Постанова

від 25.05.2021 по справі 910/16768/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. Справа№ 910/16768/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Чорногуза М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 (повний текст складено 08.02.2021)

у справі №910/16768/20 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Авіа"

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про стягнення 224 859,96 грн,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент-Авіа" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (далі - відповідач) та просило стягнути 224 859,96 грн, у тому числі: 183 091,20 грн заборгованості за товар, поставлений згідно договору купівлі-продажу (поставки) №УМТЗ-19-177/1 від 25 червня 2019 року, 8 209,45 грн - 3% річних, 9 886,41 грн інфляційних втрат коштів та 23 672,90 грн штрафу.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що позивачем не надано жодного документу покупцю, передбаченого авіаційними правилами та умовами договору, які підтверджують якість, комплектність та відповідність товару вимогам підприємства-виробника; умовами договору передбачено оплату товару після проведення процедури вхідного контролю, докази проходження якого відсутні, тому у відповідача відсутні підстави для здійснення оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2021 року позов задоволено частково.

З Державного підприємства "Завод 410 ЦА" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Авіа" борг у розмірі 183 091,20 грн, штраф у розмірі 23 672,90 грн, 3% річних у розмірі 8180,18 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 948,89 грн та судовий збір у розмірі 3 328,40 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Завод 410 ЦА" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а рішення судом прийняте без повного з`ясування обставин справи, оскільки позивачем на надано документів, які підтверджують якість товару та відсутні докази проходження товаром процедури вхідного контролю, тому у відповідача не виник обов`язок з оплати товару.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30 березня 2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 20 квітня 2021 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

16 квітня 2021 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що поставка здійснювалась 06.08.2019 та 24.10.2019, товар поставлений в повному обсязі з повним пакетом товаросупровідної документації, тому відповідач мав здійснити вхідний контроль не пізніше 10 календарних днів після поставки, однак відповідачем не надано будь-яких документів щодо невідповідності якості товару, також не надходило вимоги щодо відмови від договору і повернення товару продавцеві; видаткові накладні були підписані відповідачем після закінчення строку на проведення вхідного контролю.

Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Авіа", як продавцем, та Державним підприємством "Завод 410 ЦА", як покупцем, було укладено Договір №УМТЗ-19-177/1 купівлі-продажу (поставки) (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого продавець зобов`язується протягом строку дії Договору поставити покупцю товари, зазначені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Найменування товару: запасні частини. Код ДК:021-2015-34731000-0 (п.1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що продавець повинен поставити покупцю товари, якість яких відповідає технічним умовам (ТУ) заводу-виробника, відповідним ГОСТам, характеристикам та вимогам державних стандартів, встановлених для цієї групи товарів.

Згідно п. 2.2 Договору продавець зобов`язаний на товари, які постачаються за цим Договором, видати документ (паспорт, сертифікат якості, бірку тощо з мокрою печаткою відділу технічного контролю (ВТК), підтверджуючий якість із посиланням на відповідні ГОСТи, ОСТи, ТУ або ін., видаткову накладну, податкову накладну. В разі надання копій документів, що підтверджують якість та відповідність товару, продавець повинен завірити такі документи відповідним чином: своєю печаткою та підписом керівника із зазначенням П.І.Б., посади, дати встановлення підпису та написом "з оригіналом згідно".

Загальна сума цього договору на момент його укладення складає 739584,31 грн. в тому числі ПДВ 20%: 123 264,05 грн. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.2 Договору ціна одиниці товарів фіксується на момент укладення договору та передбачена в специфікації до договору з урахуванням умов поставки, протягом строку дії цього договору зміні в односторонньому порядку не підлягає.

У пункті 4.1 Договору сторонами погоджено, що розрахунки проводяться наступним чином:

- покупець направляє продавцю (факсимільним зв`язком або електронною поштою) заявку на поставку товару в рамках специфікацій, які є невід`ємними додатками до даного договору;

- продавець передає покупцю рахунок для оплати замовленої продукції;

- покупець згідно рахунку в рамках специфікації (додатку) проводить платіж, умови зазначаються у кожній специфікації окремо.

Форма розрахунків: безготівкова, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у договорі (п. 4.2 Договору).

У відповідності до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору строк поставки товарів, місце поставки (передачі) партії товарів та умови поставки товарів визначаються в кожній специфікації окремо.

Право власності на товар, а також ризики випадкової втрати або пошкодження товару переходять від продавця до покупця в момент передачі товару на складі покупця з підписанням відповідних супровідних документів та проходження контролю на складі покупця, якщо не передбачено інше (п. 5.6 Договору).

Пунктом 7.3 Договору визначено, що за прострочення виконання зобов`язань за договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання їх сторонами (п. 10.1 Договору).

Відповідно до умов договору сторонами було підписано Специфікацію №1, згідно якої погоджено здійснення позивачем відповідачу товару загальною вартістю 739 584,31 грн. Умови оплати: 100% оплати вартості товару здійснюється протягом 30 банківських днів після поставки товару та проведення ВТК на підставі рахунку, виставленого за заявкою покупця. Якість товару: по якості, гарантійним строкам служби та зберігання товар повинен бути новим. З товаром надається паспорт (сертифікат, висновок), виданий виробником. Якість маркування повинна відповідати вимогам ГОСТ, нормативно-технічної документації.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 590 184,31 грн, що підтверджується видатковими накладними від 24.07.2019 на суму 155 093,11 грн, від 06.08.2019 на суму 90931,20 грн, від 24.10.2019 на суму 92 160,00 грн, від 24.10.2019 на суму 252000,00 грн, довіреностями відповідача №904 від 18.07.2019, №903 від 18.07.2019, №1211 від 23.10.2019 та №1212 від 23.10.2019 та експрес-накладними ТОВ "Нова пошта".

Також позивачем були виставлені відповідні рахунки на оплату №17-03/07/19 від 17.07.2019 на суму 155093,11 грн, №17-2/07/19 від 17.07.2019 на суму 90931,20 грн, №17-1/10/19 від 17.10.2019 на суму 92160,00 грн, №17-2/10/19 від 17.10.2019 на суму 252000,00 грн.

Однак, відповідач отриманий товар оплатив частково, лише в сумі 407093,11 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.12.2019 на суму 252000,00 грн (оплата рахунку №17-2/10/19 від 17.10.2019) від 30.04.2020 на суму 155093,11 грн (оплата рахунку №17-3/07/19 від 17.07.2019).

Отже, за доводами позивача, відповідач не оплатив товар на загальну суму 183 091,20 грн, який був поставлений по накладним від 06.08.2019 та від 24.10.2019.

06 жовтня 2020 року позивач направив відповідачу претензію №4, у якій вказав на наявність заборгованості в сумі 183 09,20 грн та вимагав сплатити вказану заборгованість, а також 46223,05 грн пені, 8345,98 грн - 3% річних, 9875,68 грн інфляційних втрат коштів та 23672,90 грн штрафу. Відповідач отримав претензію 09.10.2020, однак залишив її без відповіді та виконання.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 183 091,20 грн заборгованості поставлений товар, 8 209,45 грн - 3% річних, 9 886,41 грн інфляційних втрат коштів та 23 672,90 грн штрафу.

Заперечуючи проти задоволення позову, як у суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі, відповідач вказував на те, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем умов договору належним чином та прийняття (отримання) товару відповідачем у кількості та якості, зокрема, не надано документів, які передбачені авіаційними правилами та умовами договору, що підтверджують якість, комплектність та відповідність товару вимогам підприємства-виробника, та доказів надходження таких документів покупцю.

Крім того, відповідач зазначав, що позивачем не надано суду доказів проведення відповідачем ВТК (внутрішнього технічного контролю) поставленого товару, у зв`язку з чим відсутні підстави оплачувати такий товар.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, однак позивачем допущені помилки у розрахунку 3% річних та інфляційних.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору №УМТЗ-19-177/1 від 17 липня 2019 року, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за поставлений товар та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними, які підписані повноважними представниками обох сторін, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару загальною вартістю 590 184,31 грн, і відповідач цей факт не заперечує.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного сторонами Договору та Специфікацією №1 також передбачено, що з товаром надається паспорт (сертифікат, висновок), виданий виробником.

Згідно зі ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до пункту 6.1 Договору покупець, у тому числі, зобов`язаний приймати поставлені товар, згідно з умовами цього договору.

Зі змісту видаткових накладних вбачається, що представник відповідача прийняв товар без застережень щодо відсутності документів, а у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача до позивача щодо ненадання (надання не у повному обсязі) документів на товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно у умовами пунктів 2.5, 2.6 Договору покупець має право здійснити перевірку якості або кількості товару, а у випадку виявлення невідповідності якості товару покупець повідомляє продавця про це факсимільним або електронним, або поштовим зв`язком протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару із зазначенням виявлених дефектів та надання фото і/або відеоматеріалів.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано доказів виявлення невідповідності поставленого позивачем товару вимогам законодавства та договору з дати поставки позивачем продукції до дати прийняття судом оскаржуваного рішення.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту Специфікації № сторони встановили строки оплати, зазначивши, що оплата 100% вартості товару здійснюється протягом 30 банківських днів, після поставки товару та проведення ВТК, на підставі рахунку, виставленого за заявкою покупця.

Відповідач, посилаючись на вказану умову специфікації та ст.530 ЦК України, вказує, що відсутні докази проходження товаром процедури вхідного контролю, а тому відсутні підстави щодо виконання зобов`язань покупця в частині здійснення оплати за товар.

Абзацом 2 ч.1 ст. 530 ЦК України визначено, що зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, вхідний технічний контроль має проводитись саме відповідачем і умовами договору не встановлений термін його проведення, отже, відповідач може відтерміновувати проведення вхідного контролю, ухиляючись від оплати отриманого товару і вказана подія може не настати, тому відсутні підстави для застосування наведених приписів ст.530 ЦК України.

Таким чином, датою виконання позивачем обов`язку щодо поставки товару за спірними накладними є дата передачі товарів відповідачу. При цьому з огляду на відсутність у договорі умов щодо терміну, в якій відповідач повинен провести вхідний контроль товарів, такий товар мав бути оплачений протягом тридцяти банківських днів з дня отримання його відповідачем.

Апеляційним господарським судом при цьому враховані правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 17.12.2019 у справі №910/16199/18.

Отже, за поставлений за видатковою накладною №24-1/07/19 від 24.07.2019 товар відповідач повинен був оплатити до 05.09.2019 включно, за видатковою накладною №06/08/19 від 06.08.2019 - до 18.09.2019 включно, за видатковими накладними №24/10/19 від 24.10.2019 та №24-1/10/19 від 24.10.2019 - до 05.12.2019 включно.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, товар в сумі 155093,11 грн по накладній від 24.07.2019 був оплачений 30.04.2020, товар в сумі 252000,00 грн по накладній від 24.10.2020 був оплачений 11.12.2019, у той час як поставлений за видатковими накладними №06/08/19 від 06.08.2019 та №24/10/19 від 24.10.2019 товар загальною вартістю 183 091,20 грн. залишився неоплаченим. Відповідач не заперечує факт нездійснення оплати за вказаний товар.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на час прийняття судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем становила 183 091,20 грн, а тому є вірним висновок місцевого господарського суду, зроблений на підставі наявних у справі доказів, про обґрунтованість і доведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У пункті 7.3 Договору сторони домовились, що за прострочення виконання зобов`язань за договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Оскільки відповідачем було більш ніж на 30 днів прострочено оплату товару на суму 338 184,31 грн (по накладним від 24.07.2019, від 06.08.2019 та від 24.10.2019) позивачем обґрунтовано нараховані 7% штрафу на вказану суму, що становить 23 672,90 грн, тому вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути 8 209,45 грн 3% річних та 9 886,41 грн інфляційних втрат коштів, які нараховані ним по кожній накладній окремо, з врахуванням здійснених відповідачем платежів.

Проте, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем у розрахунку 3% річних не було враховано, що 2020 рік був високосним, а у розрахунку інфляційних втрат коштів не враховані місяці в яких була дефляція, а тому, згідно ґрунтовного розрахунку наведеного у рішенні суду першої інстанції, ці вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 3% річних у розмірі 8180,18 грн та інфляційні втрати у розмірі 6 948,89 грн.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.05.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

М.Г. Чорногуз