Постанова

від 19.05.2021 по справі 914/1326/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р. Справа №914/1326/16

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.,

Суддів: Гриців В.М.,

Зварич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Депи Тетяни Михайлівни б/н від 30.03.2020 (вх.№01-05/1356/20 від 07.04.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 (суддя Гоменюк З.П., повний текст рішення виготовлено 10.03.2020)

у справі № 914/1326/16

за позовом : Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» , м. Львів

до відповідача: фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни, м. Львів

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне агентство рибного господарства в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області, м.Львів

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НАН України, Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна екологічна інспекція у Львівській області, м.Львів

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівське обласне виробниче управління водного господарства (змінено найменування на Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну), м. Львів

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів

про усунення перешкод у користуванні Добротвірським водосховищем шляхом заборони здійснення рибогосподарської діяльності в водосховищі, а також у прибережній захисній смузі водосховища шириною 100 метрів,

за участю представників сторін:

від позивача - Галецький В.Т. (довіреність № 48/ЗЕ/2021 від 30.12.2020);

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи 1 - не з`явився;

від третьої особи 2 - не з`явився;

від третьої особи 3 - не з`явився;

від третьої особи 4 - не з`явився;

від третьої особи 5 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 у справі №914/1326/16 позов задоволено. Зобов`язано відповідача не чинити перешкод позивачу у користуванні водним об`єктом - Добротвірським водосховищем, яке знаходиться на річці Західний Буг в Камянка-Бузькому районі Львівської області, та прибережною захисною смугою, а саме: заборонено відповідачу здійснювати господарську діяльність у вказаному водосховищі, а також у прибережній захисній смузі навколо водосховища шириною 100 метрів. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1378,00 грн судового збору.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неправильного визначенні судом правовідносин, які підлягають до застосування, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що здійснює свою діяльність по розведенню та вирощуванню риби на Добротвірському водосховищі на підставі Режиму та науково біологічного обслуговування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища, ліцензії на промисловий вилов риби серії АЕ №195691 виданої Держрибагенством України 20.08.2014, а також дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) №021 від 01.11.2019.

Апелянт наголошує, що Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області погоджено ФОП Депа Т.М. режим рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища.

01.11.2019 управлінням Державного агентства рибного господарства у Львівській області видано дозвіл №021 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`ємах строком дії з 01.11.2019 по 01.11.2024.

Таким чином, на переконання апелянта, на сьогоднішній день у нього наявні та ніким не скасовані всі необхідні дозвільні документи для проведення господарської діяльності з розведення та промислового вилову риби на Добротвірському водосховищі. Також така діяльність передбачена чинним на сьогоднішній день законодавством.

Апелянт зазначає, що позивачем не було жодним чином оскаржено відповідні дозвільні документи скаржника, а навпаки, позивач звертався до спеціально уповноважених органів для перевірки виконання дозволу.

З огляду на вищенаведене, апелянт вважає, що він здійснює господарську діяльність в межах та у спосіб, передбачений законом відповідно до виданого спеціально уповноваженим державним органом дозволу на здійснення такої господарської діяльності, а судом першої інстанції не надано жадної правової оцінки наявності такого дозволу, правової природи його надання, і, як наслідок, задоволення позовних вимог.

На думку апелянта, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції ототожнює норми Водного кодексу України із Законами України Про тваринний світ , Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , Про ліцензування видів господарської діяльності в частині розуміння поняття загального та спеціального водокористування та загального чи спеціального використання тваринних чи інших біологічних ресурсів.

Апелянт вважає, що спецводокористування є відмінним від дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), і, як наслідок, відповідно до норм законодавства поняття загального та спеціального водокористування є відмінним від загального чи спеціального використання тваринних чи інших біологічних ресурсів. Так, відповідно до ст. 26 Закону України Про тваринний світ підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних та промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України.

Крім того, апелянт посилається на Положення про державну екологічну інспекцію України, яке затверджене постановою КМУ Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України від 19.04.2017 №275 та Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 19.01.2012 №26, відповідно до яких Державна екологічна інспекція України та органи рибоохорони Держрибагенства України мають чітко розподілені повноваження та функції. В даному випадку лише органи держрибохорони перевіряють здійснення ліцензійної діяльності відповідачем без перевірки наявності чи відсутності документів на земельну ділянку та дозволу на спецводокористування.

А тому, апелянт стверджує, що при прийняті оскаржуваного рішення суд першої інстанції помилково дійшов висновку про нібито обов`язок отримання дозволу на спеціальне водокористування та необхідності укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду, що не підтверджено жодною нормою спеціального законодавства, яке регулює вид діяльності, який здійснює відповідач, а саме промисловий вилов риби.

Апелянт зазначає, що 09.11.2007 ВАТ Львівський облрибкомбінат , в присутності землевпорядника Прибужанської сільської ради, було складено акт встановлення та узгодження меж землекористування ВАТ Львівський облрибкомбінат . Вказаний акт був підписаний сільським головою, землекористувачем, землевпорядником, представником Львівського ОВУВГ, представником позивача та засвідчений печаткою.

Відтак, апелянт стверджує, що позивачем було погоджено ведення промислового вилову риби на земельній ділянці, яка була йому надана у 2002 році у постійне користування.

На переконання апелянта, всі зазначені ним обставини не знайшли належної правової оцінки при розгляді справи судом першої інстанції, хоча і підтверджуються відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.

З огляду на вищенаведене, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 та прийняти нове, яким у задоволенні позову ПАТ ДТЕК Західенерго відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з вимогами апеляційної скарги та вважає їх безпідставними, а рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 законним та обґрунтованим.

Позивач зазначає, що апеляційна скарга підписана невстановленою особою. Так, в апеляційній скарзі зазначено, що її підписала Депа Т.М., але позивач переконаний, що це не відповідає дійсності, оскільки справжній підпис ОСОБА_1 є на основній сторінці Режиму рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища та на нотаріально посвідченій довіреності, яку видала Депа Т.М. своєму чоловіку Депі Р.І, копії яких є у матеріалах справи.

На переконання позивача, підпис на апеляційній скарзі нагадує підпис Депи Р.І., а не Депи Т.М.

Відтак, позивач вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику на підставі п.5 ст.260 ГПК України.

Позивач не погоджується з твердженням відповідача про відсутність у нього обов`язку отримати дозвіл на спецводокористування та укласти договір оренди земельної ділянки під акваторією Добротвірського водосховища, оскільки у нього наявні всі необхідні дозвільні документи на розведення, промисловий вилов риби у Добротвірському водосховищі.

Позивач зазначає, що до складу АТ ДТЕК Західенерго на правах відокремленого підрозділу входить Добротвірська ТЕС та на підставі Дозволу на спеціальне водокористування та Правил експлуатації Добротвірського водосховища, позивач є первинним водокористувачем Добротвірського водосховища (яке спроектовано та використовується для подачі холодної води на турбіни ДТЕС для виробництва електроенергії) та здійснює спеціальне використання водосховища для виробничих та технологічних потреб. Відповідно до вказаних документів позивач є відповідальною особою за законну та безпечну роботу водосховища.

Позивач вказує, що він є користувачем земельної ділянки водного фонду - Добротвірським водосховищем та здійснює організацію робіт щодо забезпечення дотримання безпечного режиму роботи водосховища, є титульним володільцем Добротвірського водосховища, гідротехнічних споруд та земель водного фонду, які знаходяться під цим водосховищем та навколо нього, а тому вправі заявляти вимоги про усунення перешкод в користуванні Добротвірським водосховищем, які полягають у здійсненні відповідачем неправомірної рибогосподарської діяльності на Добротвірському водосховищі і прибережній захисній смузі, а також, за відсутності погодження з позивачем, як постійним користувачем земель водного фонду.

Позивач стверджує, що промисловий вилов риби, яким займається відповідач, є добуванням водних біоресурсів (риби), тобто рибальством, та належить до спеціального використання об`єктів тваринного світу, оскільки промислове рибальство передбачає вилучення риби із природного середовища та є відмінним від любительського та спортивного рибальства. Промислове рибальство (промисловий вилов риби) є різновидом рибного господарства та має здійснюватися, в силу вказівки ч. 2 ст. 17 Закону України Про тваринний світ , з обов`язковим наданням права користування рибогосподарськими водними об`єктами, а згідно із ст. 59 Земельного кодексу України, використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Крім того, позивач зазначає, що згідно затвердженого Режиму рибогосподарської експлуатації відповідач здійснює зариблення і вилов риби у Добротвірському водосховищі, а не розведення риби в садкових лініях, цією діяльністю займається ОСОБА_2 , який не є учасником цієї справи.

Позивач посилаючись на ст. 1 Закону України Про аквакультуру зазначає, що діяльність з розведення риби називається аквакультура (рибництво), але це та господарська діяльність, якою відповідач не займається використовуючи режим спеціального товарно рибного господарства (далі - СТРГ). Закон України Про аквакультуру передбачає обов`язкове отримання землі водного об`єкту в оренду та отримання дозволу на спецводокористування, тобто тих документів, яких у відповідача немає.

Позивач наголошує, що діяльність суб`єкта господарювання в режимі СТРГ повинна відповідати загальним вимогам, які містяться в законодавчих актах щодо загального порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу. Ні Водним кодексом України, ні Законами України Про тваринний світ та Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів не встановлено особливих умов здійснення спеціального використання водних біоресурсів в режимі СТРГ.

Також стосовно використання земель водного фонду, то позивач погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до положень ст..ст. 58-60 Земельного кодексу України, ст..ст. 4, 88 Водного кодексу України, земля, що знаходиться під водосховищем та 100 метрова прибережна захисна смуга є землею водного фонду і перебуває у постійному користуванні позивача, відповідно до державного акта на право постійного користування землею, а відповідно до ч. 5 ст. 59 ЗК України, використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами. Така згода в матеріалах справи відсутня.

Позивач переконаний, що ні затверджений режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ні отриманий дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водними об`єктами.

На думку позивача, відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на Добротвірському водосховищі неправомірно - за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, без отримання водного об`єкта та земель водного фонду під ним і навколо нього в користування та без погодження постійного користувача, яким є позивач.

Відтак, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Третя особа 1 у своїх поясненнях зазначає, що вважає рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 у справі №914/1326/16 обґрунтованим та законним, оскільки до Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області не надходило документів, що підтверджують погодження ФОП Депою Т.М. рибогосподарської діяльності за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами, як того вимагають положення ст. 59 Земельного кодексу України.

28.09.2020 від позивача до Західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просить поставити питання: Чи виконано рукописний текст, а саме підпис на апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 у справі №914/1326/16 від 30.03.2020 скаржником ОСОБА_1 ? Проведення експертизи просить доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

16.01.2021 з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вх.№01-04/197/21 від 16.01.2021), в якому зазначено, що рахунок на оплату вартості експертизи у встановлений термін не оплачено, а відтак, відповідно до п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, повернено надані матеріали без виконання ухвали суду 29.09.2020 про призначення судової почеркознавчої експертизи. У справі №914/1326/16.

В судовому засіданні 05.05.2021 представник позивача, з огляду на те, що Депа Т.М. підтвердила, що апеляційну скаргу підписано нею, просив залишити без розгляду клопотання про повернення апеляційної скарги на підставі ч. 5 ст. 260 ГПК України.

Колегією суддів вказане клопотання представника позивача задоволено.

В судове засідання 19.05.2021 з`явився представник позивача, який заперечив проти вимог апеляційної скарги, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач в судове засідання не з`явився, 19.05.2021 через канцелярію суду представником відповідача за довіреністю ОСОБА_2 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням відповідача за межами України та у зв`язку з зайнятістю представника відповідача - адвоката Харчук В.М. в іншому судовому засіданні.

Крім того, 18.05.2021 від представника відповідача - адвоката Харчука В.М., через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача та його представника про відкладення розгляду справи, колегія судді прийшла до висновку про відмову у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною другою статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Ухвалою суду явка сторін обов`язковою не визнавалась, у разі необхідності відповідач мав право укласти договір про надання правової допомоги з іншим представником, проте вказаними правами не скористався.

Крім того, колегія суддів зазначає, що закон не обмежує особу у кількості представників. У разі, якщо один представник не може забезпечити представництво інтересів свого довірителя, то сторона вправі доручити представництво своїх інтересів іншій особі.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що апеляційне провадження у справі відкрито 12.05.2020, тобто справа перебуває у провадженні апеляційної інстанції понад рік.

У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Крім того, адвокатом Харчук В.М. до клопотання про відкладення розгляду справи не долучено жодних доказів його зайнятості в іншому судовому засіданні.

Частиною 11 ст. 270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи з огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу в судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення. Крім того, явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті. При цьому, апеляційне провадження порушено саме за скаргою відповідача, який вважає, що його права порушено, а тому саме позивач має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи.

Треті особи в судове засідання також не з`явилася, причин неявки суду не повідомили, про судове засідання повідомлялася на офіційні електронні адреси. Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання третьої особи 4 про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до оголошення на офіційному веб-сайті Західного апеляційного господарського суду, 25.02.2021 судом тимчасово припинено відправку поштової кореспонденції у зв`язку із відсутністю достатнього фінансування.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач та треті особи належним чином повідомлялися про розгляд справи, поважності причин неявки суду не повідомили, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, надавши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріалами справи встановлено такі обставини.

12.08.2002 р. Сілецька, Стародобротвірська та Прибужанівська сільські ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області видали Відкритому акціонерному товариству Західенерго державні акти на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ за номерами 004546, 004548 та 004547 відповідно. Вказані акти стосувались надання в постійне користування 287,1805 га (за актом №004546), 495,3336 га (за актом №004548) та 200,9698 га (за актом №004547) землі для виробництва та реалізації електричної та теплової енергії.

Земля надавалась в постійне користування в межах згідно з планами землекористування. Так, за актом №004546 в користування було надано водосховище (ділянка №6 площею 11,3791 га та ділянка №4 площею 275,8014 га); за актом №004548 в користування було надано водозабірні очисні споруди (ділянка №1 площею 0,7395 га, ділянка №2 площею 0,3703 га, ділянка №3 площею 0,3595 га, ділянка №4 площею 0,3580 га), золошлаковідвал площею 192,0498 га, сміттєзвалище площею 2,2638 га, комплексні очисні споруди площею 2,0394 га, гідровідвал площею 48,9630 га, підсобне господарство ДТЕС площею 16,9731 га, водосховище (ділянка №1 площею 201,4683 га, ділянка №2 площею 8,2817 га, ділянка №3 площею 15,4672 га); за актом №004547 в користування було надано водосховище (ділянка №5 площею 189,7072 га та ділянка №7 площею 11,2626 га).

09.04.2009 р. начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства було затверджено Правила експлуатації Добротвірського водосховища, розроблені Відкритим акціонерним товариством по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж ЛьвівОРГРЕС та узгоджені директором Добротвірської ТЕС, начальником Держрибохорони у Львівській області, головним лікарем Кам`янка-Бузької районної санітарно-епідеміологічної станції і генеральним директором ТзОВ Радехів-цукор .

У вступі до Правил експлуатації Добротвірського водосховища зазначено наступне.

Даний нормативно-технічний документ визначає вимоги щодо спеціального водоспоживання та використання водного об`єкту - Добротвірського водосховища з забезпеченням задовільного стану даної водойми. Добротвірське водосховище побудоване для технологічних потреб Добротвірської ТЕС і є технологічним водоймищем. Водосховище є об`єктом спеціального водокористування для Добротвірської ТЕС (ДТЕС). При цьому ДТЕС використовує визначені обсяги води для технологічних потреб, а також площу водойми для охолоджування циркуляційної води. Тому, щодо акваторії водойми, Добротвірська ТЕС є первинним водокористувачем. Використання акваторії Добротвірського водосховища інших видів спеціальної діяльності здійснюється за погодженням з ДТЕС.

Добротвірська ТЕС є головним водоспоживачем з Добротвірського водосховища, її водоспоживання становить 91% від загального. Всі гідротехнічні споруди Добротвірського водосховища знаходяться на балансі та експлуатуються Добротвірською ТЕС.

Загальне водокористування Добротвірським водосховищем для громадян, зокрема для вилову риби та риборозведення, даними Правилами не обмежується і здійснюється в рамках діючих рибоохоронних та природоохоронних актів. Для промислового риборозведення якість води повинна відповідати вимогам санітарних норм щодо гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в воді.

Дотримання вимог Правил є обов`язковим для всіх підприємств, організацій, установ, які можуть мати відношення до використання даного водосховища і його берегової смуги.

В розділі 2.1. Правил містяться основні технічні характеристики водосховища, зокрема вказано призначення водосховища: охолодження циркуляційної води, використання води водосховища на потреби Добротвірської ТЕС, форму використання водного об`єкта: Добротвірське водосховище знаходиться в відокремленому користуванні ДТЕС, установу, що видає дозвіл на спецводокористування: Львівський облводгосп.

Розділ 2.2. Правил стосується морфологічних характеристик і характерних рівнів водосховища. Так, площа дзеркала при нормальному підпірному рівні складає 6,96 км2, при найнижчому рівні спрацювання - 5,45км2, а довжина берегової лінії дорівнює 31,9 км.

Розділ 4 Правил визначає водоспоживачів та водокористування з Добротвірського водосховища.

Відповідно до п.4.1.1. та п.4.1.2. Правил, головним водокористувачем і водоспоживачем Добротвірського водосховища є Добротвірська ТЕС, яка використовує частину зарегульованого стоку р.Західний Буг, а також акваторію створеного водосховища для охолодження циркуляційної води. Додатковим промисловим водоспоживачем є Радехівський цукровий завод.

Згідно з п.4.1.3. Правил, водосховище використовується для сезонного заняття спортом, зокрема: спортивною дитячою школою селища Добротвір, спортивною дитячо-юнацькою школою №1 Олімпійські резерви м.Львів.

Надання акваторії активної зони водосховища-охолодника іншим споживачам здійснюється лише за згодою з Добротвірською ТЕС. Місця розміщення промислових водних об`єктів в акваторії Добротвірського водосховища повинні бути погоджені з ДТЕС. (п.4.1.5.)

Як передбачено пунктами 4.1.9. та 4.1.10. Правил, юридичною підставою використання води для промислових потреб є Дозвіл на спеціальне водокористування . Водосховище надається в користування при дотриманні обсягів водоспоживання та законодавчих вимог щодо охорони водних ресурсів. Заборона водоспоживання проводиться тільки за рішенням обласного виробничого управління водного господарства, обласної санепідемстанції і міністерств, до яких ці водокористувачі належать, за погодженням зі Львівським облвиконкомом.

Відповідно до п.4.3.1. Правил, всі потреби для технічного водоспоживання Добротвірської ТЕС задовольняються в першу чергу.

Добротвірська ТЕС, як первинний водокористувач має право передавати воду і акваторію водосховища іншим водокористувачам за плату та на визначених умовах. (п.4.3.2. Правил).

Пунктом 4.3.5. Правил передбачено обов`язки водокористувачів, серед яких: використовувати воду відповідно до умови її надання, здійснювати спеціальне водокористування лише при наявності діючого дозволу, підтримувати в належному стані гідротехнічні споруди, вживати відповідні технічні заходи при руйнуванні берегів водосховища на ділянках розміщення своїх водозаборів, утримувати в належному стані прибережні захисні смуги, здійснювати невідкладні роботи для ліквідації аварій на ГТС водосховища, очищувати водосховище від наносів і замулення.

Згідно з п.6.1.1. та п.6.1.2. Правил, експлуатацію Добротвірського водосховища здійснює гідротехнічний цех (ГТЦ) Добротвірської ТЕС. Повноваження та відповідальність експлуатаційного персоналу ГТЦ ДТЕС розповсюджуються на гідротехнічні споруди, акваторію водосховища і його берегозахисну смугу.

Відповідальним за дотримання Правил експлуатації водосховища Добротвірської ТЕС є дирекція Добротвірської ТЕС, а контроль цього здійснює Львівське обласне виробниче управління водного господарства.

Згідно з п.8.5. Правил, для запобігання руйнування берегів, надмірного замулення і забруднення Добротвірського водосховища, охорони води від забруднення (згідно Водного Кодексу України) вздовж водосховища і каналів встановлена прибережна захисна смуга шириною 100 м з врахуванням умов, що склалися в окремих її місцях.

Землі, що входять до складу водоохоронної полоси, можуть бути використані лише за узгодженням з Обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства. (п.8.6. Правил).

Пунктом 8.8. Правил встановлено, що утримання прибережної смуги покладається як на Добротвірську ТЕС, так і на осіб і установи, які її використовують або знаходяться в її межах. Добротвірська ТЕС зобов`язана доводити до відомості населення, установ і організацій свої рішення про водоохоронний режим, діючий на території цієї смуги. В необхідних випадках ТЕС залучає до виконання природоохоронних заходів господарства і громадян, в користуванні яких знаходяться земельні ділянки, розміщені в границях прибережної смуги.

04.08.2014 р. Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН України на замовлення фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни розробила і затвердила Науково-біологічне обгрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища

В даному обгрунтуванні зазначено загальну характеристику об`єкта (водосховища), здійснено дослідження хімічного аналізу води та розвитку водних організмів водосховища, вказано характеристику та кількість знарядь для проведення меліоративного лову.

Так, в розділі, що стосується загальної характеристики об`єкту, вказано, зокрема, що головним призначенням водосховища є охолодження циркуляційної води і використання для технічних потреб Добротвірської ТЕС; водокористувачем водосховища є садково-рибне господарство Добротвірський рибзавод ; вода з об`єкту використовується для промислового водопостачання Радехівського цукрового заводу; експлуатація водойми здійснюється згідно Правил експлуатації водосховища охолоджувача Добротвірської ТЕС, які були розроблені підприємством Південьенерго ; загальна площа водного дзеркала становить 720 га.

У висновках, зроблених в Науково-біологічному обгрунтуванні, вказано, що Добротвірське водосховище за результатами гідрохімічних досліджень може використовуватись для рибогосподарської експлуатації, включаючи розведення водних біоресурсів, та зазначено про необхідність дотримання наведених в обгрунтуванні рекомендацій при здійсненні зарибнення, меліоративного лову, отримання зарибкового матеріалу.

Також 04.08.2014 р. Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН України на замовлення фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни розробила Режим рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища з терміном його дії з 24.08.2014 р. до 23.08.2023р.

Даний режим було погоджено 18.08.2014 р. начальником управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області та 22.08.2014 р. - головою Державного агентства рибного господарства України.

В підпункті в) п.2.2. Режиму зазначено, що площа водного дзеркала становить 696 га, а в пункті 9 - що водойма використовується як охолоджувач рециркуляційних вод Добротвірської ТЕС, здійснюється промислове водопостачання Радехівського заводу, водокористувачем води водосховища є садково-рибне господарство ФГ Добротвірський рибзавод .

Затвердженим режим рибогосподарської експлуатації визначено, зокрема, видовий склад водних живих ресурсів та їх запаси за видами, фактичну рибопродуктивність, обсяги вселення та обсяги вилучення живих ресурсів за видами, повну характеристику знарядь і засобів лову та їх кількість, період заборони на лов туводних водних живих ресурсів, перелік робіт з відтворення, меліорації інші заходи, які необхідно здійснити на рибогосподарському водному об`єкті

20.08.2014 р. Держрибагентство видало Депі Т.М . ліцензію серії АЕ №195691 на діяльність, пов`язану з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств з необмеженим строком дії ліцензії з 14.08.2014 р.

23.09.2014 р. Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації надав відокремленому підрозділу Добротвірська теплова електрична станція ПАТ ДТЕК Західенерго дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-322ДЕП-14/Льв.ГДС, термін дії дозволу з 23.09.2014 р. до 23.09.2017 р.

Відповідно до п.4 виданого дозволу, джерелом виробничого водопостачання є поверхневі води Добротвірського водосховища на р. Західний Буг, зворотні води відводяться в р. Західний Буг та водосховище, яке використовується також для охолодження циркуляційної води.

Дозвіл містить відомості щодо представлених на розгляд матеріалів, реквізитів водокористувача, джерел водопостачання і приймача стічних вод, характеристики водоспоживання та умов, за яких дозволяється водокористування (умов та обсягів використання води та скиду зворотних вод, лімітів забору і використання води, скидів забруднюючих речовин із зворотними водами підприємства та ін.), обов`язків, які має виконувати водокористувач.

07.10.2014 р. ФО-П Депа Т.М. отримала від Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області Державного агентства рибного господарства України дозвіл №005 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) строком дії з 07.10.2014 р. по 07.10.2019 р.

Дозвіл видано на такий вид спеціального використання як промисловий вилов риби згідно Режиму рибогосподарської експлуатації на рибогосподарському водному об`єкті Добротвірське водосховище з зазначенням в ньому даних стосовно дозволених для використання знарядь лову і дозволених для вилучення видів водних біоресурсів та обсягів їх вилучення аналогічних даним, що наведені в Режимі рибогосподарської експлуатації.

Протягом квітня-червня 2015 року ПАТ ДТЕК Західенерго отримало у відповідь на свої запити листи Відділу Держземагентства у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області Головного управління держземагентства у Львівській області та Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки, державні акти на право постійного користування земельними ділянками та договори оренди на земельні ділянки для ФО-П Депи Тетяни Михайлівни, ФО-П Депи Івана Романовича та на спеціальне товарне рибне господарство Добротвір станом на 01.01.2013 р. на території Камянка-Бузького району не зареєстровані, та лист Прибужанівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про те, що сільська рада не володіє інформацією щодо перебування і здійснення господарської діяльності з розведення і вилову водних живих ресурсів ФО-П Депою Тетяною Михайлівною чи будь-якими іншими суб`єктами підприємницької діяльності на території Добротвірського водосховища, а ФО-П Депа Тетяна Михайлівна або інша фізична особа- підприємець та юридична особа не володіє на праві власності чи праві користування земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності з розведення і вилову водних живих ресурсів на території Добротвірського водосховища.

Листом №05-511 від 12.05.2015 р. Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області Державного агентства рибного господарства України повідомило ПАТ ДТЕК Західенерго , що Львівською дослідною станцією Інституту рибного господарства НААН України на замовлення ФО-П Депи Тетяни Михайлівни розроблено Режим та Науково-біологічне обгрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища (створено спеціальне товарне рибне господарство), а згідно чинного природоохоронного законодавства, створення СТРГ не передбачає оренди водного об`єкта та погодження з іншими установами. Крім цього, за інформацією Управління, рибогосподарську діяльність на Добротвірському водосховищі здійснює рибдільниця Добротвір (користувач Депа Р.І. ) у відповідності до Закону України Про аквакультуру , тобто вирощує рибопосадковий матеріал (продукція аквакультури) у повністю контрольованих умовах (садкових лініях).

18.06.2015 р. комісією у складі трьох працівників ПАТ ДТЕК Західенерго та депутата Добротвірської селищної ради проведено обстеження Добротвірського водосховища шляхом огляду берегової лінії і водного плеса починаючи від водозливної греблі в с.Старий Добротвір по правому березі річки Західний Буг до автомобільного мосту на трасі Львів-Радехів і в зворотньому напрямку, про що було складено акт обстеження водосховища ДТЕК Добротвірська ТЕС, обвідних каналів та гідротехнічних споруд.

Як зазначено в акті, при проходженні лівим берегом річки Західний Буг в районі с.Руда, урочище Березина після місця впадіння каналу теплообмінних вод (випуск №2) у Добротвірське водосховище було виявлено садкове господарство: дві садкові лінії для вирощування риби, розташовані перпендикулярно течії річки Західний Буг, та самовільно проведені земляні роботи і самовільне спорудження каналу, який здійснює забір води із річки Західний Буг.

Також в акті вказано, що зі слів працівників, які знаходилися на садкових лініях та відмовилися назвати свої прізвища, садкові лінії належать Депі Роману Івановичу . Жодних документів, які підтверджують право розташування садкових ліній, розведення риби чи здійснення будь-якої іншої діяльності на Добротвірському водосховищі, надано не було.

Крім того, в матеріалах справи наявні 16 кольорових фотографій датованих 18.06.2015 р. з зафіксованим на них водним об`єктом та рибою.

Відповідно до наданої відповідачем інформації з сайту Львівського обласного управління водних ресурсів площа водного дзеркала Добротвірського водосховища при нормальному підпірному рівні складає 6,96км2, а з наданої інформації та фотографій з сайту Львіврибоохорони вбачається, що 26.05.2014 р. на Добротвірському водосховищі відбулася масова загибель риби.

З поданої ФО-П Депою Т .М. 31.12.2015 р. звітності виробництва продукції аквакультури за 2015 рік форми №1А-риба (річна) вбачається, що на початок року в наявності у ФО-П Депи Т.М. було 7,2 га ставів та 1040 м2 і 620м2 садків, а протягом року введено 696 га СТРГ Добротвірське водосховище, на якому в 2015 році було вирощено, виловлено та реалізовано 15708 кг продукції (риби).

17.11.2016 р. в.о. голови Державного агентства водних ресурсів затверджено Правила експлуатації Добротвірського водосховища, розроблені Публічним акціонерним товариством ЛьвівОРГРЕС та погоджені в.о. генерального директора ПАТ ДТЕК Західенерго , директором ДТЕК Добротвірська ТЕС та директором ТзОВ Радехівський цукор .

З введенням даних Правил втратили чинність Правила експлуатації Добротвірського водосховища (ВАТ ЛьвівОРГРЕС , 2009 р.).

Правила експлуатації Добротвірського водосховища 2016 року містять положення, які в частині є практично ідентичними положенням Правил експлуатації 2009 року, що наводились вище, стосовно призначення правил, сфери їх застосування (вступ), основних технічних, морфометричних характеристик і характерних рівнів водосховища, переліку та характеристики водокористувачів і їх обов`язків, основних положень щодо експлуатації водосховища, природоохоронних вимог та ін.

Разом з тим Правила 2016 року в порівнянні з Правилами 2009 року доповнені наступними положеннями: Добротвірське водосховище є водним об`єктом спеціального водокористування (п.4.1.1.), а Відокремлений підрозділ Добротвірська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго і ТзОВ Радехівський цукор є, відповідно, основним та додатковим спеціальним водокористувачем Добротвірського водосховища (п.4.1.2. та п.4.1.3.); як первинний водокористувач ДТЕК Добротвірська ТЕС має право повідомляти державним органам водних ресурсів про здійснення водокористування юридичними особами, які не мають на це діючого дозволу, та звертатися у суд з позовом про усунення порушень в користуванні водосховищем (п.6.1.4.). Також Правила 2016 року окремо розрізняють обов`язки водокористувача ДТЕК Добротвірська ТЕС та обов`язки водокористувачів (ДТЕК Добротвірська ТЕС, ТзОВ Радехівський цукор та інші можливі) (п.4.3.5. та п.4.3.6.).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.04.2017 р. за Публічним акціонерним товариством ДТЕК Західенерго 06.04.2017 р. на підставі державних актів на право постійного користування від 12.08.2002 р., виданих Прибужанівською, Сілецькою та Стародобротвірською сільськими радами народних депутатів, було зареєстровано право постійного користування щодо таких земельних ділянок: площею 11,2626 га з кадастровим номером 4622184900:09:000:0061 (цільове призначення - для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій); площею 189,7072 га з кадастровим номером 4622184900:09:000:0062 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 11,379 га з кадастровим номером 4622185600:02:003:0153 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 275,8014 га з кадастровим номером 4622185600:16:000:0225 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 201,4683 га з кадастровим номером 4622185900:15:000:0142 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 8,2817 га з кадастровим номером 4622185900:18:000:0153 (цільове призначення - для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій); площею 15,4672 га з кадастровим номером 4622185900:18:000:0154 (цільове призначення - для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій).

Також в матеріалах справи наявні витяги з Державного земельного кадастру стосовно відповідних ділянок з кадастровими планами земельних ділянок та експлікаціями земельних угідь, з яких вбачається, що на земельній ділянці площею 11,2626 га 7,1499 га зайнято штучним водотоком (канал, колектор, канава); на земельній ділянці площею 189,7072 га 142,3431 га зайнято штучним водосховищем; на земельній ділянці площею 11,3790 га 6,6334 га зайнято штучним водотоком (канал, колектор, канава); на земельній ділянці площею 275,8014 га 225,5948 га зайнято штучним водосховищем; на земельній ділянці площею 201,4683 га 155,2126 га зайнято штучним водосховищем; на земельній ділянці площею 8,2817 га немає земель, зайнятих штучними водотоками чи водосховищем; на земельній ділянці площею 15,4672 га 4,7274 га зайнято штучним водотоком (канал, колектор, канава).

21.02.2019 р. Державне агентство водних ресурсів України надало АТ ДТЕК Західенерго дозвіл на спеціальне водокористування №520/ЛВ/49д-19 зі строком його дії з 29.09.2017 р. до 29.09.2020 р., в якому зазначено фактичним місцем здійснення діяльності (водокористування) ділянку №1 та №2, розташовані на південний схід від с.Старий Добротвір Камянка-Бузького району Львівської області, басейн річки Західний Буг, Добротвірське водосховище на річці Західний Буг, розташоване біля смт Добротвір, випуск №3, річка Західний Буг, за межами смт Добротвір, випуски №4, №Д1, №Д2, №Д3 на Добротвірському водосховищі на річці Західний Буг, в межах смт Добротвір. Метою водокористування за даним дозволом є питні, санітарно-гігієнічні та виробничі потреби, передача води населенню та вторинним водокористувачам, скид стічних вод. Дозволом встановлено ліміти забору, використання води, скидання забруднюючих речовин, інші характеристики та умови спеціального водокористування, а також відомості щодо природоохоронних заходів.

В період з 13.05.2019 р. по 17.05.2019 р. Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області проводило плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання - ФО-П Депою Т.М. вимог законодавства у сфері охорони водних біоресурсів, за результатами якого було складено акт №1.

Серед переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) в розділі V акту було питання щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства щодо наявності договорів оренди водних об`єктів (їх частин) для риборозведення, навпроти якого зазначено негативну відповідь.

В розділі VI акту серед описів виявлених правопорушень вказано, що користувачем не представлено згоди власника земельної ділянки або погодження землекористувача, чим порушено ст.59 Земельного Кодексу України.

Даний акт було підписано посадовими особами органу державного нагляду (контролю) та представником ФО-П Депи Т.М. Депою Р.І., який заперечив проти викладених порушень та додав свої зауваження до акту.

Приписом №6 від 17.05.2019 р. Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області зобов`язало ФО-П Депу Т.М., в тому числі і представити згоду власника земельної ділянки або погодження землекористувача до 10.06.2019 р.

27.05.2019 р. Державне агентство рибного господарства України на запит Депи Р.І. повідомило, що рибогосподарська діяльність на водоймах, що здійснюється за Режимами рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших живих водних ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008 р., яка не передбачає вимог щодо отримання водного об`єкта в оренду при рибогосподарській діяльності в режимі чи погодження з органами місцевого самоврядування, при отриманні Режиму мова йде лише про використання водних біоресурсів, а не про використання води або землі під водою, і сам водний об`єкт розглядається як середовище існування водних біоресурсів.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 15.07.2019 р. у справі №464/3124/19 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області, визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) №744 від 27.05.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

В даному рішенні зазначено, 27.05.2019 р. стосовно ОСОБА_1 як користувача СТРГ Добротвір винесено постанову №744 на підставі складеного 17.05.2019 р. протоколу №0173. Постановою №744 від 27.05.2019 р особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255грн і визнано її винною у тому, що вона як користувач Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкту Добротвірське водосховище подавала неправдиву інформацію у місячних звітах по вилову водних біоресурсів, чим порушила ст.10, ст.35 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , ст.63 Закону України Про тваринний світ , п.45 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №992.

15.08.2019 р. державним інспектором-головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городоцькому, Жовківському, Кам`янка-Бузькому, Яворівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель, за участю спеціаліста по землевпорядкуванню Кам`янка - Бузької міської ради Львівської області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №434-ДК/495/АП/09/01-19.

Як вбачається з акту, в результаті перевірки встановлено наступне. Так, в 1980 році Виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів вирішив дозволити Львівському облрибкомбінату організувати на базі термальних вод Добротвірської ДРЕС садкове рибне господарство, а в 1987 році комісія Кам`янка-Бузького районного виконавчого комітету народних депутатів за дорученням Львівської обласної ради народних депутатів провела вибір земельної ділянки під будівництво садкового рибного господарства біля хутору Березина за рахунок земель колгоспу Зоря комунізму площею всього 4,5 га та в цьому ж році Прибужанівська сільська рада народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області передала вказану ділянку безкоштовно у власність садково-рибному господарству ВАТ Львівський рибкомбінат . У 2002 році ВАТ Львівський обласний виробничий рибний комбінат продало, а СПД Депа І.Р. купив цілісний майновий комплекс рибної дільниці Добротвір , що знаходиться за адресою: рибдільниця Добротвір філії Рибне господарство Янів , Кам`янка-Бузький район, Львівська область.

В 2007 році представником ДП Львівський інститут землеустрою складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування ВАТ Львівський облрибкомбінат , підписаний виконавцем, сільським головою, землекористувачем - ФО-П Депою І .Р. , землевпорядником та представником ВАТ Західенерго Добротвірська ТЕС та погоджений представником Львівського ОВУВГ.

На плані-схемі водопостачання ДТЕС за 2009 рік та кадастровому плані земельної ділянки площею 189,7072 га, що перебуває в користуванні ВП Добротвірська ТЕС ДТЕК Західенерго , зазначені дві несамохідні промислово-садкові лінії ЯЛВ 009 і ЯЛВ 0010 та РПП-1 (рибоприймальний пункт-1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого в 2014 році, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме комплексу, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .

В 2019 році розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації затверджено Фермерському господарству Добротвірський рибзавод технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 4,5 га (кадастровий номер - 4622184900:09:000:0086), розташованої за межами населеного пункту на території Кам`янка-Бузької міської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, для рибогосподарських потреб (для риборозведення).

Враховуючи вищенаведене, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №434-ДК/495/АП/09/01-19 від 15.08.2019 р. відповідно до представлених документів було зроблено висновок, що факт самовільного зайняття земельної ділянки ФО-П Депа Р .І . двома несамохідними промислово-садковими лініями ЯЛВ 009 і ЯЛВ 0010 на території Добротвірського водосховища не підтвердився.

01.11.2019 р. ФО-П Депа Т.М. отримала від Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області дозвіл №021 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) строком дії з 01.11.2019 р. по 01.11.2024 р.

Дозвіл видано на такий вид спеціального використання як промисловий вилов риби згідно Режиму рибогосподарської експлуатації на рибогосподарському водному об`єкті Добротвірське водосховище з зазначенням в ньому даних стосовно дозволених для використання знарядь лову і дозволених для вилучення видів водних біоресурсів та обсягів їх вилучення аналогічних даним, що наведені в Режимі рибогосподарської експлуатації.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 92 ЗК України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності, без встановлення строку.

За змістом частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. (ст.58 Земельного кодексу України та ст.4 Водного кодексу України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. (ст.79 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. (ч.1 ст.125 ЗК України та ч.1 ст.126 ЗК України).

Таким чином, з огляду на наявність у позивача права користування, відповідно до Державних актів на право постійного користування землею, які були видані уповноваженими на час їх видання органами на підставі їхніх рішень, а також зареєстровані у встановленому порядку, позивач в силу ст. 152 Земельного кодексу України має право захищати свої права на користування водосховищем.

Зважаючи на викладене, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Аналогічні правові позиції з цього приводу наведені у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, від 29.05.2018 у справі №915/101/15, від 12.06.2018 у справі №916/2948/15, від 05.11.2019 у справі №926/746/19, від 10.12.2019 у справі №906/43/19.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/43/19, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

Характерними ознаками негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а також протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має чітко та конкретно визначитися дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17.

Відповідач не заперечив, що здійснює діяльність по розведенню та вирощуванню риби на Добротвірському водосховищі, відтак підтвердив факт користування водним об`єктом, усунення перешкод у користуванні яким і є предметом спору.

В силу приписів статі 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набивається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ним Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або падання їх у користування.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно ст.1 Водного кодексу України рибогосподарський водний об`єкт - водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Згідно з ч.ч.1-7, 12 ст.51 Водного кодексу у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що:

- використовуються для питних потреб;

- розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про аквакультуру" від 18 вересня 2012 року №5293-VI аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.11 вказаного Закону до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належить надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.14 вказаного Закону рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" від 8 липня 2011 року № 3677-VI водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Крім того, ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів визначено, що спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об`єкті (його частині); режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Відповідно до ст. 25 вказаного Закону використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Разом з тим, згідно з абз.2 ч.1 ст.34 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.36 наведеного Закону юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.

Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Згідно з абз. 5 ст.53 зазначеного Закону основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Комплексний правовий аналіз всіх вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Матеріалами справи встановлено, що ФОП Депа Т.М. здійснює свою діяльність по розведенню та вирощуванню риби на Добротвірському водосховищі на підставі Режиму та науково біологічного обслуговування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища, ліцензії на промисловий вилов риби серії АЕ №195691 виданої Держрибагенством України 20.08.2014, а також дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) №021 від 01.11.2019.

За правилами ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів Режим це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

На підставі цього Режиму та Дозволу відповідачем, як користувачем водних біоресурсів, здійснює свою діяльність по розведенню та вирощуванню риби на Добротвірському водосховищі.

Зазначене свідчить, що відповідачем у водному об`єкті - Добротвірському водосховищі, здійснюється рибогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, а також їх вилов з використанням Режиму та науково біологічного обслуговування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища, як одного з режимів спеціального використання водних біоресурсів зі створенням товарного рибного господарства, про що відповідач не заперечив.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що водні об`єкти мають передаватись в користування суб`єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів. Ні Режим та науково біологічного обслуговування рибогосподарської експлуатації, ні ліцензія на промисловий вилов риби, ні дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.

Докази надання згоди постійним землекористувачем - АТ ДТЕК Західенерго на користування відповідачем Добротвірським водосховищем, на будь-яких умовах в матеріалах справи відсутні.

Однак, апелянт стверджує про правомірність користування спірним водним об`єктом, оскільки має документи отримані відповідно до: - Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена Наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008 та - Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №801 від 30.10.2013.

Прете, вказані підзаконні нормативно-правові акти не визначають порядку дослідження питання та не надають права користуватися водними об`єктами і землями водного фонду.

Відповідно до ч.5 ст.59 Земельного кодексу України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або з погодженням із землекористувачами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Також, слід врахувати, що відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що ФОП Депа Т.М. безпідставно використовує земельну ділянку водного фонду для риборозведення, та без документу, що посвідчує право на неї, тобто самовільно.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на Добротвірському водосховищі неправомірно - за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, без отримання водного об`єкта та земель водного фонду під ним і навколо нього в користування та без погодження постійного користувача, яким є позивач. Незаконність проведення діяльності на згаданих об`єктах свідчить про те, що позивачеві як титульному володільцеві земельних ділянок з водним об`єктом та первинному водокористувачеві чиняться перешкоди в користуванні його майном, до якого належать згадані об`єкти.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за наведених обставин, є обґрунтованими висновки господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні Добротвірським водосховищем шляхом заборони здійснення рибогосподарської діяльності в водосховищі, а також у прибережній захисній смузі водосховища шириною 100 метрів.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу, що стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення немає, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ФОП Депа Т.М., зміни чи скасування рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 у справі №914/1326/16. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни б/н від 30.03.2020 (вх.№01-05/1356/20 від 07.04.2020) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 у справі № 914/1326/16 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.05.2021

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Зварич О.В.