Ухвала

від 25.05.2021 по справі 391/688/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 травня 2021 року

м. Київ

справа № 391/688/20

провадження № 61-8089ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу адвоката Полудня Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Берегиня , за участю третьої особи - територіальної громади в особі Компаніївської селищної ради Кіровоградської області, про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, у якійвикладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції особа, яка подала касаційну скаргу, отримала 09 квітня 2021 року та подала скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Разом з тим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження адвокат Полудень Є. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), а також пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Разом з тим, зазначені підстави є взаємовиключними, а тому особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнити підстави касаційного оскарження, на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому, слід зазначити, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції або відсутній висновок Верховного Суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити адвокату Полудню Євгену Олександровичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк касаційного оскарження рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2020 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2021 року .

Касаційну скаргу адвоката Полудня Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2021 року залишити без руху.

Надати адвокату Полудню Євгену Олександровичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута з підстав, визначених статтями 185, 392 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв