Ухвала

від 26.05.2021 по справі 357/14241/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2021 року

м. Київ

справа № 357/14241/19

провадження № 51-2592ска21

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянула касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року і

встановила:

Як убачається зі змісту скарги, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2020 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2020 року без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перевірку вказаного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

В рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 №13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).

Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.

Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості касаційного оскарження рішень суду, також виступає КУпАП.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у ст.294 КУпАП, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Крім того, статтею 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визначено вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, однак оскаржувані постанови до цього переліку невходять.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Ураховуючи викладене і керуючись п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 428 КПКУкраїни, колегія суддів

постановила:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3