Рішення

від 24.05.2021 по справі 917/1939/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 Справа № 917/1939/20

Господарський суд Полтавської області в складі судді Іванко Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "І-ТЕХ", 61038, м.Харків, вул. Шосе Салтінське, буд. 51, корп. Б, кв. 16, ідент. код 39507332

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", 39621, м.Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 141, ідент. код 05756783

про стягнення 37 950, 19 грн.

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "І-ТЕХ" до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення 37950,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав умови укладеного між сторонами договору поставки товару №0380-СН від 04.12.2018 року та договору поставки товару №0369-СН від 26.11.2019 року, а саме відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим у нього утворився борг у сумі 25370,46 грн.

Відповідач у відзиві (вхід.№1159 від 01.02.2021 р.) посилаючись на те, що поставка товару є не закінченою, просить суд відмовити у позові в повному обсязі.

20.05.2021 року від відповідача надійшла заява (вхід.№5524), в якій зазначено, що відповідач сплатив суму основного боргу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, в зв`язку з чим, просить закрити провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.12.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "І-ТЕХ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу - ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" було визначено строк до 14.01.2021 року для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 14.12.2021 року, яка надсилалася позивачу на адресу: 61038, м.Харків, вул. Шосе Салтінське, буд. 51, корп. Б, кв. 16, зазначену ним у позовній заяві, повернулася до суду не врученою з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була своєчасно направлена для розміщення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За ч. 13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

04.12.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "І-ТЕХ" (позивач, постачальником) та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (відповідач, покупцем), було укладено договір поставки товару №0380-СН (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця визначений цим договором товар, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п. 2.1. договору сторони погодили, що поставка товару за цим договором здійснюється у строк до 10 календарних днів з дати отримання постачальником заявки покупця на замовлення товару.

Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання товару ( п. 2.4. договору).

Згідно п. 6.1. договору розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки.

Пунктом 10.5. договору визначено, що у випадку порушення покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки , що діяла під час порушення грошового зобов`язання від суми заборгованості за кожен день простроченя.

25.09.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №7 до договору поставки товару №0380-СН від 04.12.2018 року.

06.11.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №8 до договору поставки товару №0380-СН від 04.12.2018 року.

Як зазначає позивач, відповідно до додаткової угоди №7 до договору поставки товару №0380-СН від 04.12.2018 року відповідачу було поставлено товар на суму 10459,74 грн., що підтверджується видатковою накладною №ТЕ-0000108 від 08.10.2019 року.

Крім цього, відповідно до додаткової угоди №8 до договору поставки товару №0380-СН від 04.12.2018 року відповідачу було поставлено товар на суму 7475,64 грн., що підтверджується видатковою накладною №ТЕ-0000122 від 18.11.2019 року.

Відповідач за поставлений товар перед позивачем не розрахувався у зв`язку з чим у нього утворився борг в сумі 10459,74 грн. та в сумі 7475,64 грн. відповідно, який позивач просить стягнути на свою користь.

Також, 26.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "І-ТЕХ" (позивач, постачальником) та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (відповідач, покупцем), було укладено договір поставки товару №0369-СН (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця визначений цим договором товар, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Договір поставки товару №0369-СН від 26.11.2019 року укладений сторонами на тих самих умовах, що і договір поставки товару №0380-СН від 04.12.2018 року.

На виконання умов договору поставки товару №0369-СН від 26.11.2019 року позивач поставив відповідачу товар на суму 7435,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №ТЕ-0000137 від 12.12.2019 року.

За вказаний товар відповідач перед позивачем не розрахувався, у зв`язку з чим у нього утворився борг в сумі 7435,08 грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору поставки товару в частині оплати за поставлений товар, у нього утворився борг за договором №0380-СН від 04.12.2018 року та договором №0369-СН від 26.11.2019 року в загальному розмірі 25370,46 грн.

20.05.2021 року до суду від відповідача надійшла заява (вхід.№5524), в якій зазначено про погашення суми основного боргу у повному обсязі та додані платіжні доручення №91619 від 02.02.2021 року на суму 7435,08 грн., № 91618 від 02.02.2021 року на суму 7475,64 грн., №91617 від 02.02.2021 року на суму 10459,74 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За викладених обставин, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 25370,46 грн. та розглядає справу по суті в частині стягнення пені та витрат за надання професійної правової допомоги.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договорів поставки товару, позивач просить стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 4449,73 грн. та 8130,00 грн. витрат за надання професійної правової допомоги.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він здійснений з порушенням вимог п. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до зазначеного у позовній заяві розрахунку пені, позивачем здійснено нарахування пені більше ніж за півроку, а тому судом здійснено перерахунок пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Після проведення перевірки нарахування пені судом встановлено, що її розмір становить :

- 1384,13 грн. (пеня нарахована на суму боргу 10459,74 грн., відповідно до додаткової угоди №7 до договору поставки товару №0380-СН від 04.12.2018 року);

- 868,62 грн. (пеня нарахована на суму боргу 7475,64 грн., відповідно до додаткової угоди №8 до договору поставки товару №0380-СН від 04.12.2018 року);

- 694,36 грн. (пеня нарахована на суму боргу 7435,08 грн., відповідно до договору поставки товару №0369-СН від 26.11.2019 року).

Загальний розмір пені за договором №0380-СН від 04.12.2018 року та договором №0369-СН від 26.11.2019 року, що підлягає стягненню складає 2947,11 грн. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині (1502,62 грн.) у позові щодо нарахування пені слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму понесених ним збитків у розмірі 8130,00 грн., які полягають у витратах понесених за надання професійної правової допомоги.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи розмір суми боргу за даним позовом, приймаючи до уваги розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині щодо стягнення витрат, понесених за отриману професійну правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

В іншій частині (3130,00 грн.) у позові щодо стягнення витрат, понесених за професійну правову допомогу слід відмовити.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на те, що поставка товару є не закінченою, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, м.Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 141, ідент. код 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "І-ТЕХ" ( 61038, м.Харків, вул. Шосе Салтінське, буд. 51, корп. Б, кв. 16, ідент. код 39507332) 2947,11 грн. пені, 5000,00 грн. витрат за надання професійної правової допомоги та 1845,41 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 25370,46 грн. основного боргу.

4. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.