Постанова

від 26.05.2021 по справі 910/15476/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. Справа№ 910/15476/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 (повний текст рішення складено 17.12.2020)

у справі № 910/15476/20 (суддя Пукшин Л.Г.)

За позовом Фізичної особи-підприємця Кирпоти Вадима Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл"

про стягнення 44 916,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

У 2020 році Фізична особа-підприємець Кирпота Вадим Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" про стягнення 44 916,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції №1 від 03.08.2020, а саме в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 44 916,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" на користь Фізичної особи-підприємця Кирпоти Вадима Вікторовича заборгованості у розмірі 44 916 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2 102 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Рішення мотивовано тим, що між сторонами виникли господарські правовідносини з надання послуг з монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції, шляхом укладення договору №1 від 03.08.2020 у спрощений спосіб, а дії сторін щодо складення та підписання Актів виконаних робіт, у яких міститься посилання на відповідний договір, виставлення рахунків на оплату та безпосередня часткова їх оплата засвідчують волю сторін для настання відповідних правових наслідків.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши на користь позивача заборгованість у розмірі 25 725 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що між позивачем та відповідачем проходили перемови щодо укладення Договору, однак останній так і не було укладено в зв`язку з недосягненням згоди щодо всіх істотних умов надання послуг. Також, роботи за актом №18 від 22.08.2020 року на суму 19 191 грн. 00 коп., на думку апелянта не вважаються проведеними, більш того, відповідач не погоджував ані вартість, ані обсяг зазначених робіт, а матеріали справи не містять будь-яких доказів не тільки проведення позивачем робіт за даним актом, але й надання акту виконаних робіт №18 від 22.08.2020 року відповідачеві.

Також, апелянт не погоджується з судовими витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. 00 коп., так як останні документально не підтверджені та доведені.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидова А.М., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/15476/20 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику в зв`язку з тим, що остання не підписана заявником.

18.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" повторно звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020, розгляд справи визначено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.04.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Фізичної особи-підприємця Кирпоти Вадима Вікторовича, позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи містять договір про надання послуг з монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції №1 від 03.08.2020 (надалі- договір) між Фізичною особою - підприємцем Кирпотою Вадимом Вікторовичем (далі - Позивач, Виконавець) та Товариством з обмежено відповідальністю "Вімакс Рітейл" (надалі - Відповідач, Замовник). (а.с. 13-15). Однак, колегія суддів звертає увагу, що даний договір не був підписаний обома сторонами. При цьому, позивачем надана копія скріншота веб-сторінки електронної пошти позивача від 03.08.20 р. згідно якої Пономаренко Ольга надсилала договір про надання послуг.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами .

Частиною 1 ст. 640 ЦК України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Враховуючи відсутність підпису однієї із сторін (відповідача) на договорі та відсутності доказів направлення зазначеного проекту договору іншій стороні, колегія суддів вважає, що договір про надання послуг з монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції №1 від 03.08.2020 р. є неукладеним, як єдиний письмовий документ, відповідно до якого виникають права та обов`язки сторін.

За доводами позивача, в період з 03 по 22 серпня 2020 року ним було отримано від відповідача звернення щодо проведення (надання послуг) монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції шляхом обміну повідомленнями з використанням технологій SMS, Whats App,Viber.

Так, за вищевказаний період позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги з монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції на підставі нижчезазначених актів виконаних робіт, а саме:

- №1 від 03 серпня 2020 року на суму 5 700, 00 грн. з ПДВ (а.с. 17);

- №2 від 03 серпня 2020 року на суму 800, 00 грн. з ПДВ (а.с. 18);

- №3 від 04 серпня 2020 року на суму 2 825, 00 грн. з ПДВ (а.с. 19);

- №4 від 04 серпня 2020 року на суму 3 400, 00 грн. з ПДВ (а.с. 20);

- №5 від 05 серпня 2020 року на суму 5 975, 00 грн. з ПДВ (а.с. 21);

- №6 від 05 серпня 2020 року на суму 2 400, 00 грн. з ПДВ (а.с. 22);

- №8 від 06 серпня 2020 року на суму 2 500, 00 грн. з ПДВ (а.с. 23);

- №9 від 06 серпня 2020 року на суму 8 100, 00 грн. з ПДВ (а.с. 24);

- №10 від 06 серпня 2020 року на суму 700, 00 грн. з ПДВ (а.с. 25);

- №13 від 10 серпня 2020 року на суму 3 850, 00 грн. з ПДВ (а.с. 26);

- №14 від 10 серпня 2020 року на суму 4 750, 00 грн. з ПДВ (а.с. 27);

- №16 від 17 серпня 2020 року на суму 2 250, 00 грн. з ПДВ (а.с. 28);

- №17 від 17 серпня 2020 року на суму 2 700, 00 грн. з ПДВ (а.с. 29).

За наслідками надання послуг позивачем був також сформований Акт виконаних робіт №18 від 22 серпня 2020 року на суму 19 191,00 грн, який уповноважена особа відповідача в установлений строк не підписала та не надала вмотивованої відмови від такого підписання. (а.с. 30). Доказів направлення відповідачу акту №18 від 22.08.20 р. в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що вищевказані акти виконаних робіт з посиланням на договір №1 від 03.08.2020 були підписані уповноваженою особою відповідача - директором Кобиляцького Ю.Г. без жодних претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

Таким чином, як стверджує позивач, в період з 03 серпня по 22 серпня 2020 року на підставі договору про надання послуг №1 від 03.08.2020 виконав роботи (надав послуги) з монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції на загальну суму 65 141,00 грн. (включаючи і не підписаний акт №18 від 22.08.2020 р.).

За доводами позивача, відповідач в свою чергу взяті на себе зобов`язання виконав частково, оплативши послуги з монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції на загальну суму 20 225 гривень 00 копійок. При цьому доказів часткової оплати виконаних робіт позивачем до матеріалів справи не надано.

Одночасно, з долучених до матеріалів справи, наданих відповідачем виписок із банківського рахунку Фізичної особи-підприємця Кирпоти Вадима Вікторовича (а.с. 78, 79, 80, 81, 82) вбачається, що в період з 06.08.2020 по 11.09.2020 відповідачем було сплачено послуги за актами №1 від 03.08.2020, №3 від 04.08.2020, №6 від 05.08.2020 на загальну суму 11 725,00 грн., а також здійснено авансові платежі за монтаж кондиціонерів на загальну суму 8 500,00 грн. згідно рахунку №18 від 19.08.2020 та №19 від 20.08.2020, посилання на які містяться в Акті виконаних робіт №18 від 20.08.2020. Однак, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано до матеріалів справи виставлених відповідачеві рахунків.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що всупереч умовам договору та направленій претензії №14/09-01 від 14.09.2020 (а.с. 31-36) (опис вкладення у лист №0408031051966), відповідач не здійснив повної оплати послуг з монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції, що стало наслідком виникнення у останнього боргу у розмірі 44 916,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач в свою чергу підтверджує, що позивачем виконані роботи на загальну суму 45 950 грн., що підтверджується підписаними актами, також зазначає, що ним частково оплачено роботи в розмірі 20 225 грн., а, отже, відповідач визнає заборгованість в розмірі 25 725 грн.

Поряд з цим, апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що між позивачем та відповідачем проходили перемови щодо укладення Договору, однак останній так і не було укладено в зв`язку з недосягненням згоди щодо всіх істотних умов надання послуг. Відповідач стверджує, що матеріали справи не містять доказів, що ним погоджено представлену в матеріалах справи редакцію Договору та надана редакція навіть не надавалася позивачем для ознайомлення, а суд першої інстанції фактично визнає за позивачем виключне право, в односторонньому порядку, встановлювати норми договору та його істотні умови.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зазначена норма кореспондується з вимогами статті 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) щодо підстав виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

Згідно із частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.08.2019 року у справі №911/1205/18.

З приводу доводів апелянта, що матеріали справи не містять доказів надання редакції Договору відповідачеві, колегія суддів підтримує їх, оскільки матеріали справи містять докази направлення не відомої редакції договору на електронну адресу не відомої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 16).

Однак, слід зазначити, що дії сторін щодо складення та підписання Актів виконаних робіт, безпосередня часткова їх оплата засвідчують волю сторін.

Отже, аналіз наведених вище норм та встановлених обставин справи у їх поєднані між собою свідчить про виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин що мають характер надання послуг, регулювання яких здійснюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей притаманних даним правовідносинам.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В матеріалах справи беззаперечно підтверджено, та не заперечується відповідачем надання позивачем послуг відповідачу у розмірі та наявність заборгованості останнього за отримані послуги у розмірі 25 725 грн.

Що стосується акта №18 від 22.08.2020 р., колегія суддів зазначає, що даний акт не підписаний відповідачем, доказів його направлення позивачем ло матеріалів справи не надано. Акт №18 містить посилання на рахунки №18, 19, 20, які також відсутні в матеріалах справи. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що Претензія №14/09-01 від 14.09.20 р., до якої бува долучений вказаний акт, не був отриманий відповідачем, що підтверджується довідкою про причини повернення. (а.с. 36.).

Авансовий платіж, здійснений відповідачем 19.08.20 р. не може слугувати доказом виконання позивачем робіт.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень . Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем зроблено не було, оскільки до позовної заяви не було подано доказів направлення актів виконаних робіт, розрахунків, проект договору №1 від 03.08.2020 р. з надання послуг з монтажу та обслуговування систем кондиціонування та вентиляції.

Щодо доводів апелянта, що судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. 00 коп. документально не підтверджені та не доведені, а позивачем надано платіжне доручення про оплату 2 000 грн. 00 коп., касових чеків або інших банківський документів, які б однозначно підтверджували, що позивачем понесено більші витрати - не надано, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у апеляційній скарзі було викладено заперечення щодо розміру судових витрат Фізичної особи-підприємця Кирпоти Вадима Вікторовича.

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що позивачем не надано документів, які б однозначно підтверджували, що ним понесено більші витрати.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд апеляційної інстанції враховує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Колегія суддів вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1000 грн. є недоведеними, а тому, відсутні підстави для стягнення з позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Отже, оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджують фактичне надання правничої допомоги на суму 1 000 грн., суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні витрат на правничу допомогу на суму 1 000 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи через неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/15476/20 - скасуванню, з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/15476/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/15476/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" (03040, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 8/4, офіс 2, ідентифікаційний код 39787715) на користь Фізичної особи-підприємця Кирпоти Вадима Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 25 725 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн., судовий збір у розмірі 1 203 (одна тисяча двісті три) грн. 89 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кирпоти Вадима Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс Рітейл" (03040, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 8/4, офіс 2, ідентифікаційний код 39787715) 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

5. Матеріали справи №910/15476/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз