Рішення

від 20.05.2021 по справі 368/1316/20

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1316/20

2/368/239/21

Рішення

Іменем України

"20" травня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кагарлицької об`єднаної територіальної громади, 3-тя особа - державний реєстратор прав на нерухоме майно Нацевич Людмила Віталіївна (м.Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, ) про скасування запису в державному реєстрі, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що в є власником земельної ділянки, площею 4,2572 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н., Липовецька сільська рада, кадастровий № 3222285400:03:003:0009.

Звернувшись із заявою до державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позивачу було відмовлено у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки на земельну ділянка з реєстраційним номером 1089208832222, що розташований на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222285400:03:303:0033, за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-ТЕХАГРО", податковий номер/серія, номер паспорта/УНЗР 41268907.

Відмова Державного реєстратора мотивована тим, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

До того ж відмова мотивована тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про відкриття 19.11.2016 року розділу 1089208832222 та реєстрації права власності №17519125 на земельну ділянку за ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №189594 виданий 11.10.2006 року Кагарлицьким райвідділом земельних ресурсів.

Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку скасовано 13.02.2017 року КП Кагарлицької райради "Реєстраційне агентство" Київської області на підставі заяви №18447190 від 07.09.2016 року поданої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та рішення Обухівського районного суду Київської області № 372/858/16-ц від 01.07.2016 року. Відповідно скасовано розділ 1089208832222.

Оскільки вказані особи ніяким чином не мають відношення до земельної ділянки, щл належить позивачу, то просить скасувати запис в державному реєстрі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задоволити.

Представник відповідачка в судове засідання не з`явився будучи належним чином про день, час і місце розгляду справи, надіслав заяву в якій просить слухати справу у їхню відсутність, що винесення законного рішення покладається на суд.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками справи, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань з приводу забезпечення доказів

Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки, площею 4,2572 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н., Липовецька сільська рада, кадастровий № 3222285400:03:003:0009

Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, Серія ЯГ №189594 від 11.10.2006 року.

Листом від 22.12.2018 року, Відділ у Кагарлицькому районі Головного управління держгеокадастру у Київський області повідомив ОСОБА_1 про зміну кадастрового номеру його земельної ділянки з № 3222285400:03:003:0009 на № 3222285400:03:303:0033.

Звернувшись із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 13.10.2020 14:44:53 за реєстраційним номером 41943239 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 для проведення державної реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 1089208832222, що розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222285400:03:303:0033, Державний реєстратор листом від 29 жовтня 2020 року за № 54845954, відмовила у державній реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянка з реєстраційним номером 1089208832222, що розташований на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222285400:03:303:0033, за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-ТЕХАГРО", податковий номер/серія, номер паспорта/УНЗР 41268907.

Відмова Державного реєстратора мотивована тим, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

До того ж відмова мотивована тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про відкриття 19.11.2016 року розділу 1089208832222 та реєстрації права власності №17519125 на земельну ділянку за ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №189594 виданий 11.10.2006 року Кагарлицьким райвідділом земельних ресурсів.

Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку скасовано 13.02.2017 року КП Кагарлицької райради "Реєстраційне агентство" Київської області на підставі заяви №18447190 від 07.09.2016 року поданої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та рішення Обухівського районного суду Київської області № 372/858/16-ц від 01.07.2016 року. Відповідно скасовано розділ 1089208832222.

Крім того особи та земельна ділянка, які вказанні у рішенні Обухівського районного суду Київської області № 372/858/16-ц від 01.07.2016 року, жодним чином не має ніякого відношення до позивача, оскільки останнім скасовано свідоцтво про право власності серії № НОМЕР_1 , виданого 12.11.2015 року ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:022:0042, зареєстрованого Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 21498543 від 22.05.2015 року.

Відповідно до 42 Конституції України, положень Цивільного Кодексу України (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України), ст. і Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № її до Конвенції вбачається, що зазначеними актами закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Право власності є непорушним.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких перешкод його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені нормами статей іб, 386, 391 ЦК України, а об`єктом власності особи може бути, зокрема, земельна ділянка житловий будинок, (статті 379, 382 ЦК України).

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дане встановлено на підставі копії державного акту, рішення про зміну кадастрового номера, витягу з ДЗК, інформаційної довідки, відмови державного реєстратора.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

А тому, суд дійшов висновку щодо скасування запису про скасування права власності, дата державної реєстрації 07.09.2016 року об 11:18:53 год., відомості які внесено 13.02.2017 року об 17:18:15 год., ОСОБА_6 , Комунальне підприємство Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство" Київської області, індексний № рішення: 31289320, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1089208832222, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, стосовно земельної ділянки ОСОБА_1 , що належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №189594 виданий 11.10.2006 року Кагарлицьким райвідділом земельних ресурсів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, 152, 391 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Заяву задоволити.

Скасувати запис про скасування права власності, дата державної реєстрації 07.09.2016 року об 11:18:53 год., відомості які внесено 13.02.2017 року об 17:18:15 год., ОСОБА_6 , Комунальне підприємство Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство" Київської області, індексний № рішення: 31289320, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1089208832222, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, стосовно земельної ділянки ОСОБА_1 , що належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №189594 виданий 11.10.2006 року Кагарлицьким райвідділом земельних ресурсів.

Рішення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів.

Повний текст рішення виготовлено 26.05.2021 року.

Суддя : Т.Є. Іванюта.