Ухвала

від 26.05.2021 по справі 160/10137/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 травня 2021 року Справа №160/10137/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняАлєксєєнко К.С., за участі: представника позивача: представника відповідача: представника відповідача: представника третьої особи: Грівковської С.О. не прибув не прибув Григоренко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро питання про заміну відповідача на його правонаступника та витребування доказів у справі за позовною заявою приватного підприємства «Антарес Компани» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська міська рада про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій щодо видачі витягу,-

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2019 року ПП «Антарес Компани» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з вимогами з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 23.12.2019 року:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2019 р. № 000210504, яким ПП «Антарес Компани» визначено податкове зобов`язання з орендної плати за землю на суму 143339,13 та штрафні (фінансові) санкції на суму 35834,78 грн., всього на суму 179173,91 грн.;

- визнати протиправними дії відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з видачі на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.07.2018 р. № 53/160718/03-07 з припискою Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 р. .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2017 році позивачем було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2017 р. № 125/86-17, в якому, серед іншого, були наведені наступні відомості: категорія земель: відсутня інформація; цільове призначення земельної ділянки: інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру; коефіцієнт (Кф): 2,00, нормативна грошова оцінка: 12070666,81 грн. На підставі цього витягу позивачем розраховано орендну плату за орендовану земельну ділянку і сплачено всі задекларовані платежі. На початку 2018 року позивач також звернувся за отриманням такого витягу. Проте листом відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.02.2018 р. № 421/0/197-18 позивачу, з посиланням на п.118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р., було повідомлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548, і надання адміністративної послуги видача витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можливе лише після внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:044:0017, згідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів . При цьому у даному листі також зазначено, що за даними Державного земельного кадастру (які відображені на Публічній кадастровій карті) цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:044:0017, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі УКЦВЗ, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 р №14-1-7/1205 встановлено 1.11.6 - інша комерційна діяльність . Тобто фактично відповідачем підтверджено, що станом на лютий 2018 року у ДЗК були наявними відомості щодо цільового призначення Земельної ділянки за УКЦВЗ і що лише за умови внесення позивачем змін до цих відомостей (з УКЦВЗ на КВЦПЗ), останнє отримає витяг на 2018 рік. Вказує, що жодних посилань на норму, яка зобов`язувала землевласників та землекористувачів у певному порядку та у певні строки здійснити таке внесення змін відповідачем у даному листі не вказано. ПП «Антарес Компани» на підставі вказаного витягу від 30.01.2017 р. № 125/86-17 було розраховано орендну плату за орендовану земельну ділянку на 2018 рік і своєчасно подано відповідну податкову декларацію за 2018 рік. 14.03.2018 року позивачем до відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подано заяву, в якій просило з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення та врегулювання питання приведення у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 р. № 548, розглянути можливість внесення змін до відомостей про земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:044:0017, а саме: змінити значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ. У відповідь на зазначену заяву листом від 12.04.2018 р. № 28-4-0.38-734/107-18 повідомлено про зміну коду КВЦПЗ у даних ДЗК на значення: 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), але для внесення цих змін слід звертатись до ЦНАПу. Після внесення за заявою ПП «Антарес Компани» до ДЗК змін було видано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.07.2018 р. № 51/170718/03-07, в якому, серед іншого, були наведені наступні відомості: категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; Цільове призначення земельної ділянки: 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), коефіцієнт (Кф): 2.50. Вказує, що надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є адміністративною послугою, яка передбачає видачу заявнику відомостей, наявних у ДЗК на момент формування такого витягу. Тобто інформація про земельну ділянку, яка вноситься до витягу, в безумовному порядку береться посадовими особами Держгеокадастру з ДЗК і повноваження щодо внесення змін до такого витягу посадовими особами Держгеокадастру шляхом особистого корегування чинним законодавством не передбачені. Посилається на те, що з листа відділу у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.02.2018 р. № 421/0/197-18 вбачається, що у ДЗК були наявними дані, за якими цільове призначення земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі УКЦВЗ, є 1.11.6 - інша комерційна діяльність , і ці дані відповідають коду цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність) , визначеному у рішенні Міськради від 08.10.2003 р. № 206/12 про, передачу позивачу в оренду земельної ділянки. Тобто позивач у компетентного органу отримало лише ті відомості з ДЗК, які були вже наявними у цьому кадастрі на момент формування витягу на початку 2017 року і які були внесені до цього Кадастру на підставі рішення органу місцевого самоврядування - Міськради, до компетенції якої, як слідує з положень ч.1 ст.20 Земельного кодексу відносяться повноваження з визначення виду цільового призначення земельної ділянки. Також посилається на те що у Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, ані у будь-якому іншому нормативно-правовому акті не врегульовано питання переходу з видів цільового призначення згідно з УКЦВЗ до КВЦПЗ, не встановлено перехідних положень щодо застосування і заміну назв одних видів цільового призначення на аналогічні, відсутні норми, які визначали б незаконність використання землевласниками і землекористувачами земельних ділянок з цільовим призначенням, встановленим відповідно до УКЦВЗ і які б визначали необхідність здійснення ними у певні строки дій щодо приведення цільового призначення у відповідність з КВЦПЗ. Тобто жодним нормативно-правовим актом, у тому числі й Порядком № 489, не передбачено, що у зв`язку із прийняттям цього Порядку № 489 земельні ділянки із ходом УКЦВЗ мають бути приведені землекористувачами (орендаторами) у відповідність до КВТПТЗ. а саме: змінено значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ. Також вказує, що позивачем не порушувалось будь-яких вимог, наведених у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, що додатково підтверджується безпосередньо змістом акту перевірки, який не містить фіксації порушень відносно строків та порядку декларування, а також сплати позивачем орендної плати за землю за 2017 року та січень - липень 2018 року. Разом з тим, в акті перевірки не наведено жодних посилань на правову норму, зі змісту якої б випливало, що позивач порушив будь-які приписи іншого законодавства, використовуючи для розрахунку орендної плати за землю за періоди 2017 року та січень-липень 2018 року тих відомостей про нормативну грошову оцінку, які були надані на запит Підприємству.

18.02.2020 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020, Товариству відмовлено у задоволені позову, з мотивів встановлених розбіжностей - заниження орендної плати за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ПП Антарес Компани на підставі укладеного договору оренди землі площею 0,4923 га (кадастровий номер 1210100000:03:044:0017) за період з 01.01.2017 року по 31.07.2018 року на суму 143339,13 грн. - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 року № 000210504, із застосуванням у розрахунку розміру орендної плати відомостей, які отримано від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

22.09.2020 року ПП Антарес Компани подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: не враховування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 804/886/18, що підтверджують позицію ПП Антарес Компани про те, що з 01.01.2017, у разі відсутності у ДЗК даних по КВЦПЗ земельної ділянки і до моменту їх відповідного внесення, для розрахунку орендної плати має застосовуватись показник Кф, який визначено саме у Примітках, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 року прийнято до провадження та призначено справу №160/10137/19 до розгляду у судовому засіданні.

В судове засідання 26.06.2021 року прибули представник позивача та представник третьої особи.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача та представник третьої особи не заперечували щодо заміни сторони правонаступником.

При вирішенні питання стосовно заміни відповідача на його правонаступника суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши ДФС шляхом поділу. Абзацом 4 пункту 2 постанови № 1200 встановлено, що ДПС та Держмитслужба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ДПС зареєстрована 17.05.2019 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 Про внесення змін до деяких актів Кабінети Міністрів України (далі - Постанова № 846) було розподілено сервісну та правоохоронну функції ДПС та передбачено виключення у ДПС функцій з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України затверджено, крім іншого, Положення про ДПС, відповідно до якого ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р Питання Державної податкової служби ДПС розпочала виконання функцій і повноважень ДФС з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби в частині прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної перевірки є виключною компетенцією Державної податкової служби та її територіальних управлінь.

Абзацом 3 підпункту 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 №846 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України визначено, що підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, тобто виконувати правоохоронну функцію.

Згідно з вимогами ст.108 Цивільного кодексу України, пунктів 6-8 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074, внаслідок реорганізації шляхом поділу головного управління ДФС у Дніпропетровській області правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків, всіх фінансових зобов`язань, всіх кредиторів та боржників, у тому числі зобов`язань, які оспорюються сторонами є головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Згідно з ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Єрмолаєвої Дарини Сергіївни про заміну сторони її правонаступником у справі № 160/10137/19 підлягає до задоволення у повному обсязі.

Разом з тим суд зазначає, що витребувані ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 року докази не надані до суду.

Враховуючи вище наведене, суд вважає за необхідне повторно витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області: обґрунтовані відповідні пояснення та інформацію щодо правомірності застосування відповідачами до орендованих позивачем земельних ділянок коефіцієнта 2,5 з 01.01.2017 при розрахунку НГО, внесення яких до ДЗК відбулося Дніпровською міською радою у червні 2018 році в розрізі з вимогами статті 58 Конституції України щодо зворотньої дії в часі законів та нормативно-правових актів.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.

Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Отже, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 44, 45,52,72,77,80,144-145,149,241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Єрмолаєвої Дарини Сергіївни про заміну сторони її правонаступником - задовольнити.

Здійснити заміну відповідача у справі № 160/10137/19 з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 08 червня 2021 року:

- обґрунтовані відповідні пояснення та інформацію щодо правомірності застосування відповідачами до орендованих позивачем земельних ділянок коефіцієнта 2,5 з 01.01.2017 при розрахунку НГО, внесення яких до ДЗК відбулося Дніпровською міською радою у червні 2018 році в розрізі з вимогами статті 58 Конституції України щодо зворотньої дії в часі законів та нормативно-правових актів.

Суд попереджає Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник