Постанова

від 11.05.2021 по справі 120/1147/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1147/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

11 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С.

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Агрономічної сільської ради Вінницького району, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Агрономічної сільської ради Вінницького району, в якому просили:

- визнати протиправними та скасувати рішення 52 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району від 12.02.2020 року №23 та №24;

- зобов`язати Агрономічну сільську раду Вінницького району повторно розглянути питання щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок розташованих на території Агрономічної сільської ради площами 0.0050 га та 0.0100 га кадастрові номери №0520680200:03:003:0384, №0520680200:03:003:0385, виготовлених на замовлення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та прийняти за наслідком розгляду поданих документів відповідні рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що в січні 2020 року ними було подано проекти землеустрою на затвердження Агрономічній сільській раді. Однак, рішеннями 52 сесії 7 скликання від 12.02.2020 року №23 та №24 Агрономічною сільською радою їм було відмовлено у затверджені вказаних проектів землеустрою. Вважаючи відмови протиправними, та такими, що суперечить положенням чинного законодавства України, до того ж, в рішеннях взагалі відсутні підстави відмови, позивачі звернулися до суду.

Ухвалою від 10.04.2020 року, судом вжито заходів забезпечення позову у даній справі, шляхом заборони Агрономічній сільській раді Вінницького району приймати будь-які рішення з приводу земельних ділянок, розташованих на території Агрономічної сільської ради площами 0.0050га та 0,0100га за кадастровими номерами №0520680200:03:003:0384, №0520680200:03:003:0385 до набрання законної сили рішенням.

Ухвалою суду від 06.08.2020 року вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані рішення 52 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району від 12.02.2020 року № 23 та № 24.

Зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути питання щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок розташованих на території Агрономічної сільської ради площами 0,0050 га та 0,0100 га кадастрові номери №0520680200:03:003:0384, №0520680200:03:003:0385, виготовлених на замовлення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та прийняти за наслідком розгляду поданих документів відповідні рішення.

Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у даній справі стягнуто на користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у сумі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп).

Стягнуто на користь ОСОБА_4 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у сумі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп).

Стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1261,20 грн (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням третьою особою по справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначене судове рішення, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України. На обгрунтування вимог апелянтом зазначено, що оскаржене рішення вплинуло на захист його прав у сфері саме цивільно-правових (щодо користування земельною ділянкою), а не публічно-правових відносин, що виключає можливість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції при постановленні рішення не в повній мірі досліджені докази подані відповідачем, а саме висновки та рекомендації постійно-діючої комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 10.02.2020 року де наведені підстави відмови у затвердженні проектів землеустрою (не дотримано п.2 розділу П Прикінцевих та перехідних положень Закону №497-УШ).

Також зазначає, що позитивне вирішення питань позивачів потягне порушення вимог ДБН 360 і ДБН В.2.3-15, щодо розташування проїздів та паркувальних місць відносно його забудови "Будинки і споруди підприємства торгівлі" та червоних ліній вулиці Мічуріна та ліній регулювання забудови села Агрономічне (п.9.3 Правил благоустрою, затверджених рішенням 7-ї сесії 7-го скликання Агрономічної сільської ради від 17 березня 2016 року).

13 квітня 2021 року на адресу суду від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого Агрономічна сільска рада підтримала доводи на обгрунтування апеляційної скарги та просила скасувати оскаржене ОСОБА_1 судове рішення, прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

На апеляційну скаргу подано відзив і представником позивачів за змістом якого просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судове рішення від 09.11.2020 - без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що рішенням Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 11.02.2011 року ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0.07 га., для комерційного використання (роздрібної торгівлі та комерційних послуг - ринок) в межах населеного пункту с.Агрономічне з подальшою передачею права оренди через аукціон.

Рішенням Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області 15 сесія 6 скликання від 14.07.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , надано дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок під будівництво Індивідуальних гаражів площею 0,005 га. та 0,001 га., відповідно.

05.04.2017 року між Агрономічною сільською радою Вінницького району Вінницької області та ОСОБА_1 , укладено договір оренди землі на підставі протоколу №61 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу оренди земельної ділянки від 28.03.2017 року. Відповідно до витягу з ДЗК, земельна ділянка ОСОБА_1 зареєстрована за кадастровим №0520680200030030211 з 27.04.2017 року.

Також, на виконання вказаних рішень, Позивачі звернулися із замовленням до державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою» за договором №4120 від 09.09.2019 року та договором №4122 від 09.09.2019 року щодо виготовлення проектної документації на земельні ділянки площею 0,005 га та 0,001 га для будівництва індивідуальних гаражів, із земель комунальної власності на території АДРЕСА_1 та розроблення відповідних узгоджень.

Земельним ділянкам присвоєно кадастрові номера №0520680200:03:003:0384, №0520680200:03:003:0385 що підтверджується витягами з державного земельного кадастру від 30.12.2019 року та від 17.01.2020 року.

В січні 2020 року Позивачі подали відповідні проекти землеустрою на затвердження Агрономічної сільської ради.

03.02.2020 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об"єктів що за класом наслідків належать до об"єктів з незначними наслідками (СС1).

Рішеннями 52-ї сесії 7-го скликання від 12.02.2020р. №23 та №24 Агрономічної сільської ради Позивачам відмовлено у затверджені вказаних проектів землеустрою.

Позивачі, не погодившись з даними рішеннями, як немотивованими, звернулись з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.26 Регламенту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, який затверджено 20.11.2015 рішенням №15, 2-ї сесії 7-го скликання Про затвердження Регламенту Агрономічної сільської ради 7 скликання на сесії сільської ради можуть бути присутні народні депутати, прокурор району, голова суду. При необхідності на сесію сільської ради або засідання постійної комісії запрошуються представники органів влади, політичних партій, інших громадських організацій, преси, а також інші особи.

З огляду на вказані обставини, позивачі не були запрошені на засідання сесії де розглядалась їх заяви (звернення), а тому, суд дійшов висновку, що вони не були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення засідання сесії Агрономічної сільської ради на якій розглядалось питання щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок проекту землеустрою. Тим самим, позивачів було позбавлено можливості вносити пропозиції з питань які обговорюються, давати пояснення.

Таким чином, Позивачі не були повідомлені про засідання 52-ї сесії 7-го скликання Агрономічної сільської ради, і в зв`язку з цим, не мали змоги бути присутніми при прийнятті оскаржуваних рішень, і які стосувались саме інтересів та захисту прав позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважав спірні рішення протиправними, оскільки останне не відповідає ч.6 ст.186-1 ЗК України, якою передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, а також позбавлення права позивачів брати участь, бути присутніми при розгляді їх питання під час сесії ради.

Окрім цього, суд не бере до уваги твердження відповідача, що у затвердженні проектів землеустрою було відмовлено через не виконання Позивачами вимог Закону №497-VIII у частині строків, а також, накладення земельних ділянок №2 та № НОМЕР_1 за кадастровими номерами 0520680200:03:003:0385 та 0520680200:03:003:0384 на прилеглу територію сусідньої земельної ділянки № НОМЕР_2 (кадастровий номер №0520680200:03:003:0211), адже зазначені обставини у спірних рішеннях не висвітлені, чинним законодавством не передбачені.

З зазначених підстав, суд вважав за необхідне, визнати протиправними та скасувати рішення 52-ї сесії 7-го скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району від 12.02.2020 року №23 та №24, та, з метою захисту порушених прав та законних інтересів позивачів, зобов`язав Агрономічну сільську раду Вінницького району повторно розглянути питання щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок розташованих на території Агрономічної сільської ради площами 0,0050 га та 0,0100 га кадастрові номери №0520680200:03:003:0384, №0520680200:03:003:0385, виготовлених на замовлення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з дотриманням висновків, що зазначені судом у даному рішенні, прийнявши за наслідком розгляду поданих документів відповідні рішення.

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції покладеними в основу прийнятого рішення та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як слідує з матеріалів справи, розпорядження земельними ділянками, щодо яких виник спір із Відповідачем, як суб"єктом владних повноважень, належить останньому. Ні позивачі, ні третя особа, на час розгляду справи, не зареєструвала своє право на зазначені земельні ділянки (ст.125 ЗК України), тому останні є вільними, а звідси спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (спір про право - відсутній).

Згідно приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст.186-1 ЗК України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч.6 ст.186-1 ЗК України).

Відповідно до ч.7 ст.186-1 ЗК України, органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

- додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» ;

- надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

- проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Згідно ч.8 ст.186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

У січні 2020 року Позивачі подали проекти землеустрою на затвердження Агрономічної сільської ради. Однак, рішеннями 52 сесії 7 скликання від 12.02.2020р. №23 та №24 Агрономічної сільської ради їм було відмовлено у затверджені вказаних проектів землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Частиною 2 цієї статті визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Суд першої інстанції надаючи оцінку причинам відмови відповідача, зазначеним у рішеннях 52 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району від 12.02.2020 року за №23 та №24 зазначив, що останні є безпідставними та не передбачені законодавством. При цьому, суд одночасно зазначив, що відповідачем взагалі не вказано у оскаржуваних рішеннях підстави і причини відмови по затвердженню вказаних проектів землеустрою позивачам.

При цьому, посилаючись на Регламент сільради суд зазначив, що позивачі не були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення засідання сесії Агрономічної сільської ради на якій розглядалось їх питання щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок проекту землеустрою. Тим самим було допущено порушення пп.9 п.2 ст.2 КАС України, як право особи на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, що є однією із ключових гарантій реалізації її прав у сфері публічної адміністрації. На думку суду, Позивачів було позбавлено можливості вносити пропозиції з питань які обговорювалися на сесії, давати пояснення.

Таким чином, суд вважав спірні рішення протиправними, оскільки ті не відповідають ч.6 ст.186-1 ЗК України, якою передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, а також позбавлення права позивачів брати участь, бути присутніми при розгляді їх питання під час сесії ради.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом не враховано, що діючим законодавством не передбачено обо"язкове запрошення на сесію осіб, питання щодо яких розглядатиметься як і те, що оскаржені рішення є колективними, прийнятими на сесії сільської ради з урахуванням попередніх висновків та пропозицій постійно-діючих комісій з земельних питань, шляхом обговорення та голосування. Тому, зазначені рішення не можуть вважатися не мотивованими.

Не взяття судом до уваги доводів відповідача, що у затвердженні проектів землеустрою відмовлено через не виконання Позивачами вимог Закону №497-VIII, в частині строків, а також, накладення земельних ділянок №2 та №3 за кадастровими номерами 0520680200:03:003:0385 та 0520680200:03:003:0384 на прилеглу територію сусідньої земельної ділянки №1 (кадастровий номер №0520680200:03:003:0211), використання якої без створення зон для покупців (автостоянки) та зони розвантаження автомобілів, буде порушенням п.5.3 Норм ДБН, не є належно обгрунтованим.

Так, за змістом ч.ч.1,2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність регламентований положеннями ст. 118 ЗК України.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст.ст. 122, 123 ЗК України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу (ч. 6 ст. 118 ЗК України).

Змістом ч.ч.7 та 8 ст.118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У ч.6 ст.186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою від 02.06.2015 №497-VIII (далі - Закон №497-VIII) були внесені зміни до ЗК України, зокрема ст.186 Погодження і затвердження документації із землеустрою була викладена у новій редакції, внесені відповідні зміни до Законів України Про землеустрій , Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних паїв , Про охорону земель , Про державний контроль за використанням та охороною земель , Про державну експертизу землевпорядної документації , Про державний земельний кадастр та інші.

До Закону України Про землеустрій було внесено зміни, зокрема, у ч.4 ст.35, де слова технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку замінено словами документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №497-VIII встановлено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом (тобто до 27.06.2015) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 27.06.2017), а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому ст.186-1 ЗК України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

З аналізу змісту вказаної норми Прикінцевих та перехідних положень Закону №497-VIII вбачається, що прийняті і не виконані до набрання чинності Закону №497-VIIІ рішення органів виконавчої влади зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом і у випадку надання проекту землеустрою для його погодження до відповідного органу в межах цього строку, відповідний проект землеустрою погоджується органом, який надав дозвіл на розроблення такого проекту.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 11.02.2011 року ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0.07 га., для комерційного використання (роздрібної торгівлі та комерційних послуг - ринок) в межах населеного пункту с.Агрономічне з подальшою передачею права оренди через аукціон.

Рішенням Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області 15 сесія 6 скликання від 14.07.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , надано дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок під будівництво Індивідуальних гаражів площею 0,005 га. та 0,001 га., відповідно.

05.04.2017 року між Агрономічною сільською радою Вінницького району Вінницької області та ОСОБА_1 , укладено договір оренди землі на підставі протоколу №61 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу оренди земельної ділянки від 28.03.2017 року. Відповідно до витягу з ДЗК, земельна ділянка ОСОБА_1 зареєстрована за кадастровим №0520680200030030211 з 27.04.2017 року.

03.02.2020 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо обю"єктів що за класом наслідків належать до об"єктів з незначними наслідками (СС1).

Також, на виконання вказаних рішень 2012 року, Позивачі звернулися із замовленням до державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою» за договором №4120 від 09.09.2019 року та договором №4122 від 09.09.2019 року щодо виготовлення проектної документації на земельні ділянки площею 0,005 га та 0,001 га для будівництва індивідуальних гаражів, із земель комунальної власності на території АДРЕСА_1 та розроблення відповідних узгоджень.

Земельним ділянкам присвоєно кадастрові номера №0520680200:03:003:0384, №0520680200:03:003:0385 що підтверджується витягами з державного земельного кадастру від 30.12.2019 року та від 17.01.2020 року.

В січні 2020 року Позивачі подали відповідні проекти землеустрою на затвердження Агрономічної сільської ради.

Рішеннями 52 сесії 7 скликання від 12.02.2020р. №23 та №24 Агрономічної сільської ради Позивачам відмовлено у затверджені вказаних проектів землеустрою.

З огляду на те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою позивачами отримано у 2012 році, проект землеустрою не погоджено у встановленому на той час порядку до 27.06.2017 року (у межах дворічного строку), тому апеляційний суд погоджується з доводами Відповідача про те, що позивачі з заявами (клопотаннями) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність мали звернутись до них саме до зазначеної дати для дотримання вимог п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №497-VIII.

Зазначені підстави - відмови у задоволенні заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зазначено у висновках та рекомендаціях постійно-діючої комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 10.02.2020 року (а.с.216).

Отже, суд першої інстанції не повно дослідив зазначені обставини справи та зробив не обґрунтований висновок про безпідставність відмови Відповідача у задоволенні заяв, зобов"язавши повторно розглянути заяви позивачів.

Колегія суддів відхиляє доводи суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах потрібно застосовувати положення ЗК України, а не Закону №497-VIII, оскільки п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №497-VIII було запроваджено додаткову гарантію для осіб, які отримали дозвіл на розробку проекту землеустрою до набрання чинності змін до ЗК України, внесених Законом №497-VIII і колегія суддів не вбачає підстав вважати, що вказана норма Закону №497-VIII не має бути застосована до спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене, колегія суддів встановила неправильне застосування норм матеріального права з допущенням порушень норм процесуального права при ухваленні судом першої інстанції рішення. Тому, доводи апеляційної скарги у певній частині є достатньо обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду.

Що стосується додаткового рішення від 17.12.2020 року то суд першої інстанції дійшов висновку, що на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 необхідно стягнути судовий збір у розмірі - 1681,60 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1261,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Агрономічної сільської ради Вінницького району.

Враховуючи, що додаткове рішення є невід"ємною частиною основного судового рішення, яким, судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовлено, тому виходячи з вимог ч.6 ст.139 КАС України суд вважає за необхідне, відповідно змінити розподіл судових витрат визначений додатковим рішенням.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

За таких підстав, додаткове судове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року, прийняте з ініціативи суду, також підлягає скасуванню.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування як основного рішення суду першої інстанції так і додаткового, з прийняттям нової постанови - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року та додаткове рішення від 17 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Агрономічної сільської ради Вінницького району, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - скасувати.

Прийняти нову постанову якою відмовити ОСОБА_2 , ОСОБА_5 у задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 травня 2021 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.