Постанова

від 18.05.2021 по справі 826/5484/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5484/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Костенко Д.А.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі Хмарській К.І.

за участю:

представника позивача: Бутович С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олеська на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олеська до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Олеська (далі по тексту - позивач, ТОВ Олеська ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент) в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва торговельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини на вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі м. Києва ;

- зобов`язати відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва торговельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини на вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі м. Києва .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, який з`явився у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Олеська подано через Центр надання адміністративних послуг Департаменту заяву від 29.12.2017 року на видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 1,0522 га, за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 12, зареєстровану за № 50005-2515276-013-12 .

До вказаної заяви ТОВ Олеська додано:

- копію державного акту на право власності на земельну ділянку (зареєстрований: №10-8-0082 від 13.06.2007);

- схему розташування об`єкту в системі суміжних територій м. Києва;

- викопіювання з єдиної топографічної основи м. Києва;

- черговий кадастровий план;

- фотофіксація стану земельної ділянки і фрагмент ортофотоплану на основі космічної зйомки;

- фрагмент генерального плану м. Києва на період до 2020р.;

- витяг Служби містобудівного кадастру від 06.08.2014 №055/2755-14;

- містобудівний розрахунок з додатками;

- довіреність на представника від 26.12.2017;

- витяг з ЄДР.

Листом, затвердженим наказом Департаменту від 16.01.2018 № 41, відмовлено ТОВ Олеська у наданні містобудівних умов та обмежень, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв`язку з:

- поданням неповного пакету документів, який визначено ч. 3 ст. 29 вказаного Закону, а саме відсутністю викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 та витягу із Державного земельного кадастру;

- відсутністю доступної інформації про основні параметри об`єкта будівництва у містобудівному розрахунку для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

- невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Детальному плану території в районі вулиць Тепловозної, Здолбунівської, Драгоманова, затвердженому рішенням Київської міської ради від 25.12.2012 №718/9002 (ДПТ), оскільки відповідно до ДПТ на земельній ділянці передбачено поліклініку на 1000 відвідувань (а.с.13).

23.02.2018 року позивач повторно подав через Центр надання адміністративних послуг заяву від 14.02.2018 року про видачу містобудівних умов та обмежень забудови вищевказаної земельної ділянки, зареєстровану за №50030-2695482-013-12, до якої додатково додав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на 12.02.2018.

Листом, затвердженим наказом Департаменту від 06.03.2018 року №204, відмовлено ТОВ Олеська у наданні містобудівних умов та обмежень, відповідно до п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності з тих саме підстав (окрім подання позивачем витягу із Державного земельного кадастру)(а.с.16).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва торговельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини на вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі м. Києва , позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що з поданих позивачем документів не вбачається проектування і будівництво поліклініки на 1000 відвідувань за зміну, а тому висновок відповідача про невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні є обґрунтованим.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Частиною 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Оцінюючи правомірність відмови відповідача, яка викладена у листі від 16.01.2018 №41, в частині ненадання позивачем усіх необхідних документів, передбачених ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з копіями заяв позивача ним додано викопіювання з єдиної топографічної основи м. Києва. У п. 4 описів поданих документів зазначено про подання викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. До справи додано викопіювання із єдиної топографічної основи м. Києва, черговий план (кадастрова карта), галузеві схеми М 1:2000 (а.с.22).

Тобто, ТОВ Олеська подано до контролюючого органу викопіювання із єдиної топографічної основи м. Києва, черговий план (кадастрова карта), галузеві схеми М 1:2000, а не передбачене ч. 3 ст. ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Отже, позивач не спростував правильність висновку відповідача у листі від 16.01.2018 щодо ненадання викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000.

Як вбачається з копій заяв позивача і описів, необхідний витяг із Державного земельного кадастру був доданий останнім під час повторного подання заяви від 14.02.2018 року. Зазначене підтверджується копією витягу із Державного земельного кадастру від 12.02.2018 року (а.с.72).

Отже, під час первинного звернення позивача до відповідача, передбачений на законодавчому рівні витяг із Державного земельного кадастру до заяви позивачем додано не було, відповідно, апелянтом не спростовано правильність висновку відповідача у листі від 16.01.2018 щодо відмови у наданні ТОВ Олеська містобудівних умов та обмежень, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Оцінюючи правомірність відмови відповідача від 06.03.2018 року №204, в частині невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд апеляційної інстанції наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.07.2008 №936 та згідно з поданим Департаменту містобудівним розрахунком позивач мав намір здійснити будівництво торговельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини на вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі. Площа медичного центру (кабінетів сімейної медицини) становить 614 кв.м.

Проте, як вірно зазначено Департаменту у листах відмовах від 16.01.2018 №41 та від 06.03.2018 року №204 та підтверджується Детальним планом території в районі вулиць Тепловозної, Здолбунівської, Драгоманова, затвердженим рішенням Київської міської ради від 25.12.2012 №718/9002, на належній ТОВ Олеська земельній ділянці передбачається розміщення поліклініки на 1000 відвідувань за зміну по вул. Анни Ахматової, про що зазначено у п. 2.2 пояснювальної записки, Проектному плані, Схемі розміщення будівництва на етап 5 років реалізації М 1:5000 графічної частини Детального плану території, які розміщені в відкритому доступі на веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З метою винесення обґрунтованого та законного рішення по даній справі, судом апеляційної інстанції було витребувано у сторін додаткові докази по справі, а саме:

- Рішення № 299/3390 від 16.03.2006 року Київської міської ради про продаж ТОВ Інеко земельної ділянки по вул. А.Ахматової, 12 в м. Києві;

- Розпорядження № 936 від 14.07.2008 року Київської міської ради про надання дозволу на проектування та будівництво торгівельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини на на вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі;

- Детальний план території в районі вулиць Тепловозної, Здолбунівської та Драгоманова, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.12.2012 року № 7189002;

- рішення Київської міської ради від 25.12.2012 року № 7189002.

Дослідивши в повному обсязі витребувані докази, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, з поданих позивачем документів не вбачається проектування і будівництво поліклініки на 1000 відвідувань за зміну, а відтак обґрунтованим є висновок контролюючого органу про невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні.

Доводи апелянта про те, що вказаний Детальний план території прийнято пізніше ніж рішення Київської міської ради від 16.03.2016 №299/3390 про продаж земельної ділянки і розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.07.2008 №936 про надання дозволу на проектування і будівництво не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки вказані акти не є містобудівною документацією на місцевому рівні.

Крім того, станом на момент їх подання і розгляду відповідачем заяв ТОВ Олеська вищевказаний Детальний план території в районі вулиць Тепловозної, Здолбунівської та Драгоманова було затверджено рішенням Київської міської ради від 25.12.2012 року № 7189002, а тому підлягав врахуванню Департаментом під час розгляду заяв позивача.

Твердження скаржника про невідповідності Детального плану територій відомостям з Державного земельного кадастру є безпідставними та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, адже правомірність прийняття Детального плану території не є предметом спору у даній справі і не стосується суті спірних правовідносин.

У свою чергу, законодавство передбачає оновлення та внесення змін до містобудівної документації.

Крім того, позивач не був позбавлений права на оскарження в судовому порядку рішення, яким затверджено Детальний план території. Між тим, зазначеного апелянтом здійснено не було.

Отже, доводи позивача щодо відповідності намірів забудови є безпідставними та не спростовують наявність передбаченої п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень ТОВ Олеська .

У відповідності до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача на отримання містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олеська - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 25.05.2021 року