Ухвала

від 25.05.2021 по справі 522/20827/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/20827/18

Провадження №2-п/522/71/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання - Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Іваненка Сергія Валерійовича про перегляд заочного рішення суду від 11.03.2019 року по цивільній справі №522/20827/18 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим платежам та внескам, компенсацію витрат на опалення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим платежам та внескам, компенсацію витрат на опалення.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 11.03.2019 року позов ОСББ Корона - задоволено частково.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Іваненко С.В. звернуся до суду 07.04.2021 року із заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 11.03.2019 року.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду зазначено, що жодного повідомлення чи судові повістки по даній справі ОСОБА_1 за адресою своєї реєстрації не отримувала, в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував будь-які повідомлення про вручення листів, про дану справу відповідач взагалі не знав. У зв`язку з тим, що до теперішнього часу він не отримав копію заочного рішення від 11.03.2019 року, про його існування йому стало відомо лише 02.03.2021 року, після повідомлення його адвокатом про наявність на сайті Судової влади України інформації про виконання даного рішення суду. Після ознайомлення 16.03.2021 року адвокатом з матеріалами справи, він дізнався про те, що 11.03.2019 року було винесено заочне рішення про стягнення з нього на користь ОСББ Корона заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та витрати на опалення. Також зазначено, що розгляд справи призначений на 28.02.2019 року, було відкладено на 11.03.2019 року, проте даних щодо сповіщення відповідача на 11.03.2019 року в матеріалах справи відсутні. Вважає, що відповідач про призначення справи на 11.03.2019 року взагалі не був сповіщений. Вважає, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає поновленню, оскільки заява подається в 20-ти денний строк з дня ознайомлення із текстом заочного рішення. В заяві також зазначено, що при розгляді справи суд не з`ясував всіх обставин, які мають суттєве значення. З позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден, оскільки вони є необґрунтованими, доказів повідомлення його про наявність та не сплату будь-якої заборгованості позивачем суду не надано. Вважає, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, на думку відповідача дане рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, ухвалене без повного та всебічного з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для справи, без проведення в судовому засіданні належного дослідження та оцінки доказів, які мають істотне значення для вирішення справи по суті.

Разом з заявою про перегляд заочного рішення заявник просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення по справі, оскільки відповідач не знав про дату і місце розгляду даного спору, копію заочного рішення від 11.03.2019 року не отримував, а про його існування йому стало відомо лише 02.03.2021 року.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року заява про перегляд заочного рішення була призначена до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2021 року.

У судове засідання призначене на 23.04.2021 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 20.05.2021 року.

13.05.2021 року представник ОСББ Корона - адвокат Гайдай О.В. надав суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому просив заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідач навмисно вводить суд в оману щодо строків, коли ОСОБА_1 дізнався про існування рішення по даній справі, про наявність заочного рішення відповідач дізнався у листопаді-грудні 2019 року, вважає, що відповідач суттєво порушив припис ч.3 ст.284 ЦПК України, а саме, по-перше , ОСОБА_1 приховав відомості про існування відкритого 22.10.2019 року виконавчого провадження ВП №60334066 стосовно стягнення з нього коштів у розмірі 93 404,98 грн., з огляду на те, що ОСББ Корона звернулось до Першого Приморського ВДВС у м.Одесі ПМУ МЮ (м.Одеса) 16.10.2019 року з Заявою про примусове виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м.Одеси 17.07.2019 року. 22.10.2019 року головним державним виконавцем Гречиною О.С. у відношенні до боржника гр. ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження ВП №60334066. 25.11.2019 року головним державним виконавцем Гречиною О.С. у відношенні до боржника гр. ОСОБА_1 винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням ВП №60334066. Також, 25.11.2019 року головним державним виконавцем Гречиною О.С. було передано Виконавчий Документ на виконання до підприємства з зазначенням Підстава: Боржник отримує заробітну плату . Вважає, що зазначене спростовує безпідставні твердження Відповідача про те, що він дізнався лише 02.03.2021 року від адвоката Іваненко С.В., який з сайту Судової влади України дізнався про існування інформації про виконання рішення суду від 11.03.2019 у справі № 522/20827/18. По-друге , до заяви про перегляд заочного рішення долучено Ордер серії ОД №452119 від 02.03.2021 року, оформленого адвокатом Іваненко С.В., де у в графі Назва органу, в якому надається правова допомога було зазначено У судах усіх інстанцій, виконавчій службі, державних та не державних установах , вважає, що зазначене є суттєвим порушенням п.2 ч.1 ст.20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 05.06.2019 р. по справі №9901/847/18, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади. Законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога повинно зазначати конкретну назву такого органу, зокрема суду. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду обґрунтовано дійшов висновку, що ордер на надання правової допомоги серії КВ №741106, виданий Адвокатським об`єднанням Могильницький та партнери , не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу. Аналогічні правові висновки були викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07. 2019р. по справі № 9901/939/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82998288), де ВПВС вказала: Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги особі у Верховному Суді . Вважає, що Ордер серії ОД №452119 від 02.03.2021 року, наданий адвокатом Іваненко С.В. до Приморського районного суду м.Одеси не є таким, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 . По-третє , відповідач в порушення припису п.4 ч.2 ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення не навів доказів, які б мали істотне значення для скасування заочного рішення. Також відповідачем не надано до суду квитанцій про сплату ним обов`язкових платежів та внесків, компенсації витрат на опалення по кв. АДРЕСА_1 за період з серпня 2015 року по вересень 2018 року, які би свідчили що станом на дату винесення судом заочного рішення загальна заборгованість перед ОСББ Корона з боку ОСОБА_1 була частково оплачена.

Також представник позивача надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутністю.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Іваненко С.В. не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, враховуючи розумні строки розгляду заяви, вважає можливим розглянути заяву у відсутності сторін згідно ст.287 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 25.05.2021 року.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 11.03.2019 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона - задовольнити частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона заборгованості за надані послуги з опалення та внесків по утриманню будинку в розмірі 93 404,98 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 401,11 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

У відповідності до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання віх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

За вимогами правила ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст.4 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення процесуальних документів, що подаються до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 - адвокат Іваненко С.В. звернуся до суду 07.04.2021 року із заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 11.03.2019 року. Зазначена заява підписана та подана від імені заявника - адвокатом Іваненко С.В. На підтвердження своїх повноважень адвокатом додано ордер серії ОД №452119 від 17.06.2020 року, в якому в графі Назва органу, в якому надається правова допомога зазначено у судах усіх інстанцій, виконавчій службі, державних та не державних установах .

На підставі ст.58 ч. ЦПК України заявник може брати участь в судовому процесі як особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником, як правило, мають договірний характер.

Згідно з частинами першою та третьою статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складові представництва, а саме, факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та, окремо, обсяг таких повноважень, а саме: право на звернення з відповідним процесуальним документом до відповідного суду (інстанції) у конкретний момент часу.

Згідно з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату; повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Таким чином, суд може виконати імперативну вимогу процесуального закону та перевірити наявність права в довірителя на підписання конкретного документу лише за умови, якщо разом з ордером додано завірену належним чином копію договору про надання правової допомоги (витягу з договору), про який зазначено у такому ордері.

Відповідно до п.п.4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат ); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі Адвокат ); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача/заявника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю ; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату .

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 у справі №9901/847/18, на підставі аналізу Закону № 5076-VI, Положення про ордер та КАС України, викладено висновок про те, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога . Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду .

2) Зазначення в ордері: в будь-яких судах України .

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 викладено висновок про те, що, якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду у справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.

Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 листопада 2019 року у справі № 910/1669/19 зазначено, що у випадку коли в ордері адвокатом зазначається про надання правової допомоги у будь-яких судах України, це є достатнім для висновку про наявність у адвоката права на підписання апеляційної скарги .

Також в цій постанові Верховного Суду зазначається, що вказаний висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/847/18 з огляду на те, що у даному випадку скаржником дотримано вимоги Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, оскільки вказівка у ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" про те, що правова допомога надається в будь-яких судах України є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

В подальшому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду змінив правову позицію.

Так, в пункті 19 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 серпня 2020 у справі № 911/2636/19 зазначається наступне: Отже, на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).

З урахуванням вищезазначеної практики Верховного Суду, рекомендовано в ордері зазначати назву конкретного суду, в якому надається правова допомога.

Таким чином, ордер серії ОД №452119 від 02.03.2021 року, наданий адвокатом Іваненко С.В. не є таким, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 саме у Приморському районному суді м.Одеси.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

У відповідності до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - без розгляду.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 44, 49, 76, 121, п.2 ч.1 ст.257, 258-260, 287, 288, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Іваненка Сергія Валерійовича про перегляд заочного рішення суду від 11.03.2019 року по цивільній справі №522/20827/18 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим платежам та внескам, компенсацію витрат на опалення - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 25.05.2021 року.

Суддя Приморського

районного суду м.Одеси Домусчі Л.В.