Рішення

від 18.05.2021 по справі 911/133/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2021 р.

м. Київ

Справа № 911/133/21

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до Житлово-комунального підприємства "Немішаєве" (07853, Київська обл., Бородянський р-н, смт Немішаєве, вул. Чкалова, буд. 42, код ЄДРПОУ 23579528)

про стягнення боргу, пені, 3% річних, втрат від інфляції та збитків за договором постачання природного газу

за участю представників:

позивача: Верхацький І.В.;

відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 39/5-4498-20 від 24.12.2020 Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Житлово-комунального підприємства "Немішаєве" про стягнення боргу, збитків, інфляційних втрат, трьох відсотків, річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема, зазначає, що між ним та відповідачем 08.10.2018 укладено Договір поставки природного газу №2607/18-ТЕ-17, на виконання умов якого позивачем було передано відповідачу природного газу на загальну суму 375025,76 грн, водночас відповідач розрахувався за поставлений природний газ лише частково, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 150000,00 грн. Також позивачем з підстав прострочення відповідачем строків оплати вартості природного газу, нараховано відповідачу 18351,29 грн пені, 12050,89 грн 3% річних, 18802,68 грн втрат від інфляції та 346,43 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву №39/5-1022-21 від 04.02.2021 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.02.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 15.03.2021. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому судовому засіданні 15.03.2021 судом з підстав неявки представника відповідача відкладено судове засідання на 29.03.2021.

22.03.2021 до суду від позивача надійшла заява №39/5-2164-21 від 19.03.2021 про зменшення розміру позовних вимог.

У підготовчому судовому засіданні 29.03.2021 судом задоволено заяву позивача № 39/5-2164-21 від 19.03.2021 про зменшення розміру позовних вимог та вирішено розглядати позовні вимоги в наступній редакції: стягнути з Житлово-комунального підприємства "Немішаєве" на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» борг у загальній сумі 199 551,29 грн., у тому числі: основний борг у сумі 150 000,00 грн.; пеня у сумі 18 351,29 грн.; три проценти річних у сумі 12 050,89 грн.; інфляційні втрати у сумі 18 802,68 грн., збитки у сумі 346,43 грн; стягнути з житлово-комунального підприємства "Немішаєве" на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» судовий збір у сумі 2 993,27 грн.

Зокрема, у тому ж судовому засіданні судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12.04.2021.

09.04.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшли докази часткової оплати відповідачем боргу (банківські виписки) з супровідним листом №39/5-2687-21 від 08.04.2021.

У судовому засіданні 12.04.2021 судом долучено до матеріалів справи банківські виписки, подані позивачем разом із супровідним листом № 39/5-2687-21 від 08.04.2021. Також суд, в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.04.2021.

У судовому засіданні 20.04.2021 судом відкладено проведення судового засідання на 26.04.2021.

За наслідками судового засідання 26.04.2021 судом, з огляду на короткий термін між останніми засіданнями, а також на те, що станом на час розгляду справи у суду немає відомостей про отримання відповідачем судової кореспонденції (зокрема ухвали від 20.04.2021) судом відкладено розгляд справи на 18.05.2021.

27.04.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення №39/5-3238-21 від 27.04.2021 щодо нормативного обґрунтування та порядку нарахування збитків.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 18.05.2021 позивач підтримав позовні вимоги, відповідач у судове засідання не з`явився, судом ухвалено рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями №0103276814706 від 18.02.2021, №0103277217698 від 19.03.2021, №0103277953840 від 28.04.2021 з відмітками про вручення відповідачу ухвал Господарському суду Київської області.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Судом здійснено пошук в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що повне найменування позивача змінено з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та Житлово-комунальним підприємством "Немішаєве" (відповідач, споживач) укладено Договір постачання природного газу №2607/18-ТЕ-17 від 08.10.2018 (далі - Договір), за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).

Природний газ, що поставляється за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Необхідний споживачу повний обсяг природного газу, зазначений у пункті 2.1. цього Договору, споживач визначає самостійно. За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений позивачем на митну територію України (п. 1.2. 1.4. Договору).

Згідно п. 2.1. - 2.4 Договору постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 3 тис. куб. метрів. Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим Договором, повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у п. 1.2 Договору. Споживач самостійно визначає планові обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього Договору, і несе відповідальність за правильність їх призначення. Допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планованих обсягів, зазначених в п. 2.1. цього Договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному періоді, підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до розділу 3 даного договору. При цьому, споживач не позбавляється права на коригування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного періоду постачання газу в розмірі +/- 5% від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінації) без узгодження сторін. Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.7. Цього Договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному періоді постачання газу.

Ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладення Договору становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн (п. 5.2. Договору).

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 8.1. та 8.2 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Додатковими угодами №1 та №2 від 22.10.2018 та 29.10.2018 до Договору сторони, зокрема, погодили, що постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 26.10.2018 природний газ орієнтовним обсягом до 9 тис. куб. метрів та до 13 тис. куб метрів відповідно.

Додатковою угодою №3 від 02.11.2018 до Договору, сторони, зокрема, погодили наступні зміни до Договору, а саме доповнили пункт 2.1 розділу 2. Кількість та фізико-хімічні показники природного газу абзацом: Постачальник передає споживачу з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 10 тис. куб. метрів. Також сторонами змінено ціну природного газу - ціна за 1000 куб.м газу з 01.11.2018 становить 3235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.

Додатковою угодою №4 від 05.12.2018 до Договору, сторони виклали розділи 1-12 основного Договору в іншій редакції, а саме у п. 2.1. сторони погодили, що постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг природного газу в кількості 67,764 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2018 - 2,764 тис. куб. метрів, листопад 2018 - 12,0 тис. куб. метрів; грудень 2018 - 12,0 тис. куб. метрів; січень 2019 - 12,0 тис. куб. метрів; лютий 2019 - 12,0 тис. куб. метрів; березень 2019 - 11,0 тис. куб. метрів, квітень 2019 - 6,0 тис. куб. метрів.

Крім того, п. 3.13 та п. 3.13.1 Додаткової угоди №4 сторони погодили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. цього Договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього Договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період.

Водночас, Додатковою угодою № 5 від 20.03.2019 сторони виклали п. 2.1. Розділу 2 Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції: постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 51,955 тис.куб.метрів, у тому числі по місяцях жовтень 2018 - 2,764 тис. куб. метрів, листопад 2018 - 8,987 тис. куб. метрів; грудень 2018 - 10,773 тис. куб. метрів; січень 2019 - 10,524 тис. куб. метрів; лютий 2019 - 8,907 тис. куб. метрів; березень 2019 - 8,00 тис. куб. метрів, квітень 2019 - 2,0 тис. куб. метрів.

Додатковою угодою №6 від 29.03.2019 сторони по тексту Договору слова Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , Національна акціонерна компанія Нафтогаз України замінили словами Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у відповідному відмінку.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором, правовідносини за яким регулюються Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України щодо поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази та встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином бухгалтерськими документами у вигляді актів приймання-передачі природного газу.

Так, судом встановлено, що відповідно до актів приймання-передачі природного газу, а саме: Акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2018 на суму 16391,63 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 на суму 67246,24 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2018 на суму 80610,18 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 на суму 78747,01 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 на суму 66647,63 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 на суму 62180,51 грн; Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 на суму 3202,56 грн, позивачем на виконання умов Договору, передано позивачу природного газу на загальну суму 375025,76 грн. Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані представниками позивача та відповідача, а також скріплені їх печатками.

Відтак, з наведеного слідує, що сторонами вчинені всі необхідні юридично-значимі дії на виконання п. 3.1. Договору, а отже, в суду наявні підстави стверджувати про факт поставки природного газу позивачем відповідачу загальною вартістю 375025,76 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору з моменту поставки природного газу відповідач повинен до 25 числа (включно) наступного місяця здійснювати остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, відповідно до акту приймання-передачі.

Водночас, як вбачається з доданих до матеріалів справи банківських виписок з АТ Ощадбанк , відповідачем за період з 27.12.2018 по 01.02.2021 сплачено позивачу 225025,76 грн. Інших доказів оплати відповідачем вартості поставленого природного газу суду не надано.

Отже, судом встановлено, що несплаченим залишився обсяг поставленого природного газу на суму 150000,00 грн (375025,76 - 225025,76) грн.

Водночас, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідачем, під час розгляду даної справи судом, не було надано жодних доказів, які б спростовували твердження позивача щодо наявності заборгованості у відповідача за Договором поставки природного газу.

Отже, відповідач попри те, що був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, не вчинив жодних юридично значимих дій щодо подання до суду доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості перед позивачем за вказаним Договором поставки та/або пояснень щодо неможливості подання таких доказів з причин, що не залежать від його волі.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відтак, суд, спираючись та ті обставини, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, ніж ті, що надані позивачем на підтвердження наявності у відповідача, заборгованості за Договором поставки природного газу у розмірі 150000,00 грн, розцінює докази позивача вірогідними, а також належними, допустимими та такими, що підтверджують факт заборгованості відповідача.

Отже, суд вважає позовні вимоги, про стягнення з відповідача 150000,00 грн вартості поставленого товару за Договором постачання природного газу обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 18351,29 грн пені, 12050,89 грн 3% річних та 18802,68 грн втрат від інфляції.

Водночас, з поданих до суду доказів вбачається, що відповідачем порушено умови Договору поставки природного газу в частині строків оплати, у зв`язку з чим позивачем підставно нараховано відповідачу штрафні санкції.

Судом перевірено розрахунки позивача щодо нарахування пені та 3% річних та встановлено, що вони є арифметично правильними, а тому штрафні санкції у вигляді 18351,29 грн пені та 12050,89 грн 3% річних підставно підлягають стягненню з відповідача.

Поряд з тим судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування втрат від інфляції та встановлено, що він є частково неправильним, а саме, нарахована позивачем сума є більшою. Судом перераховано розмір втрат від інфляції та встановлено, що сума втрат від інфляції підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 18506,06 грн.

Щодо нарахування збитків.

Позивачем нараховано відповідачу збитки у розмірі 346,43 грн, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору п. 2.1 Договору, розраховані на підставі п. 3.13 та 5.7. Договору та п. 1 Розділу VI Правил, за квітень 2019 року.

Як вже зазначалось судом вище, сторони, зокрема, погодили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. цього Договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього Договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п. 3.13 та п. 3.13.1 Додаткової угоди №4).

При цьому сторонами погоджено, що постачальник передає споживачу у квітні 2019 - 2,0 тис. куб. метрів газу, водночас з Акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2019, за квітень позивачем фактично передано відповідачу природний газ, в обсязі 0,428 тис. куб. метрів.

З наведеного вбачається, що відповідачем порушено умови пунктів 3.13 та 3.13.1 Додаткової угоди №4, позаяк, обсяг використаного природного газу відрізняється більше ніж на 5% від замовленого обсягу природного газу за відповідний період (квітень 2019). Тобто відповідачем використано природний газ в обсязі 0,428 тис. куб. метрів, тоді як допустимими нормами обсягів споживання природного газу у даний період мали були обсяги споживання природного газу від 1,9 до 2,1 тис. куб. метрів газу (+/- 5% від 2.0 тис. куб. метрів).

Відтак, судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування збитків, здійснений відповідно до п. 3.13.1 Договору та встановлено, що він є арифметично вірним, а тому сума у розмірі 346,43 грн підлягає підставному стягненню з відповідача.

Отже, на підставі викладеного суд доходить висновків про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 150000,00 грн боргу, 18351,29 грн пені, 12050,89 грн 3% річних, 18506,06 грн втрат від інфляції та 346,43 грн збитків.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача та відповідача у пропорційному розмірі від задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства "Немішаєве" (07853, Київська обл., Бородянський р-н, смт Немішаєве, вул. Чкалова, буд. 42, код ЄДРПОУ 23579528) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 150000,00 грн боргу, 18351,29 грн пені, 12050,89 грн 3% річних, 18506,06 грн втрат від інфляції та 346,43 грн збитків, а також 2963,33 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2021.

Суддя А.Ф. Черногуз