Постанова

від 24.05.2021 по справі 909/446/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2021 р. Справа №909/446/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії :

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів В.М. Гриців

Г.Г. Якімець,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Митар-Брошнів б/н від 12.01.2021 року (вх. № 01-05/183/21 від 13.01.2021 року)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2020 року (суддя П.А. Шкіндер; повний текст рішення складено 23.12.2020 року)

у справі № 909/446/20

за позовом: Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Митар-Брошнів (надалі ТзОВ Митар-Брошнів )

про стягнення пені та штрафу,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Буджак О.Я. (самопредставництво юридичної особи);

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

01.06.2020 року Івано-Франківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ Митар-Брошнів про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу в сумі 34000,00 грн. та пені в сумі 34000,00 грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) (а.с.1-5, 87-88).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач прострочив сплату штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 59/4-р/к від 27.02.2020 року у справі № 8/2019.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2020 року у справі №909/446/20 (суддя П.А. Шкіндер) повністю задоволено позов Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Стягнуто з ТзОВ Митар-Брошнів штраф у розмірі 34000,00 грн. та пеню у розмірі 34000,00 грн., зарахувавши зазначені суми в дохід Державного бюджету України. Стягнуто з ТзОВ Митар-Брошнів на користь Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2102,00 грн. судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач добровільно не сплатив штраф, накладений рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 59/4-р/к від 27.02.2020 року у справі № 8/2019, у зв`язку з чим згідно зі статтями 52, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нараховані позивачем штраф і пеня підлягають до стягнення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення господарського Івано-Франківської області від 22.12.2020 року у справі №909/446/20, в якій просить зазначене судове рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Підтверджує, що 12.03.2020 року отримав рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 59/4-р/к від 27.02.2020 року у справі № 8/2019. Звертає увагу на те, що, враховуючи запроваджений Урядом карантин, 17.06.2020 року звернувся із зустрічним позовом у даній справі про визнання недійсними та скасування пунктів рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 59/4-р/к від 27.02.2020 року, що стосуються Товариства. Вважає, що позивач повинен був виключити з періоду нарахування пені проміжок часу, протягом якого Товариство мало право на виконання рішення в добровільному порядку - до 22.06.2020 року, а також проміжок часу, протягом якого господарський суд здійснював розгляд справи про визнання недійсним рішення адміністративної колегії АМК - до 03.11.2020 року.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Звертає увагу на те, що відповідач пропустив присічний строк на оскарження рішення адміністративної колегії № 59/4-р/к від 27.02.2020 року. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2020 року у справі №909/802/20 відмовлено в задоволенні позову ТзОВ Митар-Брошнів про визнання недійсними та скасування пунктів рішення адміністративної колегії № 59/4-р/к від 27.02.2020 року. Стверджує, що відповідач помилково ототожнює процесуальні строки, продовження яких на період дії карантину встановлено законодавством, та строки оскарження рішень АМК. Зауважує, що часові проміжки можливості сплати Товариством штрафу на виконання рішення адміністративної колегії № 59/4-р/к від 27.02.2020 року перебували в таких межах: 12.03.2020-12.05.2020. Нарахування пені здійснювалось від 13.05.2020 року до 31.08.2020 року. Просить залишити без змін рішення господарського Івано-Франківської області від 22.12.2020 року у справі №909/446/20, апеляційну скаргу ТзОВ Митар-Брошнів - без задоволення.

Представник позивача заперечив проти доводів скаржника, просив залишити без змін оскаржене рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не делегував свого представника у судове засідання.

Суд не надає правової оцінки клопотанню (вх. № 01-04/3775/21 від 24.05.2021 року) з тих підстав, що воно надійшло на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду з порушенням порядку, визначеного Господарським процесуальним кодексом України. Згідно з довідкою начальника відділу документального забезпечення суду від 24.05.2021 року дане клопотання не містить кваліфікованого електронного підпису, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка його підписала.

Враховуючи висновки Європейського Суду з прав людини у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії , і те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що справу може бути розглянуто при відсутності відповідача.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 27.02.2020 року адміністративною колегією Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №59/4-р/к Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу , яким: визнано, що ТзОВ Новобуд-СК та ТзОВ «Митар-Брошнів» , узгодивши свою поведінку під час підготовки та участі в відкритих торгах на закупівлю: лісозаготівля (ДК 021:2015:77210000-5 - лісозаготівельні послуги), оприлюднених в електронному вигляді на веб-порталі "PROZORRO" (ідентифікатор закупівлі - UA-2017-06-21-001938-b) (Лот 2, Лот 5), проведених ДП "Солотвинське лісове господарство", вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, що стосується спотворення результатів торгів (п. 1 рішення) (а.с.21-27).

Пунктом 3 даного рішення відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини, накладено на ТзОВ «Митар-Брошнів» штраф у розмірі 34000,00 грн.

10.03.2020 року позивач листом від 04.03.2020 року №59-02/215 надіслав відповідачу рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №59/4-р/к від 27.02.2020 року, в якому повідомив, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у встановленому ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції порядку (а.с.28-29).

ТзОВ «Митар-Брошнів» отримало даний лист 12.03.2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з веб-сайту АТ Укпоршта (а.с.30).

В позовній заяві позивач зазначає, що штраф згідно рішення №59/4-р/к підлягав сплаті в період з 12.03.2020 року по 12.05.2020 року. Звертає увагу на те, що ТзОВ «Митар-Брошнів» не оскаржувало рішення №59/4-р/к від 27.02.2020 року протягом встановлених законом строків.

Відповідач не виконав рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №59/4-р/к від 27.02.2020 року та не сплатив накладений штраф, що слугувало підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.

З матеріалів судової справи №909/446/20 вбачається, що відповідач звертався із зустрічним позовом у даній справі про визнання недійсними та скасування пунктів рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 59/4-р/к від 27.02.2020 року, що стосуються Товариства, який ухвалою суду від 01.09.2020 року було повернуто без розгляду.

31.08.2020 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ТзОВ «Митар-Брошнів» 34000,00 грн. штрафу та 34000,00 грн. пені. Заява мотивована тим, що період нарахування пені за невиконання рішення №59/4-р/к від 27.02.2020 року збільшився та складає часові проміжки з 13.05.2020 року по 31.08.2020 року (а.с.87-88).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2020 року у справі №909/802/20 (суддя О.М. Фанда), яке набрало законної сили, повністю відмовлено у задоволенні позову ТзОВ «Митар-Брошнів» до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування пунктів 1 та 3 рішення Адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 59/4-р/к від 27.02.2020 року Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі № 8/2019, в частині, що стосується Товариства (в Єдиному державному реєстрі судових рішень: Reviev/26822377).

При розгляді справи № 909/802/20 господарський суд встановив, що ТзОВ «Митар-Брошнів» звернулось з позовом про скасування рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.02.2020 року №59/4-р/к лише 21.09.2020 року, тобто з пропуском встановленого Законом двохмісячного строку на оскарження, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частинами 1, 6 статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (ст.ст. 1, 6, 12 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Згідно з частинами 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 5, 7-9 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як зазначено вище, господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення від 03.11.2020 року у справі №909/802/20, повністю відмовлено у задоволенні позову ТзОВ «Митар-Брошнів» до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування пунктів 1 та 3 рішення Адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 59/4-р/к від 27.02.2020 року Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі № 8/2019, в частині, що стосується Товариства.

Згідно приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обов`язковим до виконання рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №59/4-р/к від 27.02.2020 року накладено на відповідача штраф у розмірі 34000,00 грн.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів сплати штрафу та виконання зазначеного рішення адміністративної колегії.

З огляду на вищенаведене, перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені, яка не перевищує суми штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №59/4-р/к від 27.02.2020 року, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, стягнення з відповідача на користь держави 34000,00 грн. штрафу та 34000,00 грн. пені.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що позивач повинен був виключити з періоду нарахування пені проміжок часу, протягом якого Товариство мало право на виконання рішення в добровільному порядку - до 22.06.2020 року, а також проміжок часу, протягом якого господарський суд здійснював розгляд справи про визнання недійсним рішення адміністративної колегії АМК - до 03.11.2020 року.

У застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке. Абзацами третім-п`ятим частини п`ятої зазначеної статті Закону передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18).

Виходячи з системного аналізу частин першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18).

Згаданими положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням АМК, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду. У свою чергу, положеннями статті 60 Закону передбачено лише зупинення примусового виконання Рішення АМК у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення. Цей строк є присікальним і відновленню не підлягає.

Суд дослідив перебіг судового розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Митар-Брошнів у справі № 909/802/20, перевірив правильність нарахування територіальним відділенням АМК пені (підстави, тривалість, розмір).

З огляду на вищеописані положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" й обставини про те, що: штраф згідно рішення Адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №59/4-р/к від 27.02.2020 року підлягав до сплати у двомісячний строк з дня одержання відповідачем рішення про накладення штрафу (з 12.03.2020 року по 12.05.2020 року), а період нарахування пені за невиконання рішення згідно із заявою позивача про збільшення позовних вимог складає часові проміжки з 13.05.2020 року по 31.08.2020 року; рішення АМК у встановленому порядку не скасовано, не визнано недійсним і є обов`язковим до виконання, колегія суддів прийшла до висновку про те, що доводи скаржника стосовно виключення з періоду нарахування пені проміжку часу, протягом якого він мав право на виконання рішення в добровільному порядку - до 22.06.2020 року, а також проміжку часу, протягом якого господарський суд здійснював розгляд справи про визнання недійсним рішення адміністративної колегії АМК - до 03.11.2020 року, є необгрунтованими.

Посилання скаржника на те, що в разі оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу обов`язковому зупиненню підлягає не тільки нарахування пені, але й виконання самого рішення, не ґрунтується на законі і спростовується наведеним вище.

Інші доводи апеляційної скарги суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на невірному трактуванні правових норм та не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2020 року у справі №909/446/20.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Митар-Брошнів б/н від 12.01.2021 року (вх. № 01-05/183/21 від 13.01.2021 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2020 року у справі №909/446/20 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя Г.Г. Якімець