Ухвала

від 26.05.2021 по справі 363/1906/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" травня 2021 р. Справа № 363/1906/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26травня2021року м. Вишгород

Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , секретарь ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - ОСОБА_5 розглянувши клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021112330000019 від 07.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021111150000210, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням Вишгородського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021112330000019 від 07.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Вишгородською окружною прокуратурою.

20.05.2021 року Вишгородською окружною прокуратурою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112330000025 від 20.05.2021року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.190 КК України.

21.05.2021 року прокурором Вишгородської окружної прокуратури розглянувши матеріали кримінального провадження за № 42021112330000019 від 07.05.2021 року, кримінальне провадження № 42021112330000025 від 20.05.2021 винесено постанову про об`єднання кримінальних проваджень під №42021112330000019 від 07.05.2021 року

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставою для подання даного клопотання стало вчинення службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Київській області) у змові з іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч, 1 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Так, службові особи ГУ Держгеокадастру у Київській області, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди на користь фізичних осіб використали службове становище всупереч інтересам служби, що призвело до протиправної передачі земельних ділянок державної власності, загальною площею 0,6 га у власність фізичних осіб.

В подальшому, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулись до ГУ Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

31.12.2020 року наказами ГУ Держгеокадастру у Київській області надано дозвіл вищевказаним особам на розробку проекту землеустрою. При цьому, службові особи ГУ Держгеокадастру у Київській області не мали повноважень на прийняття вищенаведених Наказів. Службовою особою ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області погодженого проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок вищезазначеним особам. Вказаний проект землеустрою не відповідав вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій».

У подальшому службові особи ГУ Держгеокадастру у Рівненській, Запорізькій, Полтавській, Миколаївській, Сумській областях всупереч вимогам ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» не перевірили проект землеустрою на відповідність вимогам законодавства та зареєстрували земельні ділянки.

У результаті реєстрації земельним ділянкам присвоєно наступні кадастрові номери: 3221884000:33:020:0909; 3221884000:33:020:0908; 3221884000:33:020:0907; 3221884000:33:020:0906; 3221884000:33:020:0910

Таким чином, службові особи ГУ Держгеокадастру у Київській області у змові з фізичними особами та невстановленим організатором кримінального правопорушення протиправно видали Накази про дозвіл на розробку проекту землеустрою. У подальшому на підставі проекту землеустрою, що не відповідав вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій» земельні ділянки були зареєстровані та передані у власність фізичних осіб.

Вказане може свідчити про зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди на користь фізичних осіб за безпідставну передачу земельних ділянок з державної власності у приватну. В той же час, службові особи ГУ Держгеокадастру у Київській області не мали повноважень на прийняття вищезгаданих наказів.

Земельні ділянки, на відведення яких надано дозвіл, не перебували у власності чи користуванні фізичних чи юридичних осіб, їх цільове призначення не визначено, таким чином вказані земельні ділянки належали до категорії земель запасу.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, Держгеокадастр та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Вказане свідчить про наявність повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів на розпорядження виключно земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності. Враховуючи, що станом на 31.12.2020 року цільове призначення Земельних ділянок не було визначено, у службових осіб ГУ Держгеокадастру у Київській області були відсутні повноваження на прийняття наказів.

Таким чином, службові особи ГУ Держгеокадастру у Київській області не мали повноважень на прийняття наказів та надання дозволів на розробку проекту землеустрою.

Аналіз публічної кадастрової карти свідчить, що сусідніми земельними ділянками є земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221884000:33:022:0108; 3221884000:25:004:0102; 3221884000:33:020:0002; 3221884000:33:020:0902.

В той же час, з публічної кадастрової карти можна дійти висновку, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:020:0906 та 3221884000:33:020:0910 знаходяться в межах прибережних захисних смуг, при цьому, переліки обмежень у використанні вищевказаних земельних ділянок не містять відомостей про такі обмеження.

Допитий як свідок ОСОБА_11 , який відповідно до витягу зєдиного Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно є власником земельної ділянки, вбачається, що останній не звертався до державних органів з метою оформлення права власності на земельну ділянку, та взагалі не обізнаний про те, що він є власником земельної ділянки.

Вказане свідчить про наявність в діях службових осіб ГУДержгеокадаструу Київській області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Таким чином, вказані земельні ділянки відповідають критеріям речових доказів, так як зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

У зв`язку із чим, постановою слідчого від 13.05.2021 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0910 визнано речовими доказами.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельни ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0910 перейшла у власність ОСОБА_4 .

26.04.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 3221884000:33:020:0909, яка належала на праві власності ОСОБА_7 відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до договору купівлі-продажу серії 644, виданого 26.04.2021 року перейшла у власність ОСОБА_4 .

Однак, 20.05.2021 року ОСОБА_7 звернувся з заявою про вчинення злочину, з якого вбачається, що невстановлені на теперішній час особи здійснили шахрайські дії щодо продажу належної йому земельної ділянки.

Допитаний того ж дня, як потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що він свою земельну ділянку нікому не продавав та жодних документів щодо продажу земельної ділянки не підписував, довіреності щодо права користування, розпорядження, продажу нікому не давав.

Враховуючи вищевикладене, аналогічна схема незаконного привласнення земельних ділянок діяла відносно інших громадян, оскільки всі земельні ділянки в один день перейшла у власність ОСОБА_4 , таким чином у разі реалізації ОСОБА_4 , вказаних земельних ділянок третім особам буде унеможливлено їх повернення у власність держави, що завдасть збитків державі.

У клопотанні прокурором зазначено, що оскільки земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, з метою запобігання подальшого незаконного відчуження та передачі третім особам, просив накласти арешт на вказані земельні ділянки.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання повністю підтримав та просив його задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та накладення арешту на земельні ділянки, оскільки у поданому клопотання прокурором не зазначено мету накладення арешту, на земельних ділянках відсутні сліди злочину, а також прокурором не надано доказів та не доведено факт вчинення кримінального правопорушення.

Вислухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів необхідність накладення арешту на земельні ділянки, з метою збереження речових доказів.

Зважаючи на те, що на даний час досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, земельни ділянки мають істотне значення для досудового розслідування, оскільки буде використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, з метою збереження зазначених земельних ділянок, а також недопущення вчинення інших кримінальних правопорушень за її використанням, доцільно накласти на неї арешт з подальшим внесення відповідних обтяжень до Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:020:0909, 3221884000:33:020:0908, 3221884000:33:020:0907, 3221884000:33:020:0906, 3221884000:33:020:0910, що розташовані на територі Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, які перебувають у власності ОСОБА_4 до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 27.05.2021 року 13.50 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1