Постанова

від 27.05.2021 по справі 924/303/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 924/303/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Случа О. В., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 (судді: Маціщук А. В., Петухов М. Г., Олексюк Г. Є.) у справі

за позовом керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Форк", 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_2 , 4) ОСОБА_3 , 5) ОСОБА_4 , 6) ОСОБА_5 ,

про витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи

1.1. Керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру) звернувся із позовом до суду про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (далі - ТОВ "Зарус-Інвест") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (далі - ТОВ "Агро-Еко-Граунд") на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру земельних ділянок.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що земельні ділянки вибули з власності держави поза волею належного розпорядника землі, тому наявні правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідачів на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

1.3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 (суддя Муха М. Є.) позов прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до ТОВ "Зарус-Інвест" та до ТОВ "Агро-Еко-Граунд" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ "Форк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок задоволено. Вирішено витребувати у ТОВ "Зарус-Інвест" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру земельні ділянки:

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_2 , відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20707-СГ (кадастровий номер 6822455800:03:003:0082);

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_4 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 (кадастровий номер 6822455800:04:002:0087);

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20777-СГ (кадастровий номер 6822455800:05:006:0056);

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_5 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20695-СГ (кадастровий номер 6822455800:03:003:0058);

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_3 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20894-СГ (кадастровий номер 6822455800:04:002:0082).

Вирішено витребувати у ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру земельні ділянки:

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_2 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20707-СГ (кадастровий номер 6822455800:03:003:0082);

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану Семенюку С. С. відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 (кадастровий номер 6822455800:04:002:0087);

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20777-СГ (кадастровий номер 6822455800:05:006:0056);

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_5 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20695-СГ (кадастровий номер 6822455800:03:003:0058);

- загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, передану ОСОБА_3 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20894-СГ (кадастровий номер 6822455800:04:002:0082).

Вирішено стягнути з ТОВ "Зарус-Інвест" на користь Хмельницької обласної прокуратури 5 255,00 грн витрат по оплаті судового збору. Вирішено стягнути з ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь Хмельницької обласної прокуратури 5 255,00 грн витрат по оплаті судового збору.

1.4. ТОВ "Агро-Еко-Граунд" звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, ТОВ "Агро-Еко-Граунд" подало клопотання про зупинення провадження у цій справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19. Зазначене клопотання мотивоване тим, що Великою Палатою Верховного Суду прийнята до розгляду справа № 910/18647/19, оскільки вона містить виключну правову проблему, пов`язану з порядком реалізації майна (активів), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні. При цьому ТОВ "Агро-Еко-Граунд" зазначало, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 21.03.2018 на спірні земельні ділянки накладений арешт як на речові докази у межах кримінального провадження.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

2.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 клопотання ТОВ "Агро-Еко-Граунд" задоволено, зупинено апеляційне провадження у справі № 924/303/20 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.

2.2. Ухвала суду апеляційної інстанції з посиланням на положення пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що справа № 910/18647/19 прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що існує невизначеність законодавчого регулювання порядку прийняття судами рішення про витребування нерухомого майна - земельної ділянки, якщо на момент звернення до суду із позовом на земельну ділянку, щодо якої заявлено вимогу про витребування, накладено арешт у кримінальному провадженні, яке на момент звернення з позовом до суду не є завершеним, а арешт є чинним. Суд зазначив, що у справі, яка розглядається, досліджувалися обставини передачі земельних ділянок, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, такий арешт є чинним на час звернення з позовом у цій справі, тому з метою дотримання принципу правової визначеності та унеможливлення неоднакового застосування норм чинного законодавства у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що необхідно зупинити провадження у справі № 924/303/20 до отримання висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18647/19.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

3.2. Скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор вважає, що апеляційний господарський суд належним чином не обґрунтував підстави такого зупинення, не взяв до уваги предмет та підстави позовів у справі, яка розглядається, та у справі № 910/18647/19, не зазначив обставини на підтвердження висновку про те, що наявність спору у справі про відчуження Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), майна, на яке накладено арешт в межах кримінального провадження, виключає можливість на підставі наявних доказів розглянути справу № 924/303/20. Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 910/11236/19 (щодо необхідності зазначення обґрунтування стосовно зупинення провадження у справі та неможливості розгляду справи за наявними доказами). Посилаючись на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, прокурор також зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду та перебування у стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру просить касаційну скаргу прокурора задовольнити. ГУ Держгеокадастру зазначає, що правовідносини у справах № 924/303/20 та № 910/18647/19 не є подібними, а виключна правова проблема, яка має бути вирішена Великою Палатою Верховного Суду, пов`язана з реалізацією Національним агентством повноважень щодо реалізації майна (активів) під час чинного арешту у кримінальному провадженні.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржувану у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

4.2. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду про зупинення провадження у справі, яка ухвалена з посиланням на пункт 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

4.3. Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 також зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17 та від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17, від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17.

4.4. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про витребування у відповідачів земельних ділянок на користь ГУ Держгеокадастру.

4.5. Звертаючись до господарського суду з позовом, прокурор мотивував позовні вимоги тим, що земельні ділянки вибули з власності держави поза її волею, з порушенням чинного законодавства, а саме через їх набуття у приватну власність третіми особами, які не повідомили про наявність у них уже приватизованих земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. У подальшому речові права на спірні земельні ділянки шляхом продажу були набуті відповідачами.

4.6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що наказами ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20695-СГ, № 22-20707-СГ, № 22-20777-СГ, № 22-20894-СГ, № 22-20622-СГ було надано у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів. На підставі зазначених наказів ГУ Держгеокадастру було зареєстровано право власності за третіми особами на спірні земельні ділянки. Рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.07.2019 у справі № 626/205/19, від 27.08.2019 у справі № 676/212/19, від 03.05.2019 у справі № 676/220/19, від 22.08.2018 у справі № 676/170/19, від 21.05.2019 у справі № 676/714/19 визнано недійсними накази ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20695-СГ, № 22-20707-СГ, № 22-20777-СГ, № 22-20894-СГ, № 22-20622-СГ. Зазначеними рішеннями Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області встановлено, що всупереч положень статей 116, 121 Земельного кодексу України ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 двічі безоплатно отримали у власність земельні ділянки для особистого селянського господарства загальною площею 4 га кожен. Оскільки спірні земельні ділянки вибули з державної власності на підставі наказів ГУ Держгеокадастру, визнаних недійсними у судовому порядку рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що земельні ділянки вибули з володіння держави з порушенням установленого порядку, волі держави на таке вибуття не було, внаслідок чого право державної власності порушено. Зазначивши, що володільцями спірних земельних ділянок є ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд", суд дійшов висновку, що існують правові підстави для витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння.

4.7. Зупиняючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у справі № 924/303/20 суд першої інстанції досліджував обставини стосовно передачі спірних земельних ділянок, на які накладений арешт у кримінальному провадженні, і такий арешт є чинним на час пред`явлення позову, тому з метою дотримання принципу правової визначеності та унеможливлення неоднакового застосування норм чинного законодавства у подібних правовідносинах, необхідно зупинити провадження у справі № 924/303/20 до отримання висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18647/19.

4.8. Суд касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками з огляду на таке.

4.9. Так, апеляційний господарський суд не врахував, що предметом спору у справі № 910/18647/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." (далі - ТОВ "С.П.Т.") до Національного агентства, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо" (далі - ТОВ "Пелучо"), Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") є визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю відчуження Національним агентством переданої в управління земельної ділянки, порушенням вимог статей 203, 215, 657 Цивільного кодексу України при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки, порушенням правил (процедури) проведення електронних торгів.

4.10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд у справі № 910/18647/19 дійшов висновку про відсутність порушень вимог законодавства при проведенні електронних торгів та укладенні договору купівлі-продажу від 19.07.2019 № 23, а отже - про відсутність підстав для визнання електронних торгів та вказаного договору купівлі-продажу недійсними. Також суд дійшов висновку, що права позивача не можуть бути захищені із зазначених ним підстав та у визначений ним спосіб.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі № 910/18647/19 та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що арешт на спірну земельну ділянку було накладено у зв`язку з тим, що вона є предметом кримінального правопорушення, та з метою забезпечення збереження речових доказів. Установивши, що Національне агентство не могло здійснювати реалізацію активів, оскільки має лише повноваження здійснювати заходи з управління активами, визначені частинами 2- 3 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", апеляційний господарський суд дійшов висновку про незаконність рішення зазначеного агентства про передачу спірної земельної ділянки для її реалізації на електронних торгах.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що реалізація активів, які не були конфісковані, без згоди власника та без рішення суду є прямим порушенням статті 41 Конституції України, Першого протоколу до Конвенції, положень частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, частини 5 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", та є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Апеляційний господарський суд визнав недійсними результати торгів, оскільки установив, що під час проведення торгів було порушено вимоги Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 719, що призвело до порушення прав ТОВ "С.П.Т." як власника майна.

Зазначивши, що договір купівлі-продажу від 19.07.2019 № 23 земельної ділянки укладений в письмовій формі без нотаріального посвідчення, суд апеляційної інстанції, посилаючись на статтю 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та статтю 657 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про недотримання сторонами вимог щодо форми договору та наявність підстав для визнання договору недійсним.

Оскільки TOB "С.П.Т." не є стороною укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки, а майно вибуло з володіння позивача не з його волі, апеляційний господарський суд зазначив, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину та є ефективним способом захисту права власника за вказаних обставин, тому підлягає задоволенню.

4.11. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 прийнято до розгляду справу № 910/18647/19.

4.12. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ця справа містить виключну правову проблему, пов`язану з порядком реалізації без згоди власника майна (активів), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Отже, справа № 910/18647/19 містить правову проблему, пов`язану з тлумаченням норм статті 100 Кримінального процесуального кодексу України та статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо правових підстав для реалізації майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

4.13. Разом із тим предметом спору у цій справі № 924/303/20 є витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру спірних земельних ділянок з підстав вибуття їх з державної власності на підставі наказів ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 № 22-20695-СГ, № 22-20707-СГ, № 22-20777-СГ, №22-20894-СГ, № 22-20622-СГ, визнаних недійсними у судовому порядку рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 11.07.2019 у справі № 626/205/19, від 27.08.2019 у справі № 676/212/19, від 03.05.2019 у справі № 676/220/19, від 22.08.2018 у справі № 676/170/19, від 21.05.2019 у справі № 676/714/19, через їх незаконність.

4.14. При цьому у справі № 924/303/20 судом не вирішувалося питання щодо наявності повноважень у Національного агентства, зокрема, відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України та статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", самостійно визначати спосіб управління майном (активами), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та приймати рішення про реалізацію такого майна (активів) на підставі ухвали слідчого судді про передачу майна (активів) в управління з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

4.15. Отже, правовідносини у справі № 924/303/20 та у справі № 910/18647/19 не є подібними, оскільки у них різні предмет і підстави позовів, характер спірних правовідносин та правове регулювання. Тому висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18647/19 не вплинуть на оцінку апеляційним господарським судом правомірності рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 у справі, яка розглядається, та на вирішення спору по суті.

4.16. Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив, які саме обставини апеляційний суд не може встановити самостійно під час розгляду справи № 924/303/20, а також не зазначив, яким чином розгляд іншої справи - № 910/18647/19 впливає чи може вплинути на подання й оцінку доказів у справі, провадження в якій зупинено; також суд не встановив наявності обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

4.17. Посилання скаржника у касаційній скарзі на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 910/11236/19, колегією суддів відхиляються, оскільки у справі № 910/11236/19 апеляційне провадження було зупинено на підставі пункту 5 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 758/14876/19, зважаючи на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи), а у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19).

4.18. Відносно доводів скаржника про порушення принципу розумності строків розгляду справи судом з посиланням на частину першу статті 6 Конвенції, колегія суддів зазначає таке.

4.19. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинно оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (рішення у справі "Кудла проти Польщі" ( Kudla v. Poland , № 30210/96, § 124).

За змістом пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України у випадку, встановленому пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку. Тобто зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Статтею 6 Конвенції закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення. Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989, § 35,) "Смірнова проти України" (від 08.11.2005, § 66, § 69).

4.20. Колегія суддів касаційного суду вважає, що апеляційний суд необґрунтовано зупинив апеляційний розгляд за наявності власних повноважень щодо оцінки доказів та обставин справи, що мало наслідком порушення принципів змагальності, диспозитивності судового процесу та розумності строків розгляду справи в апеляційному суді. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17.

У постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зазначив, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

4.21. За наведених обставин суд касаційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі № 924/303/20 на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19. Тому касаційна скарга прокурора є обґрунтованою, а ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 постановлена з порушенням наведених норм процесуального права.

4.22. Водночас колегія суддів Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги прокурора враховує правові позиції, які викладені у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 924/336/20, від 20.05.2021 у справі № 924/127/20 у подібних правовідносинах. У зазначених постановах Верховний Суд визнав необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справах на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

5.3. За змістом частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.4. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

5.5. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 цього Кодексу).

5.6. Таким чином, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України ).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 924/303/20 скасувати. Справу № 924/303/20 передати до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді О. В. Случ

Ю. Я. Чумак