Постанова

від 27.05.2021 по справі 160/15807/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15807/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку

письмового провадження

в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюта Трейд

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року (головуючий суддя - Юрков Е.О.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюта Трейд

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ньюта Трейд (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2020 року №0052055330 за формою Р , яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 49990,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 39992,00 грн. та за штрафними санкціями - 9998,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви Позивачем зазначено про те, що податкове повідомлення-рішення від 20.08.2020 р. №0052055330 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки складено в результаті перевірки проведеної з порушенням норм ПК України, неналежної оцінки фактичних обставин, з порушенням строків його прийняття. Вказує, що предметом камеральної перевірки не може бути своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів. Також, посилається на порушення строків направлення акта перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Щодо виявлених порушень Позивачем вказано, що по деяким актам надання послуг, погодженим з замовником ТОВ Фірма Райз , направлено на реєстрацію податкові накладні, які фактично дублювали здійснені господарські операції, реєстрацію яких було зупинено; податкові накладні № 1 від 14.04.2020 р., № 6 від 14.04.2020 р., № 3 від 16.04.2020 р., № 12 від 28.04.2020 р., № 15 від 28.04.2020 р., № 14 від 30.04.2020 р., № 16 від 30.04.2020 р. є помилковими.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року по справі №160/15807/20 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюта Трейд до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено (а.с. 115-117).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що виявлення в Єдиному реєстрі податкових накладних під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума податку на додану вартість за якою не задекларована у поданій податковій декларації з цього податку є саме тим випадком, який слід кваліфікувати як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової перевірки відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, а не камеральної.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Позивач, також, зазначив про те, що в декларації з ПДВ за квітень 2020 року Позивачем були зазначені дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних у відповідності до обсягу наданих послуг, тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних не відображалися й в подальшому не будуть відображатися, оскільки платники ПДВ формують показники звітності виключно на підставі даних, підтверджених первинними документами (п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ньюта Трейд (код ЄДРПОУ 43380839) є юридичною особою, яка зареєстрована 03.12.2019 року у встановленому законом порядку, та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Дніпропетровській області, та є платником податку на додану вартість.

19.06.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2020 року ТОВ Ньюта Трейд .

За результатами даної перевірки складено акт перевірки №39253/04-36-53-30/43380839 від 19.06.2020 року, в якому зафіксовано порушення ТОВ Ньюта Трейд п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на 39991,00 грн.

Згідно вказаного акта, за даними поданої 19.05.2020 року податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року № 9110073661, задекларовано податкові зобов`язання у сумі 71935,00 грн., та податковий кредит 69469,00 грн. Проте, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровано податкові накладні на загальну суму 111926,57 грн. Таким чином, за висновками Відповідача, ТОВ Ньюта Трейд в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, ст. 200 Податкового кодексу України до складу податкових зобов`язань за квітень 2020 року не включено суму ПДВ у розмірі 39991,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань за квітень 2020 року.

На підставі акта перевірки №39253/04-36-53-30/43380839 від 19.06.2020 року, відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0052055330 від 20.08.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням на 39992 грн., за штрафними санкціями на 9998 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено Позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України № 32291/6/99-00-06-02-01-06 від 11.11.2020 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0052055330 від 20.08.2020 року.

Правомірність прийняття Відповідачем податкового повідомлення-рішення №0052055330 від 20.08.2020 року є предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що, в даному випадку, предметом перевірки були дані, зазначені ТОВ Ньюта Трейд у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року та дані Єдиного реєстру податкових накладних, та їх відповідність між собою (порівняльний аналіз сум податкового зобов`язання, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість, та дані Єдиного реєстру податкових накладних щодо суми податкового зобов`язання, визначеного у складі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних), що повністю відповідає предмету камеральної перевірки, визначеному у підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Із аналізу вищенаведеного випливає те, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також, під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Разом з тим, з матеріалів даної справи випливає те, що Відповідач, встановивши під час камеральної перевірки наявність розбіжностей в даних податкової декларації Позивача за квітень 2020 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних, не вчинив дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а відразу прийняв рішення про донарахування Позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 49990,00 грн. без перевірки первинних документів, на підставі яких відбулось формування показників податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2020 року

При цьому, відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Колегія суддів наголошує на тому, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, саме по собі не доводить склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Наведене вище свідчить про те, що при збільшенні Позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання Відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, оскільки достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про передчасність та, як наслідок, про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів здійснює розподіл судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюта Трейд (код ЄДРПОУ 43380839) судових витрат зі сплати судового збору у загальному розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 2102 грн. - судовий збір за подання позовної заяви, 3153 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюта Трейд - задовольнити .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року по справі №160/15807/20 - скасувати .

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюта Трейд - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2020 року №0052055330 за формою Р , яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 49990,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 39992,00 грн. та за штрафними санкціями - 9998,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюта Трейд (код ЄДРПОУ 43380839) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов