Постанова

від 18.05.2021 по справі 920/983/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2021 р. Справа№ 920/983/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.05.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Сумської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 (суддя Жерьобкіна Є.А., повний текс рішення складено 27.01.2021)

за позовом Сумської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-Д"

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Сумська міська рада звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-Д", в якому просить визнати укладеною додаткову угоду до договору від 10 вересня 2015 року оренди земельної ділянки площею 0,1171га, кадастровий номер 5910136600:14:003:0063, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 21 (право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 вересня 2015 року, номер запису про інше речове право 11335962) з 03.07.2020 у редакції, що викладена в прохальній частині позовної заяви (про продовження терміну дії договору з 19 серпня 2020 року на п`ять років), на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач нехтує обов`язком орендаря, визначеним ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ініціювати укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, тому позивач самостійно звернувся з відповідним повідомленням до відповідача; останній не підписав додаткову угоду, але при цьому продовжує фактично користуватися земельною ділянкою та сплачує орендну плату. Тому позивач просив визнати укладеною додаткову угоду до договору.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 у задоволені позову Сумської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-Д" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Сумська міська рада подала до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 та ухвалити нове рішення, яким позов Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-Д" задовольнити повністю, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-Д" 2102,00 грн. витрат на судовий збір за подання позову та 3153,00 грн. витрат на судовий збір за подання апеляційної скарги.

Також у апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

24.02.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді:Яковлєв М. Л., Куксов В. В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/843/21 від 02.03.2021, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у підготовці в Національній школі суддів України, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Тищенко А. І., клопотання Сумської міської ради про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 задоволено та поновлено пропущений процесуальний строк.

Клопотання Сумської міської ради про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції задоволено, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 відбудеться в режимі відеоконференції 07.04.2021, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що відбудеться 07.04.2021 доручено Господарському суду Сумської області та встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1372/21 від 06.04.2021, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А. І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л. та призначено до розгляду на 18.05.2021, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що відбудеться 18.05.2021 о 12 год. 00 хв. доручено Господарському суду Сумської області.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції 18.05.2021 представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а оскаржуване рішення просив скасувати.

Представник відповідача в судове засідання 18.05.2021 не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.09.2015 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, позивач на підставі рішення Сумської міської ради від 19.08.2015 року № 4713-МР надає, а відповідач приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 21, площею 0,1171 га (кадастровий номер 5910136600:14:003:0063) під розміщеною автозаправною станцією (акт приймання - передачі об`єкта оренди а.с. 14).

Згідно з п. 2.2. договору, останній укладається строком до дев`ятнадцятого серпня 2020 року.

З матеріалів справи слідує, що 30.06.2020 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради звернувся до відповідача з листом № 06.01.-16/1396 щодо підписання додаткової угоди про продовження терміну дії договору з 19 серпня 2020 року на п`ять років на виконання рішення постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради від 14.05.2020 про поновлення договорів оренди земельних ділянок без рішення сесії (опис вкладення, поштова накладна від 03.07.2020 - а.с. 23-24, протокол засідання комісії № 191 - а.с. 16-18) .

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги посилався на те, що відповідач нехтує обов`язком орендаря, визначеним ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ініціювати укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, тому позивач самостійно звернувся з відповідним повідомленням до відповідача; останній не підписав додаткову угоду, але при цьому продовжує фактично користуватися земельною ділянкою та сплачує орендну плату.

Позивач просив визнати укладеною додаткову угоду до договору, оскільки жодним іншим способом не має змоги захистити свої порушені права.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (надалі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").

Як встановлено ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зокрема звернення до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду) має назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Як встановлено ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Разом з тим, додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Отже, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.

Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що відповідач, як орендар, не звертався до позивача з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини. При цьому, приписами статті 33 Закону, на яку вказує позивач, передбачено саме право орендаря, а не обов`язок скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Аналогічні положення містять умови укладеного між сторонами договору. За умовами пункту 2.2. договору по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів волевиявлення відповідача скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено право орендодавця ініціювати поновлення договору оренди, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшла висновку, що скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20.

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сумської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2021 у справі №920/983/20 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 920/983/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.05.2021

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв