Постанова від 15.04.2021 по справі 910/8524/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2021 р. Справа№ 910/8524/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 (повний текст рішення підписано 05.10.2020)

у справі №910/8524/20 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіка

до Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича;

2) приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича;

3) Державного підприємства Сетам

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агровіка звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк про визнання виконавчого напису, вчиненого 10.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем №4556 за кредитним договором від 28.03.2019 № МБ-К-КНА-2217 таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний виконавчий напис вчинений на підставі копії договору, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіка задоволено повністю.

Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем від 10.04.2020 №4556 за кредитним договором від 28.03.2019 № МБ-К-КНА-2217 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнуто з Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіка 2102,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі №910/8524/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що позовні вимоги ТОВ Агровіка обґрунтовані тим, що нібито приватним нотаріусом Київського міського округу Баршацьким І.В., при вчиненні виконавчого напису, не було встановлено право Стягувача на звернення з такою заявою, оскільки не підтверджена, на його думку, наявність безспірної заборгованості на момент такого звернення. Крім того, виконавчий напис вчинений нотаріусом на борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.

При цьому, АТ ПУМБ надало свої заперечення відносно тверджень позивача, однак судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, таким запереченням не було надано правової оцінки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/8524/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі №910/8524/20 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк надійшла заява про усунення недоліків з доказами направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. з 14.12.2020 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.12.2020 у справі №910/8524/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі №910/8524/20 на 04.02.2021.

До початку розгляду справи через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіка надійшов відзив на апеляційну скаргу, від Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк - клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича надійшла заява про розгляд справи №910/8524/20 без його участі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 року у справі №910/8524/20, клопотання Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи №910/8524/20 на 04.03.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. 04.03.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.03.2021 у справі №910/8524/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю. Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 року, прийнято справу №910/8524/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю. Станік С.Р. Розгляд справи №910/8524/20 призначено на 15.04.2021.

07.04.2021 року до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ Агровіка надійшла заява, в якій позивач зазначив, що у випадку нез`явлення представника ТОВ Агровіка підтримує свою позицію та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції без змін.

Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що між позивачем та відповідачем на розгляді в Північному апеляційному господарському суду перебувала аналогічна справа №910/8452/20 з тими ж сторонами про визнання виконавчого напису нотаріуса №4557 таким, що не підлягає виконанню, за іншим кредитним договором.

В судове засідання апеляційної інстанції 15.04.2021 представники сторін не з`явились не зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення їм відповідної ухвали суду про призначення справи до розгляду, яку за наявними в матеріалах справи доказами отримано уповноваженими представниками учасників апеляційного провадження.

Крім того, колегією суддів враховано позицію приватного нотаріуса Баршацького І.В. та ТОВ Агровіка щодо можливості розгляду апеляційної скарги без їх участі.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови його належного повідомлення про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 15.04.2021 представники сторін, явка яких в судове засідання обов`язковою не визнавалась, не з`явились не зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, за наявності клопотання позивача та приватного нотаріуса Баршацького І.В. про розгляд справи за їх відсутності, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровіка" (позичальник за договором) 28.03.2019, укладено кредитний договір № МБ-К-КНА-2217, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 416 000,00 грн., а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, оплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Згідно із пунктом 1.2. договору кредит надається позичальнику одноразово в сумі, що зазначена в п. 1.1. цього договору (але не більш несплаченої на дату видачі кредиту частини вартості техніки за договором купівлі-продажу товару, зазначеним в п.п. 2.1.1. цього договору). Повернення кредиту здійснюється позичальником протягом дії цього договору у відповідну дату до відповідного розміру в порядку та на умовах, зазначених в п. 6.1. цього договору.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, 10.04.2020 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4556, про звернення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка", яке є боржником за кредитним договором від 28.03.2019 № МБ-К-КНА-2217, укладеним з Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" заборгованості за кредитним договором від 28.03.2019 № МБ-К-КНА-2217.

У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за кредитним договором від 28.03.2019 № МБ-К-КНА-2217 відповідно до повідомлення про дострокове повернення кредиту настав, боржником допущено прострочення платежів.

На підставі виконавчого напису стягнуто заборгованість за період з 25.02.2020 по 07.04.2020. Сума заборгованості становить 352472,71 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 343897,03 грн. та простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 8575,68 грн.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що в межах виконавчого провадження № 61931728 винесено постанову про арешт майна боржника від 27.04.2020 та постанову про арешт коштів боржника від 28.04.2020, на підставі виконавчого напису № 4556, виданого 10.04.2020.

21.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем винесено постанову про арешт майна боржника в рамках зведеного виконавчого провадження № 61932481 (ВП № 61931728, №61932283) щодо звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка" за кредитним договором від 28.03.2019 № МБ-К-КНА-2217, укладеним з Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк", а саме накладено арешт на: розкидач мінеральних добрив РМД-1000 Урожай , заводський № 705, 2019 р.в.; агрегат ґрунтообробний напівнавісний АГН-3,3, заводський № 565, 2019 р.в.; обприскувач ОПК 3000-22 Кронос (АСУ), заводський № 147919 , 2019 р.в.; трактор колісний Беларус-892, ДНЗ: НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , 2018 р.в., сівалка просапна точного висіву СПМ-8, заводський № 156, 2019 р.в.

В подальшому, постановою приватного виконавця від 22.05.2020 у зведеному виконавчому провадженні № 61932481 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Асоціація Укрекспробуд для визначення вартості вищезазначеного рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка".

Приватний виконавець направив Державному підприємству "Сетам" заявки від 03.06.2020 № 1063-1066 на реалізацію арештованого майна в рамках зведеного виконавчого провадження № 61932481.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про нотаріат" нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно із статтею 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 1.1., 1.2. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2020 за № 282/20595, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна визначено, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпунктів 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно із підпунктами 3.1., 3.2. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Підпунктом 3.5. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 щодо кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями визначено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Так, застосуванню підлягає пункт 1 Переліку (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172) у редакції від 29.11.2001, що передбачає подання для одержання виконавчого напису на підставі нотаріально посвідчених угод, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Щодо нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1 -1 цього переліку) зазначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, кредитний договір від 28.03.2019 № МБ-К-КНА-2217 нотаріально не посвідчений, з огляду на що нотаріус згідно з положеннями Переліку (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172) у редакції від 29.11.2001 не мав права вчиняти виконавчий напис за таким договором.

Тобто, виконавчий напис міг бути вчинений виключно на нотаріально посвідченій угоді. В той же час кредитний договір, який у даному випадку не було нотаріально посвідчено, не може відноситися до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Всупереч вищевстановленому, виконавчий напис був вчинений на підставі п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, який станом на момент його вчинення втратив чинність.

Отже, оскільки укладений між сторонами кредитний договір не був нотаріально засвідченим, а також оскільки виконавчий напис вчинено фактично на підставі нормативного акту, що втратив чинність, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17, від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17, від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18, від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18.

Доводи відповідача про те, що він подав нотаріусу саме оригінал кредитного договору, колегія суддів вважає необгрунованими, оскільки не підтверджено відповідними доказами. При цьому, судом встановлено, що копія кредитного договору нотаріально не була посвідчена.

Тобто, на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису правові підстави для його вчинення нотаріусом були відсутні, враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Твердження відповідача, щодо підтвердження безспірності заборгованості позивача за кредитним договором відповідними документами, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки такі доводи не входять в предмет доказування та не впливають на результат вирішення спору, про що вірно вказав суд першої інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За рішенням від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття місцевим судом оскаржуваної ухвали у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020, прийняте після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 323-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі №910/8524/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі № 910/8524/20 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк .

4. Матеріали справи № 910/8524/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 24.05.2021 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала