Справа № 293/1181/21
Провадження № 2/293/635/2021
УХВАЛА
26 травня 2021 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В., розглядаючи позовну заяву
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )
про повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась з позовом до ТОВ "Агро-Регіон Житомир", відповідно до змісту якого просить:
- зобов`язати ТОВ "Агро-Регіон Житомиир" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2.3182га, (кадастровий номер 1825686200:01:000:0095) розташовану на території Новопільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, у зв`язку із закінченням строку, на який було укладено договір оренди землі від 18.04.2011, зареєстрований реєстраційною службою Черняхівського районного управління юстиції в Житомирській області 27.08.2014.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, яка належить позивачу на праві приватної власності відповідно до державного акту на право приватної власності на землю. У зв`язку із закінченням строку дії вищезазначеного договору оренди землі, позивач просить зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку позивачу.
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Однак, документів щодо оцінки майна на момент пред`явлення позову до суду або доказів дійсної вартості майна,вимогу про поверненян якого заявлено на час звернення до суду з даним позовом позивачем не надано.
На підставі вищевикладеного, позивачу необхідно для визначення ціни позову надати суду актуальну ринкову оцінку спірного майна та визначити відповідно ціну позову.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При звернені до суду позивач не надала доказів сплати судового збору.
Натомість, позивач подала клопотання, згідно якого просить звільнити її від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначає, що вона не працює та не має доходу. Зазначає, що має право на отримання безоплатної правової допомоги, а тому є особою, яка відноситься до вразливих груп населення, оскільки опинилась у складних життєвих обставинах.
Однак, на підтвердження викладених обставин, позивач жодних доказів не надала.
Дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову в задоволені такого клопотання з огляду на наступне.
За приписами ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту позовної вимоги слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00грн) .
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з наданням доказів оцінки грошової вартості земельної ділянки на дату подання позовної заяви.
У ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначені умови щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так ч. 1. ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір").
Правовий аналіз вищенаведених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Належних та допустимих доказів наявності підстав, визначених у ч.1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору позивач при звернені до суду не подала.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Той факт, що позивач не працює та не має доходу, за відсутніості належних та допустимих доказів, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, за відсутності визначених законом умов для звільнення позивача від сплати судового збору з огляду на майновий стан сторони, суд дійшов висновку про відмову у задоволені поданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" встановив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами в зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на викладене позивач при звернені до суду в порушення норм ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додала доказів сплати судового збору.
Разом з тим суд звертає увагу позивача, що згідно із ч. 2 ст.175 ЦПК України , позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Однак, в порушення вимог частини 2 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить прізвища, ім`я та по батькові особи, яка здійснювала підпис даного позову, що не дає можливості ідентифікувати особу позивача.
Згідно з ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст.81, 83, 95, 175, 176, 177 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Агро-Регіон Житомир" про повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням договору оренди - залишити без руху.
3. Надати позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
4. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана: 26.05.2021
Суддя Л.В. Лось
Суд | Черняхівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2021 |
Оприлюднено | 27.05.2021 |
Номер документу | 97179693 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Черняхівський районний суд Житомирської області
Лось Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні