Постанова

від 18.05.2021 по справі 903/389/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 903/389/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради

на рішення Господарського суду Волинської області від 16.09.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Шлюєва Юрія Миколайовича

до 1) Відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради,

2) Ремонтного житлово-комунального підприємства №1,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Виконавчий комітет Ковельської міської ради,

про визнання робіт та обладнання невід`ємними поліпшеннями цілісного майнового комплексу,

(У судовому засідання взяв участь представник Фізичної особи-підприємця Шлюєва Юрія Миколайовича - Пилипчук І.Ю.)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Фізична особа-підприємець Шлюєв Юрій Миколайович звернувся до з позовом до Виконавчого комітету Ковельської міської ради в особі Відділу по управлінню майном комунальної власності, Ремонтного житлово-комунального підприємства №1, в якому просив суд: визнати бездіяльність посадових осіб Відділу по управлінню майном комунальної власності Виконавчого комітету Ковельської міської ради неправомірною, внаслідок якої були порушені права Фізичної особи-підприємця Шлюєва Юрія Миколайовича, як орендаря, в частині реєстрації невід`ємних поліпшень орендованого майна, права на інформацію, та умови договору оренди - п. п. 6.6, 5.25, 9.7 Закон України "Про оренду державного та комунального майна"; зобов`язати орендодавця зарахувати всі роботи та обладнання згідно актів виконаних робіт по цілісному майновому комплексу стадіону "Сільмаш" в сумі 1 368 114 грн до невід`ємних поліпшень, проведених орендарем; здійснити дії щодо усунення перешкод в користуванні орендованим майном (приміщень лазні).

26.06.2020 на адресу Господарського суду Волинської області від позивача надійшла заява від 26.06.2020 про усунення недоліків позовної заяви, уточнена (виправлена) позовна заява, з обгрунтовуючими заяву документами та доказами надіслання відповідних матеріалів на адресу відповідачів у справі. В уточненій позовній заяві позивач засвідчував, що належними відповідачами у справі є Відділ по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради та Ремонтне житлово-комунальне підприємство №1, а позовна вимога сформульована наступним чином: визнання робіт та обладнання згідно актів виконаних робіт на суму 1 368 115,32 грн невід`ємними поліпшеннями цілісного майнового комплексу стадіону "Сільмаш" (Волинська область, місто Ковель, вулиця Грушевського, 8а), проведеними ФОП Шлюєвим Юрієм Миколайовичем.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, Відділом по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради був оголошений конкурс на оренду цілісного майнового комплексу стадіону "Сільмаш" - структурного підрозділу Ремонтного житлово-комунального підприємства № 1.

За результатами конкурсу, що відбувся 08.05.2003, 15.05.2003 між Відділом по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради, в подальшому орендодавець, в особі завідувача відділу Солодун Тетяни Вікторівни, що діє на підставі "Положення про відділ по управлінню майном комунальної власності Виконавчого комітету Ковельської міської ради", затвердженого рішенням Ковельської міської ради від 31.07.2002 за № 3/25, з однієї сторони, і орендарем, Фізичною особою - підприємцем Шлюєвим Юрієм Миколайовичем, що діє на підставі Свідоцтва про підприємницьку діяльність №340, виданого Ковельською райдержадміністрацією 04.08.2000, було укладено договір оренди №296 цілісного майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП № 1-стадіону "Сільмаш".

Згідно з п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає на підставі протоколу № 1 від 08.05.2003 конкурсу на право оренди цілісного майнового комплексу в строкове платне користування цілісний майновий комплекс стадіону "Сільмаш" (далі - ЦМК) - структурного підрозділу Ремонтного житлово-комунального підприємства № 1, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу ЦМК, складеного на 15.05.2003, а саме: основні фонди: балансовою вартістю - 87759 грн 36 коп., залишковою вартістю - 47551 грн. 39 коп. Місцезнаходження об`єкта оренди - м. Ковель, вул. Грушевського, 8а.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування ЦМК у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.9, 5.11, 5.13, 5.14, 5.20 договору орендар зобов`язується використовувати взятий в оренду об`єкт відповідно до його призначення та умов цього договору, виконувати умови, передбачені конкурсом, та втілювати запропоновані щодо реконструкції стадіону "Сільмаш" пропозиції, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та платежі по комунальних послугах, що надаються комунальними службами і підприємствами для обслуговування орендованого приміщення, провести поетапну реконструкцію трибун, встановивши сучасні пластикові сидіння, провести капітальний ремонт адмінбудинку, забезпечити належний фаховий догляд за футбольним газоном, по мірі необхідності здійснювати поліпшення, необхідні для нормальної експлуатації стадіону, забезпечити належний зовнішній та внутрішній вигляд стадіону, забезпечити належний фаховий догляд за футбольним полем.

За змістом п. п. 5.25, 5.27 договору орендар має право за письмовим погодженням з орендодавцем здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення та інші невід`ємні поліпшення ЦМК, що зумовлюють підвищення його вартості, з обов`язковим погодженням кошторисної документації. При здійсненні невід`ємних поліпшень орендованого майна за згодою орендодавця, при умові представлення необхідних документів (погодженої кошторисної документації, актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт, копій платіжних документів, що підтверджують проведення орендарем розрахунків за виконані будівельні роботи та придбані матеріали) орендар має право на відшкодування здійснених ним поліпшень.

В свою чергу, відповідно до п. 6.6. договору орендодавець при отриманні кошторисної документації на здійснення поліпшень на протязі 14 календарних днів повинен її розглянути і дати відповідь (погодження або мотивовану відмову).

Договір діє з 15.05.2003 до 14.05.2028 включно.

Зазначений договір оренди підписано сторонами та скріплено відтисками печаток сторін.

19.10.2006 позивачем було отримано рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 455 "Про надання дозволу на проведення капітального ремонту орендованих приміщень, та реконструкції системи опалення", згідно котрого було дозволено підприємцю Шлюєву Ю.М. провести капітальний ремонт орендованих приміщень стадіону "Сільмаш" по вул. Грушевського, 8-а та реконструкцію системи опалення.

На підставі цього рішення позивачем було проведено реконструкцію системи опалення та здійснено застосування автономного опалення з встановленням твердопаливного котла "Buderus" потужністю 45 кВт.

Крім того, 10.04.2008 позивачем отримано рішення Виконавчого комітету Ковельської міської ради за № 172 "Про надання дозволу на реконструкцію орендованих приміщень та надбудову другого поверху орендованого адмінібудинку", згідно котрого було дозволено підприємцю Шлюєву Ю.М. провести реконструкцію орендованого адміністративно-побутового приміщення стадіону "Сільмаш" по вул. Грушевського, 8-а з надбудовою другого поверху.

У 2008 році орендарем за договором від 15.05.2003 № 296 оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП № 1-стадіону "Сільмаш", позивачем у справі, було проведено черговий поточний ремонтом.

В актах санепідемстанції від 26.10.2006 № 5082 та від 23.10.2008 № 5.1/2610 зазначено про неналежний технічний стан спірної будівлі, а саме: незадовільний санітарно-технічний стан підвісної стелі приміщення басейну, стелі в роздягальні "Б" через протікання даху, що призвело до ураження стін цвіллю та грибком (акт № 5082). Акт № 5.1/2610 вказує на незадовільний санітарно-гігієнічний та санітарно-технічний стан усіх приміщень адмінбудівлі (поверхні стін вологі, уражені цвіллю та грибком), незадовільний санітарно-технічний стан підвісної стелі приміщення басейну.

23.10.2008 Державною санітарно-епідеміологічною службою України була винесена постанова № 243 про тимчасову заборону експлуатації адмінбудівлі стадіону.

11.06.2013 позивач в черговий раз звернувся до Відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради з заявою про погодження реконструкції та добудови адміністративного приміщення, у відповідності до п. п. 5.2, 5.4, 5.11 договору оренди від 15.05.2003 № 296 цілісного майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП № 1-стадіону "Сільмаш", з додаванням відповідного ескізного проекту реконструкції та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва.

27.06.2013 Ковельська міська рада прийняла рішення № 39/54 "Про погодження реконструкції з добудовою другого поверху адмінприміщення стадіону "Сільмаш"", згідно з яким погоджено підприємцю Шлюєву Ю.М. проведення реконструкції з добудовою другого поверху адміністративно-побутового приміщення стадіону "Сільмаш" по вул. Грушевського, 8а в м. Ковелі, яке входить до складу орендованого цілісного майнового комплексу, враховуючи конкурсну пропозицію від 30.04.2003.

На підставі цього рішення ФОП Шлюєвим Ю.М. було замовлено проектно-кошторисну документацію щодо проведення реконструкції з добудовою другого поверху, яку виконав ПП Віщак Б.П., кваліфікаційний сертифікат серії АР №2576 виданий 30.08.2012. Проектом було передбачено наступні реконструкційні зміни ЦМК: перший поверх - реконструкція лазні та підсобних приміщень: влаштування кухні, мийки, кладової для продуктів, санвузлів, адмінприміщень, а також влаштування рецепції та залу кафетерію; другий поверх - влаштування готелю; проведення благоустрою прилеглої території; реконструкція котельні.

Загальна кошторисна вартість проекту склала 3 703 948 гривень станом на 25.03.2014. Проект проінспектований в ДП "Укрдержбудекспертиза" у Волинській області, за результатами чого отримано позитивний експертний звіт за вих. № 177/03-0004-14.

19.04.2014 позивач звернувся до міського голови Ковельської міської ради Волинської області із заявою, в котрій просив прийняти участь у будівництві, шляхом співфінансування або відшкодування витрат з міського бюджету, враховуючи суттєву вартість робіт (3 703 948 гривень). Заява була зареєстрована 22.04.2014 виконкомом Ковельської міської ради. У відповідь на зазначену заяву, позивач отримав лист № Ш-476 від 21.05.2014, в якому було повідомлено, що на 2014 рік кошти на співфінансування або на відшкодування витрат не передбачені та запропоновано проводити вищевказані роботи за власний кошт.

22.04.2014 підприємець Шлюєв М.Ю., керуючись п. п. 5.9, 5.12, 5.13 договору від 15.05.2003 № 296 оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП №1-стадіону "Сільмаш", звернувся до голови Ковельської міської ради із заявою про надання дозволу на проведення капітального ремонту газону футбольного поля, яке є частиною орендованого ЦМК та проведення капітального ремонту трибун. На вказану заяву, 12.05.2014 за вих. № Ш-476/1 отримано відповідь за підписом заступника міського голови Прокопіва І.Я. з проханням до орендаря про обмеження терміну виконання робіт до квітня 2015 року. Однак, зважаючи на великий обсяг будівельних робіт (одночасна реконструкція адмінприміщення, капітальний ремонт футбольного поля та трибун, облаштування огорожі), терміни їх виконання в подальшому були продовжені до 2017 року включно.

У 2016 році, з метою подальшої реалізації функцій орендаря за договором №296 від 15.05.2003, ФОП Шлюєв Ю.М. отримав в проектному підприємстві "Ковелькомунпроект" робочі проекти: 1. Капітальний ремонт дерев`яних конструкцій трибун (вартість 385 483 грн 13 коп.); 2. Капітальний ремонт футбольного поля (вартість 184 136 грн 36 коп.); 3. Капітальний ремонт огорожі (вартість 114 167 грн 17 коп.).

03.01.2017 на виконання п. 5.25 договору оренди від 15.05.2003 №296, ці проекти були надані орендодавцю для його подальшого погодження. Відповідь про погодження чи непогодження від орендодавця, орендарем отримана не була.

Зволікання орендодавця щодо погодження робочих проектів та неможливість експлуатації ЦМК без проведення капітального ремонту (перелік недоліків орендованого об`єкту зазначено в акті обстеження від 29.04.2014, складеного за участі заступника Ковельського міського голови, головного тренера Ковельської футбольної команди, ФОП Шлюєва Ю.М.), керуючись положеннями п. п. 5.4, 5.9, 5.13, 5.25 договору оренди та у відповідності до частини 2 статті 18, частини2, 3 статті 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2270-ХІІ, ФОП Шлюєв Ю.М. розпочав капітальний ремонт футбольного поля, трибун та огорожі ЦМК.

19.10.2017 після закінчення робіт по капітальному ремонту орендованого майна, позивач супровідним листом, зареєстрованим в Ковельський міській раді, подав на ім`я Ковельського міського голови акти виконаних робіт: 1 - відновлення футбольного поля на суму 133 819 грн, що менше проектно-кошторисної вартості більше ніж на 50 000 грн; 2 - капітальний ремонт дерев`яних конструкцій трибун на суму 298 684 грн, що менше проектно-кошторисної вартості на 86 000 грн; 3 - капітальний ремонт огорожі на суму 68 117 грн, що менше проектно-кошторисної вартості на 46 000 грн.

У порушення п. 6.6 договору оренди ЦМК від 15.05.2003 №296, орендодавець за договором, не надав вмотивованої відмови чи будь-яких зауважень ні щодо поданої позивачем проектно-кошторисної документації, ні відносно актів виконаних робіт, відповідно.

Таким чином, користуючись принципом "мовчазної згоди" ФОП Шлюєв Ю.М. розцінив діяння орендодавця як згоду/погодження проектно-кошторисної документації щодо проведення реконструкції з добудовою другого поверху та робочих проектів: 1. Капітальний ремонт дерев`яних конструкцій трибун (вартість 385 483 грн. 13 коп.); 2. Капітальний ремонт футбольного поля (вартість 184 136 грн 36 коп.); 3. Капітальний ремонт огорожі (вартість 114 167 грн 17 коп.).

Як слідує з пояснень позивача, в телефонному режимі до останнього звернулась начальник відділу комунального майна Ковельської міської ради з проханням подати документацію щодо погодження проведення ремонту футбольного поля.

03.11.2017 ФОП Шлюєвим Ю.М. надано відповідь в письмовій формі до відділу комунального майна.

19.10.2017 позивач звернувся із заявою, скерованою на ім`я Ковельського міського голови, про надання письмової згоди на капітальний ремонт приміщення лазні ЦМК, на що отримав відповідь з пропозицією надати проектно-кошторисну документацію.

30.11.2017 представником РЖКП №1 м. Ковель, в присутності ФОП Шлюєва Ю.М., було складено акт з переліком робіт на капітальний ремонт лазні ЦМК. В подальшому, на підставі даного акта, було складено дефектний акт та підготовлено зведений кошторисний розрахунок капітального ремонту лазні на суму 1 119 261 грн 31 коп.

10.04.2018 ці документи були подані позивачем орендарю для погодження, однак відповіді не отримано, в результаті чого, ФОП Шлюєв Ю.М. не міг використовувати частину орендованого майна в зв`язку з незадовільним гігієнічно-технічним станом приміщень лазні. В той же час розпочати капітальний ремонт самостійно не міг через відсутність власних обігових коштів і в тому числі через неповернення відповідачем раніше витрачених обігових коштів на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна, враховуючи велику кошторисну вартість проведення капітального ремонту лазні та неможливість отримання кредиту без письмової згоди орендодавця на проведення робіт, відсутності співфінансування з його сторони орендодавця.

01.08.2018 позивач звернувся з листом до орендодавця за договором оренди від 15.05.2003 №296, адресованого на ім`я Ковельського міського голови з проханням придбання та встановлення твердопаливного котла марки "Buderus Logano S111-45D" потужністю 45 Квт для обігріву адмінприміщень стадіону "Сільмаш" взамін ідентичного котла, який вже був зношеним та придбавався ФОП Шлюєвим Ю.М. за власні кошти відповідно до рішення Ковельської міської ради № 455 від 19.10.2006 "Про надання дозволу на проведення капітального ремонту та реконструкції системи опалення".

22.08.2018 позивачем було отримано відповідь за вих.№ 3.17/1307, в якій висловлена пропозиція списати попередній котел, який передавався за балансовою вартістю 736 грн 38 коп. після укладення договору оренди 15.05.2003, з переліком з шести пунктів, які необхідно виконати для його списання.

25.09.2018 ФОП Шлюєвим Ю.М. надана відповідь, що вищевказаний котел слугує для обігріву лазні і на даний момент питання про його заміну не ставиться. Однак, через наближення опалювального сезону та підготовкою до осінньо-зимового періоду позивач був змушений придбати котел Buderus вартістю 43 193 грн (згідно платіжного доручення №105 від 02.08.2018 на суму 22 193 грн та платіжного доручення №106 від 02.08.2018 на суму 21 000,00 грн) за власний кошт, відповідно, просив дозвіл в орендодавця на встановлення даного котла.

24.10.2018 листом за вих.№ 3.22/1630, за підписом Ковельського міського голови, позивачу запропоновано виготовити проектно-кошторисну документацію та звернутись із заявою про проведення невід`ємних поліпшень.

27.10.2018 на ім`я Ковельського міського голови позивачем направлено лист, в якому повідомлялось, що питання встановлення нового котла не порушується, а заміна старого котла, який вийшов з ладу, погодження на встановлення якого відбулося ще в у 2006 році на підставі рішення Ковельської міської ради № 455 від 19.10.2006, на новий такої ж марки та потужності, роботи по заміні котла складають незначну суму (меншу за виготовлення кошторисної документації), тому витрати додаткових коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації є недоцільними.

16.11.2018 на адресу орендодавця, позивачем направлено лист з актами виконаних робіт: 1- капітальний ремонт приміщення топочної в т.ч. зі встановленням котла (вартість184 653 грн); 2 - капітальний ремонт кухні та банкетної зали (вартість 189 328 грн); 3 - облаштування фасаду орендованих приміщень (вартість 450 320 грн), з проханням підписати акти та віднести роботи та обладнання до невід`ємних поліпшень.

Станом на поточну дату, жодного акта виконаних робіт не повернуто і не надано зауважень до актів або відмови у їх підписанні.

16.01.2019 позивач звернувся до орендаря з проханням відповідно до договору зарахувати всі вищевказані роботи та обладнання до невід`ємних поліпшень, однак відповіді позивачем отримано не було.

Впродовж дії договору оренди № 296 цілісного майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП № 1-стадіону "Сільмаш" позивачем було проведено невід`ємних поліпшень орендованого майна на загальну суму 1 368 115 гривень 32 копійки, що підтверджується актами виконаних робіт та розрахунком вартості робіт та обладнання.

У відповідності до відомостей Витягу з реєстру платників єдиного податку до переліку видів господарської діяльності, що можуть проводитись ФОП Шлюєвим Ю.М., відноситься будівництво житлових і нежитлових приміщень.

01.06.2019, у зв`язку з введенням в дію Положення про оренду майна територіальної громади міста Ковеля, затвердженого рішенням Ковельської міської ради від 28.03.2019 №49/58, до договору оренди №296 від 15.05.2003 цілісного майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП № 1- стадіону "Сільмаш" було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до п. 1 якої орендодавцем ЦМК стало Ремонтне житлово-комунальне підприємство № 1 м. Ковеля. Пунктами 2, 3 угоди були внесені зміни в договір в частині заміни платіжних та поштових реквізитів орендодавця. Згідно п. 4 угоди інші умови договору залишаються без змін, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання. Дана угода була погоджена і зареєстрована у відділі по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради 13.06.2019 за № 296.

16.01.2020 позивач звернувся до Ковельського міського голови з претензією щодо невиконання умов договору оренди № 296 цілісного майнового комплексу структурного підрозділу РЖКП № 1-стадіону "Сільмаш" від 15.05.2003, в якій повторно просив зарахувати всі роботи та обладнання згідно актів виконаних робіт по цілісному майновому комплексу стадіону "Сільмаш" до невід`ємних поліпшень, просив про прийняте рішення повідомити у встановлений законодавством термін.

22.02.2020 позивач отримав відповідь за підписом Ковельського міського голови від 14.02.2020 № Ш-94, згідно якої зазначено що ремонтні роботи по стадіону "Сільмаш" не можуть бути зараховані як невід`ємні поліпшення орендованого майна, так як були виконані позивачем без згоди Ковельської міської ради.

Відмову орендодавця у зарахуванні робіт та обладнання згідно актів виконаних робіт на суму 1 368 115 гривень 32 копійки невід`ємними поліпшеннями цілісного майнового комплексу стадіону "Сільмаш" (Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського, 8а), проведеними ФОП Шлюєвим Юрієм Миколайовичем, позивач вважає незаконною, що і призвело до звернення останнього з позовом до суду.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.09.2020 у справі № 903/389/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, аргументовано тим, що Відділ по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради, будучи орендодавцем до 01.06.2019 згідно договору, був уповноваженим вирішувати питання, пов`язані зі здійснення невід`ємних поліпшень ЦМК, що жодним чином не є перетягуванням на себе функцій власника майна - Ковельської міської ради, а тому він є належним відповідачем у даній справі. Здійснення позивачем капітального ремонту футбольного поля на суму 133 819грн, що менше проектно-кошторисної вартості більше ніж на 50 000 грн; капітального ремонту дерев`яних конструкцій трибун на суму 298 684 грн, що менше проектно-кошторисної вартості на 86 000 грн; капітального ремонту огорожі на суму 68 117 грн, що менше проектно-кошторисної вартості на 46 000 грн; капітального ремонту приміщення топочної в т.ч. зі встановленням додаткового котла (вартість 184 653 грн); капітального ремонту кухні та банкетної зали (вартість 189 328 грн); обладнання фасаду орендованих приміщень (вартість 450 320 грн) відповідало умовам договору оренди № 296 від 15.05.2003, а саме п.п. 5.9, 5.11, 5.13 та підтверджується актами виконаних робіт. ФОП Шлюєвим Ю.М. зі свого боку були здійснені дії необхідні для погодження реконструкції будівлі стадіону "Сільмаш", визначені п. п. 5.25., 5.27. договору (надіслання на адресу орендодавця проектно-кошторисної документації, актів приймання виконаних будівельних робіт, разом із довідками про вартість виконаних будівельних робіт, надсилання робочих проектів Ковельському міському голові для їх погодження). Проте, всупереч п. 6.6. договору орендодавець відповіді (погодження або мотивованої відмови) на неодноразові звернення позивача щодо погодження проектно - кошторисної документації на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна ЦМК будівлі стадіону "Сільмаш" не отримав.У цьому випадку має застосовуватись встановлений принцип мовчазної згоди, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Відділ по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд.

Підставою касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник стверджує, що судами не взято до уваги правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 10.10.2011 у справі № 3-106гс11 стосовно того, що повноваження орендодавця майна комунальної власності територіальної громади відповідне управління здійснює за наявності рішення міської ради. Скаржник вважає, що суди не врахували, що належним відповідачем у справі є територіальна громада міста Ковеля в особі Ковельської міської ради, яка і є власником спірного майна, однак її не було залучено до справи.

Крім того, орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення майна за умови їх здійснення за згодою орендодавця, про що акцентовано у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 916/685/17. Однак жодного листа щодо поліпшень на адресу орендодавця позивачем надіслано не було, а судами безпідставно вказано, що звернення орендаря до міського голови, через виконавчий комітет, є належним звернення щодо надання згоди на проведення поліпшень. Однак міський голова чи виконавчий комітет не є сторонами договору оренди. Крім того, відділ по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради не мав повноважень щодо погодження кошторисної документації на проведення невід`ємних поліпшень, а відповідно до положення про оренду майна територіальної громади міста Ковеля, компенсація коштів за проведені поліпшення майна здійснюється за рішенням міської ради після розгляду тимчасовою контрольною комісією з питань приватизації.

Заявник зауважує, що позивач отримав згоду Ковельської міської ради на проведення поліпшень на суму 2 354 179 грн, однак замовив проектно-кошторисну документацію із вартістю робіт 3 703 928 грн та більшим об`ємом робіт і в подальшому, зареєстрував за собою право власності на добудований другий поверх спірного приміщення.

Також у скарзі вказано на неправильне застосування статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка передбачає компенсацію витрат за проведені поліпшення у разі припинення або розірвання договору, про що вказано у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 916/685/17, чого у справі яка розглядається встановлено не було. Крім того, Верховний Суд у зазначеній постанові та у постановах від 07.11.2018 у справі № 910/4923/14, від 24.02.2021 у справі № 905/435/19 вказав, що орендар має право на компенсацію не вартості поліпшень, а на різницю між вартістю поліпшеного майна і вартістю майна на момент передачі його в оренду. Однак судами попередніх інстанцій не було встановлено зазначених обставин.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник стверджує, що в ухвалі Господарського суду Волинської області від 02.06.2020 щодо залишення позовної заяви без руху вказано на те, що позивач не долучив доказів у підтвердження виконання робіт та розрахунку відповідних поліпшень. Позивач зазначених вимог ухвали не виконав, однак ні суд першої інстанції, ні апеляційний господарський суд не звернули на зазначене уваги.

4.2. У відзиві на касаційну скаргу Виконавчий комітет Ковельської міської ради підтримує доводи скарги, стверджує про порушення судами норм матеріального і процесуального права і просить рішення судів скасувати.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1 , 3 , 4 , 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.04.2021 у справі № 916/1294/17, прийнятій після подання касаційної скарги виклав правовий висновок щодо ефективного способу захисту порушених прав, зокрема про таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2020 у справі № 912/686/17.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

5.4. Оскільки колегія суддів вважає за необхідне врахувати під час розгляду справи № 903/393/20 зазначений висновок Верховного Суду, Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги відповідно до положень частини 4 статті 300 ГПК України.

5.5. Звертаючись із позовними вимогами, ФОП Шлюєв Ю.М. визначив предмет позову як визнання робіт та обладнання згідно актів виконаних робіт на суму 1 368 115,32 грн невід`ємними поліпшеннями цілісного майнового комплексу стадіону "Сільмаш" (Волинська область, місто Ковель, вулиця Грушевського, 8а), проведеними позивачем.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 5 цього Кодексу здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вже зазначалося, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Тобто на важливості встановлення характеру спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявності/відсутності порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб акцентував уваги Верховний Суд у постанові від 26.04.2021 у справі № 916/1294/17.

Розглядаючи справу № 903/389/20 суди попередніх інстанцій не досліджували яке саме право позивача та ким порушене, чи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, спрямований на його поновлення, чи призведе вимога позивача до реального захисту і поновлення його порушених прав та інтересів.

5.6. Колегія суддів звертає увагу, що вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18).

Реалізуючи визначене у статті 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Якщо предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 11.06.2020 у справі № 924/433/19.

5.7. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що прийняті у справі рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції на новий розгляд.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Волинської області від 16.09.2020 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі № 903/389/20 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ