Ухвала

від 21.05.2021 по справі 552/3378/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року

м. Київ

справа № 552/3378/20

провадження № 51-2264 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі Суд) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 , на вирок Київського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року.

Обставини справи

1. Зазначеним вироком, залишеним без змін апеляційним судом,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Полтави,

засуджено за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (далі КК) та призначено покарання на строк 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 14000 грн та моральну шкоду 85000 грн.

2. За обставин детально викладених у вироку, суд визнав доведеним, що 12 червня 2020 року близько 13:17 ОСОБА_4 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи неподалік автостанції «Полтава АС-2», у ході сварки з раніше незнайомим ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно наніс потерпілому невстановленим гострим предметом, який тримав у правій руці один удар в верхню частину лівого стегна, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді рани м`яких тканин середньої третини лівого стегна, яке за ознакою тривалості розладу здоров`я кваліфікується, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та один удар, в ліву частину живота, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді рани м`яких тканин черевної стінки зліва, яка проникає в черевну порожнину, з ушкодженням сальника і підшлункової залози та з розвитком внутрішньочеревної кровотечі, які за ознакою небезпеки для життя, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Доводи касаційної скарги

3. У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити судові рішення щодо нього та застосувати положення статей 75, 76 КК.

4. При цьому, ОСОБА_4 зазначає, що суди попередніх інстанцій, при розгляді кримінального провадження щодо нього, не врахували всіх обставин, що пом`якшують призначене покарання.

Оцінка суду

5.Перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи касаційної скарги та долучену до неї копію судового рішення, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

6. Доводи касаційної скарги про суворість призначеного засудженому покарання, єнеобґрунтованими. Ці доводи зводяться до того, що суди надали таку оцінку обставинам вчинення злочину, індивідуальним рисам особи засудженого та іншим обставинам справи, з якою він не згоден.

7. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення тапопередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися доуваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

8. Як убачається з судових рішень, при призначенні покарання ОСОБА_4 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини провадження, дані про особу винного, його щире каяття та сприяння розкриттю злочину, та визнав обставинами, які відповідно до статті 66 КК, пом`якшують покарання, при цьому правильно вказавши на вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, як на обставину, що відповідно до статті 67 КК обтяжує покарання. Крім того, ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень, ніде не працює та не займається іншою соціально корисною діяльністю, що свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення та вказує на його стійку антисоціальну спрямованість.

9. Отже, суд першої інстанції правильно призначив покарання ОСОБА_4 відповідно до приписів статті 65 КК, у вигляді мінімального покарання у межах санкції частини 1 статті 121 КК, тому колегія суддів вважає доводи касаційної скарги про призначення надто суворого покарання безпідставними.

10. Проаналізувавши рішення районного суду, апеляційний суд погодився звисновками суду першої інстанції в частині призначення засудженому покарання та не знайшов підстав для призначення більш м`якого покарання. Апеляційний суд надав вичерпні відповіді на усі доводи апеляційної скарги засудженого. Із такими висновками судів погоджується і колегія суддів.

11. За таких обставин, підстав для пом`якшення призначеного ОСОБА_4 покарання за доводами, викладеними у його касаційній скарзі, касаційний суд не вбачає.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданої до неї судового рішення убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428КПК, Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною засудженого ОСОБА_4 , на вирок Київського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3