Рішення

від 18.05.2021 по справі 808/2569/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року о 13 год. 05 хв.Справа № 808/2569/18 провадження №СН/280/5/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.,

за участю представників сторін:

позивача - Кокіна А.Ж., Вікторової К.В.,

відповідача - Радової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області

- №0005421406 від 16 квітня 2018 року на суму 614733,75 грн.

- №0005441466 від 14 квітня 2018 року на суму 274445 грн.,

- №0005431406 від 16квітня 2018 року яким зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток на суму 641751 грн.,

- №0005411406 від 16 квітня 2018 року яким зменшено суму від`ємного значення з ПДВ на суму 7458 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, позовні вимоги задоволено.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 17.12.2020 частково задоволено касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області, скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 у справі №808/2569/18, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 25.01.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 23.02.2021.

23.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 17.03.2021.

17.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.04.2021.

14.04.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.05.2021.

11.05.2021 в судовому розгляді справи оголошено перерву до 18.05.2021.

18.05.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат по господарським операціям з ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ТОВ Ліагро Сервіс Груп , ТОВ НБФ Граніт Плюс та ТОВ Будівельна компанія Успіх . Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаним контрагентом, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ТОВ Ліагро Сервіс Груп , ТОВ НБФ Граніт Плюс та ТОВ Будівельна компанія Успіх . Відповідач зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Відповідач зазначає, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено відсутність здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ТОВ Ліагро Сервіс Груп , ТОВ НБФ Граніт Плюс та ТОВ Будівельна компанія Успіх , оскільки зазначені контрагенти не мали технічної можливості для виконання договорів з ТОВ Техсоюз-2004 (відсутній персонал, спеціальна техніка та обладнання, тощо). Також, відповідач вказував на те, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень щодо здійснення фіктивного підприємництва, що додатково свідчить про нереальність господарських операцій.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечила у повному обсязі.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі направлення від 12 березня 2018 року №533, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізької області ОСОБА_1 , головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області, раднику податкової та митної справи ІІІ рангу, відповідно з підпунктом 20.1.4 пунктом 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі по тексту рішення - ПК України), на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12 березня 2018 року №771 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Техсоюз-2004 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2016 та 2017 роки та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB Будівельна компанія Елізіум (код за ЄДРПОУ 40462777) за листопад 2016, TOB Ліагро Сервіс Груп (код за ЄДРПОУ 40331223) за грудень 2016, TOB НБФ Граніт Плюс (код ЄДРПОУ 39280679) за січень 2017 та TOB Будівельна компанія Успіх (код ЄДРПОУ 41029089) за лютий 2017 року.

Перевірка проводилась з 12 березня 2018 року по 16 березня 2018 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено Акт перевірки №190/08-01-11-06/33134618 від 27 березня 2018 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB Техсоюз-2004 (код ЄДРПОУ 33134618) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2016 та 2017 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB Будівельна компанія Елізіум (код ЄДРПОУ 40462777) за листопад 2016, TOB Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) за грудень 2016, TOB НБФ Граніт Плюс (код ЄДРПОУ 39280679) за січень 2017 року, TOB Будівельна компанія Успіх (код ЄДРПОУ 41029089) за лютий 2017 року .

В Акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем порушено:

- пункт 44.1, пункт 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування на суму 641751 грн., в т.ч. за періодами:

- за 2016 рік на суму 641 751 грн.;

та занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету на суму 219 556 грн., 11 т.ч. за періодами:

- за 2017 на суму 219 556 гри.;

- підпункт 14.1.36, підпункт 14.1.181, підпункт 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.3, статті 198, пункт 201.1, пункт 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 491 787 гри., у тому числі:

- листопад 2016 у сумі 95 834 грн.;

- грудень 2016 року у сумі 65 058 грн.:

- січень 2017 у сумі 146 999 грн.;

- лютий 2017 року у сумі 183 896 грн.

та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 458 грн., у тому числі:

- грудень 2016 у сумі 7 458 грн.

Не погоджуючись з такими висновками податкового органу викладених в Акті перевірки №190/08-01-11-06/33134618 від 27 березня 2018 року позивачем подано заперечення (вих.№64 від 02 квітня 2018 року) Акт перевірки до Головного управління ДФС у Запорізькій області.

За результатами розгляду заперечень податковим органом надано відповідь на заперечення, відповідно до якої висновки Акту перевірки № 190/08-01-11-06/33134618 від 27 березня 2018 року залишено без змін.

Так на підставі Акту перевірки № 190/08-01-11-06/33134618 від 27 березня 2018 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005411406 від 16 квітня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 визначено суму завищення від`ємного значення у сумі 7458,00 грн.;

- №0005431406 від 16 квітня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 641751, 00 грн.;

- №000441406 від 16 квітня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 219556,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 54889,00 грн.;

- №0005421406 від 16 квітня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 491787,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 122946,75 грн.

Позивач направив на адресу Державної фіскальної служби України скаргу про перегляд вказаних податкових повідомлень-рішень.

Листом №20483/6/99- 99-11-01-01-25 від 15 червня 2018 року, який позивачем отримано 18 червня 2018 року, ДФС України прийнято рішення, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга підприємства - без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки №190/08-01-11-06/33134618 від 27 березня 2018 року, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ТОВ Ліагро Сервіс Груп , ТОВ НБФ Граніт Плюс та ТОВ Будівельна компанія Успіх .

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. (пункт 135.1 статті 135 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 09 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 , як покупцем та ТОВ Будівельна компанія Елізіум , як Продавцем укладено договір №090903.

Так відповідно до пункту 1 вищевказаного договору замовник доручає та зобов`язується прийняти та оплатити, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи: технічне переоснащення ПАТ АДМ Іллічівськ .

На виконання умов договору №090903 від 09 вересня 2016 року до суду надано та судом досліджено: локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-1 на технічне переоснащення цех РОВ, ПО технічне переоснащення ПАТ АДМ Іллічівськ ; підсумкову відомість до локального кошторису на будівельних робіт №4-1-1; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису на будівельних робіт №4-1-1; договірну ціну на будівництво; локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-2 на пусконалагоджувальні роботи РОВ, ПО технічне переоснащення ПАТ АДМ Іллічівськ ; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису на будівельних робіт №4-1-2; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису на пусконалагоджувальні роботи №4-1-2; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року; акт №3 приймання виконання будівельних робіть за листопада 2016 року; підсумкові відомості ресурсів; розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №3 на Технічне переоснащення; акт №2 приймання виконання будівельних робіть за листопада 2016 року; розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КЮБ-2в №2 на Технічне переоснащення; акт 1/1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року; розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №1/1 на Технічне переоснащення; акт №4 приймання виконання будівельних робіть за листопада 2016 року; розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №4 на Технічне переоснащення; акт 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року; розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №1 на Технічне переоснащення; платіжне доручення №11 від 30 листопада 2016 року на суму 575003,57 грн.; податкову накладна №356 від 21 листопада 2016 року; податкову накладна №357 від 21 листопада 2016 року; податкову накладна №358 від 30 листопада 2016 року; податкову накладна №359 від 21 листопада 2016 року; податкову накладна №360 від 21 листопада 2016 року; картку рахунку 631; ліцензію.

Також, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено, що 09 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 , як замовником та ТОВ НБФ Граніт Плюс , як Продавцем укладено договір №091204.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору №091204 підрядник зобов`язаний здійснити монтажні роботи, на території виробничих площ ПАТ АрселорМиттал Кривой рог в рамках проекту комплекс реконструкції Коксових батарей №5,6 .

На виконання умов договору №091204 від 09 грудня 2016 року до суду надано та судом досліджено: акт №ОУ-0124/04 здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкову накладну №77 від 27 січня 2017 року; платіжне доручення №42 від 14 лютого 2017 року; платіжне доручення №43 від 15 лютого 2017 року; платіжне доручення №59 від 06 березня 2017 року; платіжне доручення №63 від 14 березня 2017 року; картку рахунку 631; ліцензії №№639822, 526003.

Також, матеріалами справи підтверджено, що 10 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 , як замовником та TOB Будівельна компанія Успіх , як підрядник укладено договір №100117.

На виконання умов договору №100117 від 10 січня 2017 року до суду надано та судом досліджено: акт №ОУ-0228/34 здачі-прийняття робіт (надання послуг); платіжне доручення №72 від 22 березня 2017 року; платіжне доручення №73 від 24 березня 2017 року; платіжне доручення №77 від 28 березня 2017 року; податкову накладну №65 від 28 лютого 2017 року; картку рахунку 631.

При цьому, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що укладання вищезазначених господарських договорів обумовлено необхідністю виконання позивачем власних зобов`язань перед ПрАТ Ер Лікід Єнакієве , ТОВ Концерн Ксимекс , ПрАТ Азовкабель , північнодонецьким дочірнім підприємством Промавтоматика №436 Закритого акціонерного товариства Променергоавтоматика .

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ТОВ НБФ Граніт Плюс та TOB Будівельна компанія Успіх , у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про неотримання товарів послуг/послуг від ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ТОВ НБФ Граніт Плюс та TOB Будівельна компанія Успіх .

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ТОВ НБФ Граніт Плюс та TOB Будівельна компанія Успіх не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суд зауважує, що контролюючим органом до суду не надано належних та допустимих доказів щодо порушення позивачем законодавства при операціях з ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ТОВ НБФ Граніт Плюс та TOB Будівельна компанія Успіх , а всі доводи фактично ґрунтуються на ймовірностях та припущеннях.

Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження в якому фігурує ТОВ Будівельна компанія Елізіум не заслуговують на увагу, оскільки відсутня будь-яка інформація стосовно того, що кримінальне провадження стосується взаємовідносин ТОВ Будівельна компанія Елізіум з позивачем.

При цьому, наявність кримінального провадження не є тим доказом, який підтверджує наявність податкового правопорушення, оскільки матеріали зібрані в рамках кримінального провадження можуть використовуватись як доказ лише після їх дослідження судом та відображення у відповідному рішенні суду (вироку, ухвалі про звільнення від відповідальності, тощо).

В свою чергу, суд погоджується з доводами контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Ліагро Сервіс Груп .

Так, з матеріалів справи встановлено, що 09 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 , як замовником та ТОВ Ліагро Сервіс Груп , як Продавцем укладено договір №091201. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору №091201 підрядник зобов`язаний здійснити монтажні роботи, на території виробничих площ ПАТ АрселорМиттал Кривой рог в рамках проекту "комплекс реконструкції Коксових батарей №5,6 .

Також, 09 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техсоюз-2004", як "замовником" та ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", як "Продавцем" укладено договір №0912.

Крім того, 22 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техсоюз-2004", як "замовником" та ТОВ "ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП", як "Продавцем" укладено договір №0212. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору №0212 замовник доручає а та зобов`язаний прийняти та оплатити, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи обумовлені зазначеним договором.

Матеріалами справи також підтверджено, що 11 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техсоюз-2004", як "замовником" та ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", як "Продавцем" укладено договір №0111.

При цьому, судом встановлено, що всі первинні документи від імені ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" підписані ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 по справі №209/3986/18, звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

При цьому, судом в вищезазначеній ухвалі суду встановлено наступні обставини:

… ОСОБА_2 , відповідно до розробленого злочинного плану, повинен був надати свій паспорт та довідку при присвоєння ідентифікаційного номеру для проведення дій, необхідних для внесення змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності від імені вказаного підприємства…

У свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, відповідно до відведеної їй злочинної ролі, повинна була підготувати документи, необхідні для внесення змін до відомостей про юридичну особу в органах державної влади та надавати ОСОБА_2 вказівки, необхідні для проведення дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ Ліагро Сервіс Груп в державних органах, а також надати можливість іншим особам використовувати зазначене підприємство з метою прикриття незаконної діяльності…

… Після придбання ТОВ Ліагро Сервіс Груп шляхом державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, ОСОБА_2 став єдиним засновником та власником вказаного підприємства з 29.04.2016 року, проте фактично жодної участі в діяльності підприємства не брав.

Таким чином, ОСОБА_2 , 29.04.2016 року, діючи у співучасті з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у порушення ст.ст.81, 87, 89 Цивільного кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), ст.ст.56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 16 липня 2015 року), ст.ст.8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (№755-IV від 15 травня 2003 року в редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), вчинив пособництво у фіктивному підприємництві, тобто придбанні (перереєстрації) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - ТОВ Ліагро Сервіс Груп , що в подальшому надало змогу невстановленим особам використовувати реквізити ТОВ Ліагро Сервіс Груп з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в наданні послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності в конвертації безготівкових грошових коштів в готівку та незаконному формуванню їм податкового кредиту з податку на додану вартість…

… У подальшому, у період з 29.04.2016 року по 13.04.2017 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ Ліагро Сервіс Груп та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг) на загальну суму 112 695 420 грн., в т.ч. ПДВ 18 782 570 грн., чим забезпечено формування податкового кредиту з ПДВ покупців на загальну суму 18 782 570 грн. наступним суб`єктам підприємницької діяльності:… ТОВ ТЕХСОЮЗ-2004 (код за ЄДРПОУ 33134618)… .

При цьому, Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська під час розгляду матеріалів кримінального провадження шляхом опитування обвинуваченого ОСОБА_2 , та вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що діяння, яке поставлене в провину останньому, дійсно мало місце, діяння містить склад злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст. 205 КК України.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 ст.205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено факти зайняття ТОВ Ліагро Сервіс Груп прикриттям незаконної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків підприємствам - контрагентам, зокрема і ТОВ Техсоюз-2004 .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи виписані від імені ТОВ Ліагро Сервіс Груп та підписані ОСОБА_2 , не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності у таких документах всіх формальних реквізитів, що передбаченні чинним законодавством України.

Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства ТОВ Ліагро Сервіс Груп несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Зазначена позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України, яка була викладена в постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 12.01.2016 №21-3705а15, від 26.01.2016 №21-4781а15, практикою Верховного Суду яка викладена у постанові від 16.01.2018 року (справа №2а-7075/12/2670).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав на формування показників бухгалтерської та податкової звітності по первинних документах виписаних від імені ТОВ Ліагро Сервіс Груп .

За таких обставин, податкові повідомлення - рішення не підлягають скасуванню в частині визначення позивачу грошового зобов`язання по взаємовідносинах з ТОВ Ліагро Сервіс Груп .

Щодо посилання представника позивача на відсутність саме вироку суду щодо посадових осіб ТОВ Ліагро Сервіс Груп , суд зазначає, що для цілей розгляду адміністративної справи, в силу положень частини 6 статті 78 КАС України, як вирок суду так і ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності мають однакову доказову силу та однакове юридичне значення.

В даному випадку незважаючи на відсутність вироку суду, в ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності суд встановив обставини, які вказують на те, що ТОВ Ліагро Сервіс Груп є фіктивним підприємством, а тому такі обставини повинні враховуватись при розгляді даної справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач частково діяв необґрунтовано, у зв`язку з чим податкові повідомлення - рішення підлягають частковому скасуванню, а позовні вимоги - частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 (69005, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 117-Б, код ЄДРПОУ 33134618) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0005421406 від 16.04.2018 на загальну суму 524088,75 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 419271,00 грн. та за штрафними санкціями - 104817,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0005441466 від 14.04.2018 на загальну суму 192865,00 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 154292,00 грн. та за штрафними санкціями - 38573,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0005431406 від 16.04.2018 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 479171,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 судовий збір в розмірі 6849,94 грн. (шість тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень 94 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.05.2021.

Суддя І.В. Новікова