Рішення

від 26.05.2021 по справі 454/526/21

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/526/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Павловської Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватної агрофірми Селекціонер про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з даним позовом та просить розірвати договори оренди земельних ділянок площею 1,0603га., 1,9653га., 1,5033га. та 0,9129га., укладених 02.01.2011р. між нею та ПАФ Селекціонер в особі директора Шевчук З.Р., стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що вказані земельні ділянки належать їй на праві власності.

Відповідно до умов договору, вона передала дані земельні ділянки в оренду відповідачу та орендна плата за користування такими становить по 500кг зерна.

23.06.2016р. вона звернулася до орендаря в особі директора ОСОБА_3 з письмовими заявами про розірвання договорів оренди та передачу земельних ділянок у власне користування, які були задоволені.

Протягом 2017-2020 років вона самостійно користувалася вказаними земельними ділянками, відповідач не сплачував їй орендної плати з 2016р. та вона самостійно сплачувала земельний податок.

В листопаді 2020 року вона вирішила укласти договори оренди земельних ділянок з приватним підприємцем, однак державним реєстратором встановлено, що згідно даних ГУ Держгеокадастру у Львівській області дані земельні ділянки знаходяться у оренді ПАФ Селекціонер і дані договори не розірвані.

Позивач неодноразово зверталася до ПАФ Селекціонер в особі Шевчук З.Р. з проханням звернутися до державного реєстратора та надати необхідні документи для підтвердження розірвання договорів оренди, однак такі були проігноровані.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Ільницький М.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представники відповідача ПАФ Селекціонер - Павловська Я.П. в судовому засіданні позовних вимог не визнала, підтримала обґрунтування заперечень вимог позивача викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що агрофірмою в повному обсязі дотримані зобов`язання за договорами. Договором обумовлено, що орендна плата за користування земельними ділянками в розмірі по 500кг. зерна повинна бути внесена до 30 грудня. Враховуючи умови договорів погоджених між сторонами, щодо сплати орендної плати, то умови систематичності несплати орендної плати апріорі не може бути застосована до даних договорів, як підстава для їх розірвання. Також звернула увагу на відсутність повноважень як директора агрофірми ОСОБА_3 , так як останній 15.09.2015р. звільнений з посади директора.

Вважає заяви про розірвання договорів оренди недопустимими доказами, з огляду на що позивачка самовільно зайняла та використовує земельні ділянки.

Земельний податок агрофірмою не сплачувався оскільки не сплачувалася орендна плата.

Заслухавши представників сторін та дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №646670 від 18.06.2009р., ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 1,0603га кадастровий номер: 4624886800:09:000:0020, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Скоморохівської сільської ради Сокальського району Львівської області.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №049120 від 04.12.2003р., ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 1,9653га кадастровий номер: 4624886800:09:000:0071, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Скоморохівської сільської ради Сокальського району Львівської області.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №049118 від 04.12.2003р., ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 1,5033га кадастровий номер: 4624886800:10:000:0044, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Скоморохівської сільської ради Сокальського району Львівської області.

Із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.05.2018р., ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.05.2018р. належить на праві власності земельна ділянка площею 0,9129га кадастровий номер: 4624886800:10:000:0043, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Скоморохівської сільської ради Сокальського району Львівської області.

З договорів оренди від 02.01.2011р. встановлено, що позивач ОСОБА_2 передала, а ПАФ Селекціонер прийняла в строкове платне користування земельні ділянки площею 1,0603га., 1,9653га., 1,5033га. для ведення сільськогосподарського виробництва та використання їх у своїй господарській діяльності строком на 15 років. Дані договори зареєстровано в Управлінні Держкомзему в Сокальському районі 27.11.2011р.

Крім цього, згідно договору оренди від 02.01.2011р. встановлено, що ОСОБА_4 передав, а ПАФ Селекціонер прийняла в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,9130га. для ведення сільськогосподарського виробництва та використання її у своїй господарській діяльності строком на 15 років. Даний договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему в Сокальському районі 26.11.2011р.

З довідки №508 від 20.11.2020р., що видана Скоморохівською сільською радою, встановлено, що позивачка ОСОБА_2 сплачувала земельний податок за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік за земельні паї, які перебувають у її власному користуванні.

Відповідно до заяв від 03.06.2016р., позивачка ОСОБА_2 просила директора ПАФ Селекціонер ОСОБА_3 розірвати договори оренди земельних ділянок площею 1,0603га., 1,9653га. та 1,5033га., на яких міститься напис ОСОБА_5 , дата ІНФОРМАЦІЯ_1 та підпис.

Разом з тим, позивачкою не надано суду доказів (заяви) щодо звернення до відповідача про розірвання договору оренди успадкованої нею земельної ділянки площею 0,9130га.

Згідно ч.4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо договору оренди земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (в редакції від 05.04.2015 р.) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 14 вказаного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 16 вказаного Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до статті 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 ЗУ Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 ЗУ Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що позивачка не отримувала орендної плати від ПАФ Селекціонер та в період 2017-2020 років самостійно сплачувала земельний податок.

Доказів внесення ПАФ Селекціонер орендної плати та коштів на сплату земельного податку починаючи з дати укладення оспорюваного договору по даний час, а також користування земельною ділянкою, суду не надано.

Більше того, представником відповідача визнаються ті обставини, що орендна плата та земельний податок агрофірмою не сплачувався.

Представником відповідача зазначено, що заяви про розірвання договорів, які погоджені керівником ПАФ Селекціонер є недопустимим доказом, однак жодних доводів на обґрунтування цього суду не надано.

На противагу, представником позивача надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, із якого зокрема встановлено, що директором ПАФ Селекціонер до 27.10.2016р. був ОСОБА_3 .

Відтак, станом на дату подання позивачкою заяв про розірвання договорів оренди 03.06.2016р. у ОСОБА_3 були належними повноваження як директора агрофірми.

Таким чином, в поєднанні з іншими доказами по справі, суд визнає дані заяви, як такі, що доводять обставини, зазначені стороною позивача, а саме щодо розірвання договорів оренди трьох земельних ділянок, а саме площею 1,0603га., 1,9653га. та 1,5033га.

В свою чергу, позивачем не доведено факту звернення до відповідача із заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,9129га. та не використання її відповідачем з 2017р.

Також, представником відповідача зазначено, що в договорі сторони погодили розмір орендної плати та внесення такої плати до 30 грудня та на його думку дана плата є одноразовою, що свідчить про відсутність підстав застосування до даних правовідносин положень ст.141 ЗК України щодо систематичної несплати орендної плати.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до ст.3 ЦК України, засадами цивільного законодавства, поряд з іншими, є справедливість, добросовісність та розумність.

Принцип добросовісності є одним із засобів обмеження принципу свободи договору, способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору.

Зміст принципу справедливості, добросовісності та розумності загалом полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту.

Тому, наявність в договорі лише числа та місяця та одночасна відсутність зазначення року в строку внесення орендної плати, на думку суду хибно трактується позивачем як його обов`язок здійснити разову виплату орендної плати орендодавцю, оскільки такі умови не відповідають вищенаведеним принципам цивільного законодавства.

Зазначені обставини свідчать про невиконання відповідачем умов договорів оренди та є підставою розірвання таких.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати у виді судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 2724грн.

Що стосується вимоги щодо стягнення із відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 10000грн., судом встановлено наступне.

Із договору №651/2 від 29.01.2021р. про надання правової допомоги, встановлено, що такий укладено між позивачкою ОСОБА_2 та адвокатом Ільницьким М.М. про захист її прав щодо розірвання договорів оренди з ПАФ Селекціонер .

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордера №43 від 11.02.2021р., встановлено, що ОСОБА_2 сплачено адвокату Ільницькому М.М. 10000грн. згідно договору №651/2 від 29.01.2021р.

Відповідно до опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги ОСОБА_2 від 12.02.2021р., встановлено, що такий було складено попередньо, а саме перед зверненням із позовом до суду та вартість усіх запланованих робіт визначено у сумі 10000грн.

Разом з тим, у частинах п`ятій та шостій статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У наданому відзиві на позову заяву відповідачем вказується на не співмірність витрат на правову допомогу та обсягу необхідних робіт, затрати часу, а також складності справи.

Дослідивши дані обставини суд приходить до переконливого висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у даній справі є неспівмірними із складністю справи, часом необхідного для виконання робіт, обсягом наданих послуг, а враховуючи час складеного опису робіт 12.02.2021р. свідчить, що такі були лише прогнозованими.

Відповідно, із врахуванням положень ст. ст. 137, 141 ЦПК України, суд знаходить доведеними судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3000грн., які підлягають стягненню із відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,0603га. кадастровий №4624886800:09:000:0020 від 02.01.2011р. укладений між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Селекціонер в особі директора Шевчук З.Р., зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Сокальському районі 27.10.2011р.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,9653га. кадастровий №4624886800:09:000:0071 від 02.01.2011р. укладений між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Селекціонер в особі директора Шевчук З.Р., зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Сокальському районі 27.10.2011р.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,5033га. кадастровий №4624886800:10:000:0044 від 02.01.2011р. укладений між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Селекціонер в особі директора Шевчук З.Р., зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Сокальському районі 27.10.2011р.

Стягнути з Приватної агрофірми Селекціонер на користь ОСОБА_2 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири)грн. судового збору та 3000 (три тисячі) грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: с.Скоморохи, Червоноградський район, Львівська область.

Відповідач: Приватна агрофірма Селекціонер , ЄДРПОУ:03760600, місцезнаходження: с.Скоморохи, Червоноградський район, Львівська область.

Повне судове рішення складено 27.05.2021 року.

Головуючий: Т. В. Струс