Рішення

від 26.05.2021 по справі 153/428/21

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. Справа153/428/21

Провадження2/153/72/21-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді - Дзерина М.М.

за участю секретаря судових засідань - Гулковської Т.Т.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача СТОВ Нива - Снітка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Нива про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 13 травня 2013 року ним було набуто право власності на земельні ділянки на території Безводнівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області кадастровий номер 0525680400:03:002:0209 площею 2,8592 га та кадастровий номер 0525680400:03:002:0208 площею 2,8592 га. Після оформлення спадкових прав, отримавши документи на підтвердження права власності на спірні земельні ділянки та звернувшись до керівника СТОВ Нива , по факту отримання у користування земельних ділянок, в усній формі, йому було повідомлено про те, що дані земельні ділянки перебувають в оренді до 2020 року (за договорами підписаними спадкодавцями) та при цьому було укладено додаткові угоди до даних договорів для змоги отримання новим власником орендної плати та для даного правочину надано копії правовстановлюючих документів на спадкове майно і документів на посвідчення особи (паспорт громадянина України та реєстраційної картки платника податків - в копіях). У 2020 році при звернені до орендаря із вимогою, в усній формі, про повернення земельних ділянок йому було повідомлено про те, що наявні договори оренди земельних ділянок та строк дії даних договорів закінчується в 2040 році. Після отримання даної інформації ним було надіслано письмовий запит до орендаря на отримання примірників даних договорів, та після отримання яких позивачем було встановлено, що договори підписані не ним, а підписи зроблено іншою особою із наслідуванням його підпису.

За даним фактом було проведено досудове розслідування в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12020025310000031 від 07.08.2020 року. В межах даного кримінального провадження проведено технічну та почеркознавчу експертизи у Київському науково-дослідницькому інституті судових експертиз (Вінницьке відділення) за результатами якої складено висновок експертів від 22.12.2020 року за № 7999-8006/20-21.

Відповідно до висновку експертів п.п.1, 3 договори оренди земельних часток (паю) № 482 та № 483 від 14.01.2014 р. в графах Орендодавець вилучених у ОСОБА_2 нанесені електрографічним способом із застосуванням копіювально-множинної техніки. Аналогічні висновки викладені в п.п. 11 Висновку по договору земельної ділянки № НОМЕР_1 вилученого в директора СТОВ Нива .

При укладанні договорів оренди землі було не дотримано встановлених вимог закону, що вказує на нікчемність правочинів - договорів оренди земельних ділянок від 14 січня 2014 року кадастровий номер 0525680400:03:002:0209 площею 2,8592 га та кадастровий номер 0525680400:03:002:0208 площею 2,8592 га між ОСОБА_2 та СТОВ Нива . Окрім цього експертами не зазначено щодо виконання підпису в договорах оренди землі позивачем, що свідчить про наслідування підпису. Унаслідування підпису однієї із сторін означає, що сторони згоди з будь-яких умов договору не досягали. Отже, у зв`язку із не укладенням договорів оренди земельних ділянок вони знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту його права, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

На підставі викладеного, позивач просить суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні належним майном на праві власності ОСОБА_2 , шляхом зобов`язання СТОВ НИВА повернути земельні ділянки кадастровий номер 0525680400:03:002:0209 площею 2,8592 та кадастровий номер 0525680400:03:002:0208 площею 2,8592 га у користування та розпорядження позивача у зв`язку із не укладенням договорів оренди земельних ділянок від 14.01.2014 р. з номером запису про інше речове право №8350277 та №8350000. Судові витрати понесені позивачем стягнути із відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Кугутюк О.В. діючи на підставі ордеру серії АВ №1011418 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задоволити позов.

Представник відповідача СТОВ Нива - адвокат Снітко В.А. діючи на підставі ордеру серії ВН №168986 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, заперечувала щодо їх задоволення. Вказав, що наданий позивачем висновок експертів по кримінальному провадженню є недопустимим доказом по справі, оскільки в ході розгляду даної справи експертиза не проводилась. Окрім цього, представник відповідача вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту, тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В ході розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії:

18 березня 2021 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано докази.

02 квітня 2021 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області призначено підготовче судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

16 квітня 2021 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області відкладено розгляд справи за заявою представника відповідача.

30 квітня 2021 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області призначено судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

05 травня 2021 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності , суд встановив наступне:

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину є власником земельних ділянок на території Безводнівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області кадастровий номер 0525680400:03:002:0209 площею 2,8592 га (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3339634) та кадастровий номер 0525680400:03:002:0208 площею 2,8592 га (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3338244) (а.с.13-14).

14 січня 2014 року було укладено договір оренди землі між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем СТОВ Нива відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати в оренду СТОВ Нива земельну ділянку площею 2,8592 га, яка знаходиться на території Безводнівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області кадастровий номер 0525680400:03:002:0208 (а.с.15- 20).

14 січня 2014 року було укладено договір оренди землі між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем СТОВ Нива відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати в оренду СТОВ Нива земельну ділянку площею 2,8592 га, яка знаходиться на території Безводнівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області кадастровий номер 0525680400:03:002:0209 (а.с.21- 26).

З висновку експертів від 22 грудня 2020 року №7999-8006/20-21 за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020025310000031 встановлено, що предметом дослідження були оригінал договору оренди земельної частки (паю) №483 від 14 січня 2014 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 0525680400:03:002:0209 та оригінал договору оренди земельної частки (паю) №482 від 14 січня 2014 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 0525680400:03:002:0208. З почеркознавчого дослідження встановлено, що підписи в Графі Підписи сторін колонки Орендар договорів оренди земельної частки (паю) №483 та №482 від 14.01.2014 року вилучених у Державного реєстратора, вилучених у директора СТОВ Нива та вилучених у ОСОБА_2 виконані різними особами (а.с.27-54)

З копії постанови про закриття кримінального провадження від 29.12.2020 року встановлено, що кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12020025310000031 від 07 серпня 2020 року за ч.1 ст.358 КК України закрито у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с.55-56).

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Що стосується посилання представника відповідача на те, що наданий суду висновок експертів по кримінальному провадженню є недопустимим доказом по даній справі, суд зазначає наступне:

Відповідно до висновку ВС від 5 лютого 2020 р. у справі № 461/3675/17 висновок експерта у кримінальному провадженні є допустимим доказом у цивільній справі, якщо містить інформацію щодо предмета доказування експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник відповідача заперечуючи проти висновку експерта по кримінальному провадженні, не надав доказів на його спростування, не скористався правом на заявлення клопотання про призначення відповідної експертизи у цій справі, не ставив перед судом питання про виклик у судове засідання експерта, який проводив почеркознавчу експертизу.

Оцінивши висновок експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №7999-8006/20-21 від 22 грудня 2020 року за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020025310000031, суд вважає, що даний доказ був одержаний в рамках кримінального провадження у порядку встановленому законом та містить інформацію щодо предмета доказування (договорів оренди земельної частки (паю)), а тому він є належним та допустимим доказом по даній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо усунення перешкод у користуванні земельними частками (паями).

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язки, передбачені законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строку, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки (висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

З метою доведення факту не підписання ОСОБА_2 , спірних договорів оренди земельної частки (паю) №482 та №483 від 14 січня 2014 року, позивачем надано висновок експертів від 22 грудня 2020 року №7999-8006/20-21 за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020025310000031.

Так, висновком експерта підтверджено, що підписи в Графі Підписи сторін колонки Орендар договорів оренди земельної частки (паю) №483 та №482 від 14.01.2014 року вилучених у Державного реєстратора, вилучених у директора СТОВ Нива та вилучених у ОСОБА_2 виконані різними особами. При порівнянні досліджуваних підписів із зразками підпису ОСОБА_2 були встановлені розбіжності. Відтак дані правочини були підписані за відсутності волевиявлення ОСОБА_2 , що відповідно, вказує на неукладеність договору.

В ч.4 ст.124 ЗК України зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно вимог ч.1,6 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпорядження своїм майном за власною волею.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц провадження №14-499цс19).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосуванні відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Звертаючись до суду з позовними вимогами у цій справі позивач, посилаючись на ст.387 ЦК України, наполягав на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що вони знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Враховуючи, що договори оренди земельних ділянок від 14 січня 2014 року кадастровий номер 0525680400:03:002:0209 площею 2,8592 га та кадастровий номер 0525680400:03:002:0208 площею 2,8592 є неукладеним, тобто таким, що не відбулися, то наведені в них умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Отже, відповідачем прав та обов`язків за спірними договорами оренди земельних ділянок не набуто і правовідносини за ними не виникли, а тому зайняття земельних ділянок: кадастровий номер 0525680400:03:002:0209 площею 2,8592 га та кадастровий номер 0525680400:03:002:0208 площею 2,8592, які належать позивачу, фактичним користувачем - відповідачем СТОВ Нива , є неправомірним.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника ОСОБА_2 його права володіння на ці ділянки. Тому у даному випадку, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Враховуючи викладене, суд вважає, що усунення перешкод у користуванні належних позивачу земельних ділянок шляхом витребування їх у відповідача СТОВ Нива та повернення спірних земельних ділянок їх власнику, з огляду на те, що права та обов`язки сторін за договорами оренди вказаних земельних ділянок № б/н від 14.01.2014 року не виникли через їх неукладеність, є ефективним способом захисту порушених прав позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (постанова ВП ВС (пункт 144), 14.11.2018, справа № 183/1617/16, № у реєстрі 81574015, постанова ВП ВС (пункт 68), 28.11.2018, № 504/2864/13-ц, № в реєстрі 81842010, постанова ВП ВС (пункт 75), 29.05.2019, № 367/2022/15-ц, № в реєстрі 83846677).

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст.141 ЦПК України ,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн. (а.с.6).

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.2, ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову- на відповідача. 24 лютого 2021 року позивач та адвокат Кугутюк О.В. уклали договір про надання правової допомоги, про що надано сулу додаток до договору про надання правової допомоги № 4-ц/2021від 24.02.2021 року (а.с.11). Суд вважає доведеним здійснення позивачами оплати професійної правничої допомоги у розмірі 4000 грн., адже здійснення перерахунку коштів підтверджується квитанцією №4-ц/2021 від 24 лютого 2021 року (а.с.12).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим, що позивач поніс судові витрати у загальній сумі 4908 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 13, 141, 211, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 626, 627 ЦК України, ст.ст. 1, 14, 16 Закону України Про оренду землі , суд

УХВАЛИВ

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Нива про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні належним майном на праві власності ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , шляхом зобов`язати СТОВ НИВА інд. № 03729581, юридична адреса: вул.Шкільна, с. Безводне, 20, Могилів-Подільського району Вінницької області повернути земельні ділянки кадастровий номер 0525680400:03:002:0209 площею 2,8592 та кадастровий номер 0525680400:03:002:0208 площею 2,8592 га у користування та розпорядження ОСОБА_2 у зв`язку із не укладенням договорів оренди земельних ділянок від 14.01.2014 р. з номером запису про інше речове право № 8350277 та № 8350000.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Нива на користь ОСОБА_2 судові витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 908 гривень (судовий збір) та 4000 (чотири тисячі) гривень (витрати пов`язаних з професійною правничою допомогою).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА", місцезнаходження адреса 24530, Вінницька обл.,Могилів-Подільський р-н, село Безводне, вул.Шкільна, 20, ЄДРПОУ 03729581.

Повний текст судового рішення складено 28 травня 2021 року.

Головуючий М.М. Дзерин