Ухвала

від 24.05.2021 по справі 532/2313/20

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/2313/20

8/532/1/2021

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

24 травня 2021 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі судді Макарчука С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за відсутності сторін в приміщенні суду в м. Кобеляки заяву ОСОБА_1 , представник заявника: адвокат Кріль Оксана Вікторівна, про забезпечення позову у цивільній справі № 532/2313/20 за позовом ОСОБА_1 , представник заявника: адвокат Кріль Оксана Вікторівна, до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання недійсним та скасування рішення Кунівьскої сільської ради та скасування рішення державного реєстратора про припинення права оренди,

Встановив:

21 травня 2021 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області за підписом представника заявника, адвоката Кріль О.В., надійшла заява про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами. У поданій заяві прохає переглянути за нововиявленими обставинами та змінити рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2021 року у справі № 532/2313/20, ухваливши рішення, яким:

- визнати недійсним та скасувати рішення тридцять четвертої позачергової сесії сьомого скликання Кунівської сільської ради від 21.08.2020 № 2 у частині припинення договору оренди землі № 72 від 05.07.2019, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.07.2019, номер запису про речове право 32666405;

- скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 54009052 від 11.09.2020 про державну реєстрацію припинення права оренди за Договором оренди № 72 від 05.07.2019 з одночасним визнанням іншого речового права (права оренди, що було зареєстроване в ДРРПнНМ на підставі договору оренди № 72 від 05.07.2019, номер запису про речове право 32666405) на земельні ділянки з кадастровими номерами 5321884400:00:002:0047, 5321884400:00:002:0046, 5321884400:00:002:0045, 5321884400:00:002:0044, 5321884400:00:002:0043, 5321884400:00:002:0042, 5321884400:00:002:0041, 5321884400:00:002:0040, 5321884400:00:002:0039, 5321884400:00:002:0038, 5321884400:00:002:0037, 5321884400:00:002:0036, які були сформовані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5321884400:00:002:0010;

- стягнути з Кобеляцької міської ради на користь позивача судові витрати в сумі 1681,60 грн. судового збору;

- стягнути з Кобеляцької міської ради на користь позивача судові витрати в сумі 2522,40 грн. судового збору за заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа № 532/2313/20 за позовом ОСОБА_1 , у якому останній прохав:

- визнати недійсним та скасувати рішення тридцять четвертої позачергової сесії сьомого скликання Кунівської сільської ради від 21 серпня 2020 року № 2 у частині припинення дії договору оренди землі № 72 від 05 липня 2019 року, зареєстрованому в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 липня 2019 року, номер запису про речове право 32666405;

- скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 54009052 від 11 вересня 2020 року про державну реєстрацію припинення права оренди за договором оренди землі № 72 від 05 липня 2019 року, зареєстрованому в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 липня 2019 року, номер запису про речове право 32666405;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1681,60 грн.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі.

Ухвалено:

- визнати недійсним та скасувати рішення тридцять четвертої позачергової сесії сьомого скликання Кунівської сільської ради від 21 серпня 2020 року № 2 у частині припинення договору оренди землі № 72 від 05 липня 2019 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 липня 2019 року, номер запису про речове право 32666405.

- скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 54009052 від 11 вересня 2020 року про державну реєстрацію припинення права оренди за Договором оренди № 72 від 05 липня 2019 року з визнанням іншого речового права (права оренди), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 липня 2019 року, номер запису про речове право 32666405.

- стягнути з Кобеляцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок по оплаті судового збору.

Зазначене рішення набрало законної сили 09 травня 2021 року.

Заявник вважає, що вказане рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами згідно зі статтею 423 Цивільного процесуального кодексу України, які на думку заявника є істотними та такими, що не були встановлені судом та не були відомі позивачу на час розгляду справи.

Вказує, що 14 травня 2021 року представник заявника з метою виконання цього рішення звернулася до державного реєстратора Виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Полтавської області Кабаченко О.В. для проведення реєстраційних дій, однак заяву не було прийнято у зв`язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 5321884400:00:002:0010 в результаті її поділу.

За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 5321884400:00:002:0010 була поділена на 12 земельних ділянок розміром по 1 гектару, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, з кадастровими номерами 5321884400:00:002:0047, 5321884400:00:002:0046, 5321884400:00:002:0045, 5321884400:00:002:0044, 5321884400:00:002:0043, 5321884400:00:002:0042, 5321884400:00:002:0041, 5321884400:00:002:0040, 5321884400:00:002:0039, 5321884400:00:002:0038, 5321884400:00:002:0037, 5321884400:00:002:0036.

Відповідно до інформації, що відображена на Публічній кадастровій карті України, дата внесення Державник кадастровим реєстратором відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про реєстрацію вказаних ділянок є 28 січня 2021 року, тобто, під час дії ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26 січня 2021 року, якою було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5321884400:00:002:0010.

Представник заявника, посилаючись на те, що вказані обставини унеможливлюють виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2021 року, що впливає на відновлення порушеного права ОСОБА_1 на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5321884400:00:002:0010.

До заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявником додана заява про забезпечення позову у цій справі. У цій заяві з посиланням на вказані вище обставини та із посиланням на те, що на новоутворені земельні ділянки відповідно до відомостей з державного земельного кадастру жодних речових прав не зареєстровано, ставиться питання про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 5321884400:00:002:0047, 5321884400:00:002:0046, 5321884400:00:002:0045, 5321884400:00:002:0044, 5321884400:00:002:0043, 5321884400:00:002:0042, 5321884400:00:002:0041, 5321884400:00:002:0040, 5321884400:00:002:0039, 5321884400:00:002:0038, 5321884400:00:002:0037, 5321884400:00:002:0036, які згідно з відомостями із Державного земельного кадастру утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5321884400:00:002:0010, яка була предметом позову у справі № 532/2313/20, та заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 5321884400:00:002:0047, 5321884400:00:002:0046, 5321884400:00:002:0045, 5321884400:00:002:0044, 5321884400:00:002:0043, 5321884400:00:002:0042, 5321884400:00:002:0041, 5321884400:00:002:0040, 5321884400:00:002:0039, 5321884400:00:002:0038, 5321884400:00:002:0037, 5321884400:00:002:0036, які згідно з відомостями із Державного земельного кадастру утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5321884400:00:002:0010, яка була предметом позову у справі № 532/2313/20.

Ухвалою від 24 травня 2021 року відкрите провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1

Вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У ч. 1 та 2 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

При цьому, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Водночас, заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи для забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Як вбачається, земельні ділянки з кадастровими номерами 5321884400:00:002:0047, 5321884400:00:002:0046, 5321884400:00:002:0045, 5321884400:00:002:0044, 5321884400:00:002:0043, 5321884400:00:002:0042, 5321884400:00:002:0041, 5321884400:00:002:0040, 5321884400:00:002:0039, 5321884400:00:002:0038, 5321884400:00:002:0037, 5321884400:00:002:0036, не були предметом позову у справі № 532/2313/20.

Заявником не наведено достатніх доводів щодо того, що щодо вказаних земельних ділянок у будь-якої фізичної чи юридичної особи відсутні будь-які речові права, які можуть бути порушені вжитими заходами забезпечення позову. Натомість, щодо ряду земельних ділянок заявник надає докази, які містять відомості про існування щодо них приватної власності (зокрема, ділянка з номером 5321884400:00:002:0039, 5321884400:00:002:0036, 5321884400:00:002:0044, 5321884400:00:002:0045, 5321884400:00:002:0047) у осіб, які не були учасниками справи.

З огляду на значене, вжиття заходів забезпечення позову, про які позивач прохає, може порушити права та інтереси третіх осіб, не зазначених у заяві про забезпечення позову чи заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Тобто, запропонований позивачем захід забезпечення позову виходить за межі предмета позову й не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Неможливість виконання рішення суду без забезпечення позову саме у такий спосіб, заявником не доведено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України

Постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Кріль Оксана Вікторівна, про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду або через Кобеляцький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя