМАЙСЬКЕ державним виконавцем 13.09.2019 р., 20.09.2019 р. винесені постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника (т.1 а.с.168-177).

В письмових поясненнях заінтересована особа ОСОБА_2 просив задовольнити скаргу ОСОБА_1 тому що вважає її обґрунтованою з аналогічних причин та обставин, що містяться в скарзі ОСОБА_1 (т.1 а.с.110-119).

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження, скаргу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13 серпня 2020 року о 9 годині 15 хвилин (т.1 а.с.103-104).

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , Лобов Р.М. , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання дій неправомірними відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтувань того, яким саме чином порушено безпосередньо його права чи свободи зазначеною перевіркою та винесеною на її підставі постановою заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяна А.Е.

Крім того, суд розцінює звернення скаржника з даною скаргою не в своїх інтересах, а в інтересах осіб, які вказані в скарзі як заінтересовані - ОСОБА_2 та Лобова Р.М . На думку суду, не існує жодних перешкод для звернення до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня заінтересованих осіб, тобто ОСОБА_2 та Лобова Р.М. , з вимогами, з якими звернувся до суду ОСОБА_1 (т.2 а.с.146-158).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , який є заявником у справі,звернувся з апеляційною скаргою, у якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалите нове рішення, яким задовольнити його скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на ті ж самі обставини, що викладені в скарзі,обгрунтовуючи порушення своїх прав незаконністтю дій під час проведення перевірки та винесення постанови від 18 вересня 2019 року.

До апеляційного суд заявник не з"явився просив справу розглядати за його відсутності.

Заінтересованими особами відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2, ч.2 ст.7, ч.3 ст.8 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому Законом.

Працівник органу державної виконавчої служби користується правами і виконує обов`язки, передбачені Законом.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 18 серпня 2019 року заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяном А.Е. з власної ініціативи, з метою перевірки законності виконавчого провадження №59762419, була винесена постанова №160/26/1/19 про витребування матеріалів виконавчого провадження №59762419 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2234048,90 грн., стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, понесених судових витрат у сумі 6090 грн., з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та здійснення перевірки виконавчого провадження № 59762419 (т.1 а.с.58-59).

Службовим листом від 18 вересня 2019 року за №07.01/12343 заступником начальника Управління - начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Селівановим О.А. було мотивовано відмову у наданні на виконання постанови про проведення перевірки виконавчого провадження від 18 вересня 2019 року матеріалів виконавчого провадження №160/26/1/19, посилаючись на те, що вказана постанова винесена з недотриманням вимог пункту 3 розділу ХІІ Інструкції, а саме, постанова винесена без зазначення підстав витребування цього провадження; у мотивувальній частині постанови не зазначені обставини, що зумовили проведення перевірки, не містить обґрунтування необхідності витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження; у резолютивній частині повинні бути зазначені - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов`язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження (т.1 а.с.60-61).

18 жовтня 2019 року заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяном А.Е. з власної ініціативи, з метою перевірки законності виконавчого провадження була винесена постанова №160/26/1/19 про результати проведення перевірки законності виконавчого провадження в період з 16 жовтня 2019 року по 18 жовтня 2019 року, та за результатами якої дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лобова Р.М. визнані такими, що вчинені з порушенням вимог ст.2, ч.1 ст.24, ст.ст.25, 27, 56 Закону України Про виконавче провадження , п.4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (зі змінами та доповненнями); бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лобова Р.М. визнана такою, що порушує вимоги п.10 ч.4 ст.4, ч.4 ст.56, ст.76 Закону України Про виконавче провадження пунктів 1-3 розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження державним виконавцем не внесена інформація (скан-копії документів) до Систем; дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіна І.С. визнані такими, що вчинені з порушенням вимог ст.ст.2, 56 Закону України Про виконавче провадження ; бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Селіванова О.А. визнана такою, що суперечить вимогам ст.74 Закону України Про виконавче провадження , розділу 9 Положення про відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (т.1 а.с.38-57).

28 жовтня 2019 року заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяном А.Е. була надана боржнику ОСОБА_4 та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України інформація щодо винесеної постанови про результати проведення перевірки законності виконавчого провадження №59762419 (т.1 а.с.65-67).

Постановою Харківського апеляційного суду від 15 січня 2020 року було задоволено апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. Ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 06 листопада 2019 року скасовано, постановлено нову. У задоволені скарги ОСОБА_4 в особі представника - адвоката Михайленка Д.П., треті особи: приватне сільськогосподарське підприємство Первомайське , фермерське господарство Сеньківське , про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В.В., скасування постанов про опис та арешт майна боржника, зобов`язання приватного виконавця забезпечити повернення врожаю - відмовлено (т.1 а.с.76-91).

Постановою Харківським апеляційним судом від 21 травня 2020 року було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі його представника Михайленка Д.П. , а ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 13 січня 2020 року залишено без змін (т.1 а.с.92-99).

Згідно копії протоколу №465516 проведення електронних торгів, торги на соняшникове насіння в кількості 225,8 тон, місцезнаходженням майна: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , були проведені 23 січня 2020 року, за результатом яких вказане соняшникове насіння в кількості 225,8 тон було продане за 1 467 379, 36 грн. (т.1 а.с.71-73).

Відповідно до копії протоколу №489731 проведення електронних торгів, торги на зерно кукурудзи загальною вагою 338400 кг, місцезнаходження майна: Харківська область, Куп`янський район, с.Сенькове, були проведені 09 липня 2020 року, за результатом яких вказане зерно кукурудзи загальною вагою 338400 кг було продане за 1 067 971, 95 грн. (т.1 а.с.74-75).

Відповідно до розділу 9 Положення про відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області начальник відділу очолює відділ, здійснює керівництво його діяльності, організовує роботу відділу, представляє відділ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний перед начальником головного територіального управління юстиції та відповідним Управлінням за організацію та результати діяльності відділу.

Згідно абзацу 2 частини 3 статті 74 Закону України Про виконавче провадження , начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом І розділу XII Інструкції з організації примусового виконання, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, передбачено право перевірки законності виконавчого провадження, яке має: начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі. Відповідно до пункту 2 розділу XII вказаної Інструкції з організації примусового виконання рішень посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.

Відповідно до частини І статті 7 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби.

Відповідно до змісту статей 4, 5 ЦПК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

У частині першій статті 4 ЦПК України, встановлено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений у статті 5 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою зі змісту якої вбачається, що він оскаржує дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяна А.Е. і зазначає , що визнання неправомірною постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №160/26/1/19 від 18 жовтня 2019 року призведе виключно до поновлення порушених прав та законних інтересів як позивача та заінтересованих осіб, так і суб`єкта оскарження, який у відповідності до нормативно-правових актів не має можливості у самостійному порядку виправити допущені порушення попередніх керівників.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 визначено критерії, за якими національні суди можуть обмежити право на суд для особи, а зокрема зазначено про те, що "такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції Українита статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом,зокрема статтею 16 ЦК України , але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі №6-32цс13, Верховним Судом у постановах від 17 травня 2018 року в справі № 2-64/11, від 04 липня 2018 року у справі № 590/479/16-ц.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, отже, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає способам захисту права, визначеним статтею 16 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що всі перелічені заявником порушення при проведенні перевірки заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяном А.Е., не привели к порушенню прав ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушені права заявника які в результаті задоволення його скарги будуть поновлені.

Звернення зі скаргою повинно бутиефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 5 і 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки матеріали цивільної справи №628/4180/15-цне містять доказів які саме права та свободи заявника були порушені в результаті перевірки 18 вересня 2019 року діяльності державних виконавців, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що заявник не обгрунтував в чому полягає порушення його законних інтересів і на відновлення якого порушеного права він звернувся зі скаргою на дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби -

начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяна А.Е., який здійснював перевірку роботи державних виконавців.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 викладених судом висновків не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга також не містить обгрунтованих доводів щодо порушення прав і свобод заявника діями заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Товмасяна А.Е. в результаті проведеної ним перевірки.

Що стосується порушених прав заінтересованих осіб Лобова Р.М. та ОСОБА_2 , то судова колегія вважає, що вони не можуть бути предметом розгляду в даній справі за скаргою ОСОБА_1 .

Тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до ст.375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2020 року - залишити без змін .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду на підставі ст.389 Цивільного Процесуального Кодексу України.

Головуючий С.С.Кругова

Судді Н.П.Пилипчук

О.Ю.Тичкова

повний текст постанови

складено 25 травня 2021 року