Постанова

від 17.05.2021 по справі 905/1680/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Справа № 905/1680/20

Cхідний апеляційний господарський суд у складі:

Головуючий (суддя-доповідач): Судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від Позивача: від Відповідача: Стойка О.В. Попков Д.О., Пушай В.І. Склярук С.І. Драпак Е.О.; Не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2021 року у справі№905/1680/20 (суддя Лейба М.О.) за позовом до відповідача: про Маріупольської міської ради Донецької області м.Маріуполь, Донецька область Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область стягнення 259 913, 00 грн.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року Маріупольська міська рада Донецької області, м.Маріуполь, Донецька область (далі-Позивач) звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовблок", м.Маріуполь, Донецька область (далі-Відповідач) про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави у розмірі 259 913,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.02.2021 року позовні вимоги Маріупольської міської ради Донецької області м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 259 913, 00 грн. - задоволені.

Відповідач, не погодившись із рішенням господарського суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просив суд скасувати спірне рішення від 16.02.2021 року у справі №905/1680/20 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, Відповідач зазначає наступне:

- судом першої інстанції не було надано правової оцінки твердженням Відповідача щодо необґрунтованості та безпідставності розрахунку збитків Позивача, а саме - не оцінено доводи щодо факту скасування п. 21 розділу 6 Додатку 2 «Положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» , затвердженого рішенням виконкому міської ради від 18 липня 2018 року №318 «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затвердження Положення до неї» , на підставі чого було складено Акт №8 про визначення обсягу збитків від 31.01.2020 року та здійснено розрахунок збитків;

- суд першої інстанції в порушення ст. 82 ГПК України прийняв до уваги наданий Позивачем лист Відділу у м.Маріуполь ГУ Держгеокадастру в Донецькій області від 20.12.2019 року №2067/105-19 з додатком до нього в якості належного та допустимого доказу нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за кадастровим номером 1412300000:01:018:0006;

- Позивачем в суді першої інстанції не було надано витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, наявність якого є необхідною для підтвердження розрахунку безпідставно одержаних коштів;

- Відповідач в спірний період з 01.01.2017 по 31.12.2019 не здійснював господарську діяльність на спірній земельній ділянці, не користувався розташованим на ній нерухомим майном, а також не користувався самою спірної ділянкою;

- стягнення з Відповідача коштів за фактичне користування земельною ділянкою може розраховуватися лише відповідно площі земельної ділянки під нерухомим майном в розмірі 0,05371 га, а не 0.4414 га.

Інших доводів апеляційна скарга Відповідача не містить.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 року у справі №905/1680/20 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2021 року у справі №905/1680/20 та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 29.03.2021 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого Позивач просив суд апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а спірне рішення господарського суду від 16.02.2021 року у справі №905/1680/20 - залишити без змін.

На електронну адресу Східного апеляційного господарського суду 20.04.2021 року від представника Відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі №905/1680/20 призначеного на 16.02.2021 року о 14:10 год. в режимі відеоконференції, визначивши відповідальним за її проведення Донецький апеляційний господарський суд м.Маріуполь, Донецька обл., або Приморський районний суд м.Маріуполь Донецька обл.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 року вищезазначене клопотання представника Відповідача задоволено та доручено Донецькому апеляційному суду м.Маріуполь, Донецька обл. забезпечити проведення відеоконференції у справі №905/1680/20, розгляд якої відбудеться 26.04.2021 року о 14:10 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №110.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021 року у зв`язку з перебування у відпустці судді Барбашової С.В. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді Попков Д.О., Пушай В.І.

У судове засідання 26.04.2021 року представник Позивача не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача не зміг прийняти учать в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої було доручено Донецькому апеляційному суду м.Маріуполь, Донецька обл., з причин відсутністю відеозв`язку з Донецьким апеляційним судом, про що було складено відповідний акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку від 26.04.2021 року.

Вищезазначена інформація внесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 року розгляд справи №905/1680/20 відкладено до 17 травня 2021 року, а також запропоновано сторонам надати до суду належним чином завірену копію витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, сторонам запропоновано взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції за допомогою власних технічних засобів « EasyCon» через завантаженість судів, що розташовані в районі перебування учасників справи.

На виконання вищезазначеної ухвали до канцелярії Східного апеляційного господарського суду 11.05.2021 року від Позивача надійшла заява, до якої останнім було додано оригінал витягу №972 з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 11.03.2021 року, відповідно до якої нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 0,4414 га з кадастровим номером 1412300000:01:018:0006, яка розташована за адресою: вул.Кільцева, 1, м.Маріуполь, Донецька область становить 1 250 219,83 грн.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 11.05.2021 року від представника Відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній прохав суд надати йому можливість приймати участь у судовому засіданні 17.05.2021 року о 10:00 год. у справі №905/1680/20 в режимі відеоконференції в приміщенні Донецького апеляційного суду або Приморського районного суду м. Маріуполь Донецької області.

На електронну адресу Східного апеляційного господарського суду 12.05.2021 року від представника Позивача надійшло клопотання, за змістом якого останній прохав суд надати йому можливість приймати участь у судовому засіданні 17.05.2021 року о 10:00 год. у справі №905/1680/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку « EasyCon» .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 року вищезазначені клопотання представників сторін - задоволені, Приморський районний суд м.Маріуполя було зобов`язано забезпечити проведення відеоконференції у справі №905/1680/20, розгляд якої відбудеться 17.05.21 о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №110.

Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.

В судовому засіданні від 17.05.2021 року, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник Позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги Відповідача, надав пояснення аналогічні викладеним в скарзі, відповідно до яких вважав рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2021 року законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Представник Відповідача до Приморського районному суду м.Маріуполя для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не з`явився, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань з цього приводу не заявив, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правом, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 17.05.2021 року, долучено до матеріалів справи наданий Позивачем на виконання ухвали суду від 26.04.2021 року оригінал витягу №972 з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 11.03.2021 року.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорюються наступні фактичні обставини справи.

На підставі договору оренди землі від 20.06.2006 №2373к (далі-Договір) Відповідачу передано у користування земельну ділянку площею 0,4414 га з кадастровим номером 1412300000:01:018:0006, за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вулиця Кільцева, будинок 1 (далі-спірна земельна ділянка, об`єкт оренди) на строк до 23.05.2016 року.

Рішенням Позивача від 22.09.2016 №7/11-705 продовжено Відповідачу строк оренди спірної земельної ділянки на 10 років, з розміром орендної плати на рівні 3% від її грошової оцінки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (функціонування виробничої бази) по вулиці Кільцева, 1 в Лівобережному районі міста, але сторонами не укладено відповідної угоди через відсутність волевиявлення Відповідача з цього приводу.

Судом встановлено відсутність внесення Відповідачем плати за користування земельною ділянкою у спірний період 2017-2019 роки.

Позивачем 17.01.2020 року було направлено Відповідачу повідомлення про проведення 31.01.2020 засідання комісії, в тому числі з розгляду матеріалів про розрахунок збитків, внаслідок користування спірною земельною ділянкою з порушенням вимог земельного законодавства України.

Актом №8 від 31.01.2020 року Позивача про визначення обсягу збитку (далі-Акт) встановлено, що Відповідачем використовується спірна земельна ділянка без виникнення права власності/користування, у зв`язку з чим Позивач здійснив розрахунок розміру безпідставно збережених Відповідачем коштів із урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Рішенням Позивача від 14.04.2020 №108 затверджено акт про визнання обсягу збитків від 31.01.2020 №8.

Позивачем 21.04.2020 року було направлено Відповідачу повідомлення від 17.04.2020 року № 26.6.3-22563-09 із попередженням та розрахунком розміру недоотриманої плати за користування земельною ділянкою з порушенням вимог земельного законодавства України.

Відповідач листом від 26.05.2020 року повідомив Позивача про незгоду із визначенням розрахованої за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 суми збитків у розмірі 259 913,00 грн. за мотивами невикористання спірної земельної ділянки у зазначений період. Разом з тим, у вказаному листі Відповідач просив Позивача про перерахування розміру збитків, які понесла територіальна громада у вказаний період з урахування площі розташованого на ній належногу Відповідачу нерухомого майна в 0,05371 га.

Звертаючись із позовом до суду, Позивач зазначав, що Відповідач, продовжуючи користування спірною земельною ділянкою як власник об`єкту нерухомості, що розташований на цій земельній ділянці, не сплачує грошові кошти за її користування, а Позивач позбавлений права одержувати дохід у розмірі 259 913,00 грн. у вигляді орендної плати, який би міг отримати у разі укладення відповідного договору оренди земельної ділянки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що Позивачем не було надано допустимих та належних доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема, належних розрахунків суми безпідставно збережених коштів. Відповідач наполягає на тому, що Позивачем неправильно здійснено розрахунок коштів, а також не доведено факт користування Відповідачем у період з 01.01.2017 по 31.12.2019 усією земельною ділянкою площею 0,4414 га. У відзиві на позовну заяву Відповідачем наведений розрахунок плати за користування площею земельної ділянки безпосередньо під об`єктами нерухомого майна, проте зазначена сума ним також не визнана, оскільки в резолютивній частині відзиву він заперечував проти позову в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав, що Позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірність здійсненого нарахування та розмір заявлених до стягнення коштів, а Відповідачем, не було доведено невірності розрахунку площі фактично використаної ним земельної ділянки та суми безпідставно збережених коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими частково з огляду на наступне.

Сутність розглянутого місцевим судом даного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання кондикційних зобов`язань, а саме - у виплаті безпідставно збереженої суми орендної плати за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 бездоговірного використання земельної ділянки земельною ділянкою 0,4414 га з кадастровим номером 1412300000:01:018:0006, яка розташована за адресою: вул.Кільцева, 1, м.Маріуполь, Донецька область, яка використовувалась Відповідачем для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (функціонування виробничої бази), у відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України.

Положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, які визначають умови задоволення вимог у кондикційних зобов`язаннях, обов`язковою умовою для її застосування передбачають одночасну сукупність трьох елементів:

- збільшення (набуття) майна у набувача (або збереження такого майна) з одночасним зменшенням майна у потерпілого у відповідному розмірі (або не збільшення такого майна);

- збільшення (збереження) майна у набувача за рахунок потерпілого;

- первісна відсутність правових підстав для збільшення (збереження) майна у набувача, або відпадіння таких підстав у подальшому (як у розглядуваному випадку стверджує Позивач).

Встановлення сукупності зазначених умов є предметом доказування для Позивача та, відповідно, оцінки для суду.

Беручи до уваги правову природу розглядуваних між сторонами правовідносин, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень, насамперед, Цивільного та Земельного кодексів України, а також інших відповідних нормативно-правових актів, чинних на дату виникнення спірних правовідносин.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Основним доводом заявленої Відповідачем апеляційної скарги є відсутність в матеріалах справи належного та допустимого доказу нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за кадастровим номером 1412300000:01:018:0006, а саме витягу про її нормативну грошову оцінку, наявність якого є необхідним для підтвердження заявленого Позивачем розрахунку безпідставно одержаних коштів в розумінні приписів чинного законодавства.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.09.2019р. у справі №922/96/19, так і висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, постановах Верховного Суду України від 30.11.2016р. у справі №922/1008/15, від 07.12.2016р. у справі №922/1009/15, від 12.04.2017р. у справах №922/207/15 та №922/5468/14., апеляційний суд зазначає, що розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку передбачає необхідність наявності для правильного її визначення двох параметрів (окрім тривалості спірного періоду):

- наявності самої земельної ділянки, як об`єкту оренди, сформованої у відповідності до ст.79-1 Земельного кодексу України;

- наявність грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, яка відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України Про оцінку земель оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як встановлено приписами частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Судом першої інстанції встановлено, що земельній ділянці, за користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати), по вулиці Кільцева 1, м.Маріуполь площею 0,4414 га, на якій розміщено нерухоме майно Відповідача, присвоєно кадастровий номер 1412300000:01:018:0006, і вона вважається сформованою (є сформованим об`єктом цивільних прав). Саме ця земельна ділянка площею 0,4414 га надавалась Відповідачу у користування за його заявою на підставі договору оренди від 20.06.2006 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, чинної на дату набуття Відповідачем об`єкту нерухомості на спірній земельній ділянці, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувач.

Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Приналежний Відповідачеві впродовж розглядуваного періоду об`єкт нерухомості у розумінні ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України об`єктивно перебуває на земельній ділянці, що у світлі висловленої Верховним Судом правовій позицій, викладеній в постанові від 29.05.2020р. у справі №922/2843/19 само по собі свідчить про фактичне використання відповідної земельної ділянки.

Відтак, дослідивши наявні матеріали справи в контексті доводів та вимог позовної заяви, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту користування Відповідачем спірною земельною ділянкою площею 0,4414 га з кадастровим номером 1412300000:01:018:0006 в період з 01.01.2017 по 31.12.2019 з огляду на те, що дана спірна ділянка в означений період використовувалася Відповідачем для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (функціонування виробничої бази), що підтверджується матеріалами справи.

Доводи Відповідача зазначені апеляційній скарзі про те, що він не користується спірною земельною ділянкою площею 0,4414 га, а на ній тільки розташоване його майно площею 0,05371 га, є безпідставним та не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки Відповідач є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, згідно наявних в матеріалах справи документів не вбачається, що спірна земельна ділянка має будь-які обмеження по її використанню та/або частково вибула із використання Відповідача.

Фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва за 2016-2019 роки, на які посилається Відповідач, не є належними, достатніми та допустимими доказами, які свідчать про факт не використання спірної земельної ділянки.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, в акті та розрахунку Позивачем зазначено площу земельної ділянки - 0,4414 га, що не є більшою, ніж надавалася Відповідачу відповідно до його заяви на підставі договору оренди, в тому числі рішень Маріупольської міської ради №7/11-705 від 22.09.2016, від 26.02.2020 №7/50-5001 та згідно із заявою Відповідача від 15.10.2019.

Отже, Відповідачем не надано жодних доказів, що фактично ним використовувалася не вся земельна ділянка для обслуговування належного йому нерухомого майна, а лише її частина. Твердження самого Відповідача про обмеження користування земельною ділянкою лише площею розташованого на ній нерухомого майна судовою колегією визнаються безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Щодо доводів про відсутність в матеріалах справи грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності та відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що видається центральним органом виконавчої влади, колегія суддів зазначає наступне.

Розрахунок безпідставно збережених коштів за користування Відповідачем земельною ділянкою площею 0,4414 га, без належного оформлення права користування нею, нарахованих за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 у розмірі 259 913,00 грн. орендної плати, здійснено Позивачем на підставі даних про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки, що зазначені в листі Відділу у місті Маріуполі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 20.12.2019 №2067/105/19, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.23-24).

Позивачем при проведенні розрахунку спірної суми застосований базовий коефіцієнт розміру ставки орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який був встановлений у рішеннях Маріупольської міської ради від 22.09.2016 №7/11-705 та від 26.02.2020 №7/50-5001 з урахуванням кількості днів фактичного користування земельною ділянкою (а.с.21).

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом вищезазначених норм, єдиним належним та допустимим доказом нормативно грошової оцінки земельної ділянки є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому наданий Позивачем лист ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 20.12.2019 року № 2067/105-19 з додатком (а.с.23-24) не є належним доказом на підтвердження такої грошової оцінки земельної ділянки.

Оскільки в матеріалах справи такий витяг відсутній і Відповідачем заперечень з цього приводу в суді першої інстанції завлено не було, судовою колегією в порядку п.4 ст.74 ГПК України було запропоновано сторонам такий витяг надати на підставі ч.ч.1,2 ст.2, ч.4 ст.74 ГПК України з метою остаточного та справедливого вирішення спору. Наданий витяг було долучено до матеріалів справи.

Перевіривши обґрунтованість наданого Позивачем до суду першої інстанції розрахунку позовних вимог, колегія суддів зазначає про його часткову обґрунтованість за наступних відстав.

Позивачем стверджується та Відповідачем не заперечується, що базова вартість земель населеного пункту в спірний період не змінювалася, а різниця нормативно грошової оцінки землі за нові періоди 2017-2019 року обумовлюється різними коефіцієнтами функціональності призначення, який в період 2017-2018 року складав « 2» , з 17.07.2018 року - « 3» , а з 01.01.2019 року - « 1.2» .

Зазначений висновок Позивачем обґрунтовується посиланням на додаток 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 з урахуванням змін до Порядку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року №162.

Проте, таке посилання є доречним лише у разі наявності у Позивача права самостійно застосовувати відповідні коефіцієнти та визначати нормативно грошову оцінку землі, що протирічить вищенаведеним вимогам Закону України «Про оцінку землі» .

Разом з тим, зі змісту наданого Позивачем витягу №972 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 11.03.2021 року, вбачається, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки дорівнює сумі 1 250 219,83 грн., яка складається із середньої вартості земель населеного пункту станом на 01.01.2019 року з урахуванням коефіцієнту функціональності 1,2., інших коефіцієнтів, зокрема, коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки за 2019-2020 роки.

Оскільки діючим законодавством не передбачено складання витягів із з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожний спірний період, а Позивачем не доведено належними та допустимими доказами більший розмір грошової оцінки спірної земельної ділянки за попередні спірні періоди 2017-2018 років, судова колегія вважає зазначений розмір нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки в 1 250 219,83 таким, що має бути застосований для визначення спірної суми безпідставно збережених коштів зі сплати орендної плати за користування спірної земельною ділянкою за весь спірний період 2017-2019 рр.

З урахуванням заявленої Позивачем мінімальної встановленої ГК України 3% від грошової оцінки землі, плата за період 01.01.2017 - 31.12.2019 року становить: 1 250 219,83 * 3% = 37 506,6 грн. за кожний рік починаючи з 2017 року по 2019 рік, що загалом складає 112 520,00 грн.

Щодо іншої частини заявлених грошових вимог в сумі 147 393,00 грн., колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вищенаведеним приписам чинного законодавства та не підтверджуються матеріалами справи.

В цій частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в розмірі 147 393,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2021 року у справі №905/1680/20 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог Маріупольської міської ради Донецької області м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область в розмірі 147 393,00 грн. та розподілу судових витрат, на підставі п. п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України через порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

В скасованій частині у справі №905/1680/20 слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Маріупольської міської ради Донецької області м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 147 393,00 грн. - відмовити.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область на користь Маріупольської міської ради Донецької області м.Маріуполь, Донецька область 112 520,00 грн. рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2021 року у справі №905/1680/20 слід залишити без змін.

Судові витрати, понесені у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

З урахування фактично понесених витрат слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 687,8 грн., а з Позивача на користь Відповідача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 316,33 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2021 року у справі №905/1680/20 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2021 року у справі №905/1680/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог Маріупольської міської ради Донецької області м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область в розмірі 147 393,00 грн. та розподілу судових витрат.

Прийняти в скасованій частині нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Маріупольської міської ради Донецької області м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 147 393,00 грн. - відмовити.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» м.Маріуполь, Донецька область на користь Маріупольської міської ради Донецької області м.Маріуполь, Донецька область 112 520,00 грн. рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2021 року у справі №905/1680/20 залишити без змін.

Судові витрати, понесені в суді першої інстанції - покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» (87534, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Бахчиванджи, будинок 53-А; код ЄДРПОУ 33012290) на користь Маріупольської міської ради Донецької області (87555, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 70; код ЄДРПОУ 33852448) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 687,8 грн.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (87555, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 70; код ЄДРПОУ 33852448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» (87534, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Бахчиванджи, будинок 53-А; код ЄДРПОУ 33012290) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 316,33 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.05.2021

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков

Суддя В.І. Пушай