Ухвала

від 24.05.2021 по справі 310/9475/20

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/9475/20

2-зз/310/16/21

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2021 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 , представника позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 , представника відповідачки за первісним позовом ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивачки адвоката Баранової Оксани Петрівни про витребування доказів та клопотання представника відповідачки адвоката Полянчук Сніжани Олексіївни про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та у праві власності на житловий будинок, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Бердянської міської ради про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування державної реєстрації права власності,

встановив:

В Бердянському міськрайонному суді Запорізької області розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ДАБІ у Запорізькій області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та у праві власності на житловий будинок, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Бердянської міської ради про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування державної реєстрації права власності.

Представник позивачки за первісним позовом адвокат Баранова О.П. звернулась до суду з клопотанням про витребування доказів, просила витребувати у ОСОБА_4 належним чином завірені копії договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 27 квітня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського МНО Порохнею О.В. за № 607; технічного паспорту на вказаний будинок, що містив актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта на дату укладення договору купівлі-продажу житлового будинку від 27 квітня 2018 року; проекту Реконструкція житлового будинку з вбудованим гаражем по АДРЕСА_1 , виконаного ФОП ОСОБА_5 . Вказане клопотання представник позивачки мотивувала тим, що згідно з відповіддю КПТІ БМР від 08 квітня 2021 року № 190 востаннє технічна інвентаризація житлового будинку АДРЕСА_1 проводилась 22 липня 2016 року, копія договору купівлі-продажу вказаного будинку в інвентаризаційній справі не міститься. Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. ОСОБА_4 є стороною договору купівлі-продажу житлового будинку від 27 квітня 2018 року, технічний паспорт на житловий будинок передається покупцеві разом з іншими документами на житловий будинок, про наявність у відповідачки проекту реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1 , виконаного ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_4 особисто підтвердила, вказавши цю інформацію у повідомленні про початок будівельних робіт, отже вказані документи у неї наявні. Оскільки позивачка самостійно отримати вищевказані докази можливості не має, просила задовольнити клопотання та витребувати зазначені в ньому докази.

Позивачка ОСОБА_1 клопотання свого представника підтримала в повному обсязі.

Представник відповідачки адвокат Полянчук С.О. заперечувала проти задоволення вказаного клопотання та зазначила, що копію договору купівлі-продажу житлового будинку можна витребувати у нотаріуса, який засвідчував вказаний договір. Клопотання щодо витребування копії технічного паспорту не конкретизоване, представником не зазначено дату виготовлення технічного паспорту, хто його виготовив. В частині вимоги про надання проекту Реконструкція житлового будинку з вбудованим гаражем по АДРЕСА_1 не заперечувала.

Крім зазначеного, представник відповідачки за первісним позовом заявила клопотання про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 29 грудня 2020 року у вигляді заборони ОСОБА_4 та особам, які діють від її імені чи за її дорученням та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам незалежно від форм власності та підпорядкування здійснювати будь-які будівельні роботи на об`єкті незакінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , який має розташування та межі з сумісною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , до набрання законної сили рішенням за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві власності. В обґрунтування клопотання представник зазначила, що за змістом норм чинного законодавства при вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою, а суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення виконання судового рішення без наведення певного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Відповідно до матеріалів заяви про забезпечення позову позивачкою жодними доказами не підтверджено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Посилання на наявність порушення відповідачкою норматив протипожежної відстані та правил не є безспірним фактом; порушення містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва стало підставою для звернення до суду і є предметом розгляду в даній справі. З урахуванням наведеного, твердження позивачки в обґрунтування заяви про забезпечення позову не є безспірними та не можуть бути підставою для задоволення такої заяви. Також суду не надано доказів будівництва по спільній межі. Невизначеність терміну об`єкт незакінченого будівництва та місця його розташування на межі з сумісною земельною ділянкою породжує різне тлумачення сторонами по справі, що призводить до нових спорів, оскільки в ухвалі не зазначено конкретні розміри зони заборони будівництва. З урахуванням положень ст. 158 ЦПК України просила скасувати вжиті судом по даній справі заходи забезпечення позову.

Позивачка за первісним позовом та її представник просили відмовити в задоволенні вказаного клопотання з причин його необґрунтованості.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши думку сторін, прийшов до наступного висновку.

Згідно з п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема змагальність сторін та пропорційність.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, обов`язку сторони довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається, право подавати докази, кореспондує обов`язок суду сприяти реалізації цих прав і обов`язків.

Ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Оскільки предметом позову ОСОБА_1 є, зокрема, будівництво, яке на своїй земельній ділянці розпочала ОСОБА_4 , є необхідність у приєднанні до матеріалів справи документів, вказаних в клопотанні представника позивачки.

06 квітня 2021 року адвокат Баранова О.П. звернулась до КПТІ БМР з адвокатським запитом про повідомлення останньої дати технічної інвентаризації житлового будинку АДРЕСА_1 ; надання копії технічного паспорту за результатами останньої проведеної технічної інвентаризації на вищевказаному об`єкті; повідомлення про наявність в матеріалах інвентаризаційної справи копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 27 квітня 2018 року.

Листом від 08 квітня 2021 року № 190 КПТІ БМР повідомило що востаннє технічна інвентаризація житлового будинку АДРЕСА_1 проводилась 22 липня 2016 року, копія договору купівлі-продажу вказаного будинку в інвентаризаційній справі не міститься.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про неможливість позивачки подати відповідні докази суду, в зв`язку з чим представник позивачки була вимушена звернутись до суду з даним клопотанням.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна надати його на вимогу суду.

В зв`язку з тим, що зазначені в клопотанні докази мають суттєве значення для розгляду даної справи, у позивачки та її представника відсутня можливість самостійно надати вказані докази, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивачки за первісним позовом в повному обсязі.

Щодо клопотання про скасування забезпечення позову суд зазначає наступне.

Ухвалою від 29 грудня 2020 року за заявою представника позивачки ОСОБА_1 було забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою та у праві власності на житловий будинок і заборонено ОСОБА_4 та особам, які діють від її імені чи за її дорученням та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам незалежно від форм власності та підпорядкування здійснювати будь-які будівельні роботи на об`єкті незакінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , який має розташування та межі з сумісною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , до набрання рішенням по даній справі законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи зі змісту ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно з п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому заявник не зобов`язаний подавати суду докази.

Ст. 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано поняття і порядок забезпечення позову, дає можливість зробити висновок про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють протягом строку, встановленого процесуальним законом (ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України). Водночас, підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в ч. 13 ст. 158 ЦПК України.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує. Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна справа не розглянута судом по суті, ухвалу про забезпечення позову відповідачкою в апеляційному порядку оскаржено не було, заявником не надано суду переконливих доказів на підтвердження того, що існування застосованих судом заходів забезпечення позову на даний час відпала.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, тому відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідачки адвоката Полянчук С.О .

Керуючись ст.ст. 12, 81, 84, 158, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання представника позивачки адвоката Баранової Оксани Петрівни про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_4 належним чином завірені копії:

-договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 27 квітня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Порохнею О.В. за № 607;

-технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , що містив актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта на дату укладення договору купівлі-продажу житлового будинку від 27 квітня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Порохнею О.В. за № 607;

-проекту Реконструкція житлового будинку з вбудованим гаражем по АДРЕСА_1 , виконаного ФОП ОСОБА_5 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 8 ст. 84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

В задоволенні клопотання представника відповідачки адвоката Полянчук Сніжани Олексіївни про скасування заходів забезпечення позовувідмовити.

Ухвала в частині вирішення клопотання про скасування заходів забезпечення позову може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 27 травня 2021 року.

Суддя О.М. Вірченко