Постанова

від 20.05.2021 по справі 910/10718/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2021 р. Справа№ 910/10718/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Короля Д.В. ордер від 07.12.2020;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: Отцевича Є.Ю. директор;

від третьої особи 3: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 (повний текст складено 19.11.2020)

у справі №910/10718/20 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Інвест ЛТД"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера констракт"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кий Ріал"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба охорони ЦСБ"

3. Приватне підприємство "Українська консультаційна група"

про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" (далі - позивач ) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Інвест ЛТД" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера констракт" (далі - відповідач 2) у якому просило усунути перешкоди позивачу в доступі до майна - трансформатора 3-х фазного типу ТМ-1000/10/0,4-92А1; камери збірної КТП (10кВт); лічильника електроенергії Дельта-8010-02; трансформатора струму Т-0,66; кабельної лінії КЛ-1 - кв.ААБ2л3х120L=157м, ААБ2л3х120L=116L, приміщення тимчасового розміщення будівельників та адміністрації (битовки), яке знаходиться за адресою вулиця Набережно-Хрещатицька, 9, м.Київ, які чинять відповідачі, шляхом встановлення огорожі (паркану) або перешкоджаючи проїзду (виїзду) транспортних засобів та вільному проходу працівників позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, на підставі договору купівлі-продажу від 10.08.2015, укладеного із ТОВ "ЮАйПі ЛТД", є власником зазначеного майна, що розташоване по вул. Набережно-Хрещатицька, 9, у м.Києві та отримує електричну енергію за цією адресою, однак у лютому 2020 року була встановлена огорожа (паркан), чим перекрито вільний доступ до майна позивача, і з листа Департаменту міського благоустрою позивачу стало відомо, що огорожа встановлена навколо незавершеного будівництва, виконавцем робіт та замовником якого є відповідачі. Позивачем направлялись на їх адресу претензії, які залишились без належного реагування.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач 1 у письмових поясненнях посилався на те, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту його державної реєстрації, однак позивачем не надано доказів державної реєстрації за ним права власності на будівлю трансформаторної підстанції ТП-7140, що знаходиться по вул.Набережно-Хрещатицька, 9; ТОВ "Служба охорони ЦСБ", ПП "Українська консультаційна група", ТОВ "Кий Ріал" та ТОВ "Сага Інвест ЛТД" є співвласниками об`єкта нерухомості (офісного комплексу), розташованого за вказаною адресою, а згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у справа №369/5240/16-ц та №907/442/18 трансформаторна підстанція не може розглядатись як окремий об`єкт права власності, оскільки є інженерною спорудою, яка складає одне ціле з будинком, тобто, є приналежністю основної речу (будинку) та слідує за нею, тому вказані особи є належними власниками майна, на яке посилається позивач; встановлення огорожі по периметру офісного комплексу здійснено за наявності дозволу, у відповідності норм чинного законодавства і не порушує права позивача.

В процесі розгляду спору судом було залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кий Ріал" (третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба охорони ЦСБ" (третя особа 2) та Приватне підприємство "Українська консультаційна група" (третя особа 3), які є співвласниками об`єктів нерухомого майна за адресою: вул.Набережно-Хрещатицька, 9, у місті Києві та у заявах про їх залучення посилались на те, що трансформаторна підстанція є приналежністю до об`єкту нерухомості, який належить відповідачу 1 і третім особам, а встановлення огорожі є законним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем 1 та третіми особами не надано доказів того, що вони є власниками трансформаторної підстанції і воно є приналежністю до незавершеного будівництва офісного комплексу; письмові пояснення були подані відповідачем1 з пропуском строку, встановленого для подання відзиву на позов, тому суд не повинен був їх враховувати; до відповідача 1 і третіх осіб не перейшло відповідне право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться спірне майно, і це право належить; відповідач 1 та треті особи не звертались для отримання дозвільних документів щодо будівництва офісного комплексу за вказаною адресою, тому були відсутні підстави для видачі контрольної картки на порушення благоустрою від 30.03.2020 на тимчасову огорожу, а дії з її видачі є неправомірними і оскаржуються до адміністративного суду.

Третя особа 2 у відзиві на апеляційну скаргу заперечила проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позивач не довів наявності у нього права власності на будь-яке майно, яке б знаходилось на земельних ділянках по вул. Набережно-Хрещатицька, 9, оскільки предметом договору купівлі-продажу від 10.08.2015, на який посилається позивач, є у тому числі будівля трансформаторної підстанції, однак відсутнє нотаріальне посвідчення вказаного договору і державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, тому цей договір є нікчемним; трансформаторна підстанція є інженерною спорудою та приналежністю основної речу (будинку), тому її власниками є власники офісних комплексів (відповідач 1 та треті особи), які розташовані на цих земельних ділянках; позивачем не надано доказів наявності на земельних ділянках електроустановок позивача, які споживають електричну енергію від трансформаторної підстанції, а згідно схеми і точок розподілу мереж постачання здійснюється до електроустановок будівельного майданчику офісного комплексу; з набуттям права власності на нерухоме майно ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС", а в подальшому відповідач1 і треті особи, набули право користування земельною ділянкою, яке було у ТОВ "ЮАйПі ЛТД", а останнє втратило це право з 10.12.2012, та не мало жодних прав ні на земельну ділянку, ні на об`єкт незавершеного будівництва, тому не мало права розпоряджатись частиною об`єкту (трансформаторною підстанцію) за договором купівлі-продажу від 10.08.2015; встановлення огорожі здійснено правомірно, в порядку, визначеному чинним законодавством.

Представник відповідача 1 та третьої особи 1 у письмових поясненнях заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу від 10.08.2015, на який посилається позивач, як на підставу виникнення у нього права власності на трансформаторну підстанцію, є нікчемним у зв`язку із відсутністю нотаріального посвідчення; належними власниками нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, є відповідач 1 і треті особи, а трансформаторна підстанція є приналежністю основної речі (будинку); встановлення тимчасової огорожі здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства; позивачем не доведено, що він є власником майна і діями відповідачем порушується його право власності чи законного володіння.

За клопотання представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Відповідачі та треті особи 1, 3 про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, в порядку встановленому статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), представників у судове засідання не направили, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи 2, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі №5011-32/10471-2012, яке залишено без змін постановою Київського господарського апеляційного суду від 10.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2013, було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАйПі Лтд" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В рахунок часткового погашення боргу ТОВ "ЮАйПі Лтд" перед ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" в розмірі 46 625 815,00 грн за Додатковою угодою №2-1 від 30.11.2007р. до Генерального договору про здійснення кредитування № 18/107-К, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором від 05.11.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М. Ф., зареєстрованим в реєстрі за № 3333, а саме:

- майновий комплекс - склади, загальною площею 1801,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 22 та складається з: А - склад (нежилі приміщення 1-го поверху) загальною площею 1122, 80 кв. м., Б - склад загальною площею 72, 50 кв. м., В - склад загальною площею 56, 70 кв. м., Д - склад загальною площею 549, 90 кв. м.;

- майновий комплекс, загальною площею 360, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 22 та складається з: А - контора гаража 2 поверх (приміщення №3) загальною площею 119, 10 кв. м., Е - контрольна будка загальною площею 9, 70 кв. м., З - гараж загальною площею 73, 60 кв. м., Ж - прибудова до майстерні (бокс), склад-комора загальною площею 158, 20 кв.м.;

- нежилий будинок літера А, загальною площею 603,80 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9;

та предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором від 30.11.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №1732, а саме:

- офісний комплекс, загальною площею 1471 ,20 кв. м., який розташований в м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9 (літера "А");

- майнові права на незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга), загальною площею 20 299,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, що будується на земельній ділянці площею 0,3233 га (кадастровий номер 8000000000:85:379:0004), розташованій за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, та земельній ділянці площею 0, 1326 га (кадастровий номер 8000000000:85:379:0001), розташованій за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, на підставі застережень про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС".

За Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" визнано право власності на вище зазначені майнові комплекси, нежилий будинок, офісний комплекс та на майнові права на незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга).

Позивач у листопаді 2020 року також оскаржував вказане рішення в апеляційному порядку, однак ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 йому було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі №5011-32/10471-2012 набрало законної сили з 10.12.2012, отже, з цього часу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮАйПі Лтд" втратило будь-які права (у тому числі і право розпоряджатись) по відношенню до визначеного у судовому рішенні нерухомого майна.

Право власності на офісний комплекс (літера А) та незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, було зареєстровано за ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" 03.07.2013, що підтверджується Витягами з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру від 29.02.2020, власником земельної ділянки площею 0,1326 га, кадастровий номер 8000000000:85:379:0001 та площею 0,3233 га, кадастровий номер 8000000000:85:379:0004 (на яких за знаходиться вищезазначене нерухоме майно) є Київська міська рада та зареєстровано право оренди за ТОВ "ЮАйПі ЛТД".

10.05.2015 між ТОВ "ЮАйПі ЛТД", як продавцем, та ТОВ "Ренесанс-Нерухомість", як покупцем, був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується передати у власність покупцю - будівлю трансформаторної підстанції ТП-7140, що розташована за адресою: м.Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 9, на земельній ділянці з кадастровим №85:379:0004, яка належить продавцю на правах оренди, трансформатор (3-и фазний) типу ТМ-1000/10/0,4-92У1 в кількості 1 одиниця, камера збірна КТП (10кВт); лічильник електроенергії Дельта-8010-02; трансформатор струму Т-0,66 в кількості 3 одиниці; кабельна лінія КЛ-10кв.ААБ2л3х120L=157м; ААБ2л3х120L=116L, а також приміщення тимчасового розміщення будівельників та адміністрації (битовки). Відчужуваний об`єкт майна належить продавцеві на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.2008 року за номером 4/06.

За актом приймання-передачі від 10.08.2015 продавець передав, а покупець прийняв майно згідно переліку: трансформатор 3-х фазний, камеру збірну, лічильник електроенергії, трансформатори струми, кабельні лінії та приміщення для тимчасового розміщення будівельників та адміністрації.

28.11.2018 між ТОВ "Ренесанс-Нерухомість" та ТОВ "Київські енергетичні послуги" був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу, згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача.

Згідно Переліку об`єктів та точок комерційного обліку споживача адресами об`єктів є: м.Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 9 (три комерційні точки обліку) та м.Київ, вул. Жилянська, 47 (дві комерційні точки обліку).

Право власності на будівлю трансформаторної підстанції ТП-58, що знаходитися за адресою м.Київ, вул. Жилянська 47, зареєстровано за позивачем, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, матеріали справи не містять доказів реєстрації за позивачем права власності на будівлю трансформаторної підстанції КТП-7140, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 9.

У акті розміщування балансової належності електромереж зазначено, що балансова належність електромереж та установок - споживача КТП 7140 КЛ0,4 кВ буд.механізмів - на балансі ТОВ "ЮАйПі ЛТП" (ТОВ "Ренесанс-Нерухомість - орендар), а на Схемі електроустановки зазначено, що від КТП7140 електроенергії постачається на будівельний майданчик.

11.09.2019 між ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС", як продавцем, та ТОВ "Сага Інвест ЛТД", ТОВ "Кий Ріал", ТОВ "Служба охорони ЦСБ" і ПП "Українська консультаційна група", як покупцями, був укладений Договір купівлі-продажу офісного комплексу, літера "А", загальною площею 1471 кв.м., що розташований за адресою: м.Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, на земельній ділянці площею 0,1326 га, кадастровий номер 8000000000:85:379:0001 та площею 0,3233 га, кадастровий номер 8000000000:85:379:0004.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Петріцькою А.П. та зареєстрований за номером 6015.

За актом прийому-передачі нерухомого майна від 11.09.2019 вказане нерухоме майно було передано покупцям.

Крім того, 11.09.2019 між ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС", як продавцем, та ТОВ "Сага Інвест ЛТД", ТОВ "Кий Ріал", ТОВ "Служба охорони ЦСБ" і ПП "Українська консультаційна група", як покупцями, був укладений Договір купівлі-продажу незвершеного будівництва офісного комплексу (друга черга), загальною площею 20299,1 кв.м., розташованого за адресою: м.Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, на земельній ділянці площею 0,1326 га, кадастровий номер 8000000000:85:379:0001 та площею 0,3233 га, кадастровий номер 8000000000:85:379:0004.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Петріцькою А.П. та зареєстрований за номером 6021.

По акту прийому-передачі нерухомого майна від 11.09.2019 вказане нерухоме майно було передано покупцям.

Право власності на офісний комплекс та незавершене будівництво офісного комплексу зареєстровано за покупцями 11.09.2019, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

04.03.2020 ТОВ "Сага Інвест ЛТД" звернулось до Департаменту міського благоустрою з проханням видати картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з безпечним утриманням об`єкта незавершеного будівництва для не проникнення на нього сторонніх осіб за адресою: вул.Набережно-Хрещатицька, 9, терміном на 6 місяців.

На підставі вказаного зверненням Департаментом міського благоустрою КМДА була видана контрольна картка №20070015-Пд на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі (по периметру незавершеного будівництва офісного комплексу (без виконання будівельно-монтажних робіт) за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 9, замовник ТОВ "Сага Інвест ЛТД", виконавець робіт ТОВ "Атмосфера Констракт".

06.03.2020 ТОВ "ДТЕК Київські електромережі" повідомило позивача про те, що 19.02.2020 фахівців товариства не допустили на територію будмайданчика по вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, для обстеження розподільного пристрою РУ 0,4 кВ КТП-7140.

У березні-квітні 2020 року позивач звертався до Департаменту земельних ресурсів, Департаменту міського благоустрою, Подільської районної в місті Києві державної адміністрації із запитами щодо встановлення тимчасової огорожі, у відповідь на які йому було повідомлено про видачу вищевказаної контрольної картки та надані копії договорів купівлі-продажу, актів прийому-передачі, інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

Позивачем було оскаржено дії Департаменту міського благоустрою щодо видачі контрольної картки від 30.03.2020 в порядку адміністративного судочинства (справа №640/13974/20), однак рішення у вказаному спорі наразі не прийнято.

29.05.2020 позивач направив відповідачам претензії від 20.05.2020, у яких вказав, що він є власником майна по вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, однак у лютому 2020 року невідомі особи встановили огорожу (паркан), чим перекрили доступ до майна товариства, а з листа Департаменту міського благоустрою від 13.05.2020 вбачається, що огорожу встановили ТОВ "Атмосфера-Констракт" та ТОВ "Сага Інвест ЛТД", тому просив негайно усунути перешкоди для вільного доступу товариства до належного йому майна.

Оскільки відповідачі на вказані претензії не відповіли та не усунули перешкоди в користуванні майном, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх безпідставність і необґрунтованість.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За приписами ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній у 2012 році) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а частиною 1 ст. 37 вказаного Закону визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Матеріалами справі підтверджується, що на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі №5011-32/10471-2012, яке набрало законної сили з 10.12.2012, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" набуло право власності на офісний комплекс, загальною площею 1471,20 кв.м. та майнові права на незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга), загальною площею 20 299,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул.Набережно-Хрещатицька, буд. 9, на земельних ділянках площею 0,3233 га (кадастровий номер 8000000000:85:379:0004) та площею 0,1326 га (кадастровий номер 8000000000:85:379:0001), право власності було зареєстровано 03.07.2013.

Вказані земельні ділянки є власністю територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради і перебували в оренді у ТОВ "ЮАйПі ЛТД".

У подальшому право власності на зазначені об`єкти нерухомості набули ТОВ "Служба охорони ЦСБ", ПП "Українська консультаційна група", ТОВ "Кий Ріал" та ТОВ "Сага Інвест ЛТД" на підставі договорів купівлі-продажу від 11.09.2019 і право власності зареєстровано у встановленому порядку в день укладання договорів.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до положень частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 2 статті 120 ЗК України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачає стаття 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно, у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже, й відповідні права та обов`язки, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №514/1571/14-ц та підтримана сталою практикою Верховного Суду.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "ЮАйПі ЛТД" в день набрання чинності судовим рішенням у справі №5011-32/10471-2012 втратило право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:379:0001 та 8000000000:85:379:0004, а права і обов`язки орендаря у чинних договорах набув новий власник об`єктів нерухомого майна - ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС", якого в подальшому замінили нові власники - ТОВ "Служба охорони ЦСБ", ПП "Українська консультаційна група", ТОВ "Кий Ріал" та ТОВ "Сага Інвест ЛТД".

Зазначеним спростовуються доводи позивача про те, що ТОВ "ЮАйПі ЛТД" не втратило право оренди на вказані земельні ділянки.

Щодо доводів позивача про набуття ним права власності на об`єкти, що знаходяться на вказаних земельних ділянках, то зі змісту договором купівлі-продажу від 10.08.2015, який був укладений між позивачем та ТОВ "ЮАйПі ЛТД", вбачається, що його предметом були: будівля трансформаторної підстанції ТП-7140, обладнання (трансформатори, лічильник тощо) та приміщення для тимчасового розміщення будівельників.

Отже, як вірно відзначив суд першої інстанції, у даному випадку необхідно встановити, чи є предметом договору окремий об`єкт нерухомого майна, у якому розміщено електроенергетичне обладнання загального користування, або невід`ємна інженерна частина незавершеного будівництвом офісного центру, право власності на яке на час укладення цього договору мала інша особа.

У першому випадку об`єкт електроенергетики розміщується на земельній ділянці відповідного цільового призначення, в другому - він є невід`ємною частиною офісного центру і розміщується на відведеній для його будівництва та експлуатації території без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до статті 19 ЗК України за основним цільовим призначенням землі Держави поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 5 ст. 20 ЗК України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Зміна категорії цільового використання земельної ділянки без прийняття відповідного рішення місцевою радою та зміни землевпорядної документації є юридично неможливим.

Відповідно, у випадку відчуження продавцем за договором від 10.08.2015 окремого об`єкту електроенергетики, який не є складовою частиною незавершеного будівництвом майнового комплексу, земельна ділянка під цим об`єктом повинна мати наступне цільове призначення: 14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії для експлуатації та обслуговування будівлі центрального теплового пункту.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, відповідно до інформації Публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua/) земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:379:0001 та 8000000000:85:379:0004 мають однакове цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з громадськими приміщеннями, тобто, відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови.

Отже, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:379:0004 не існує окремого об`єкту електроенергетики, що не є складовою інженерно-технічною частиною незавершеного будівництвом офісного центру.

При цьому, наведена у тексті договору купівлі-продажу від 10.08.2015 частина кадастрового номеру 85:379:0004 дозволяє ідентифікувати цю ділянку як ділянку з номером 8000000000:85:379:0004, право оренди якої ТОВ "ЮАйПі ЛТД" втратило з моменту набрання сили судовим рішенням №5011-32/10471-2012 (з 10.12.2012), а тому на час укладення договору купівлі-продажу продавець не мав права орендного користування і наведене у пункті 1.1 договору купівлі-продажу твердження (щодо належності продавцю земельної ділянки на праві оренди) не відповідає дійсним обставинам справи.

Посилання позивача на договір від 28.11.2018 про постачання електричної енергії споживачу, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:379:0004 на законних підставах знаходяться електроустановки позивача, що споживають електричну енергію від трансформаторної підстанції, а зі Схеми електроустановки та точки розподілу мереж постачання електроенергії від КТП 7140 вбачається, що електропостачання здійснюється для електроустановок будівельного майданчику.

При цьому позивачем не надано доказів здійснення ним будівельних робіт чи наявності на земельній ділянці об`єкту будівництва, що прямо або опосередковано належить позивачу, а згідно наданих ним доказів, зокрема, витягу з Державного реєстру речових прав, на вказаній земельні ділянці знаходиться незавершений будівництвом офісний комплекс, який на праві спільної часткової власності належить чотирьом юридичним особам (у тому числі відповідачу 1).

Також позивачем не надано доказів наявності у нього ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку електроенергетики, передбаченої положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії України", отже, він неспроможний передавати отриману від трансформаторної підстанції електричну енергію іншим споживачам, у тому числі власникам незавершеного будівництвом офісного комплексу, на комерційній основі.

Крім цього, згідно з положеннями статті 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Профільний Закон України "Про ринок електричної енергії" (зокрема, стаття 1) дає підстави стверджувати, що трансформаторна підстанція (ТП) є електроустановкою, тобто, комплексом устаткування і споруд (споруди).

Інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін. (Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000).

До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін. Трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж відповідно ДК 018-2000 належать до інженерних споруд.

Визначення трансформаторної підстанції наведене у ДСТУ 3429-96 "Електрична частина електростанції та електричної мережі", відповідно до якого електрична підстанція - це електроустановка, призначена для приймання, перетворювання та розподіляння електричної енергії, складена з трансформаторів чи інших перетворювачів електричної енергії, розподільчих та керувальних установок і допоміжних пристроїв. В свою чергу, трансформаторна підстанція - це електрична підстанція, призначена для трансформування електричної енергії.

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що трансформаторна підстанція призначена для обслуговування будівлі та становить одне ціле з нею, а відтак, згідно статті 186 ЦК України, є приналежністю основної речі, має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об`єкт права власності.

Аналогічні правові позиція викладені у постанова Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 369/5240/16-ц та від 25.07.2019 у справі №907/442/18, які обґрунтовано враховані судом першої інстанції.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що трансформаторна підстанція, розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:379:0004 є складовою частиною незакінченого будівництвом офісного центру та відноситься до інженерних мереж цієї споруди, відповідно ТОВ "ЮАйПі Лтд" не мало прав на майно інженерної споруди будівельного об`єкту після набуття законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі 5011-32/10471-2012, та, відповідно, неможливим набуття позивачем права власності на частину об`єкту будівництва - трансформаторну підстанцію та приміщення для розміщення робітників і адміністрації будівництва (битовку), оскільки всі тимчасові чи постійні споруди, які не можливо без втрати їх властивостей відділити від земельної ділянки також є складовою будівельного об`єкту і не можуть відчуватись особою, що не є власником цього об`єкту.

Крім цього, наданими позивачем доказами, зокрема, чинною контрольною карткою, підтверджується правомірність встановлення відповідачами тимчасової огорожі по периметру незавершеного будівництва офісного комплексу, яким обмежується доступ сторонніх осіб на будівельний майданчик.

Посилання позивача на те, що суд першої інстанції не повинен був враховувати доводи відповідача 1, які викладені ним у письмових поясненнях, поданих з пропуском строку на подання відзиву, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки врахування вказаних пояснень не призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту порушення відповідачами його прав і охоронюваних законом інтересів та не доведено наявності належного позивачу майна на земельних ділянках, право користування якими належить відповідачу 1 і третім особам, а тому позовна вимога про усунення перешкод у доступі до майна є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані позивачем докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а судові витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17 листопада 2020 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.05.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко