Справа № 364/1006/20
Провадження № 2/364/51/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2021 р. Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Макаренко Л. А.,
при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.
за участю:
Позивача та її представника Безуглої І.С. (ордер серії ЧК № 167421, а.с. 13),
інші учасники справи - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу
за позовом ОСОБА_2
до Завадівської сільської ради Володарського району Київської області
про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
До Володарського районного суду Київської області 23.10.2020 р. надійшов зазначений позов ОСОБА_2 до Завадівської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в якому Позивач просить суд: визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,913 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта серії ІІ-КВ № 009766, виданого 31.01.2003 р. Володарською районною державною адміністрацією, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача Безугла І.С. (ордер адвоката серії ЧК № 167421, а.с. 13) у позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивачки ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина - названа вище земельна ділянка. Разом з тим, Позивач є спадкоємцем за законом та вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки проживала з матір`ю на дату смерті. Після смерті спадкодавця Позивач звернулась до приватного нотаріуса Бабак В.С., однак нотаріусом було відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на майно (а.с. 1-2).
Після усунення Позивачем недоліків на виконання ухвали суду від 27.10.2020р. (а.с. 22-23) ухвалою суду від 06.11.2020 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, витребувано спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , призначено підготовче судове засідання на 11.01.2021 р. (а.с. 28-29), відкладене на 02.02.2021 р. через неявку учасників справи.
Ухвалою суду від 02.02.2021 р. відмовлено у прийнятті заяви старости ОСОБА_4 про визнання позову як особі, яка не є учасником справи, а також запропоновано Позивачеві та/або її представникові визначитися щодо наявності/відсутності підстав для заміни первісно визначеного Відповідача, відповідно підготовче судове засідання відкладено на 01.03.2021 р. (а.с. 56-57).
Ухвалою суду від 01.03.2021 р. до участі у справі залучено в якості правонаступника Відповідача Володарську селищну раду Білоцерківського району Київської області, відповідно підготовче судове засідання в справі відкладено на 30.03.2021 р., залученому правонаступнику Відповідача встановлено строк подання відзиву з викладенням, за наявності, заперечення проти позову (а.с. 63-65).
Ухвалою суду від 30.03.2021 р. цивільну справу призначено до судового розгляду по суті на 16.04.2021 р., визнано обов`язковою явку Позивача для дачі особистих пояснень по суті справи (а.с. 72-73), надалі судове засідання відкладено за клопотанням представника Позивача (а.с. 76) на 18.05.2021 р.
У судовому засіданні 18.05.2021 р. представник Позивача Безугла І.С. позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши, що Позивач прийняла спадщину, оскільки проживала із спадкодавцем, а оригінал державного акта на спірну земельну ділянку знаходиться у відділі Держгеокадастру, але доказів цього вони до суду не подавали.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засідання також підтримала позов, просила його задовольнити, пояснивши, що проживала зі своєю мамою у с. Завадівці з 2006 року, доглядала за нею. Водночас на запитання суду щодо зазначення у свідоцтві про смерть спадкодавця як місця її смерті іншого населеного пункту - с. Бурківці Тетіївського району Київської області, пояснила, що так зазначили, оскільки поховали її маму саме в с. Бурківці, надалі додатково пояснила, що за тиждень до смерті привезла маму у це село, тож, вона, дійсно, померла у названому селі, а не в с. Завадівка.
Представник Відповідача - Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області до суду не з`явився, 26.03.2021 р. до суду подано заяву про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами справи (а.с. 69).
За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 211 ЦПК України).
Суд, заслухавши пояснення Позивача та її представника, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.
За наявними матеріалами справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 12.07.2011 р. виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області, актовий запис № 04 від 12.07.2011 р. (а.с. 3).
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Завадівка Володарського району Київської області (а.с. 5), зареєстрована з 02.03.1996 р. та проживає в с. Бурківці Тетіївського району Київської області (а.с. 1, 6), що підтверджено копією її паспорту громадянина України (а.с. 5-6) та зазначено в позовній заяві (а.с. 1), є дочкою згаданої вище ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 24.12.1981 р. Завадівською сільською радою Володарського району Київської області, актовий запис № 9 від 09.04.1963 р. (а.с. 10).
Додана до позовної заяви копія державного акта на право власності на спірну земельну ділянку серії ІІ-КВ № 009766, виданого 31.01.2003 р. Володарською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження цієї державної адміністрації від 10.07.2002 р. № 207, щодо земельної ділянки площею 2,913 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завадівської сільської ради Володарського району Київської області, містить відомості про власника цієї земельної ділянки, а саме ОСОБА_3 (а.с. 8). При цьому копія цього державного акта завірена представником Позивачів Безуглою І.С. 23.10.2020 р. з написом з оригіналом вірно .
Разом з тим, до позовної заяви додано лист приватного нотаріуса Бабак В.С. від 27.01.2020 р. № 38/0116 про відмову Позивачеві ОСОБА_2 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину (земельну ділянку площею 2,913 га) через відсутність правовстановлюючого документа на спадщину (а.с. 4).
Отже, жодних доказів на підтвердження належності спадкодавцю ОСОБА_3 спірної земельної ділянки площею 2,913 га матеріали справи не містять та суду надано не було. Відтак, якщо оригінал згаданого державного акта на спірну земельну ділянку наявний, то він мав бути поданий до нотаріуса для оформлення відповідного свідоцтва про спадщину (за наявності передбачених законом підстав), в іншому разі - суду мали бути надані докази видачі такого державного акта спадкодавцю, тобто докази права власності спадкодавця на спірну земельну ділянку, яких матеріали справи не містять.
Крім того, на запит суду, надісланий у порядку витребування копії спадкової справи спадкодавця ОСОБА_3 згідно з ухвалою суду від 06.11.2020 р. (а.с. 28-29, 37), державний нотаріус Володарської районної державної нотаріальної контори Київської області листом від 15.01.2021 р. поінформувала суд про те, що така спадкова справа названого вище спадкодавця не заводилася, до листа додано відповідну Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру, що підтверджує відсутність спадкової справи в жодного нотаріуса (а.с. 38, 39).
Про те, що спадкова справа після ОСОБА_3 не заводилася суд повідомлено також представником Позивача Безуглою І.С. письмовою заявою із зазначенням також про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Бабак В.С. (а.с. 52, 53).
У позовній заяві зазначено, що Позивач вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки проживала з матір`ю на дату смерті (а.с. 1). На підтвердження цієї обставини додано до позовної заяви копію довідки виконавчого комітету Завадівської сільської ради Володарського району Київської області від 21.02.2020 р. № 43 про те, що спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею проживала без реєстрації та вела спільне господарство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Позивач), як зазначено в довідці, з січня 2006 року до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 17).
Натомість, як встановлено судом згідно зі згаданим вище свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 12.07.2011 р. виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області, актовий запис № 04 від 12.07.2011 р. (а.с. 3), ОСОБА_3 померла не ІНФОРМАЦІЯ_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому в свідоцтві місцем її смерті зазначено не назване вище с. Завадівка, а с. Бурківці Тетіївського району Київської області (а.с. 3), тобто населений пункт, в якому зареєстрована та проживає Позивач (а.с. 1, 6).
Отже, стороною Позивача надано суду суперечливі відомості і докази щодо підстав прийняття Позивачем спадщини без звернення до нотаріуса за фактом спільного проживання, що, на думку суду, свідчить про недоведеність належними і допустимими доказами зазначеної обставини, яка має істотне значення для правильного вирішення справи.
В ухвалі суду від 06.11.2020 р. про відкриття провадження в цій справі (а.с. 28-29) учасникам справи було роз`яснено положення, зокрема, статей 12, 43 ЦПК України про те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; учасники справи зобов`язані подавати усі наявні в них докази, не приховувати докази; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16, частини першої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
За нормами статті 328, частини другої статті 373 ЦК України, частини другої статті 78, пункту г частини першої статті 81 Земельного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону; громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з нормами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України). При цьому спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Відповідно до положень статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати, зокрема, нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1270, частиною першою статті 1272 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців (частини перша, друга статті 1296 ЦК України).
За роз`ясненнями пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.
Таким чином, зверненню до суду з позовом має передувати вирішення питання про видачу Позивачеві(ам) нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину (зокрема, постанова Верховного суду від 16.01.2019 р. у справі № 2-390/2006).
Натомість, як зазначалося вище, матеріали справи не містять і суду не були надані докази на підтвердження належності спадкодавцю ОСОБА_3 спірної земельної ділянки площею 2,913 га. Так, за наявності оригіналу відповідного державного акта на цю земельну ділянку він мав бути наданий нотаріусу для оформлення спадщини як правовстановлюючий документ, але нотаріусом було відмовлено Позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність такого документа 27.01.2020 р. (а.с. 4), хоча представник Позивача Безугла І.С. , звертаючись до суду з позовної заявою, додає до неї копію державного акта на спірну земельну ділянку, завірену нею 23.10.2020 р. з поміткою з оригіналом вірно (а.с. 8).
Також суду не доведено належними і допустимими доказами факту спільного постійного проживання Позивача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини після ОСОБА_3 з огляду на суперечливість довідки виконавчого комітету с. Завадівка Володарського району Київської області (а.с. 17) та відомостей, викладених у свідоцтві про смерть названого вище спадкодавця (а.с. 3); доказів на підтвердження наданих у судовому засіданні пояснень Позивача суду також не надавалося, клопотань про витребування таких доказів не заявлялося, свідки не викликалися тощо.
З огляду на це суд дійшов до висновку, що доказів про вчинення Позивачем всіх передбачених законом дій щодо прийняття нею спадщини на спірну земельну ділянку суду не надано, а відтак не доведено належними і допустимими доказами.
Зважаючи на усе викладене вище, неведені законодавчі приписи і висновки Верховного Суду, враховуючи встановлені судом обставини і недоведення стороною Позивачів наявність передбачених законом підстав для задоволення позову, тому суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
У разі відмови в позові судові витрати покладаються на Позивача (частина перша, пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).
Відповідно до статей 16, 328, 1216-1218, 1220, 1223, 1258, 1268, 1296 ЦК України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351-355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Завадівської сільської ради Володарського району Київської області, правонаступником якої є Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити повністю.
Копії повного рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи цей строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копія скороченого рішення суду (вступної та резолютивної частин) може бути видана присутнім у судовому засіданні учасникам справи за їх заявою негайно після проголошення рішення.
Повне рішення суду буде складено не пізніше 28.05.2021 р.
Повне рішення суду складено 27.05.2021 р.
Суддя Л. А. Макаренко
Суд | Володарський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2021 |
Оприлюднено | 28.05.2021 |
Номер документу | 97220368 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Володарський районний суд Київської області
Макаренко Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні