Постанова

від 25.05.2021 по справі 280/5902/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5902/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.

за участю представників: позивача - Риков В.Ю,, відповідача - Карленко Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 ( суддя першої інстанції Кисіль Р.В.) в адміністративній справі №280/5902/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Альбакор звернулося до суду з вимогами визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення №0000050503, №0000060503 та №0020593306 від 02.09.2019 та №0033630503 від 20.11.2019, винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, якими застосовані штрафні санкції (фінансові санкції) та зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток відповідно у сумах 5 750 000,00 грн, 479 166,68 грн, 13 284,59 грн, 479 166,68 грн.

Позиція викладена у позові обґрунтована тим, що за результатами позапланової перевірки співробітниками Головного управління ДПС у Запорізькій області було складено Акт від 27.08.2019 №516/08-01-14-01/37129163, відповідно до якого було встановлено порушення ТОВ АЛЬБАКОР пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. 06.09.2020 року позивачем отримано три податкових повідомлення-рішення від 02.09.2020 №0000050503, №0000060503 та №0020593306, винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області. Також, 25.11.2019 ТОВ АЛЬБАКОР отримано податкове повідомлення-рішення №0033630503 від 20.11.2019 щодо обов`язку сплатити штрафні (фінансові) санкції у сумі 479166,68 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних по податковому повідомленню-рішенню №0000060503 від 02.09.2019. Вказано, що позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження, проте Державною податковою службою України скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. Позивач, не погодившись з винесеними Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року позов задоволено.

З апеляційною скаргою на рішення суду звернувся відповідач, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права в частині порушення вимог п.185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187 та вимоги п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України, зазначивши, що ТОВ АЛЬБАКОР порушені вимоги пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено завищення податкових зобов`язань по нереальним операціям з реалізації товарів покупцю , на загальну суму ПДВ 958 333,36 грн., у т.ч. серпень 2018 року - 291 666,68 грн., вересень 2018 року 600 000,00 грн., жовтень 2018 року - 66 666,68 грн., порушені вимоги пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження податкових зобов`язань, у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань при реалізації товарів іншим особам на загальну суму ПДВ 958 333,36 грн., у т.ч. серпень 2018 року - 291 666,68 грн., вересень 2018 року 600 000,00 грн., жовтень 2018 року - 66 666,68 грн.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення стосовно порушення п.п. 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України TOB АЛЬБАКОР , а саме, несвоєчасно сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді заробітної плати у періоді з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року у розмірі 17 658,81 грн. відповідачем не оскаржується, а тому відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України не переглядаються.

Представник відповідача подав клопотання про заміну сторони відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області на його правонаступника - Головного управління ДПС у Запорізькій області, відповідно до ст. 52 КАС України.

Постановою Кабінету Міністрів України №893 від 30.09.2020 року Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби згідно визначеного Кабінетом Міністрів переліку. До переліку ліквідованих територіальних органів Державної податкової служби входить і Головне управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 43143945) .

Відповідно до Наказу ДПС України № 529 від 30.09.2020 р. утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби - Головне управління ДПС у Запорізькій області, яке створено 30.09.2020 року, про що міститься відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000741030008085321.

Наказом Державної податкової служби України від 08.10.2020 №556 ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС.

Згідно Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій визначено розпочати з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643 затверджено положення про територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Запорізькій області, затвердженого Наказом ДПС України №643 від 12.11.2020 останнє є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Головне управління ДПС у Запорізькій області забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Запорізької області і здійснює їх податкове супроводження.

Головне управління ДПС у Запорізькій області є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Запорізькій області (43143945) у відповідних сферах діяльності.

Таким чином, Головне управління ДПС у Запорізькій області (відокремлений підрозділ, код ЄДРПОУ 44118663) почало діяльність, як орган виконавчої влади, та є правонаступником Головного управління ДПС у Запорізькій області (43143945)

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч.4 ст.46 КАСУ відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Поряд із цим, згідно п.7 ч.1 ст.4 КАСУ суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Також відповідно до ч.2 ст.21 1 Закону України Про центральні органи виконавчої влади територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України. Згідно ч.4 ст.21 1 Закону України Про центральні органи виконавчої влади керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може делегувати керівнику територіального органу як відокремленого підрозділу такого центрального органу виконавчої влади окремі повноваження відповідно до положення про такий територіальний орган.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Також Верховним Судом було зазначено, що коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи .

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 06 жовтня 2020 року по справі №804/958/17.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень, а відповідачем - суб`єктом владних повноважень, до якого може бути звернута позовна вимога про визнання протиправним податкового повідомлення рішення, є Головне управління ДПС у Запорізькій області (44118663).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним клопотання відповідача задовольнити та замінити Головне управління ДПС у Запорізькій області на її правонаступника Головне управління ДПС у Запорізькій області.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю Альбакор 02.06.2010 зареєстроване в якості юридичної особи (номер запису: 11031020000027346). Видами діяльності є: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 24.04.2019 №1520 проведена планова виїзна документальна перевірка TOB АЛЬБАКОР з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2016 по 31.03.2019 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 по 31.03.2019.

За результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки TOB Альбакор складено акт від 02.07.2019 №407/08-01-14- 01/37129163.

TOB Альбакор (код ЄДРПОУ 37129163) подало заперечення до акту планової перевірки від 16.07.2019 №101.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 31.07.2019 №2691, направлень від 06.08.2019 №1720, 1721 та отриманих заперечень платника від 16.07.2019 №101 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Альбакор з питань, що стали предметом оскарження акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ Альбакор від 02.07.2019 №407/08-01-14-01/37129163, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №516/08-01-14-01/37129163 від 27.08.2019. Перевіркою встановлено наступні порушення:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5750000,00 грн., у тому числі за три квартали 2018 року у сумі 5350000,00 грн., за 2018 рік у сумі 5750000,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: завищення податкових зобов`язань по нереальним операціям з реалізації товарів покупцю , на загальну суму ПДВ 958333,36 грн., у т.ч.: серпень 2018 року 1213131,09 грн.; вересень 2018 року 1440969,43 грн.; - жовтень 2018 року 1317203,86 грн., та пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) , а саме: заниження податкових зобов`язань, у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань при реалізації товарів іншим особам на загальну суму ПДВ 958333,36 грн., у т.ч.: серпень 2018 року 1213131,09 грн.; вересень 2018 року 1440969,43 грн.; жовтень 2018 року 1317203,86 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: ТОВ Альбакор незареєстровані податкові накладні та порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді заробітної плати у періоді з 01.01.2016 по 31.03.2019 у розмірі 17658,81 грн.

На підставі Акту перевірки №516/08-01-14-01/37129163 від 27.08.2019 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 02.09.2019 № 0000050503 за формою П , яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 5750000,00 грн.;

- від 02.09.2019 № 0000060503 за формою ПН , яким попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, застосовано штраф в розмірі 50% у сумі чотириста сімдесят дев`ять тисяч шістдесят шість гривень 68 копійок;

- від 02.09.2020 № 0020593306 за формою Д , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 13284,59 грн.

Висновку про допущені позивачем порушення норм податкового законодавства контролюючий орган дійшов через те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ ТЕФІ ТЕС , оскільки встановлено відсутність поставок товарів, перелік яких наведено у видаткових накладних, складених ТОВ АЛЬБАКОР в адресу ТОВ ТОФІ ТЕС . Господарські операції між ТОВ АЛЬБАКОР і покупцем ТОВ ТОФІ ТЕС не спрямовані на настання реальних подій, а первинні документи не опосередковувались реальним рухом. Операції ТОВ АЛЬБАКОР з ризиковим контрагентом-покупцем не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), та вказують на нереальність здійснення господарських відносин.

За висновком контролюючого органу, перерахування ТОВ ТЕФІ ТЕС грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ АЛЬБАКОР було здійснено на підставі платіжних доручень з недостовірним зазначенням даних в його реквізитах (призначення платежу за товар (послуги), які фактично не отримано та/або отримання яких у майбутньому виходячи з об`єктивних обставин є нереальним) та відсутня можливість достовірно його ідентифікувати.

20.11.2020 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, на підставі актів перевірок від 02.07.2019 №407/08-01-14-01/37129163 та від 27.08.2019 №516/08-01-14-03/37129163 та відповіді на заперечення від 28.08.2019 №5312/08-01-14-07-07 та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період 08, 09, 10.2018 встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних / розрахунків коригування на суму ПДВ дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч триста тридцяти три гривні 36 копійок після отримання податкового повідомлення-рішення №0000060503 від 02.09.2019, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0003630503, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі чотириста сімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят шість гривень 68 копійок.

12.09.2019 та 16.09.2019 ТОВ АЛЬБАКОР подано до Державної податкової служби України скарги на податкові-повідомлення-рішення форми Д №0020593306 від 02.09.2019, №0000050503 та № 0000060503 від 02.09.2019.

Рішеннями Державної податкової служби від 15.11.2019 №9571/6/99-00-08-05-02 та №9643/6/99-00-08-05-04 скарги залишені без задоволенні, а податкові повідомлення рішення без змін.

Вважаючи свої права порушеними прийняттям спірних податкових повідомлень-рішень, які суперечать вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем під час перевірки по суті не аналізувалися умови та характер спірних операцій позивача із його контрагентом, а до вказаного вище висновку відповідач дійшов лише посилаючись на відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами провадження, де є посилання на ТОВ ТЕФІ ТЕС , отже висновки акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Надані позивачем документи, досліджені під час розгляду справи підтверджують факт виконання поставки товару та не дають підстав для сумніву щодо реальності вчинення спірних господарських операцій. Насамперед, відповідачем не надано до суду будь-яких належних доказів нереальності таких операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що судом першої інстанції під час вирішення спірних правовідносин не враховано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2019 року, в якій встановлено: Генеральною прокуратурою України здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42018000000002084 від 23.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частинами другою, третьою статті 209, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. … В ході досудового розслідування кримінального провадження досліджуються наступні обставини: встановлено, що в період 2018-2019 років невстановлені на даний час особи створили (придбали) ряд суб`єктів фінансово-господарської діяльності, які входять до складу транзитно-конвертаційної групи та здійснюють незаконну діяльність пов`язану з наданням послуг по безперешкодній реєстрації податкових накладних підконтрольних юридичних осіб (формування податкового кредиту або формування ліміту) з метою прикриття незаконної діяльності таких суб`єктів, в т.ч.: ТОВ ТЕФІ ТЕС (код ЄДРПОУ 41228094), та інші. … Досудовим слідством отримано відомості, що до функціонування протиправної діяльності можуть бути причетні наступні підприємства, а саме: ТОВ ТЕФІ ТЕС (код ЄДРПОУ 41228094)… .

Під час апеляційного перегляду справи з матеріалів справи судом встановлено, між позивачем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕФІ ТЕС (Покупець) укладено договір поставки №148/18п від 08.08.2018, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця рибу, рибну продукцію та морепродукти (далі - товар), а Покупець в свою чергу зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно пункту 1.2 Договору №148/18п найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість Товару узгоджується Сторонами при оформленні усних заявок та вказується у накладних.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції та на виконання умов договору поставки позивачем надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти надання послуг, рахунки на оплату, рахунки-фактури, податкові накладні / розрахунки коригування та квитанції про їх реєстрацію, платіжні доручення.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частина 2 ст. З Закону визначає, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарі/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Таким чином, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України єдиним документом, який підтверджує господарські операції є - зареєстрована податкова накладна.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача.

Така позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2020 року у справі №808/4054/14 та від 03 квітня 2020 року у справі №160/4200/19.

Відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів (вироків по кримінальній справі щодо контрагентів позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача вищенаведеними контрагентами , не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Отже, аналізуючи наведені контролюючим органом доводи у їх сукупності, суди вважали, що такі не свідчать про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача з контрагентами, а наведені позивачем аргументи та докази, надані на їх підтвердження,- повною мірою спростовують висновки контролюючого органу, покладені в основу оскаржуваних в цій справі податкових повідомлень-рішень.

Аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 в адміністративній справі №280/5902/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 травня 2021 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва